Розрахункові параметри температури зовнішнього повітря для міст України

Національний авіаційний університет

ОЦІНКА ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ОГОРОДЖУвальних КОНСТРУКЦІЙ

Методичні рекомендації до виконання домашнього завдання з дисципліни „Будівельна фізика” для студентів спеціальності 6.120100 “Дизайн архітектурного середовища”

Київ 2009

УДК

ББК

 

 

Укладачі: Радецька Я.В., Родченко О.В., Бакуліна В.М.,

 Солонько К.В.

 

Рецензент:

 

 

 Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету (протокол №_ від „___”_________2009 р.)

 

Викладено загальні теоретичні відомості та рекомендації до виконання розрахункової графічної роботи з аналізу вологісного стану будівельних конструкцій

 

 

Для студентів спеціальності 6.120100 “Дизайн архітектурного середовища”

 

 

ВСТУП

Предмет “Будівельна фізика” формує комплексний характер вмінь майбутнього фахівця, забезпечуючи його знаннями з теплозахисту, вологозахисту, шумозахисту, пожежозахисту будівельних конструкцій та будівельної світлотехніки.

Методичні вказівки до виконання домашньої роботи створено для отримання студентами практичних знань з дослідження вологісного стану різних конструкцій. Документ виконано на основі діючої програми дисципліни: "Будівельна фізика" підготовки спеціалістівза спеціальністю 6.120100 “Дизайн архітектурного середовища. В них наведено схему та приклад вирішення однієї з задач курсу "Будівельна фізика" – зокрема – "розрахунок паропроникності огороджуючих конструкцій".

 

 

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в нормах [1], та визначення позначених ними понять.

 

Опір теплопередачі	- величина, що визначає здатність конструкції чинити опір тепловому потоку, що через неї проходить, та є зворотньою до коефіцієнту теплопередачі
Теплопровід-ність	- кількість теплоти, що передається через одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу (с) при стаціонарному градієнті температур 1 0С /м
Коефіцієнт теплопередачі	- коефіцієнт, що визначає кількість теплоти, що передається через одиницю площі (м2) конструкції за одиницю часу при різниці температур середовищ, що їх розділяє конструкція, яка дорівнює 1 0С
Коефіцієнт паропроник-ності	- коефіцієнт, що визначає кількість вологи, що передається у вигляді пари через одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу (год) при стаціонарному градієнті перепаду парціальних тисків водяної пари (1 Па/м)
Коефіцієнт повітропро-никності	- коефіцієнт, що визначає кількість повітря, що передається через одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу (год) при стаціонарному градієнті перепаду тисків повітря  (1 Па/м)
Коефіцієнт тепловіддачі	- коефіцієнт, що визначає кількість теплоти, яка сприймається чи віддається одиницею площі (м2) конструкції за одиницю часу при різниці температури середовища і температури поверхні конструкції, яка дорівнює 1 0С
Багатошарова огороджу- вальна конструкція	- огороджувальна конструкція, що складається по своєму перерізу з шарів матеріалу, теплофізичні характеристики яких відрізняються одне від одного не менше ніж на 20%
Розрахункові умови експлуатації	- розрахункові температура і вологість матеріалу, які визначають перенесення тепла і вологи через матеріал при його експлуатації в огороджувальних конструкціях
Замкнений повітряний прошарок	- прошарок, що надійно огороджений від повітря приміщення чи вулиці конструктивними шарами зі спеціальною герметизацією притворів і швів

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Темою домашньої роботи є оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій.

Мета роботи полягає в закріпленні та поглибленні знань в галузі будівельної теплотехніки, отриманих при вивченні курсу, а також надбання практичних навиків розрахунку сучасних будівель із врахуванням вимог, нормативів і правил будівельного проектування.

Виконання роботи передбачає: вивчення та практичне використання методів розрахунку, нормативів будівельного проектування та довідкової літератури і складання пояснювальної записки.

Конструктивні рішення огороджуючих конструкцій будинку повинні відповідати завданню на розрахунок, а також відповідним розділам будівельних норм та правил.

