Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання

Закономірності навчання

Дидактика, як і кожна наука, має свої закономірності.

Закономірності навчання — об'єктивні, стійкі й істотні за 'язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність.

Специфіка дидактичних закономірностей полягає в тому, що вони відображають стійкі залежності між усіма елементами навчання — діяльністю вчителя, діяльністю учня та об'єктом засвоєння, тобто змістом навчання. За­кономірності навчання є об'єктивними, властивими про­цесу навчання за його суттю, та суб'єктивними, залеж­ними від учителя, його діяльності.

ОБ'ЄКТИВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

Виховний і розвиваючий характер навчання. У про­цесі навчання учні засвоюють знання, на цій основі у них формуються науковий світогляд, моральні, трудові, естетичні та фізичні якості, виробляється відповідне став­лення до процесу навчання. Водночас здійснюється і про­цес розвитку особистості, її пізнавальних сил — мис­лення, пам'яті, уваги, уяви, мовлення та ін.

Ефективність реалізації закономірності виховного і розвиваючого характеру навчання зростає за умови, що вчитель знає і враховує під час уроку переконання уч­нів, їхнє ставлення до знань, глибину усвідомленості, світоглядні ідеї та риси характеру, які формуються в ре­зультаті навчання. Першорядне завдання педагога — навчити школярів мислити, виховувати в них прагнення до пізнання нового, до самостійного опанування знан­нями. Така здатність формується -і розвивається, коли вони мають змогу виявляти самостійність і активність.

Зумовленість навчання суспільними потребами, її сутність у тому, що кожен етап розвитку людської циві­лізації потребує певного рівня вихованості й освічено­сті членів суспільства, що забезпечується їх навчан­ням. Становлення і розвиток Української держави по­требують високоосвічених, усебічно розвинутих грома­дян, національне свідомих, з почуттям причетності до державотворення. На вирішення цього завдання повинні спрямовуватися навчально-виховна діяльність школи, потенційні виховні можливості всіх навчальних дис­циплін.

Ефективність навчального процесу залежить від умов, у яких він протікає, навчально-матеріальної бази (нав­чальні кабінети, майстерні, їх оснащення технічними за­собами навчання, приладами, інструментами, комп'ю­терною технікою, дидактичними матеріалами тощо).

Процес навчання залежить від вікових і реальних навчальних можливостей учнів. Його зміст і методи ви­значають передусім з огляду на вікові особливості дітей..Реальні навчальні можливості учнів зумовлені рівнем розвитку інтелектуальної, емоційної та вольової сфер, знань і вмінь, навичок до навчання, ставленням до нав­чання, фізичним станом і працездатністю. Свідчення цьо­го — у школі різні діти вчаться по-різному.

Ефективність процесу навчання залежить від рівня активності учня. Суть цієї закономірності полягає в тому, що результати навчання учня залежать від характеру навчально-пізнавальної діяльності й рівня розвитку його мотиваційної сфери.

Навчання передбачає цілеспрямовану взаємодію вчителя, учня і виучуваного об'єкта. Навіть якщо учень опановує предмет самостійно за підручником чи додат­ковою літературою, вчитель спрямовує його пізнаваль­ну діяльність і контролює її.

Навчальний процес ефективний лише за умови актив­ності учнів. Що більша різноманітність діяльності учнів на уроці, що більша інтенсивність їхньої праці, організо­ваної педагогом, то результативніший процес навчання.

 

13. Завдання, шляхи та засоби трудового виховання. Ідеї трудового виховання в історії розвитку педагогіки і шкільництва (....).

Трудове виховання — виховання свідомого ставлення до праці че­рез формування звички та навиків активної трудової діяльності.

і Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування, самоутвердження і взаємодії людини в сус­пільстві та природному середовищі. Воно покликане за­безпечити:

— психологічну готовність особистості до праці.

— підготовка до праці (наявність загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої діяль­ності, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудо­вої діяльності, підготовка до свідомого вибору професії).

Трудове виховання ґрунтується, на принципах:

—єдності трудового виховання і загального розвитку особистості (морального, інтелектуального, естетичного, фізичного);

—виявлення і розвитку індивідуальності в праці;

— високої моральності праці, її суспільне корисної спрямованості;

— залучення дитини до різноманітних видів продук­тивної праці;

— постійності, безперервності, посильності праці;

— наявності елементів продуктивної діяльності дорос­лих у дитячій праці;

— творчого характеру праці;

— єдності праці та багатогранності життя.

Зміст трудового виховання визначається навчальною програмою для кожного класу. Його особливості відобра­жають поняття «трудова свідомість», «досвід трудової ді-ял^ності», «активна трудова позиція.

 Трудова свідомість особистості містить уявлення про ставлення до праці, участі у суспільне корисній праці, усвідомлення необхідності трудового самовдосконалення, систему знань, трудових умінь і навичок, з'ясування ролі праці у виборі майбутньої професії.

Досвід трудової діяльності означає систему загальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті, пра­ці, об'єктивного оцінювання результатів своєї праці та са-мооцінювання, вмінь і навичок систематичної, організо­ваної, посильної суспільне корисної праці, узагальнення набутого досвіду.

Активна трудова позиція зумовлюється системою тру­дових потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, уподобань, прагненням до обдуманого вибору професії, про­довження освіти у відповідному навчальному закладі.

Формування готовності до праці поділяють на етапи — своєрідні ступені трудового становлення особистості.