Інтуїтивістська естетика. А.Бергсон про специфіку художнього пізнання. Роль естетичної інтуїції та пам’яті в художній творчості. Концепція часу та її вплив на літературний процес. Б.Кроче про мистецтво як ліричну інтуїцію, вираз почуттів та уяву.
Психоаналітична естетика. Поширення психоаналізу в область естетики. Проблематика мистецтва і художньої творчості в дослідженнях З.Фройда. Естетичні погляди К.Юнга.
Феноменологічна естетика Р.Інгардена. Аналіз внутрішньої будови та способу існування твору мистецтва. Проблематика естетичного переживання. Естетична цінність. Естетичні погляди М.Дюфрена.
Структуралістська естетика. Застосування структурного методу в естетичних дослідженнях К.Леві-Стросса, М.Фуко, Ж.Лакана, Р.Барта. Структуралізм і герменевтика.
Екзистенціалістська естетика. Проблематика мистецтва і художньої творчості в естетиці екзистенціалізму. Екзистенціалізм і література ХХ ст.
Естетика неотомізму. Аналіз прекрасного в естетиці неотомізму. Художня творчість і відповідальність митця. Природа мистецтва та закономірності його формування.
|
|
Тема 12. Категорії естетики.
Категорія „прекрасне” та її роль в естетичному пізнанні. Природа краси: проблема співвідношення об’єктивного та суб’єктивного. Гармонія та міра як конструктивні принципи прекрасного. Становлення уявлень про гармонію та міру в історії естетичної думки. Моральна цінність краси в контексті співвідношення формально – змістовних визначень прекрасного.
Прекрасне як суб’єкт – об’єктне відношення та продукт людського духу. Суб’єктивні умови можливості виявлення прекрасного. Естетична оцінка та естетичний смак.
Категорія „потворне”. Історичний досвід розрізнення потворного та прекрасного. Діалектика прекрасного та потворного. Естетизація потворного в мистецтві ХХ – початку ХХІ століття.
Категорія „піднесене”. Становлення уявлень про піднесене в контексті дослідження естетичного переживання та художньої творчості. Досвід осмислення об’єктивного змісту піднесеного. Моральний зміст піднесеного.
„Піднесене” і „героїчне”. Становлення уявлень про героїчне в історії філософської думки. Естетичні форми героїчного. Героїзм і трагедія.
„Піднесене” і „ низьке”. Поняття низького. Діалектика „піднесеного” і „низького”. Історичний досвід художнього виразу „піднесеного” і „низького”.
Категорії „трагічне” і „комічне”. Поняття „трагічного”, протиріччя між свободою та необхідністю як джерело трагічного. Форми трагічних конфліктів та способи їх розв’язання. Трагічний герой, особиста та історична трагедія. Екзистенціальне розуміння трагічного, абсурдність життя.
|
|
„Комічне” та його естетичні модифікації.
Трагедія, комедія, драма як види драматичного мистецтва.
Категорія „ естетичне” та її місце в системі категорій естетики. Становлення уявлень про естетичне в історії філософської думки. Естетичне як єдність чуттєвого та духовного. Універсальність естетичного відношення. Естетичне і художнє
.
Змістовий модуль 4.
Тема 13. Естетика як загальна теорія мистецтва.
Місце та роль естетики в системі наукових знань про мистецтво. Естетика і поетика. Методологічні основи естетичного аналізу мистецтва. Плюралізм методів; інтеграція культурологічних, соціологічних, психологічних, філософських підходів в дослідженні мистецтва.
Сутність і природа мистецтва, основні підходи до визначення. Співвідношення міметичного та виразового у мистецтві. Людина та її світ в мистецтві. Функції мистецтва.
Твір мистецтва як об’єкт естетичного аналізу. Онтологічний статус твору. Художність як ознака мистецтва. Художня символіка. Поняття форми, внутрішня та зовнішня форма. Зміст твору, його структура і цілісність. Формально – змістовна єдність твору мистецтва. Художній стиль. Відкритість твору. Проблеми ідентифікації твору мистецтва у сучасній естетиці.
Семіологія мистецтва. Поняття художнього образу та його генезис. Чуттєва безпосередність образу. Структура та антиномічність образу. Умовність і знаковість у художньому образі. Художній символ. Асоціативність, метафоризм, алегорія художньо – образної виразності.
Тема 14. Естетичний аналіз художньої творчості.
Питання про природу та джерела художньої творчості в історії філософсько – естетичної і наукової думки. Співвідношення суб’єктивно-психологічних та об’єктивних детермінацій, волюнтаристська та нормативістська концепції творчого процесу.
