Радіаційна небезпека

Щодо дій населення

У випадках надзвичайних ситуацій

 

 

м. Чернівці

2011 р.

                   

 

1. Визначення термінів.	2
2. Обладнання навчально-консультаційного пункту	3
3. Дії населення за сигналом “Увага Всім”	5
4. Дії населення на тонкому льоду………………………………..	9
5. Дії населення при користуванні газом у побуті……….	11
6. Дії населення при отруєнні грибами……………...	13
7. Дії населення, якщо заблукали у лісі…………………………	15
8. Дії населення при прогулянці до лісу…………………………	17
9. Дії населення при ожеледиці…………………………………..	19
10. Дії населення при пожежі……………………………………	21
11.Дії населення при повені, паводку……	24
12. Дії населення на воді………………………………………….	26
13. Дії населення при ураженні електричним струмом…………	29
14. Дії населення при обмороженні………………………………	31
15. Дії населення при землетрусі…………………………………	34
16. Дії населення при зсуві ґрунту ……………………………….	36
17. Дії населення при ураженні блискавкою…………………….	38
18. Дії населення при зараженні небезпечними хімічними речовинами	39

 

 

Визначення термінів

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі або значних матеріальних втрат.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території акваторії загрозу для життя здоров”я людей та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

 Катастрофа - великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

 Небезпечне природне явище - подія природного походження або результат природних процесів, які у зв'язку зі своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Запобігання виникнення надзвичайних ситуацій - підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на забезпечення техногенної та природної безпеки, проведення оцінювання рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання в надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.

  Техногенна безпека – це комплекс регламентованих чинним законодавством та галузевими нормативами адміністративних, та інженерно-технічних заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного походження.

 Безпека життя і діяльності людини - це характеристика існування людини в певному місці її перебування, що передбачає збалансованість, між дією чинників, які загрожують життю людини, та чинників, які запобігають наслідкам дії таких загроз.

  Психологічне поле самозахисту особистості в умовах надзвичайних ситуацій - це спроможність людини уникати дії факторів, які завдають шкоди або загрожують її життю, здоров'ю та призводять до втрати майна в умовах надзвичайного зростання психологічного навантаження.

Навчання населення з питань захисту від надзвичайних ситуацій - це засвоєння певних знань щодо можливостей використання зовнішніх систем підтримки в надзвичайних ситуаціях та опанування вмінь щодо порядку користування засобами захисту.

 Підготовка населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій - це набуття людиною здатності уникати дії факторів, які завдають шкоди або загрожують життю, здоров'ю та призводять до втрати майна під час одиночних та колективних тренувань.

Навчання з питань безпеки життєдіяльності - це запланований процес, що має на меті набуття знань і досвіду, які сприяють корегуванню ставлення людини до власної безпеки та оточення, розкриває її практичні навички самозахисту в умовах зростаючого та психологічного навантаження у надзвичайних ситуаціях.

 

 КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ПУНКТ

Навчально-консультаційні пункти призначені для підготовки непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях техногенного, природного, соціально-політичного та військового характеру, для просвітницько-інформаційної роботи та пропаганди знань серед населення з питань захисту та дій у надзвичайних ситуаціях.

Просвітницько-інформаційна робота з населенням щодо питань захисту і дій у НС здійснюється за місцем проживання у мережі навчально-консультаційних пунктів місцевих органів самоврядування, а також шляхом самостійного вивчення посібників, пам’яток, іншого друкованого навчально-інформаційного матеріалу, перегляду та прослуховування спеціального циклу теле- і радіопередач.

Навчально-консультаційні пункти повинні містити інформацію про потенційну небезпеку, що характерна для місць проживання населення, та методи реагування на неї, рекомендації щодо дій населення при виникненні можливих надзвичайних ситуацій, користування засобами захисту та надання першої медичної допомоги (само- та взаємодопомоги) постраждалим.