Вихідні дані для розрахунку вологісного стану огороджуючої конструкції беруться згідно виданого завдання із чинних норм [1, 2]. Робота з нормативною документацією формує у студента необхідні навики для виконання майбутніх проектів і тому є важливою та незамінною частиною навчального процесу.

 

 

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

 

 

Розрахунково-графічна робота виконується на одній стороні паперу формату А4 (210×297 мм) з полями зліва – 20 мм, справа – 15 мм та зверху та знизу – по 20 мм. Всі сторінки нумеруються: положення номеру сторінки – внизу, вирівнювання – по центру. Титульний аркуш не нумерується.

Обсяг роботи орієнтовно становить 12-15 сторінок тексту, малюнків та таблиць, набраних на комп’ютері і відформатованого у WORD 97-2003; шрифт – Times New Roman, розмір – 14 пт, міжрядковий інтервал – 1,5пт.,абзац – 1,25 см.

Зразок оформлення титульного аркушу наведено у додатку 1.

Графічна частина виконується на початку роботи.

Пояснювальна записка повинна ясно відображати хід виконання роботи і включати пояснення – як і чому приймаються ті чи інші значення розрахункових величин.. Записи розрахунків повинні містити формули у літерному вигляді з підстановкою в них числових значень розрахункових величин. Обов’язково треба дати розшифровку літерних позначень формул. Також необхідно вказати розмірності розрахункових величин та результатів обчислень.

Матеріали повинні бути розташовані у такому порядку:

1 - титульний аркуш (див. додаток 1);

2 – завдання із вихідними даними;

3 – розрахункова частина;

4 – висновки щодо працездатності конструкції і рекомендації щодо її вдосконалення (якщо це необхідно);

5 – список використаної літератури.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Для проведення оцінки вологісного стану будівельної конструкції необхідно порівняти допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості із збільшенням вологості матеріалу у товщі якого може відбуватися конденсація вологи.,

Δ w £Δ w _д,                               (1)

де Δw - збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватися конденсація вологи, за холодний період року, % за масою;

Δw_д - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, % за масою, що встановлюється згідно з таблицею 5.1 (таблиця 8 [1]) залежно від виду матеріалу.

Таблиця 5.1. Допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу Δ w _д в конструкції в холодний період року

Найменування матеріалу	ЗначенняΔ w д, %
Мінераловатні та скловолокнисті вироби	2,5
Пінополістирол	2,0
Пінополіуретан	3,0
Плити з карбамідо-формальдегідних пінопластів	7,0
Ніздрюваті бетони (газобетон, пінобетон, газосилікат тощо.)	1,2
Бетони легкі	1,2
Вироби перлітові	2,0
Плити з природних органічних та неорганічних матеріалів	7,0
Вироби з кремнезиту	2,5
Цегляне мурування	1,5
Піногазоскло	1,5
Мурування з силікатної цегли	2,0
Засипки з керамзиту, шунгізиту	3,0
Важкий бетон, цементно-піщаний розчин	2,0

 

Зона конденсаціївизначається за характером розподілу парціального тиску водяної пари е (х)і насиченої водяної пари Е (х)у товщі шарів огороджувальної конструкції. Якщо е(х) = Е(х) у будь-якому з перерізів огороджувальної конструкції, проводиться розрахунок приросту вологи у шарі матеріалу Δw, у якому відбувається конденсація вологи. У разі розташування зони конденсації на межі шарів приріст розраховується для шару, прилеглого до зони конденсації з боку внутрішньої поверхні. Якщо ж е (х) < Е (х)для будь-якого x  [0,δ], умова за формулою (1) вважається виконаною.

Парціальний тиск е(х) водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі х, Па, визначається за формулою:

                                  (2)

де e _в - парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням відносної вологості φ_в0 залежно від призначення будинку згідно з додатком 2 (додаток Γ [2]) і значенням парціального тиску насиченої водяної пари Е_в, що залежить від температури, за формулою:

,                             (3)

e_з - парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря, що визначається за додатком 3 ([2]) для періоду найбільш холодного місяця року, Па;

Е _в - парціальний тиск насиченої водяної пари, Па, визначається за формулою(4) [3]:

                   (4)

t_в – температура внутрішнього повітря, ⁰С

R_e.Σ - опір паропроникненню огороджувальної конструкції, м² · год · Па/мг;

R_e.х - опір паропроникненню огороджувальної конструкції на відстані x від внутрішньої поверхні, м² · год · Па/мг.

