Забезпечення виробничого освітлення

 

При освітленні виробничих приміщень використовується природне освітлення, створюване світлом неба (пряме та відбите), штучне, здійснюване електричними лампами, та комбіноване.

Природне освітлення підрозділяють на бічне, верхнє, комбіноване.

В приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно повинне забезпечувати коефіцієнт природної освітленності (КПО) не нижче 1,5% [5].

Нормовані значення КПО для будинків, розташованих у IV поясі світлового клімату визначаються за формулою:

 

 

де – значення КПО для III поясу світлового клімату складає 1,5,

m – коефіцієнт світлового клімату (для міста Харкова m=0,9%),

c – коефіцієнт сонячності клімату (с=1).

 

=1,5*0,9*1=1,35%

 

Загальне освітлення повинно бути рівномірним.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. Даний вид штучного освітлення і використовується на моєму робочому місці.

Дані по нормах освітлення для створення умов нормальної роботи середньої точності містяться у таблиці 7.3.

 

Таблиця 7.3. – Характеристика виробничого освітлення

Точність зорової роботи	Міні-маль-ний розмір об’єк-ту	Розряд зорової роботи	Під-роз-ряд зоро-вої праці	Кон-раст об’єк-ту фо-ну	Харак-терис-тика фону	Нормоване значення освітлення
						Природне		Штучне
						,%	,%	Lmin, лк	Тип ламп
Середня точність	0,5..1	IV	В	Середній	Середня	1,5	1,35	500	Газорозрядні

 

Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосувати світильники таких класів світлорозподілу:

- світильники прямого світла - П;

- переважно прямого світла - Н;

- переважно відбитого світла - В.

Для загального освітлення необхідно застосовувати світильники із розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або віддзеркалювача-ми, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні моделі з технічною назвою "Кососвет". Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях можуть застосовуватися метало галогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів промінювання від 50 до 90 відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200кд/м, а захисний кут світильників повинен бути не бiльшим за 40.

Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до СНиП 11-4-79 для світлювальної установки загального освітленняслід приймати рівним 1.4.

Коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5% і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення. При відсутності світильників з ВЧ ПРА лампи багатолампових світильників або розташовані поруч світильники загального освітлення необхідно підключати до різних фаз трифазної мережі.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300-500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні та збільшення освітленості екрану більше ніж 300 лк.

Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40.

Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від джерела природного та штучного освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору,

повинна бути не більшою за 200 кд/м.

Необхідно обмежувати відбиту блискість шляхом правильного вибору типів світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на екрані відеотермінала на повинна перевищувати 40 кд/м, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/м.

Необхідно передбачити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору осіб, що працюють з відеотерміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) - 5:1.

Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ загально та персонального користування необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

Виробничі приміщення, в яких розташовані ЕОМ, не повинні межувати з приміщеннями, де рівні шуму та вібрації перевищують норму (механічні цехи, майстерні тощо).

За допомогою “Методических указаний к лабораторной работе по охране труда ”Исследование освещённости производственных помещений естественным светом” для студентов всех специальностей” [12] розрахуємо сумарну площу, що потрібна для забезпечення нормованих значень коефіцієнта природної освітленості. Сумарна площа визначається за формулою:

 

                         (1)

 

Де  – світлова характеристика вікна;

 – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в процесі експлуатації засклення;

– площа підлоги приміщення;

– коефіцієнт, враховуючий затемнення вікон будинками, що розміщені навпроти;

–загальний коефіцієнт світлоперепускання.

 

 

Де – коефіцієнт, враховуючий вид світлоперепускного матеріалу;

– коефіцієнт, враховуючий вид рами;

– коефіцієнт, враховуючий вид несучих конструкцій покриттів;

– коефіцієнт, враховуючий втрати світла в сонцезахисних пристроях;

– коефіцієнт, враховуючий вплив відбитого світла при боковому освітленні;

– нормоване значення КПО у відсотках з урахуванням зорової роботи, виду освітлення та світлового клімату в районі розташування будинку,  було обчислено в цьому ж розділі раніше та дорівнює 1,35%.

Визначимо світлову характеристику . Довжина приміщення , його глибина . Відношення . Висота приміщення від рівня умовної робочої поверхні (дорівнює 0,8м [12]) до верху вікна (верх вікна знаходиться в 0,4 м від стелі приміщення) . Відношення . Тому за додатком 8 [12].

Коефіцієнт запасу . Дипломна робота виконувалася в приміщенні житлового будинку. Світлоперепускний матеріал розташований вертикально. За таких умов  (додаток 10 [12]).

Площа підлоги приміщення .

Визначимо загальний коефіцієнт світло перепускання .

Вид світлоперепускного матеріалу – скло двійне віконне листове, а тому =0,8 (додаток 5 [12]).

Вид рам – дерев‘яні двійні розділені у вікнах житлового будинку, через це =0,65 (додаток 5 [12]).

Вид несучих конструкцій – залізобетонні арки. =0,8 (додаток 5 [12]).

На вікнах приміщення є вертикальні стаціонарні жалюзі з захисним кутом 45° при розташуванні пластин жалюзі під кутом 90° до площі вікна. =0,75 (додаток 6 [12]).

Тому загальний коефіцієнт світло перепускання:

 

 

Розрахуємо коефіцієнт , враховуючий вплив відбитого світла при боковому освітленні. Як обчислили раніше . Умовна точка знаходиться в 1м від зовнішньої стіни [12]. Тому відстань умовної точки від зовнішньої стіни . Відношення . Враховуючи світлову гаму офарблення стін, підлоги та стелі середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін та підлоги . Відношення .  за додатком 7 [12].

, через те що відсутні будинки, розташовані навпроти вікон (додаток 9 [12]).

Обчислимо сумарну площу:

 

 

Шум

 

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам

ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ Шум. Общие требования безопасности", СН 3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці", затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотермі- налами та ЕОМ, визначені ДСанПІН 3.3.2-007-98.

Для забезпечення нормативних рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31.-8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.