Пропаганда знань з цивільного захисту серед населення та розвиток його громадської свідомості щодо власної та колективної безпеки організовується начальниками цивільного захисту всіх рівнів за сприяння профспілкових, громадських організацій, товариств, засобів масової інформації через проведення представницьких заходів (Дня рятівника, виставок, змагань, оглядів-конкурсів тощо), розповсюдження друкованих матеріалів, створення відео - та електронної програмної продукції.

Через навчально-консультаційні пункти та локальні системи оповіщення керівники потенційно-небезпечних об’єктів надають постійну та оперативну інформацію населенню, яке проживає в зонах можливого ураження про стан їх захисту, методи і способи забезпечення безпеки при аваріях.

Методичне керівництво роботою навчально-консультаційних пунктів здійснюється курсами цивільної оборони.

Навчально-консультаційні пункти обладнуються при житлово-експлуатаційних органах, при сільських і селищних радах.

     Відповідальні за їх обладнання, роботу – місцеві органи самоврядування.

       На підприємствах, установах, організаціях, у навчальних закладах для надання допомоги персоналу в отриманні відомостей щодо конкретних дій у НС щодо місцевих умов і особливостей виробничої діяльності обладнуються інформаційно-довідкові куточки

  Консультаційний пункт призначений для методичної допомоги робітникам, службовцям, які вивчають тематику ЦО, отримання ними необхідної інформації у консультантів (інструкторів), відпрацювання нормативів ЦО, демонстрації навчальних кінофільмів.

Консультаційний пункт житлово – експлуатаційних органів, крім того, призначений для доведення до жителів конкретних повідомлень, що стосується безпосередньо участі населення у заходах ЦО за місцем проживання (дій за попереджувальним сигналом “Увага всім!” та при проведенні евакуаційних заходів, місця знаходження захисних споруд, пунктів видачі засобів індивідуального захисту тощо).

Консультаційний пункт забезпечується необхідним майном, літературою, навчальними наочними та екранними посібниками, технічними засобами навчання.

Порядок його роботи визначається у наказі начальника ЦО району, об’єкту або житлово-експлуатаційного органу, у якому указується:

- місце обладнання консультаційного пункту;

- порядок забезпечення необхідним майном, навчальними, наочними та екранними посібниками по ЦО;

- час проведення консультацій та відповідальні особи.

Наказ доводиться до керівників усіх структурних підрозділів об’єкту.

 На консультаційному пункті ЦО обладнуються такі місця для консультацій: стихійні лиха, що характерні для даної місцевості та дій населення по ліквідації їх наслідків. НХР та захист від них, оповіщення та інформація населення про екстремальні ситуації, порядок використання засобів індивідуального захисту, медичні засоби індивідуального захисті, екстрена евакуація з районів аварій, катастроф та стихійних лих, само- та взаємодопомога при можливих пораненнях та ураженнях, дії при знезараженні території, робочого місця, квартири та одягу, обов’язки дорослого населення по захисту дітей, можливі аварії на підприємстві та дії при їх ліквідації, правила поведінки та дії у зонах радіоактивного зараження, захист с/господарських тварин і рослин, захист продуктів харчування, фуражу і води.

 

Рекомендації щодо дій населення за сигналом “Увага всім”

 

Повідомлення населення про факт небезпечної аварії, стихійного лиха, застосування зброї масового знищення проводяться засобами масової інформації (радіо, телебачення та ін.) з метою не допустити загибелі людей, забезпечення їм нормальні умови життєдіяльності у надзвичайній ситуації. Для того, щоб населення своєчасно ввімкнуло радіо та телевізора, в помешканнях, на підприємствах, інших закладах існує сигналізація (сирени, ревуни, гудки). Почувши сигнал, всі громадяни повинні ввімкнути радіо і телевізор. Рев сирени означає: “Увага всім!”. По радіо і телебаченню штаб цивільної оборони України у надзвичайних ситуаціях передають сигнал повідомлення, а також поради населенню, як поводитися в тій чи іншій ситуації. Наприклад: “Увага! Говорить штаб Цивільної оборони міста Коломиї. Громадяни! У зв’язку з можливістю землетрусу необхідно: відключити газ, воду, електричний струм, погасити вогонь у печах. Повідомте усіх сусідів про цю інформацію. Візьміть одяг, цінні речі, документи, харчі і вийдіть на вулицю. Допоможіть хворим і літнім. Займіть місця подалі від будинків, споруд і ліній електропередачі”. При загрозі війни або іншого регіонального конфлікту із застосування сучасної зброї існують спеціальні сигнали.