 

Опір паропроникненню огороджувальної конструкції  та частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до перерізу x  розраховується за формулами:

,                    (5)

,                 (6)

Де

n - загальна кількість шарів у конструкції;

т - кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу х;

δ_i - товщина i -го шару, м;

μ_i - паропроникність матеріалу i -го шару, мг/(м · год · Па), що визначається за таблицею Л додатка Л;

μ_m+1 - паропроникність матеріалу шару, мг/(м · год · Па), де розташований переріз х.

Парціальний тиск насиченої водяної пари Е (х ), Па, визначається згідно з довідковими даними залежності Е (t)по розподілу температури в товщі конструкції t (x), що розраховується за формулою

 ,                (7)

де t _зe- розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу накопичення вологи в конструкції, що визначається згідно з додатком 3 [2] для періоду найбільш холодного місяця року, °С.

 - термічний опір огороджувальної конструкції, м² K/Вт, що розраховується за формулою

                       (8)

α_в, α_з – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м² K), які приймаються згідно з додатком 4 (додаток Е[1])

R_i – термічний опір i -го шару конструкції, м² K/Вт;

λ _{i р} – теплопровідність матеріалу i -го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м K);

R_x – термічний опір частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до перерізу x, м² K/Вт, що розраховується за формулою

                       (9)

 - теплопровідність матеріалу шару, де розташований переріз х, Вт/(м K);

У разі  у будь-якому з перетинів огороджувальної конструкції проводиться розрахунок приросту вологи у шарі матеріалу Δ w, у якому відбувається конденсація вологи (у разі розташування зони конденсації на межі шарів – приріст розраховується для шару прилеглого до зони конденсації з боку внутрішньої поверхні) за формулою:

.                                  (10)

де P – кількість вологи, що конденсується у товщі огороджувальної конструкції за період накопичення вологи в конструкції, кг/м², що розраховується за формулою:

 

 

              (11)

де e _к – парціальний тиск водяної пари, Па, у зоні конденсації, що визначається за формулою (2);

R_{e к}- опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до зони початку конденсації, м²·год· Па/мг, що визначається за формулою (6);

 - те саме, що у формулі (5);

Z - період накопичення вологи в конструкції, год, що дорівнює періоду із середньодобовими температурами зовнішнього повітря менше ніж 8 °С за додатком 3 [2];

δ_к - товщина шару матеріалу, м, у якому відбувається накопичення вологи, що конденсується (від зони конденсації до внутрішньої поверхні шару);

ρ_к - густина шару матеріалу, в якому відбувається конденсація вологи, кг/м³, що визначається згідно з додатком 5 (таблиця Л.1 додатка Л).

Після чого проводиться оцінка вологісного стану будівельної конструкції при чому збільшення вологості матеріалу у товщі якого може відбуватися конденсація вологи (Δ w) повинне бути меншим за допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості(Δ w _д):

Δ w £Δ w _д,

Якщо умова не виконується, необхідне коригування конструктивного рішення конструкції:

Якщо вологісний стан конструкції не відповідає нормативним вимогам, то необхідно вжити заходів щодо його нормалізації.

Основним конструктивним заходом для недопущення конденсації в огороджуючій конструкції є раціональне розташування в ній шарів з різних матеріалів. Якщо ззовні розташовувати пористі, більш паро проникні, а з внутрішнього боку – щільні, теплопровідні та мало проникні, то опір теплопередачі зростає, а опір паропроникності зменшується зсередини назовні.

Якщо ж від раціонального розміщення матеріалів необхідно відмовитися через якісь технічні чи конструктивні причини, то для захисту від конденсації в ній вологи з приміщення можна використовувати пароізоляційні шари.(дод. 1 [2,  дод.11]). При цьому пароізоляційні шари необхідно розташовувати в огороджуючій конструкції біля внутрішньої поверхні не далі тієї площини, температура якої дорівнює точці роси внутрішнього повітря. Зазвичай пароізоляційний шар розташовують або на внутрішній поверхні огорожі, або під внутрішньою штукатуркою.

