Визначення беззбитковості виробництва

Для визначення беззбитковості виробництва слід використовувати формулу:

N_без = С / (Ц – А),

де С – загальна сума умовно-постійних витрат, пов’язаних з маркетинговими дослідженнями, розробкою та освоєнням виробу, що проектується, та реклами, грн. (див. п. 3);

Ц – відпускна (договірна) ціна виробу, грн.;

А – сума умовно-змінних витрат у собівартості виробу, що проектується, грн. (сума п.1+…+п.10 в калькуляції собівартості виробу).

Розрахуємо точку беззбитковості:

N_без = 6165,35 / (339,58 – 169,18) = 37,96» 36,18 (шт.)

Тобто, треба продати 36 виробів і тільки після цього підприємство перестане бути збитковим і почне отримувати прибуток.

Виходячи з цього побудуємо графік беззбитковості, який наведений на рис. 8.1.

Рисунок 8.1 – Графік беззбитковості.

Таблиця 8.15 – Аналіз впливу різних варіантів цін на досягнення беззбитковості виробництва.

Ціна, грн	Відсоток рентабельності	Сума на покриття умовно-змінних витрат	Сума на покриття умовно-постійних витрат, гр.1 – гр.3	Кількість виробів, необхідних для відшкодування всієї суми умовно-постійних витрат, С / гр.4
250	20	50	200	31
350	30	105	245	26
450	40	180	270	23
339,58	50	163,79	163,79	36
250	40	100	150	42
350	30	105	245	26
450	20	90	360	18

Таблиця 8.16 – Залежність прибутку від ціни та можливого збуту.

Ціна одиниці, грн	Прибуток на виріб, грн	Можливий збут, шт	Кількість виробів при якій досягається беззбитковість, шт	Кількість виробів, які будуть приносити прибуток, гр.3 – гр.4	Сума прибутку, грн гр.2 ´ гр.5
250	70	140
300	84	130
339,58	95,28	120	36	120	11433,3
350	98	115
400	112	110
450	126	100

Висновки

У даній роботі був розроблений прилад прийому метеорологічних даних, який є складовою частиною метеорологічного комплексу.

Технічні рішення, що були запропоновані при розробці, повністю задовільняють вимогам, які висувалися до приладу прийому інформації та метеокомплексу вцілому.

Були розроблені та апаратно реалізовані протоколи обміну даними між окремими модулями метеорологічного комплексу. Запропоноване конструкторське виконання приладу дозволяє твердити про його зручність та надійність у використанні.

Проведений техніко-економічний аналіз розробки дозволяє зробити висновок про доцільність розробки і продажу продукту “прилад прийому та обробки метеорологічних даних” на ринку. Розрахована ємність ринку та передбачуваний обсяг продажів носять умовний характер і можуть бути розширені за рахунок модернізації і просування товару на нові сегменти ринку.