 

Після сигналу повідомлення виконуються такі дії:

Повітряна тривога

Якщо сигнал безперервний дзвінок сирен, гудків протягом 2-3 хв, то зупиняються всі роботи, вимикаються прилади, силова мережа. Виключається подача газу, електричного струму. Робітники і службовці прямують до сховищ.

Якщо сигнал радіосигнал: “Увага! Увага! Увага! Повітряна тривога!”, тоді якщо цей сигнал застосовується у вас дома, негайно вимкніть нагрівальні прилади, газ, світло, загасіть вогонь у печі, одягніть дітей, візьміть засоби індивідуального захисту: протигаз, ватно марлеву пов’язку, аптечку, документи, необхідні речі, харчі, воду. Вимкніть зовнішнє і внутрішнє світло і прямуйте до сховищ. Якщо ви під час тривоги знаходитеся на вулиці, необхідно сховатися в найближчому сховищі. А якщо ви не встигли сховатися в сховищі, то сховайтеся у підвалах, підземних переходах, тунелях. Якщо поблизу немає підземних споруд, ховайтеся у траншеях, канавах, ярах, ямах та іншим місцях, обов’язково треба надіти засоби індивідуального захисту.

 

Радіаційна небезпека.

Якщо сигнал радіосигнал: “Увага! Увага! Громадяни! Радіаційна небезпека!” Тоді надіньте респіратор; проти пилову тканину-маску, а при відсутності – протигаз. Візьміть харчі, воду, предмети першої необхідності і прямуйте до сховища. При відсутності сховища надійним захистом можуть бути підвали і кам’яні споруди. А якщо ви сховалися у квартирі або на підприємстві, не гайте часу: приступайте до герметизації приміщення, зачиніть вікна, двері, заткніть усі щілини. Якщо ви перебуваєте на зараженій місцевості або вам доведеться увійти в район ураження, необхідно прийняти засіб №1 з індивідуальної аптеки. Вихід зі сховища можливий тільки за розпорядження місцевих органів Цивільної оборони.

Хімічна тривога.

Якщо радіосигнал: “Увага! Увага! Громадяни! Хімічна тривога!” То почувши сигнал, надіньте протигаз, засоби захисту шкіри та сховайтеся у сховищі. При загрозі хімічного ураження необхідно прийняти антидот, біологічного ураження – протибіологічний засіб №1 з аптеки А 1-2. Якщо захисної споруди немає – використовуйте житло, підсобні та виробничі приміщення.

Сховища залишити можна тільки після рішення місцевих органів Цивільної оборони і сигналу “Відбій повітряної тривоги”.

 За принципом захисної дії засоби індивідуального захисту органів дихання поділяються на фільтруючі та ізолюючі.

До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу відносяться фільтруючі протигази ГП-5, ГП-7, респіратори, ватно-марлеві пов’язки.

Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя та очей від отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів.

Принцип дії фільтруючого протигазу ґрунтується на ізоляції органів дихання від забруднюючого навколишнього середовища й очищення вдихну того повітря від токсичних аерозолів і парів у фільтруючо-поглинаючій системі, які з’єднані між собою безпосередньо або за допомогою з’єднувальної трубки.

Сумка й незапітніваючі плівки також входять до комплекту протигазу.