Якщо в якості пароізоляційного шару стіни застосовується глазурована чи скляна плитка на цементному розчині, то для підвищення його пароізоляційних якостей у розчин треба додати речовини, які зроблять його водонепроникним (церезит, рідке скло і т.ін.). Покриття внутрішньої поверхні масляною фарбою дає результат лише якщо фарба наноситься на суху поверхню після її ретельного шпатлювання.

ПРИКЛАД

Завдання:

 

Стіна школи, розташованої у місті Київ.

 

І. Вихідні умови:

1. Кліматичні дані для району будівництва.

1.1 Розрахункові параметри температури зовнішнього повітря для київської області (додаток 3):

Середня температура повітря за місяць
I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
-5,9	-5,2	-0,4	7,5	14,7	17,8	19,8	18,7	13,9	7,5	1,2	-3,5

t _зе=-5,9ºС

Тривалість періоду волого накопичення, год, з сер. добовою темпера турою < 8ºС (за [2]) Z=187*24=4488 год.

 

1.2 Вологість зовнішнього повітря у Київській області (Додаток 6)

Пружність водяної пари зовнішнього повітря по місяцях, гПа
I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
3,8	4	4,8	7,3	10,4	13,7	15,5	15	11,7	8,3	6,3	4,7

Парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря, для періоду найбільш холодного місяця року:

 Па.

Зона району будівництва (дод.7): 1 - Зона нормальної вологості

 

2. Дані мікроклімату приміщення:

2.1 Температура внутрішнього повітря , ºС (за дод.8) 20 ºС;

2.2 Відносна вологість внутрішнього повітря  (за дод.8) 60%;

2.3 Вологісний режим приміщення (за дод.8) - нормальний.

2.4 Умови експлуатації захищаючих конструкцій залежно від вологісного режиму приміщень і зон вологості (дод.9): Б

3. Теплотехнічні показники матеріалів стіни (додаток 5):

 

 

Матеріал, конструкція	Щільність матеріалу в сухому стані  кг/куб. м	Розрахункові коефіцієнти
		Теплопровід-ності Вт/(м·K)	Теплозасвоєння (за період 24 год.) s, Вт/(кв.м·K)	Паро про-никності, мг/(м·год·Па)
		Б	Б	А,Б
1.Листи гіпсові, облицювальні (суха штукатурка)	800	0,21	3,66	0,075
2. Керамзитобетон на кварцовому піску з поризацією	1200	0,58	7,72	0,075
3. Плити напівжорсткі мінераловатні на крохмальному і бітумному в’яжучих	200	0,08	1,11	0,38
4. Силікатної чотирнадцятипустотної на цементно-піщаному розчині	1400	0,76	9,01	0,14

 

ІІРозрахунки

1. Визначення термічного опору огороджувальної конструкції

 

 

Коефіцієнт теплосприйняття внутрішніх поверхонь огороджувальних конструкцій приймається за додатком 4 (додаток Е [1]) і становить 8,7 Вт/(м²∙K), коефіцієнт тепловіддачі зовнішніх поверхонь огороджувальних конструкцій  приймається за додатком Е і дорівнює 23 Вт/(м²∙K) для зовнішніх стін.

 

 (м²∙K/Вт).

 

2. Визначаємо опір паропроникненню огороджувальної конструкції

 

 (м²∙год∙Па/мг).

 

3. Визначаємо парціальний тиск насиченої водяної пари:

 

 (Па).

 

4. Визначаємо парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря

 

 (Па).

