Лекція 8. Спілкування як обмін інформацією (2год.)

  Специфіка обміну інформацією між людьми. Функції комунікативного аспекту спілкування.

Зміст, види і форми комунікації. Аксіальна і ретиальна комунікація.  Види інформації за характером впливу: спонукальна, констатуюча. Безпосередньо міжособистісні і масові комунікації (організовані і стихійні). Культурні норми, заборони: мовні, тематичні, контактні. Стереотипні ситуації спілкування.

Характеристика компонентів комунікативного простору (суб’єкти комунікації, спільна комунікативна дія, зворотний зв'язок, спільне інформаційне поле, механізми і феномени, що гальмують чи сприяють взаєморозумінню, налагодження діалогічних відносин). Комунікативний простір міжособистісних відносин його системні властивості (цілісність, структурність, автономія чи функціональна однорідність структурних компонентів). Ефективність обміну інформацією.

Психологічні особливості вербальної комунікації. Вербальні засоби спілкування. Культура говоріння. Уміння слухання. Нерефлексивне та рефлексивне слухання. Критичне та емпатійне слухання.

Невербальні засоби спілкування: оптико-кінетичні, паралінгвістичні, екстралінгвістичні, просторово-часові. Хронотопна форма спілкування. Контакт очей. Дотик. Зони міжособистісного спілкування: інтимного спілкування, особистого спілкування, формального спілкування, публічного спілкування (Холл). Чинники, які впливають на правильне трактування невербальної комунікації.

  Основні поняття: аксіальна і ретиальна комунікація, спонукальна та констатуюча інформація, монолог, діалогічне спілкування,   міжособистісний простір, вербальні засоби спілкування, нерефлексивне та рефлексивне слухання, критичне та емпатійне слухання, невербальні засоби спілкування: оптико-кінетичні, паралінгвістичні, екстралінгвістичні, просторово-часові, хронотопна форма спілкування,  візуальний контакт, експресивні реакції, комунікативний процес, комунікативні бар’єри.  

Семінар 8. Комунікативна сторона спілкування.

Лекція  9. Перцептивна сторона спілкування (2год.)

Поняття та зміст соціальної перцепції. Функції соціальної перцепції. Особливості суб’єкта і об’єкта міжособистісного сприймання. Залежність сприймання від індивідуальних, статево-рольових, вікових, професійних особливостей характеристик суб’єкта сприймання. Аперцепція. 

Проблема взаєморозуміння. Механізми взаєморозуміння: ідентифікація, емпатія, атракція, рефлексія, каузальна атрибуція.

 Пізнавальний, моральний, комунікативний егоцентризм. Бар’єри взаєморозуміння: естетичний, інтелектуальний, моральний, емоційний, соціальний.

Природа соціальних стереотипів. Антропологічні, етнонаціональні, соціально-статусні, соціально-рольові, експресивно-естетичні, вербально-поведінкові стереотипи.

Механізми сприймання. Механізм проекції. Ефект первинності. Ефект новизни. Ефект ореолу. Ефект пріоритету. Ефект поблажливості. Типові схеми формування першого враження. Роль емпатії та емоцій в міжособистісному спілкуванні   Феномен ідентифікації у спілкуванні.  

Природа перцептивних здібностей.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Основні поняття: соціальної перцепції, аперцепція, ідентифікація, емпатія, атракція, рефлексія, каузальна атрибуція, пізнавальний, моральний, комунікативний егоцентризм, естетичний, інтелектуальний, моральний, емоційний, соціальний бар’єри взаєморозуміння, антропологічні, етнонаціональні, соціально-статусні, соціально-рольові, експресивно-естетичні, вербально-поведінкові стереотипи, механізм проекції, ефект первинності, ефект новизни, ефект ореолу, ефект пріоритету, ефект поблажливості, перцептивні здібності.

     Семінар 9-10. Перцептивна сторона спілкування.

Змістовний модуль ІV. Проблеми взаємодії в соціальній психології

Лекція  10. Взаємодія і соціальний вплив (2год.)

Особливості взаємодії в соціальній психології. Види взаємодії: співробітництво («кооперація», «згода», «пристосування», «асоціація); суперництво («конкуренція», «конфлікт», «опозиція», «дисоціація»).

 Основні наукові погляди на взаємодію та її структуру. Теорія соціальної дії (М. Вебер, Т. Парсонс та ін.). Пошук домінуючих чинників мотивації дій.  

Модель діадичної взаємодії (Дж. Тібо і Г. Келлі).  Типи контролю і особливостей соціальної поведінки учас­ників взаємодії.

Концепції символічного інтеракціонізму Дж.-Г. Міда. Взаємодія  як вихідний пункт будь-якого соціально-психологіч­ного аналізу (особистість формується у взаємодії з іншими людьми; механізмом цього процесу є контроль дій особистості, що має у своїй основі уявлення оточення про людину).  

  Загальна характеристика міжособистісного впливу. Міжособистісний вплив як процес і результат зміни одним індиві­дом поведінки, установок, намірів, уявлень, оцінок іншого індивіда.

Види впливу: спрямованим та неспрямований,  прямий  та опо­середкований,  навмисний і ненавмисний.  

Стра­тегії впливу: імперативна, маніпулятивна, розвивальна.  

Види міжособистісного впливу: психологічний вплив, особистий вплив, функціонально-рольовий вплив, індивідуально-спе­цифічний вплив, комунікативний вплив та інші. Критерії ефективності впливу. 

Види психологічного впливу: переконання, зараження, навіювання, наслідування.

Засобів впливу: вербальні і невербальні. Форми впливу: мовні (письмові й ус­ні) та наочні.

Конформізм. Поступливість. Підпорядкування.

Тактики  та механізми впливів. Автоматичні реакції людей. Стандартне мислення. Правило взаємного обміну. Бажання бути послідовним. Принцип соціального доведення. Система аргументації. Чинники, які впливають на ступінь поступливості (фізична привабливість, подібність, близьке знайомство). Вплив авторитетів.