Оцінка ефективності зовнішньоекономічного контракту лікарсокго засобу «корвітин»

 

Проаналізуємо ефективність закупівлі 100 000 упаковок рослинного лікарського засобу для лікування захворювань серцево-судинної системи – «КОРВІТИН», українського фірми виробника Борщагівський ХВЗ.

Закупівельна вартість 1 упаковки становить 2,3 дол. США (згідно з офіційним курсом НБУ на 09.04.2010р. 1 долар = 8,00 грн.). Таким чином, сума контракту складає 230 000 дол. ($)

Ціна реалізації товару на внутрішньому ринку – 4,5$

Собівартість товару – 2$

Товар поставляється на умовах Delivered Duty Paid (DDP) — «доставлено,мито сплачено» поіменованого пункту. За даних умов вживається з зазначенням місця прибуття; відповідальність продавця закінчується після того, як товар доставлений у вказане місце в країні покупця; всі ризики, всі витрати з доставки вантажу (податки, мита і т. д.), Відповідальність за псування і втрату товару, включаючи мита та інші виплати, які виплачуються при експорті, до цього моменту несе продавець, також він несе відповідальність за митне очищення; можуть бути додані положення, що звільняють продавця від оплати окремих додаткових формальностей.

4.1. Умови експорту товару:

а) Кредит не надається.

б) Витрати пов’язані експортом складають 2100 $ а саме:

- Доставка товару автомобільним транспортом – 1250 $

- Доставка товару з автостанції в м. Києві до автостанції «Ізмайловська» м. Москва автотранспортом – 550 $

- інші витрати, пов’язані з експортом -300 $

Можемо підрахувати митну вартість товару, за формулою:

Митна вартість = Фактурна вартість + Витрати, пов’язані з експортом = 450 000 $+ 2 100$ = 232 100 $

4.2 Витрати, пов’язані з митним оформленням експорту вантажу.

а) Сплата експортного мита.

Згідно з Законом України «Про митний тариф» № 2371 товар що експортується, відноситься до групи №30 (фармацевтичні товари) код 3004 (лікарські засоби що складаються із змішаних або не змішаних продуктів для терапевтичного та профілактичного застосування) і може класифікуватися за повним кодом 3004 90 19 00.

До таких товарів застосовується ставка мита 0%.

б) Митний збір

Згідно постанови КМУ «Про ставки митних зборів» від 27.01.1997 №65 товари, ціна яких більше тисячі доларів, обкладаються митним збором 0,2%.

Митний збір = митна вартість * 0,2% = 232 100 $ * 0,002 = 464,2

в) Повернення сплаченого акцизного збору

Акцизний збір – на даний товар не справляється.

г) Сплата ПДВ.

Згідно Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168-97-ВР, ставка ПДВ в Україні становить 20%.

ПДВ = (митна вартість + мито + митні збори + акциз) * 20% =

= (232 100 $ + 464,2$) * 0,2 = 46 512,84 $

4.3 Розрахунок валютної виручки експортного товару:

Виручка = ціна реалізації товару на внутрішньому ринку * кількість =

= 4,5$ * 100 000 уп. = 450 000 $

4.4 Розрахунок валового доходу.

Валовий дохід = виручка – витрати по експорту =

= 450 000 $ - (200 000 $ + 2 100 $ + 464,2 $+ 46 512,84$)=242822,96$

4.5Розрахунки з бюджетом (відрахування з валового доходу)

а) ПДВ = валовий дохід * 0,2 = 170 922,96 $ * 0,2 = 48564,592$

б) Заробітна плата = 8 000 $

4.6 Розрахунок прибутку.

Прибуток = Валовий дохід – Відрахування =

= 170 922,96 $ - (34 184,59 $ + 8 000 $) = 186256,368$

4.7 Сплата податку на прибуток.

Податок на прибуток = 128 738,37 $* 0,25 = 46546,592$

4.7 Розрахунок чистого прибутку.

Чистий прибуток = Прибуток – податок на прибуток =

= 128 738,37 $- 32 184,59 $ = 139709,776$

4.8 Розрахунок рентабельності зовнішньоторговельної угоди:

Рентабельність = (Чистий прибуток / Виручка від реалізації) * 100% =

= 139709,776$ / 450000$ * 100 % = 31,04%

Базовий коефіцієнт ефективності експорту

 

де – базовий коефіцієнт ефективності експорту;

- виторг від експорту = 450000$

С_m - собівартість товару = 200000$

Т _в - транспортні витрати = 2100$

О_в - організаційні витрати = Митний збір + ПДВ= 464,2 +46 512,84 $= 46977,04$

 

= $ 450000/ ($ 200000 + $ 2100 + $46977,04) = 1,8 > 1

 

Так як, даний коефіцієнт більше за одиницю, ми можемо стверджувати, що експорт даного товару є досить ефективним.