 

5. Визначаємо термічний опір частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до перерізу x , темперутуру, тиск насиченої водяної пари  в розрахункових точках стіни, опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до перерізу x , парціальний тиск водяної пари в розрахункових точках стіни :

- переріз x проходить по внутрішній поверхні огороджувальної конструкції

 

 (м² K/Вт);

 

,

 

;

 

=2105 Па;

 

(м² год Па/мг);

 

;

 

 (Па);

 

 Па  Па;

 

- переріз x проходить на межі першого та другого шарів

 

 (м² K/Вт);

 

,

 

;

 

=1976 Па;

 

 (м² год Па/мг);

 

;

 

 (Па);

 

 Па  Па;

 

- переріз x проходить на межі другого та третього шарів

 

 (м² K/Вт);

 

,

 

;

 

=1349 Па;

 

 (м² год Па/мг);

 

;

 

 (Па);

 Па  Па;

 

- переріз x проходить на межі третього та четвертого шарів

 

 

 

 (м² K/Вт);

 

,

 

;

 

=476 Па;

 

 (м² год Па/мг);

 

;

 

 (Па);

 

 Па  Па,

 

- переріз x проходить на поверхні четвертого шару

 

 

 (м² K/Вт);

 

,

 

;

 

=391 Па;

 

 (Па);

 

 Па 391 Па.

 

Згідно з отриманими даними будуємо криву розподілу температур всередині багатошарової стіни школи (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл температур всередині стіни

Визначаємо графічно площину можливої конденсації (рис. 2).

 

 

Рис. 2. Криві фактичного тиску пари (1) та тиску насичення (2)

 

Крива фактичного тиску пару (рис. 2) в шарі №3 (плити напівжорсткі мінераловатні на крохмальному і бітумному в’яжучих) стіни лежить вище кривої насичення (рис. 2), тобто могла б мати відносну вологість більше 100%. Але це неможливо, оскільки починаючи зі 100% вся волога буде випадати у вигляді конденсату.

 Визначаємо кількість вологи, що конденсується у товщі огороджувальної конструкції за період накопичення вологи

 

,

 

,

 

(м² год Па/мг);

 

визначаємо парціальний тиск у зоні конденсації

 

;

 

 (Па);

 

 (кг/м²).

 

Визначаємо приріст вологи у шарі матеріалу Δ w, у якому відбувається конденсація вологи (плити напівжорсткі мінераловатні на крохмальному і бітумному в’яжучих – шар №3):

 

;

 

.

 

Умова виконується.

Додаток 1

 

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Кафедра комп’ютерних технологій будівництва

 

 

Домашнє завдання

на тему

 

"Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій"

 

Виконав: студент кафедри

архітектури

Інституту міського господарства

Василишин Петро Іванович

 

Прийняв: асистент кафедри КТБ

Радецька Яніна Василівна

 

 

Київ 2009

Додаток 2

ДОДАТОК Г(обов'язковий)

ТЕПЛОВОЛОГІСНИИ РЕЖИМ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКІВ І СПОРУД

В ОПАЛЮВАЛЬНИЙ ПЕРІОД

 

Таблиця Г.1 - Градація вологісного режиму приміщень

Вологісний режим	Вологість внутрішнього повітря φв, %, за температури t в
	tв ≤12 °С	12 < tв ≤ 24 °C	tв > 24 °С
Сухий	φΒ < 60	φΒ < 50	φв <40
Нормальний	60 ≤ φΒ ≤ 75	50 ≤ φ, ≤ 60	40 ≤ φв ≤ 50
Вологий	75<φΒ	60 < φΒ ≤ 75	50 < φΒ ≤ 60
Мокрий	-	75 < φв	60 <φΒ

 

Таблиця Г.2 - Розрахункові значення температури й вологості повітря приміщень

Призначення будинків	Розрахункова температура внутрішнього повітря tв, °С	Розрахункове значення відносної вологостіφΒ, %
Житлові	20	55
Громадські та адміністративні	20	50-60
Лікувальні й дитячі навчальні заклади	21	50
Дошкільні заклади	22	50

Примітка. При проектуванні огороджувальних конструкцій окремих приміщень розрахункові параметри температури й вологості повітря уточнюються з урахуванням вимог інших чинних нормативних документів.

