Титул LX. Про тих, хто хоче відмовитись від спорідненості

§ 1. Він має з'явитися в судове засідання перед особу тунгіна і там зла­мати над своєю головою три палки, мірою в лікоть. І він повинен на судово­му засіданні розкидати їх на чотири сторони і сказати там, що відмовляється від соприсяжництва, від спадщини і від усяких рахунків з ними. І якщо по­тім хто-небудь з його родичів або буде вбитий, або помре, він зовсім не по­винен брати участі в спадщині, або у сплаті віри, а спадщина його самого повинна надійти до казни.

Тобто вільний.

Тут мова про так зване «умикання», тобто викрадання дівчат, щоб взяти шлюб з ними.

Літ — напіввільна людина.

Тут, очевидно, йдеться про хатину, схожу на курінь, призначену для спеціальних цілей (тимчасо­ве сховище від негоди для пастухів, сторожів тощо).

Хрестоматія з історії середніх віків/Заред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. — T.I. — К., 1951. — С. 101—109.

113

 

Грамота короля Дагоберта, що дарує імунітет Райхсбахському монастиреві

(635 p.)

(Витяги)

...Бажано було нам додати, щоб ніхто з государевих урядових осіб ні тепер, ні надалі не смів входити для розгляду судових справ або для будь-яких зборів на землі, право на володіння якими будь-коли подаровано [мо­настиреві] або нашими щедротами, або приношеннями згаданих Дадона, його братів, його батьків, або когось іншого. Але по праву повного імуніте­ту хай згаданий монастир і братія його володіють дарованими їм усіма судо­вими штрафами і хай усе, що там казна з їх людей — вільних чи рабів, чи ін­ших, що проживають на їхніх землях, — або якось інакше могла б одержати, іде з милості нашої на лампади згаданого святого місця і на жалування ра­бам божим як за нашого життя, так і наступного часу...

Хрестоматія з історії середніх віків/За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. — Т. І. — К., 1951. — С. 141.

Капітул ярій Карла Великого (803 p.)

(Витяги)

Р о з д і л 2. Якщо хто заподіє будь-якої шкоди імунітетним правам, по­винен сплатити штраф розміром 600 солідів. Але якщо хтось учинить кра­діжку або людиновбивство, або будь-який інший злочин поза імунітетом, сховається на імунітетній території, граф хай вимагає в епіскопа, абата... та їх заступників видати йому винного. Якщо той учинить опір і не схоче вида­ти, то при першій відмові присуджується до сплати 15 солідів штрафу. Якщо не схоче видати при другому виклику, повинен сплатити ЗО солідів. Якщо не погодиться [видати] і при третьому виклику, то всі збитки, які заподіяв винний, має відшкодувати той, хто затримував його всередині імунітетної території і не хотів видати. При цьому сам граф має право прийти пересліду­вати цю людину всередині імунітету, де б він його не розшукав. Якщо ж уже при першій вимозі графові буде дана відповідь, що винний, хоча і був всере­дині імунітетної території, але втік, [імуніст] повинен поклястися, що не сприяв його втечі з метою ухилення від правосуддя, і більше від нього в цій справі не треба стягувати. Якщо ж при вході графа на цю імунітетну терито­рію будь-хто насмілиться чинити опір йому, влаштувавши зборище, граф повинен довести про те до відома короля... і там має бути визначено, щоб

114

сплатити по 600 солідів як той, хто порушив імунітетні права, так і той, хто насмілився чинити опір графові, влаштувавши зборище.

Хрестоматія з історії середніх віків / За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. — Т. І. — К, 1951. — С. 142.