2020-01-15
115
| Маржа | Розрахунок | Значення |
| Маржа за балансом | 5000*24% - 4000*16% - 1000*8% | 480 |
| Кредити | 5000*(24%-19,5%) | 225 |
| Депозити | 4000*(19,5%-16%) | 140 |
| Комерційна маржа, всього | 5000*(24% - 19,5%)- 4000*(19,5% - 16%) | 365 |
| Маржа казначейства | 5000*19,5% - 4000*19,5% - 1000*8% | 115 |
| Банківська маржа | Комерційна маржа + маржа казначейства | 480 |
За умови використання єдиної трансфертної ставки, комерційна маржа для кредитних підрозділів становить 4.5% (24% — 19.5%), а для депозитних підрозділів - 3.5% (19.5% -16%). Маржа казначейства — 11.5%, оскільки трансфертна ціна перевищує ціну залучення коштів на зовнішніх ринках. Якщо маржа казначейства дорівнює нулю, то загальна банківська маржа дорівнює комерційній маржі, тобто казначейство нейтральне, воно не створює ні доходів, ні витрат. Цей приклад доводить, що трансфертні ціни уможливлюють розподіл банківської маржі (прибутку) між бізнес-центрами банку та казначейством, причому загальна процентна маржа завжди дорівнює сумі комерційної маржі профіт-центрів і маржі казначейства.
Трансфертні ціни повинні узгоджуватись як із ринковими орієнтирами, так і з комерційними стратегіями. З одного боку, вони мають відображати ринкові умови, а з іншого — відповідати бізнес-стратегіям банку та враховувати рівень конкуренції. Якщо трансфертні ціни зумовлюють вищі ставки за кредитами для клієнт їв, ніж пропонує ринок, то банківська установа втрачає конкурентоспроможність. Зворотне стосується і ставок за депозитами, які є нижчими від середньоринкових. Отже, ринок дає орієнтири, які є базисом для трансфертних цін. Ігнорування ставок конкурентів зазвичай призводить до значний невідповідностей між рівнем дохідності і часткою ринку, втрата якої може спричинитися до витіснення з бізнесу.
|
|
|
Складність установлення ефективних трансфертних цін потребує постійного вдосконалення методології їх визначення. Є кілька підходів до формування трансфертного ціноутворення. На жаль, вітчизняні банки лише розробляють власні методики, пристосовуючи західні концепції до реалій українського ринку, тому в нашій науковій літературі бракує матеріалів щодо теорії трансфертного ціноутворення. Традиційний західний підхід до цього питання висвітлено у праці Дж. Сінкі "Управління фінансами в комерційних банках", де передбачено, що:
— трансфертна ціна визначається за кожним рахунком на момент його відкриття і залишається незмінною до закриття;
— трансфертна ціна за центрами залучення дорівнює вартості альтернативного залучення ресурсів на відкритому міжбанківському ринку на певний термін;
— трансфертна ціна за центрами розміщення дорівнює сумі трансфертної ціни за центрами залучення маржі, встановленій центром фінансування (казначейством), як плата за процентний ризик;
|
|
|
— усі ризики зміни трансфертної ціни протягом терміну інвестування бере на себе центр фінансування (казначейство).
Вирізняють дві основні системи трансфертної о ціноутворення — орієнтовану на ринок та орієнтовану на внутрішні витрати. Перевагами першої, орієнтованої на ринок, є максимізація доходів, мінімізація витрат, можливість об'єктивно визначити, які підрозділи є ефективними, а які — ні, але така система потребує ліквідного зовнішнього ринку. Система, орієнтована на внутрішні витрати, може застосовуватися у разі відсутності ліквідного зовнішнього ринку, але вона не стимулює зменшення витрат і неспроможна дати об'єктивну оцінку ефективності роботи підрозділів банку існують кілька різних методів розрахунку трансфертних цін, різного ступеня складності і точності розрахунків, але принципи ціноутворення залишаються незмінними.
