Практичне заняття 4-5.
- Поняття особи та її право- і дієздатність.
- Правове становище різних категорій населення Риму.
- Юридичні особи.
Тестові завдання:
- Яким терміном позначається особа в РЦП?
А. Рersona.
Б. Jus civile.
В. Famlia.
Г. Adoptio.
- Чи всі люди в Римі вважалися особами?
А. Ні.
Б. Так.
- Панівний клас Риму
А. Рабовласницький.
Б. Раби.
В. Колони.
Г. Латини.
- Хто э носiєм права в Римi?
А. Вiльнi люди.
Б. Раби.
В. Римляни.
Г. Вільновіпущенники.
- Що є більш суттєвим для поняття суб’єкта?
А. Правоздатність.
Б. Дiєздатнiсть.
В. Рецепція РЦП.
Г. Деліктоздатність.
- Яким терміном юристи позначали здатність бути суб’єктом цивільних прав?
А. Caput.
Б. Persona.
В. Status.
Г. Рersona.
- Правоздатність особи припиняється:
А. Зi смертю.
Б. З одруженням.
В. З досягненням 18 років.
Г. З потраплянням в полон.
- Якому стану повинна вiдповiдати особа?
А. Стану свободи, громадянства,сімейному.
Б. Свободи та громадянства.
В. Громадянства.
Г. Сімейному.
9. Здатність своїми діями набувати певні права і нести відповідні обов’язки називається:
|
|
А. Дієздатність.
Б. Правоздатність.
В. Свідомість.
Г. Ггромадянство.
10. Вільне населення общин Лаціуму, котре колись разом з Римом становило латинський союз, який припинив своє існування ще в ІV ст. до н.е-це:
А. Кліентили.
Б. Вільновідпущеники.
В. Древні латини.
Г. Перегрини.
11. Вільні орендарі мали в Римі мали назву:
А. Вільновідпущеники.
Б. Древні латини.
В. Перегрини.
Г. Колони.
12. Мінімальна втрата правоздатності - capitis dominutio minima відбувалась зі зміною сімейного стану особи, що траплялося в таких випадках:
А. Особа власних прав перетворювалась в особу чужих прав.
Б. Сімейно самостійна особа всиновлювалась іншою особою.
В. Жінка, яка не перебувала ні під чиєю владою, одружується.
Г. Особа втрачала свободу.
13. Діяльність юридичної особи припинялася в таких випадках:
А. Після досягнення мети, яка ставилася перед нею.
Б. Після викупу її перегином.
В. Якщо втрачено майно.
Г. Після вибуття всіх її членів.
14. Назвіть ступені обмеження правоздатності:
А. Повний.
Б. Частковий.
В. Мінімальний.
Г. Стійкий.
15. Назвіть категорії населення в Римі:
А. Латини.
Б. Римські громадяни.
В. Торговці.
Г. Глосатори.
Тема 4. Сімейні відносини.
Практичне заняття 6-7.
1. Види сім'ї в Римі.
2. Шлюб та його види.
3. Умови вступу в шлюб, порядок його укладення та розірвання.
4. Особисті та майнові відносини між подружжям.
5. Правові відносини між батьками і дітьми.
6. Опіка і піклування.
Тестові завдання:
- В Римі громадяни поділялись за їх сімейним станом на осіб:
А. Власного права і чужого права.
|
|
Б. Домовладик і дружин.
В. Агнатів і когнатів.
Г. Родичів і свояків.
- Влада чоловіка над жінкою позначалася терміном:
А. Manus.
Б. Domenica potestas.
В. Paterfamilias.
Г. Patria potestas.
- Особи, які були підвладними одному домовладиці називалися:
А. Агнатами.
Б. Когнатами.
В. Кровними родичами.
Г. Свояками.
- Основу когнатичної сім’ї становило:
А. Кровне споріднення.
Б. Спільне проживання.
В. Спільне майно.
Г. Шлюб.
- Шлюб, в якому жінка була повністю підвладна чоловіку називався:
А. Cum manu.
Б. Sine manu.
В. Concubinatus.
Г. Liberi naturales.
6. Шлюб, в якому чоловік не мав повної влади над жінкою називався:
А. Cum manu.
Б. Sine manu.
В. Concubinatus.
Г. Liberi naturales.
7. Шлюбний вік для жінок в Римі становив:
А. 12 років.
Б. 14 років.
В. 16 років.
Г. 18 років.
8. Шлюбний вік для чоловіків становив:
А. 12 років.
Б. 14 років.
В. 16 років.
Г. 18 років.
9. За Римським правом для вступу у шлюб необхідним було виконання таких умов:
1.
