В чому переваги і недоліки рентгено- та електронної структурної діагностики?

рентгеноструктурна діагностика (дифракція брега рентгенівських променів): простий та дешевий метод, що дозволяє визначити кристалічну структуру кристалу та основні її параметри (розміри елементарної комірки, групу симетрії); але він практично не підходить для аморфних речовин, оскільки в цьому випадку нема чіткої дифракційної картинки.електронна структурна діагностика (дифракція електронів): електрони сильно взаємодіють з атомами речовини, мала експозиція дозволяє спостерігати динаміку процесів, дозволяє досліджувати не лише монокристали але і полікристали; основний недолік полягає в обмеженнях на товщину зразка

Поясніть принцип «охолодження» атомів лазерним випромінюванням.

1)Для охолодження атомів у полі лазерного випромінювання створюються такі умови, що атом випромінює фотони з більшою енергією, ніж поглинає. Дефіцит енергії процесу поглинання–випромінювання покривається за рахунок кінетичної енергії атома.

2)Додаток від фізів:

Нагріта речовина опромінюється звідусіль лазерним випромінюванням, частота якого лише трохи менша від частоти резонансу даної речовини. За рахунок ефекту Доплера така різниця частот буде компенсуватись, але лише для тих атомів, що рухаються назустріч випромінюванню, тобто лише ці атоми будуть втрачати енергію. Таким методом отримано охолодження до 10^-6 К.

(Все, що сказано далі, можна вважати за коментарі та/або пояснення.)

За рахунок допплерівського охолодження атомів досягається температура порядку 10^–4 К, яка отримала назву доплерівської температури. Мінімальна температура, що може бути досягнута за рахунок ефекту Доплера, обумовлена стохастичною (випадковою) природою процесів поглинання і спонтанного випромінювання фотонів атомами. Із співвідношення невизначеності ΔEΔt ≈ ħ, взявши Δt = 2τ₂₁ (що відповідає високим інтенсивностям лазерного збудження, коли атом перебуває приблизно однаковий час на нижньому і верхньому робочих рівнях) і ΔE = kT_min, де k – стала Больцмана, отримаємо T_min = ħ / (kτ₂₁).

Для суб-доплерівського охолодження використовується так званий сізіфів ефект (інша назва – стимульоване охолодження). Електричне поле інтенсивної стоячої лазерної хвилі викликає ефект Штарка – розщеплення підрівнів атомів. Це розщеплення відсутнє у вузлах стоячої хвилі й максимальне у пучностях. Якщо атом поглинає фотон, знаходячись у вузлі стоячої хвилі, а потім рухається в сторону пучності та, досягши пучності, випромінює фотон більшої енергії, то дефіцит внутрішньої енергії покривається зменшенням кінетичної енергії атома при подоланні потенціального бар’єру. Слід відзначити, що цей ефект при енергії фотонів ħω > E₂ - E₁ відбувається лише для дуже повільних атомів, які за час життя τ₂₁ рівня E₂ рухаються не далі, ніж з вузла у пучність, тобто на λ/4. Для атомів з більшими швидкостями при Δω > 0 за рахунок ефекту Доплера відбувається нагрівання. Таким чином, сізіфів ефект можна використовувати лише після допплерівського охолодження атомів.

Для суб-доплерівського охолодження атомів використовується також рух атомів у світловій хвилі з градієнтом поляризації при наявності у охолоджуваних атомів багатьох енергетичних рівнів. При русі атома в сильному світловому полі з періодично змінною поляризацією змінюється величина штарківського розщеплення рівнів та ймовірність оптичних переходів. Якщо атом поглинає фотони в області, де розщеплення рівнів менше, а випромінює там, де розщеплення більше, то різниця енергій покривається за рахунок зменшення кінетичної енергії атомів. Описаний механізм ефективний лише для атомів з малою швидкістю v < v_c, де критична швидкість v_c відповідає зміщенню Δz = λ/8 за час Δt = 1/W₁₂, тобто v_c = λW₁₂/8. Таким чином, даний ефект можна використовувати також лише після допплерівського охолодження атомів.

Мінімальна температура, яка може бути досягнута при даному механізмі охолодження атомів, відповідає випадку, коли імпульс атома має величину порядку імпульсу одного випромінюваного фотона (імпульсу віддачі). В 3–вимірному “оптичному сиропі” на основі атомів Cs описаним методом отримано було мінімальну температуру 2,5мкК.

Для суб-віддачного охолодження використовуються переходи між такими рівнями, для яких ймовірність поглинання фотона дорівнює нулю при швидкості атома v = 0 і зростає при збільшенні швидкості. Тоді створюється „чорна область” у просторі швидкостей: атоми, що випадково попали в дану область, не можуть її покинути. Даним методом було досягнуто тривимірне охолодження атомів до T = 0,2ħk/m.

Інший спосіб суб-віддачного охолодження використовує вимушене раманівське розсіювання лазерного випромінювання. Вперше раманівське охолодження атомів натрію до температури T = 0,2ħk/m було продемонстровано в 1992 р. В 1996р. за допомогою раманівського охолодження досягнуто температури атомів 1мкК.

Охолодження до наднизьких температур було здійснено за рахунок локалізації атомів у магнітній пастці та наступного ”випаровування” із цієї пастки атомів, швидкість яких була більша від середньої її величини (для атомів, що знаходились у даній пастці). За допомогою випаровування атомів із магнітної пастки досягнуто температури атомів Т ~ 10^–8К.

Нагріта речовина опромінюється звідусіль лазерним випромінюванням, частота якого лише трохи менша від частоти резонансу даної речовини. За рахунок ефекту Доплера така різниця частот буде компенсуватись, але лише для тих атомів, що рухаються назустріч випромінюванню, тобто лише ці атоми будуть втрачати енергію. Таким методом отримано охолодження до 10^-6 К