Розглянемо систему трансфертного ціноутворення для внутрішнього перерозподілу ресурсів банку, пристосовану до умов українського ринку. Сьогодні вітчизняний грошовий ринок характеризується досить високим рівнем процентних ставок, низькою ліквідністю ринку цінних паперів і обмеженим короткостроковим міжбанківським ринком. Більшість моделей трансфертного ціноутворення використовують як орієнтир ринкові ставки, часто беручи за базис дохідність державних цінних паперів, котрі складно реалізувати сьогодні в Україні в умовах неактивності цих ринків. Єдиним ринковим орієнтиром, хоч і обмеженим за термінами, для українських банків залишається міжбанківський ринок.
Практична побудова запропонованої системи трансфертного ціноутворення АТ «Індекс-банком» потребує дотримання таких принципів:
- використовувані процентні ставки мають відображати поточні ринкові ставки для певного виду кредитного/депозитного інструменту в розрізі валют і строків. Ринкові ставки визначають граничну вартість залучення коштів (за ринкові візьмемо ставки міжбанківського ринку);
- всі ліквідні ресурси, залучені банком (депозити, ощадні сертифікати тощо), купуються казначейством за трансфертною ціною для певного виду фінансового інструменту. Трансфертна ціна для різних видів цих інструментів має відрізнятися залежно від їх строку та валюти;
- всі кошти для фінансування активних операцій купуються у казначейства за трансфертною ціною для певного інструменту залежно від строку та валюти;
- за підтримку ліквідних резервів у Національному банку відповідає казначейство. Витрати на підтримку обов'язкових ліквідних резервів казначейство покриває шляхом установлення спереду між ставками bid (ціною придбання ресурсів у профіт-центрів)і ставкою offer (ціною продажу ресурсів профіт-центрам);
- трансфертні ставки зазвичай встановлюються комітетом з управління активами та пасивами і періодично переглядаються залежно від зміни ринкових процентних ставок.
Банк визначає основні напрями своєї роботи як роботи профіт-центр Б, і прибутковість кожного виду діяльності розглядається як прибутковість окремого бізнесу. Кожна філія може вважатися профіт-центром. Головний офіс банку також розглядається як філія, у складі котрої необхідно виокремити витратні центри, які обслуговують банк у цілому, а не лише головний офіс.
Обчислюючи фінансові доходи і витрати кожного профіт-центру, враховуватимемо всі проценти, отримані та сплачені, в тому числі трансакції за трансфертними цінами. Процентні доходи профіт-центру включатимуть проценти, отримані від клієнтів за кредитами та овердрафтами за узгодженими з клієнтами ставками, а також проценти, отримані від казначейства за купівлю у профіт-центрах ресурсів, залучених на депозити, за трансфертною ціною bid. Процентні витрати включатимуть проценти, сплачені клієнтам за депозитами, депозитними сертифікатами тощо за узгодженими з клієнтами ставками, а також проценти, сплачені Казначейству за фінансування ресурсами активних операцій за трансфертною ціною offer.
|
|
|
Розглянемо розрахунок трансфертних цін згідно з підходом, адаптованим для АТ «Індекс-банк».
У складі головного офісу АТ «Індекс-банку» казначейство слід розглядати як профіт -центр. Казначейство мас здійснювати витрати, спрямовані на підтримання обов'язкових резервів у Національному банку. Витрати, які виражені у волатильності ринку, тобто швидкості змін ставок на міжбанківському ринку, додаються до витрат, пов'язаних із підтриманням ліквідності, й становлять між трансфертними цінами bid і offer. Є кілька моделей розрахунку середньої ставки ринку (Монте Карло, САРМ), але кожна з них має обмежене застосування в умовах українського ринку. З практичної точки зору міжбанківську ставку можна визначити як медіанну в межах коливань ставок на міжбанківському ринку. Ступінь коливань відносно цієї медіани становить величину волатильності, яка включається до спреду між трансфертними цінами bid і offer.
