Трансфертна ціна –умовно-розгахункові ціни, яки використовуються у внітрішеьому обігу товарів в межах ТНК

Ціна, яка публікується – ціна, яка повідомляється в спеціальних та фірмових джерелах інформації. Вони, як правило, відображають рівень світових цін. До них відносяться:ь Довідкова ціна – ціна товару у внутрішній оптовій чи зовнішній торгівлі промислово розвинутих країн, що опубліковується в різних виданнях. Довідкові ціни грають роль відправного пункту, з якого починається процес узгодження ціни при укладанні угоди.ь Біржове котирування – ціна товару, що являється об’єктом біржової торгівлі.ь Аукціонна ціна – ціна товару, що являється об’єктом аукціонної торгівлі і відображає реальні угоди.ь Статистична ціна – середня експортна ціна, на основі даних зовнішньоторговельної статистики шляхом ділення вартості товару на його кількість.ь Ціни фактичних угод – ціни, що виражають окремі фактичні комерційні операції.ь Ціни пропозицій крупних фірм – початковий рівень ціни товару, запропонований продавцем.

Довідкові ціни в більшості випадків являють собою так звані базисні ціни, тобто ціну товару визначеної кількості і якості в тому чи іншому раніш визначеному географічному базисному пункті. Базисні ціни встановлюються у відповідності з так званими базисними умовами постачання.

Базисними умовами в зовнішньо-торгівельному (базисні умови у внутрішній торгівлі не використовуються) контракті купівлі-продажу називають спеціальні умови, які визначають обов’язки продавця і покупця і покупця по доставці товару і встановлюють момент виконання продавцем своїх обов’язків по поставці товару і перехід ризику випадкової загибелі чи пошкодженні товару з продавця та покупця, а також витрат, які виникають за таких умов.Використання базисних умов постачання спрощує складання і узгодження контрактів, допомагає відповідальності і вирішення суперечок, які Міжнародна торгівельна палата розробила і випустила збірники тлумачення базисних умов, так звані “International commercial Terms”, чи скорочено “Інкотермс ”, що широко використовуються в торгівельній практиці. Остання редакція Інкотермс вийшла в 2000 році.

 У той же час способи визначення світових цін на різну продукцію також різні:

1. Ціни сировинних товарів визначаються як експортні ціни основних постачальників конкретного товару й імпортні ціни в найважливіших центрах імпорту цього товару ( наприклад, на пшеницю світовими є експортні ціни Канади, на нафту – ціни країн членів ОПЕК, на хутро – ціни Лондонського і Санкт-Петербурзького аукціонів і т. д.).

2. Ціни продукції обробної промисловості визначаються як експортні ціни великих компаній-виробників і експортерів цієї продукції.

У цілому і ті й інші ціни у світовому господарстві мають тенденцію до зростання, але це відбувається не постійно, і на різні групи товарів ціни зростають по-різному.

6.Особливості міжнародної конкуренції. 1) Переважно олігополістична конкуренція - декілька великих фірм контролюють значну частину виробництва та продажу певних благ на базі погоджених дій, таємної змови тощо. Картельні угоди. ОПЕК –міжнародний картель2) глобальний характер

7. Державне втручання і контроль. Тарифні і нетарифні барєри, зовнішньоекономічна політика тощо. 8. зовнішньоекономічні торговельні контракти. ЗУ Про зовнішньоекономічну діяльність, 1991 р. N 960-XII (960-12) від 16.04.91 Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Ці угоди можуть здійснювати тільки фізичні або юридичні особи, які наділені таким правом:

повинні бути зареєстровані як суб’єкти підприємницької дальності;

зовнішньоекономічна діяльність повинна бути предметом їх діяльності згідно статутних документів.

Другим учасником контракту повинен бути іноземний контрагент – торговий партнер, який знаходиться за межами України.