Шолом-маска захищає обличчя й очі від ОР, СДОР, РП, БА, підводячи до органів дихання очищене повітря й викидаючи в атмосферу видихнуте повітря. Вона складається із корпусу, окулярного вузла, системи кріплення на голові та клапанної коробки.

Вона виготовляється із гуми сірого або чорного кольору. З’єднувальна трубка з’єднує шолом-маску протигаза із фільтруючо-поглинаючою коробкою. Вона зроблена із гуми, обтягнута трикотажем і має поперечні складки, які надають їй пружності та забезпечують проходження повітря при згині.

Сумка призначена для носіння, захисту та збереження протигаза.

Незапотіваюча плівка служить для захисту окулярного вузла від запітнівання.

Підготовка протигаза до використання починається з вибору необхідного розміру шолом-маски, який визначається за обсягом голови шляхом вимірювання її по лінії, що проходить через маківку, щоки та підборіддя. Наприклад: СП-5М (ШМ-62) до 63, 63,50-65,5; 66-68; 68,5-70,5; 71 і більше.

При використанні протигаза необхідно:

1. Надіти сумку з протигазом через праве плече так, щоб вона була на лівому боці.

2. Відрегулювати за допомогою пряжки довжину плечового ременя так, аби його краї опинилися на рівні талії.

3. Затримати дихання, заплющити очі, вийняти шолом-маску, взяти її обома руками так, щоб великі пальці були ззовні, а решта – всередині.

4. Прикласти в нижню частину шолома підборіддя, різким рухом рук вгору і назад, натягнути шолом-маску на голову так, щоб не було складок, а окуляри розмістилися на рівні оцей;

5. Видихнути повітря, відкрити очі, продовжувати дихати.

Респіратори використовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу (Р-2), від парів і газів на виробництві із СДОР (РПГ-67, РУ-60, РУ-60МУ).

     Респіратор Р-2 – це фільтруюча напівмаска з двома вдихальними клапанами й одним видихальним, кріпленням.

     Респіратор Р-2 виготовляють трьох розмірів, які визначаються виміром висоти обличчя (відстань між точкою найбільшого заглиблення перенісся та найнижчою точкою підборіддя).

     На підприємствах із СДОР використовують респіратори, які складаються із гумової напівмаски, фільтрувально-поглинальних патронів, пластмасових манжет із клапанів вдоху та видоху, трикотажного обтюратора, наголовника для закріплення на голові.

     Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя від шкідливих речовин у повітрі в умовах ізоляції органів дихання від навколишнього середовища.

     До цих засобів захисту органів дихання відносяться ізолюючі дихальні апарати типу ІП-4, ІП-5.

     ІП-4 призначені для захисту органів дихання, шкіри, обличчя та очей від речовин будь-якої концентрації і сили дії.

     Принцип дії його заснований на виділенні кисню із хімічних речовин при поглинанні вуглекислого газу і вологи, які видихає людина, тобто перетворення СО₂ на О₂.

     ІП-4 складається із шолом-маски із з’єднувальною трубкою, реферативного патрона, дихального мішка, каркаса, сумки.

     Шолом-маска П-4 служить для ізолювання органів дихання від отруйного зовнішнього середовища.

Регенеративний патрон призначений для отримання кисню, необхідного для дихання, а також поглинання вуглекислого газу і вологи, які містяться у видухнутому повітрі.

Дихальний мішок – є резервуаром для видихнутої газової суміші та кисню, який виділяє регенеративний патрон.

Сумка – для зберігання та перенесення ІП-4.

Тривалість роботи у протигазі:

- при важкому фізичному навантаженні (біг, земляні роботи) – 40 хв.

- при середньому фізичному навантаженні (хода, обслуговування механізмів) – 60 хв.;

- при легкому фізичному навантаженні (перебування у стані спокою) – 180 хв.

Розмір шолома: Наприклад, 1 - до 635; 2 – 647-670; 4 – 700 і більше.