Додаток 3

Розрахункові параметри температури зовнішнього повітря для міст України

Середня температура повітря за місяць												Тривалість періоду з сер. доб. температурою < 8ºС, доб.
I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Вінницька обл.
-6	-5,3	-0,5	6,9	13,6	16,7	18,7	17,8	12,9	7,5	1,3	-3,4	189
Волинська обл.
-4,9	-3,9	0,5	7,3	13,7	17	18,6	17,6	13,2	7,7	2,3	-2,1	187
Дніпропетровська обл.
-5,4	-4,8	0,4	9	16,4	19,8	22,3	21,3	15,7	8,8	2	-3,1	175
Донецька обл.
-6,6	-6,2	-1	7,9	15,4	18,6	21,6	20,4	15	7,9	0,9	-4,2	183
Житомирська обл..
-5,7	-4,9	-0,4	7	13,9	17	18,9	17,8	13,1	7,2	1,3	-3,2	192
Закарпатська обл.
-3,1	-0,7	4,8	10	15,6	18,4	20,5	19,7	16,5	9,7	4,9	0,1	162
Запорізька обл. Бердянськ
-3,8	-3,5	0,7	8,2	16	20,7	23,5	22,6	17,1	10,8	3,9	-1,2	168
Запоріжжя
-4,9	-4,2	1	9	16,4	20,1	22,8	21,6	16	9,3	2,8	-2,3	174
Івано-Франківська область
-5,1	-3,7	1,3	7,6	13,5	16,6	18,5	17,8	13,5	8,2	2,2	-2,4	184
Київська область
-5,9	-5,2	-0,4	7,5	14,7	17,8	19,8	18,7	13,9	7,5	1,2	-3,5	187
Кіровоградська область
-5,6	-5,1	-0,3	7,8	15,1	17,9	20,2	19,6	14,6	7,7	1,3	-3,3	185
АР Крим Джанкой
-1,8	-1,3	2,9	9,4	16	20,4	23,3	22,4	17	11,3	5,4	0,9	160
Євпаторія
-0,1	-0,1	3,8	9,4	14,4	20	23,2	22,6	17,9	12,5	6,7	2,3	149
Сімферополь
-1	-0,7	3	9,3	14,6	19	21,8	21,2	16,4	11,4	5,8	1,5	158
Феодосія
0,6	0,5	4,2	9,6	15,8	20,4	23,8	18,5	13,1	7,3	3,2	11,7	144

 

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Ялта
4	3,8	5,9	10,3	15,6	20,3	23,7	23,5	19,1	14,2	9,3	6,1	126
Луганська обл.
-6,6	-6	-0,4	8,6	16,1	19,7	22,3	21	15	8,1	1,4	-3,8	180
Львівська область
-5	-4,2	0,3	6,7	12,7	15,2	17,4	16,5	13	7,7	2,4	-2,6	191
Миколаївська область
-3,5	-2,8	2,1	9,4	16,5	20,3	23,2	22,2	17	10,5	3,9	-1,2	165
Одеська область.  Любашевка
-5	-4,2	0,6	8,1	15	18,4	21	20,2	15,2	8,9	2,3	-2,6	178
Одеса
-2,5	-2	2	8,2	15	19,4	22,2	21,4	16,9	11,4	5,3	0,2	165
Полтавська область
-6,9	-6,4	-1,3	7,6	15	18,3	20,6	19,7	14,3	7,4	0,6	-4,5	187
Рівне
-5,4	-4,4	0	6,9	13,5	16,9	18,5	17,5	13	7,4	1,8	-2,6	191
Сумська область
-7,9	-7,6	-2,4	6,4	14	17,6	19,3	18,4	12,9	6,4	-0,2	-5,4	195
Тернопільська область
-5,4	-4,4	0,1	7	13,5	16,6	18,4	17,4	13	7,4	1,8	-2,8	190
Харківська область
-7,3	-6,9	-1,7	7,7	15,1	18,6	20,8	19,7	14	7,1	0,3	-4,8	189
Херсонська область
-3,2	-2,6	2,2	9,3	16,2	20	23	21,9	16,8	10,5	4,1	-0,8	167
Хмельницька область
-5,6	-4,6	0	7	13,6	16,8	18,6	17,6	13	7	1,6	-3	191
Черкаська область
-5,8	-5,6	-0,4	7,6	14,9	17,8	20	19,3	14	7,2	1,4	-3,5	189
Чернігівська область
-6,7	-6,2	-1,4	6,8	14,4	17,5	19,4	18,2	13,2	6,8	0,6	-4,2	191
Чернівецька область
-5	-3,5	1,5	8,3	14,3	17,4	19,3	18,6	14,2	8,6	2,4	-2,4	179