Особа митця в творчому процесі. Специфіка художнього світосприйняття. Чуттєво – емоційні та раціональні чинники творчої особи. Естетичний смак митця. Художній талант та геніальність.
Діяльнісна специфіка художньої творчості. Свідоме та несвідоме у творчому задумі митця. Єдність активних чинностей та контемпляційних станів. Творчість як стан цілісного завершення особи митця. Співвідношення задуму та результату творчого процесу.
Проблематика художньої творчості в ситуації постмодерну.
Тема 15. Художнє сприйняття.
Комунікативна природа та діалогічність художнього сприйняття. Автор, реципієнт, твір мистецтва в структурі художньої комунікації. Тлумачення онтологічного статусу твору мистецтва і розрізнення типів художньої рецепції. Онтологічна завершеність твору і відтворююче контемпляційне сприйняття. Відкритість твору мистецтва і активний співтворчий характер естетичного переживання. Суб’єктивні та соціокультурні чинники художнього сприйняття. Проблема меж творчої активності реципієнта.
Психологічний механізм і перебіг художнього сприйняття. Чуттєво – емоційне, раціональне та асоціативне у сприйнятті. Синестезія. Часова структура сприйняття. Рецепційна настанова: відтворення і вчування. Ідентифікація і протиставлення. Катарсис.
Література (основна)
- Аристотель. Поэтика. // Соч: в 4 Т. – М., 1983. – Т. 4.
- Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. М.,1989.
- Бергсон А. Сміх (Нарис про значення комічного). К., 1994.
4. Берк. Философское исследование происхождение наших идей возвышенного и прекрасного. М.,1978.
5. Буало. Поэтическое искусство. М.,1957.
- Ванслов В.В. Эстетика романтизма. М.,1966.
7. Винкельман. История искусств древности. М.,!933.
- Вольтер.Ф.М.А. Эстетика. М.,1974
- Гадамер Ганс - Георг. Естетика і герменевтика.//Герменевтика і поетика.К., 2001.
- Гёте И.В. Об искусстве. М.,1975.
- Гегель Г.В.Ф. Эстетика. Т. 1-4. М.,1968-1973.
12. Дидро Д. Эстетика и литературная критика. М.,1980.
|
|
- Дидро Д. Об искусстве. В 2 т. М. – Л. 1936.
- Ильин И. Постструктурализм – деконструктивизм – постмодернизм. М., 1996.
- Кант И. Критика способности суждения // Собр. соч. в 6-ти т. М.,1964. Т.5.
- Кроче Б. Эстетика как наука о выражении и общая лингвистика. М., 2000.
17. Лессінг. Лаокоон або про межі живопису та поезії //Лессінг Г.Е..Мінна фон Барнгельм.Емілія Галотті. Лаокоон. К.,1975.
- Лосев А. Ф. История античной эстетики. Ранняя классика. М.1963.
- Лосев А.Ф. История античной эстетики. Высокая классика. М.,1974.
- Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. М.: 1975.
- Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. М., 1978.
- Маньковская Н. Б. Париж со змеями. (Введение в эстетику постмодернизма). М., 1995
- Ницше Ф. Рождение трагедии из духа музыки // Стихотворения. Философская проза. СПб.,1993.
- Прозерский В.В. Позитивизм и эстетика. Л.,1983.
- Руссо Ж.-Ж.. Об искусстве. М.-Л.,1959
- Татаркевич В. Античная эстетика. М.,1972.
- Татаркевич В. Історія шести понять. К., 2001.
- Тен Ипполит. Философия искусства. М., 1996.
- Фрейд З. Достоевский и отцеубийство // «Я» и «Оно». Труды разных лет; в 2 кн. Тбилиси,1991. Кн.2
- Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному.// «Я» и «Оно». Труды разных лет; в 2 кн. Тбилиси,1991. Кн.2
- Фрейд З. «Я» и «Оно». Труды разных лет; в 2 кн. Тбилиси,1991. Кн.2
- Хайдеггер М. Исток художественного творения // Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ в.в.М.,1989.
33. Хатчесон Ф., Юм Д., Смит А. Эстетика. М.,1973.
34. Шефтсбери. Эстетические опыты. М.,1975.
- Шеллинг Ф.В.И. Философия искусства. М.,1999.
- Шиллер Ф. О наивной и сентиментальной поэзии. Письма об эстетическом воспитании // Собр. Соч. в 6-ти т. М.,1959, Т.6.
- Шлегель Ф. Эстетика. Философия. Критика. Т. 1-2, М.,1989.
- Эко У. Эволюция Средневековой эстетики.- СПб., 2004.
- Юнг К.Г. Психология и поэтическое творчество // Самосознание европейской культуры ХХ века. М.,1991.