Він містить умови, які у внутрішніх угодах не застосовуються:

базис контракту – умови контракту, які передбачають розподіл між покупцем та продавцем обов’язків по просуненню товару (транспортування, маркування, транзит, страхування, оформлення комерційної документації, момент переходу ризику на випадок загибелі або псування товару та інше);

оплата в іноземній валюті (як виключення для контрагентів країн СНД, Латвії та Литви може бути передбачена оплата в українській валюті);

захисна умова на випадок зміни валют з метою страхування експортера або кредитора від ризику у зв’язку з обезціненням валюти;

наявність арбітражної обмовки з вказівкою місця розташування арбітражного суду, матеріальне право якої країни буде застосоване та ін.

Зовнішньоекономічний контракт укладається у письмовій формі, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором.

Умови контракту поділяються на обов’язкові та додаткові.

Обов’язкові умови визначають: предметом контракту, номенклатуру (асортимент), кількість і якість товару, ціну, загальну суму контракту, умови та строки поставки, умови і форми розрахунків, валюта платежу, відвантажні та платіжні реквізити, фінансові та юридичні адреси учасників, сторони отримання валютної виручки, відповідальність осіб за порушення умов договору, порядок сплати платежів та зборів, пов’язаних з зовнішньоекономічною діяльністю.

При відсутності цих умов угода вважається не укладеною. Усі інші умови вважаються додатковими і при відсутності домовленості сторін по ним, контракт може бути укладено.

Джерела регулювання зовнішньоекономічних угод.

До правових актів, які регулюють зовнішню торгівлю відносяться:

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 року, який дає:

поняття зовнішньоекономічної діяльності;

значення термінів,

які застосовуються в цій діяльності;

поняття та суб’єкти ЗЕД;

види ЗЕД;

порядок регулювання ЗЕД;

квотування, ліцензування та заборону на здійснення деяких видів ЗЕД;

порядок захисту правв суб’єктів ЗЕД;

відповідальність в ЗЕД.

Крім національних нормативно-правових актів в зовнішній торгівлі діють міжнародні угоди та конвенції:

Конвенція позовної давності в міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, яку підписало 14 країн і в якій встановлений єдиний строк позовної давності - чотири роки. В той же час деякими країнами встановлений більший термін позовної давності – Франція, Німеччина – 30 років, Англія – 12, Швейцарія – 10.

Конвенція ООН 1980 року про угоди міжнародної купівлі-продажу товарів. Це перший уніфікований документ, учасниками якого є 34 країни. Разом з тим норми цієї Конвенції не є обов’язковими, коли сторони угоди при укладенні контракту домовилися, що вини не будуть застосовувати положення Конвенції.

Для полегшення укладання зовнішньоторговельних угод застосовують типові та приблизні контракти, які не є джерелами права і не обов’язковими для виконання але полегшують здійснення зовнішньоторгових операцій і тому дуже часто застосовуються при укладанні угод.

Відповідальність в зовнішньоекономічній діяльності.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності за порушення законодавства та зобов’язань несуть майнову та кримінальну відповідальність.

Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих та непрямих збитків у повному обсязі. Крім цього до порушників можуть застосовуватися майнові санкції у вигляді штрафів, заборон, обмежень, призупинення зовнішньоекономічної діяльності. Ці санкції може застосовувати Міністерство економіки України по рішенню судових, податкових та інших правоохоронних органів.

 

9. Протягом тривалого історичного періоду склалися різноманітні організаційні форми міжнародної торгівлі: факторії, ярмарки, торговельні компанії, товарні біржі, що існували за стародавніх часів та у середньовіччі. З плином часу до них приєдналися аукціони, міжнародні торги, торговельні будинки, пряма міжнародна торгівля на основі кооперації, зустрічна торгівля та внутрішньофірмовий обмін

10. Культурні бар’єри ( зокрема, мовні)

Значення міжнародної торгівлі.

1. надлишок-дефіцит

2. оптимальне використання ресурсів

3. стимул виробництва

4. задоволення потреб, зростання життєвого рівня

5. прибуток