Додаток 4

ДОДАТОК Е

(обов'язковий)

РОЗРАХУНКОВІ ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕПЛОВІДДАЧІ

ВНУТРІШНЬОЇ α_в ТА ЗОВНІШНЬОЇ α_з ПОВЕРХОНЬ

ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Тип конструкції	Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2 · К)
	αв	αз
Зовнішні стіни, дахи, покриття, перекриття над проїздами плоскі       та з ребрами при відношенні висоти ребра h до відстані між гранями b сусідніх ребер h/b ≤ 0,3 h/b > 0,3	8,7 7,6	23 23
Перекриття горищ та холодних підвалів	8,7	12
Перекриття над холодними підвалами та технічними поверхами, що розташовані нижче рівня землі	8,7	6
Вікна, балконні двері, вітражі та світлопрозорі фасадні системи	8,0	23
Зенітні ліхтарі	9,9	23

 

 

Додаток 5

ДОДАТОК Л (обов'язковий)

РОЗРАХУНКОВІ ТЕПЛОФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Таблиця Л.1 - ЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ТЕПЛОФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

№ з/п	Назва матеріалу	Характеристика в сухому стані			Розрахунковий вміст вологи за масою в умовах експлуатації w, %			Розрахункові характеристики в умовах експлуатації
		густина ρ0, кг/м3	питома теплоємність с 0, кДж/(кг·К)	Тепло про-відність λ0 Вт/(м·К)				теплопровідність λ p, Вт/(м·К)		Коефіцієнт  теплозасво-єння s, Вт/(м2·К)		коефіцієнт паропроникностіμ, мг/(м·год·Па)
					А		Б	А	Б	А	Б	А, Б
1	2	3	4	5	6		7	8	9	10	11	12
1 ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНІ
1.1 Волокнисті матеріали
1	Плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому негофрованої структури	75	0,84	0,047	2	5		0,055	0,062	0,55	0,61	0,55
		125	0,84	0,049	2	5		0,060	0,070	0,73	0,82	0,49
		150	0,84	0,044	2	5		0,055	0,066	0,75	0,87	0,45
		175	0,84	0,046	2	5		0,058	0,072	0,83	0,98	0,41
		200	0,84	0,049	2	5		0,064	0,081	0,93	1,11	0,37
2	Плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому гофрованої структури	175	0,84	0,051	2	5		0,065	0,079	0,88	1,04	0,40
		200	0,84	0,053	2	5		0,071	0,087	0,98	1,16	0,36
3	Плити мінераловатні гофрованої структури	70	0,84	0,042	2	5		0,050	0,055	0,49	0,54	0,54
		100	0,84	0,043	2	5		0,053	0,060	0,60	0,68	0,48
		170	0,84	0,045	2	5		0,059	0,070	0,82	0,97	0,41
4	Плити з мінеральної вати на синтетичному  зв'язуючому (вміст зв'язуючого за масою від 6,5 % до 8,0 %)	150	0,84	0,044	2	5		0,054	0,064	0,76	0,88	0,45
		170	0,84	0,045	2	5		0,055	0,065	0,82	0,97	0,42
		180	0,84	0,046	2	5		0,056	0,066	0,86	1,02	0,40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
5	Плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому (вміст зв'язуючого за масою від 4,0 % до 5,0 %)	20	0,84	0,044	0,5	1,0	0,048	0,049	0,25	0,26	0,56
		30	0,84	0,043	0,5	1,0	0,046	0,047	0,30	0,31	0,55
		50	0,84	0,042	0,5	1,0	0,045	0,046	0,39	0,40	0,54
		80	0,84	0,041	0,5	1,0	0,044	0,045	0,50	0,53	0,49
		110	0,84	0,042	0,5	1,0	0,045	0,047	0,56	0,57	0,45
		190	0,84	0,043	0,5	1,0	0,047	0,052	0,78	0,82	0,32
6	Плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому (вміст зв'язуючого за масою від 3,5 % до 4,2 %)	30	0,84	0,040	0,5	1,0	0,044	0,045	0,29	0,30	0,55
		50	0,84	0,039	0,5	1,0	0,041	0,042	0,36	0,37	0,52
		70	0,84	0,037	0,5	1,0	0,039	0,040	0,42	0,43	0,50
		110	0,84	0,038	0,5	1,0	0,043	0,044	0,55	0,56	0,45
		140	0,84	0,039	0,5	1,0	0,044	0,045	0,62	0,61	0,41
		180	0,84	0,040	0,5	1,0	0,047	0,048	0,72	0,75	0,34
		220	0,84	0,041	0,5	1,0	0,048	0,050	0,81	0,84	0,32
7	Плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті	40	0,84	0,045	2	5	0,053	0,059	0,58	0,66	0,53
		90	0,84	0,041	2	5	0,050	0,054	0,48	0,54	0,50
8	Мати прошивні із мінеральної вати теплоізоляційні	75	0,84	0,048	2	5	0,060	0,064	0,55	0,61	0,49
		125	0,84	0,050	2	5	0,064	0,070	0,73	0,82	0,30
9	Мати мінераловатні прошивні будівельні	70	0,84	0,041	2	5	0,049	0,054	0,48	0,54	0,49
		95	0,84	0,043	2	5	0,053	0,059	0,58	0,66	0,40
10	Мати прошивні теплоізоляційні	50	0,84	0,038	2	5	0,045	0,048	0,39	0,43	0,59
11	Плити зі скляного штапельного волокна, одержаного вертикальним роздувом	30	0,84	0,047	2	5	0,061	0,065	0,35	0,39	0,61
		75	0,84	0,047	2	5	0,062	0,067	0,56	0,62	0,58
		160	0,84	0,052	2	5	0,064	0,070	0,83	0,93	0,53
		190	0,84	0,057	2	5	0,070	0,073	0,95	1,03	0,50
12	Плити зі скляного штапельного волокна, одержаного центрифугально-фільєрно-дуттьовим способом (ЦФДС) (вміст зв'язуючого за масою, від 3,5 % до 4,0 %)	15	0,84	0,040	1	4	0,050	0,051	0,21	0,23	0,61
		55	0,84	0,038	1	4	0,045	0,048	0,38	0,42	0,49
		140	0,84	0,040	1	4	0,049	0,051	0,66	0,73	0,41