Зробивши вище наведені розрахунки можна сказати, що експортування даного лікарського засобу для лікування та профілактики захворювань серцево-судинної системи – «КОРВІТИН», української фірми виробника Борщагівський ХФЗ є досить вигідно. Проте слід наголосити, що доречнішим є експорт ліків у великій кількості, так як їх собівартість невисока. Ми бачимо, що рентабельність даного проекту становить 21,45%, що є досить добре, проте для підвищення ефективності експорту і в разі необхідності, рентабельності даного проекту, можливе зниження заробітної платні робітників, наприклад, шляхом використання меншої кількості робочої сили для здійснення даного проекту експорту.

Альтернативний коефіцієнт ефективності експорту

 

                                          

 

де  - альтернативний коефіцієнт ефективності експорту;

В - внутрішній виторг (виторг від продажу товару у середині країни) = 4500000$

= ($ 450000 – $ 200000 – $ 2100-46977,04)/ ($ 450000 – $ 200000)= 200922,96/250000= 0,8 < 1

Альтернативний коефіцієнт є меншим одиниці, й тому експорт даного товару є неефективним. Проте, даний коефіцієнт є досить наближеним до одиниці, й можна сказати, що експорт може бути ефективним. Для українських виробників досить важливим є ефективний експорт даного виду товару.

Отже, виходячи з результатів вище наведених розрахунків, компанія – експортер «Борщагівський ХФЗ» за даним контрактом має змогу отримати значну суму чистого прибутку. Рентабельність даної угоди є високою, тому можна зробити висновок, що експорт даного товару («КОРВІТИН») в Росію є досить вигідним.

ВИСНОВКИ

 

Провівши моделювання зовнішньоекономічної угоди, можна зробити наступні висновки:

Перш за все, слід підкреслити, що світова фармацевтична галузь на сьогоднішній день є однією з найприбутковіших, найпривабливіших та динамічно зростаючих в світовому господарстві. Переважну частину ринку акумулюють ринки 13 найрозвинутіших країн. Фармацевтична промисловість займає значне місце в економіці розвинених країн. Основними виробниками лікарських засобів є високорозвинені країни, такі як: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, та інші.

Україна поки що значно відстає від середніх світових показників за обсягами продажів та виробництва фармацевтичної продукції. Проте, сьогодні спостерігається загострення конкуренції на українському ринку, що сприятиме стабілізації цін та покращенню якості препаратів, передусім вітчизняного виробництва. Позитивним є те, що конкуренція в Україні перейшла з цінового рівня - на рівень конкуренції за рахунок покращення якості продукції та сервісу, що у фармацевтичній галузі дуже важливо.

Український експорт лікарських засобів досить значний. Ліки експортуються як в країни – сусіди, так і такі країни як Латвія, Грузія, Таджикистан та Узбекистан.

Виконуючи дану роботу, я переконалась, що в Україні сформована достатня нормативно-правова база для проведення зовнішньоекономічних операцій з експорту та імпорту фармацевтичної продукції. Щоправда, нормативне середовище характеризується певною закритістю та протекціонізмом, що сприяє розвитку національного виробника та його експансії на зовнішні ринки.

Рентабельність угоди з експорту лікарського засобу для лікування та профілактики захворювань серцево-судинної системи – «КОРВІТИН», української фірми виробника - Борщагівський ХФЗ становить 21,45%, це досить високий показник.

В свою чергу коефіцієнт ефективності експорту високий завдяки значним націнкам. Саме через високу ціну імпортованих препаратів у порівнянні з дешевими лікарськими засобами українських виробників, альтернативний коефіцієнт ефективності експорту менший за одиницю, хоча й досить наближений.

Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів. Із цією метою розробляються і виконуються міжнародні наукові програми, здійснюються обмін інформацією, прогресивними методами та технологіями створення і виробництва лікарських засобів, їх експорт та імпорт, професійний і науковий контакт працівників охорони здоров'я тощо.

Таким чином ми бачимо, що в Україні досить розвинена промисловість з виготовлення лікарських засобів. Проаналізувавши вище викладену роботу ми можемо з впевненістю сказати, що український виробник медикаментів є досить потужним конкурентом на міжнародному ринку. Що стосується цін на вітчизняні препарати, то необхідно відзначити, що не зважаючи на досить стрімке підвищення цін вони все одно залишаються лідерами на українському ринку. В останні 4 роки спостерігається тенденція до збільшення експорту товарів. Це говорить про те, що українські медикаменти користуються попитом не лише на вітчизняному ринку а й на зарубіжному.