Для запуску ІП-4 необхідно:

- встановити регенеративний патрон ІП-4 на каркас та приєднати його до дихального мішка;

- приєднати шолом-маску до ІП-4;

- одягнути сумку з ІП-4 через праве плече так, щоб вона була зліва, а регенеративний паторн був на рівні талії;

- відкрити кришку сумки, вийняти шолом-маску;

- надіти шолом-маску так, щоб не було складок, а окуляри – на рівні очей;

- привести у дію пусковий брикет, знявши чек, закрутивши гвинт за годинниковою стрілкою до краю;

- переконатися в тому, що пусковий пакет працює за зміною кольору термоіндикатора – від рожевого до яскраво-синього;

- закрити кришку сумки і защепити її на всі кнопки.

 

 Евакуація – це організований вихід працівників підприємств та організацій, які припиняють або переносять свою діяльність у заміську зону, а також непрацездатного й незайнятого у виробництві населення.

Для швидкого виходу (виїзду) населення евакуацію проводять комбінованим способом.

Комбінований спосіб евакуації полягає в тому, що населення покидає місто різноманітними засобами (метро, автомобілі тощо).

Як правило, транспортом вивозять робочі зміни, формування Цивільної оборони, дітей і літніх людей, інвалідів, вагітних жінок тощо.

Евакуація населення проводиться за територіально-виробничим принципом. Це означає, що вихід у заміську зону робітників і службовців, евакуйованих членів їхній сімей, студентів ВУЗів, учнів шкіл та училищ організовується через підприємства, навчальний заклад.

Плани евакуації населення розташовані в штабах Цивільної обороти міста, району, області. На підставі плану евакуації проводять такі заходи: створюють і завжди підтримують напоготові пункти управління, засоби зв’язку й передачі інформації; підготовлюють усі види транспорту, станції та пункти посадки і висадки, райони розміщення у заміській зоні, виявляють приміщення. придатні як протирадіаційні укриття, проводять інші заходи, що сприятимуть успішній евакуації населення.

Для підготовки і проведення евакуації населення на допомогу штабам Цивільної оборони в містах, районах і на об’єктах народного господарства створюють евакуаційні комісії. Вона здійснює: підрахунок населення, яке підлягає евакуації, підрахунок можливостей населених пунктів заміської зони, прийняття й розміщення населення, організацій та навчальних закладів, розподіл районів і населених пунктів між евакуйованими; підрахунок транспортних засобів і розподіл їх по об’єктах евакуації тощо.

Евакуаційна комісія об’єкта здійснює: підрахунок кількості студентів та викладачів, членів їхній сімей, які евакуйовуватимуть; визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх виходу; організовує забезпечення транспортом, готує пункти посадки і висадки; забезпечує зв’язок з районними комісіями, займається питанням розміщення матеріального забезпечення, медичного та побутового обслуговування.

Евакуацію населення проводять через збірні евакуаційні пункти (ЗЕП), що призначені для збору, реєстрації й відправлення населення.

ЗЕП розміщують у громадських будинках, поблизу залізничних станцій, платформ, тобто поблизу місць посадки на відповідний транспорт. Крім того, поблизу ЗЕП підготоване сховище з розрахунком кількості відправленого населення. Поблизу станцій пунктів висадки створюють прийомні евакуаційні пункти (ПЕП), на який організовуються зустріч і відправлення населення.

У заміській зоні робітників і службовців розміщують зі своїми сім’ями, а на роботу відправляються у місто.

Студенти навчальних закладів і учні продовжують навчання у заміській зоні.

 

Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях Тонкий лід

Деякі небезпеки наче дозрівають до сезону, у кожної з них - свій термін. Лід може підвести нас восени, взимку і навесні.

Ми пропонуємо заходи, необхідні кожній людині, яка може опинитися у екстремальній ситуації. Вони дозволять вам знизити ризик від небезпеки на льоду.