Продовження таблиці Л.1

Продовження таблиці Л.1

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
13	Плити зі скляного штапельного волокна, одержаного ЦФДС (вміст зв'язуючого за масою від 4,0 % до 4,5 %)	20	0,84	0,039	1	3	0,043	0,047	0,25	0,27	0,55
		80	0,84	0,037	1	4	0,042	0,049	0,48	0,52	0,47
14	Мати зі скляного штапельного волокна, одержаного ЦФДС (вміст зв'язуючого за масою від 3,5 % до 4,0 %)	10	0,84	0,043	1	4	0,050	0,053	0,18	0,19	0,55
15	Мати зі скляного штапельного волокна, одержаного ЦФДС (вміст зв'язуючого за масою від 4,0 % до 4,5 %)	10	0,84	0,046	1	3	0,051	0,054	0,19	0,20	0,69
		15	0,84	0,043	1	3	0,047	0,052	0,23	0,24	0,60
16	Мати зі скляного штапельного волокна, одержаного вертикальним роздувом	25	0,84	0,047	2	5	0,061	0,065	0,32	0,35	0,62
		35	0,84	0,047	2	5	0,060	0,064	0,38	0,41	0,60
		40	0,84	0,047	2	5	0,061	0,065	0,45	0,49	0,60
17	Вироби теплоізоляційні скловолокнисті	45	0,84	0,037	2	5	0,044	0,046	0,36	0,40	0,60
18	Вата мінеральна	80	0,84	0,045	2	5	0,060	0,064