2.
3.
4.
10. Назвіть та опишіть форми шлюбних церемоній в Римі.
________________________________________________________________________________________________________
11. За законом Папія і Поппея (9 р. до н. е.) усі чоловіки у віці від 25 до 60 років і жінки віком від 20 до 50 років повинні були обов’язково перебувати у шлюбі і мати не менше:
А. 2 дітей.
Б. 3 дітей.
В. 4 дітей.
Г. 5 дітей.
12. Закононародженими вважалися діти, які народилися під час шлюбу, а також ті, які народилися не пізніше скількох днів після смерті чоловіка?
А. 100.
Б. 200.
В. 250.
Г. 300.
13. Усиновлення особи власних прав називалося:
А. Arrogatio.
Б. Adoptio.
В. Mansipatio.
Г. Liberinat.
14. Усиновлення особи чужих прав називалося:
А. Arrogatio.
Б. Adoptio.
В. Mansipatio.
Г. Liberinat.
15. Назвіть та охарактеризуйте види опіки в Римі:
______________________________________________________________________________________________________________
Тема 5. Право власності в Римі.
Практичне заняття 8.
1. Формування поняття про право власності у Стародавньому Римі.
2. Поняття і зміст права власності.
3. Права на чужі речі.
Тестові завдання:
1. Право власника вимагати від будь-якої особи, щоб вона не перешкоджала користуванню річчю в Стародавньому Римі називалось:
А. Віндикаційний позов.
Б. Негаторний позов.
В. Цивільний позов.
Г. Преторський позов.
2. Право власника визначати юридичну та фактичну долю речі це:
А. Право володіння.
Б. Право користування.
В. Право розпорядження.
Г. Право власності.
3. Узус – це:
А. Речеве право певної особи користуватися й отримувати прибутки з чужої неспоживчої речі без зміни її субстанції.
Б. Речеве право користуватися чужою річчю без отримання прибутків.
В. Право користування чужими приміщеннями.
Г. Право користування чужими рабами.
4. Довгострокове, відчужуване й успадковуване право користування чужою землею сільськогосподарського призначення – це:
А. Сервітут.
Б. Суперфіцій.
В. Емфітевзис.
Г. Застава.
5. Довгострокове, відчужуване й успадковуване право користування чужою землею для забудови – це:
А. Сервітут.
Б. Суперфіцій.
В. Емфітевзис.
Г. Застава.
6. Право власника земельної ділянки, позбавленої певних переваг, користуватися ними на сусідньому наділі незалежно від волі його власника – це:
А. Сервітут.
Б. Суперфіцій.
В. Емфітевзис.
Г. Застава.
7. Від держави власність могла бути отримана таким чином:
_____________________________________________________________________________________________________________________
8. Від приватних осіб право власності могло бути отримане шляхом:
_____________________________________________________________________________________________________________________
9. Дайте визначення поняттю «застава»:
__________________________________________________________________________________________________________________________
10. В яких випадках припинявся емфітевзис та суперфіцій?
__________________________________________________________________________________________________________________________
|
|
Тема 6. Договори. Практичне заняття 9. 1.Поняття і види договорів. 2. Умови дійсності договорів. 3. Зміст договору. 4. Укладення договору. |
Тестові завдання:
- Яким терміном позначався «договір» в Римському праві?
А. Сompromissum.
Б. Concessio.
В. Contractus.
Г. Consensus.
- Формальні угоди, які визнавались приватним правом і забезпечувались позовним захистом – це:
А. Контракти.
Б. Пакти.
В.Договори.
Г. Правочини.
- Контракти, які укладалися шляхом передачі речі називалися:
А. Реальні.
Б. Вербальні.
В. Літеральні.
Г. Консенсуальні.
4. Контракти, які укладалися шляхом проголошення слів називалися:
А. Реальні.
Б. Вербальні.
В. Літеральні.
Г. Консенсуальні.
5. Вставте пропущене слово.
У випадку загибелі невизначеної (родової) речі без вини боржника він _______________ від обов’язку виконати зобов’язання.
6. Вставте пропущене слово.
Договір вважається дійсним, якщо його можна було виконати. Неможливість дії могла бути фізичною, _________________, моральною.
7. Елементи (умови) договору, без яких він не втрачав юридичного значення називалися:
А. Істотними.
Б. Звичайними.
В. Альтернативними.
Г. Випадковими.
8. Дайте визначення поняттю «Оферта»:
________________________________________________________________________________________________________
9. Дайте визначення поняттю «Акцепт»:
________________________________________________________________________________________________________
10. Оферта могла бути висловлена в будь-якій формі.
А. Так.
Б. Ні.