Таблиця 3.4
Розрахунок маржі банку із застосуванням трансфертних цін
| Інструмент | Інтервал міжбанківських ставок, % | Медіанна міжбанківська ставка, % | Волантильність міжбанківського ринку, % | Вартість дотримання вимог обов’язкового резервування, % | Вартість підтримання ліквідності (спред між трансферт ними цінами bid і offer), % |
| 1 | 2 | 3 (=2 – нижча ставка колонки 1) | 4 (=3*10%) | 5 (=3+4) | |
| Овернайт (у гривнях) | 1,5 - 3 | 2,25 | 0,75 | 0,075 | 0,83 |
| 1 місяць (у гривнях) | 14 - 20 | 17 | 3 | 0,3 | 3,3 |
| Овернайт (у доларах) | 3-4 | 3,5 | 0,5 | 0,05 | 0,05 |
| 1 місяць (у доларах) | 5 - 7 | 6 | 1 | 0,1 | 1,1 |
Щоб компенсувати витрати на підтримання вимог обов'язкового резервування і ліквідності, казначейство встановлює трансфертні ставки bid, за якими кошти купуються у ресурсних підрозділів, та ставки offer, за якими кошти пропонуються підрозділам, котрі здійснюють активні операції. Спред між ставками bid і offer — це вартість підтримання банком необхідного рівня ліквідності. Згідно з цією методикою ставка offer встановлюється на рівні медіанної (середньої) міжбанківської ставки. Ставка bid, за якою кошти купуються у профіт-центрів, буде нижчою від міжбанківської ставки для депозиту певної строковості на величину вартості підтримання ліквідності. Банк має регулярно визначати волатильність грошових ринків і залежно від цього збільшувати чи зменшувати її величину. Згідно з наведеним розрахунком вартість підтримання ліквідності для гривневих коштів строком до 1 місяця становить 3.3%, а ставка bid — 13.7% (17%-3.3%). Ставка bid для гривневих коштів овернайт становитиме 1.42% (2.25%—0.83%) при вартості підтримання ліквідності 0.83%.
|
|
|
Отже, засадою визначення трансфертних цін є прийняття ринкових цін за базисні. Базис для трансфертних цін становить повна вартість ресурсів, що с вартістю їх отримання на ринку з урахуванням вартості додержання нормативів ліквідності, вимог обов'язкового резервування коштів, тобто — це ринкова вартість із надбавками за компенсацію ризику ліквідності та додержання регулятивних нормативів. У основі такої системи ціноутворення припущення, що розміщення залучених ресурсів забезпечить щонайменше середній ринковий рівень дохідності.
Крім того, трансфертні ціни мають бути диференційованими залежно від строків активів та зобов'язань АТ “Індекс-банку”. Суттєвий недолік єдиної трансфертної ціни, яка дорівнює середній вартості ресурсів, у тому, що вона використовується і для довгострокових, і для короткострокових кредитів.
Запорукою успішного ведення банківського бізнесу є правильне ціноутворення на банківські продукти. Банкам, які забагато сплачують вкладникам та/або отримують досить мало від позичальників, загрожує проблема неплатоспроможності Процентні ставки повинні відображати реальну вартість ресурсів для банків та враховувати ризики.
Актуальність та необхідність упровадження в АТ “Індекс-банк” системи трансфертного ціноутворення випливає з переваг цієї системи, а саме: вона дає змогу акумулювати розриви за строками і ставками на рівні казначейства, а профіт-центрам — зосередитися лише на проблемах обсягів продаж та підвищення якості своїх продуктів, підтримувати процентну маржу банку на запланованому рівні, оскільки стимулює профіт-центри до залучення депозитів і надання кредитів за оптимальними цінами, а також спонукає менеджерів банку чітко визначати, чим компенсуватиметься втрата маржі у разі кредитування за ставками нижчими, ніж трансфертні ціни в банку.
3.3 Формування єдиної системи інформаційних ресурсів АТ «Індекс банк» на основі Інтернет технологій
Правильне проектування комп'ютерних мереж сприяє підвищенню ефективності діяльності будь – якої банківської організації за рахунок чотирьох основних факторів:
- зниження адміністративних накладних витрат;
- підвищення продуктивності праці;
- раціоналізації ведення справ;
- зниження витрат на апаратні засоби.
Однак такий процес супроводжується певними прорахунками. До числа недоліків цього процесу можна віднести:
ú відсутність затвердженого плану розвитку комп'ютерної мережі чи його недотримання;
ú адміністрування мережі відбувається за принципом “усе закрито” навіть усередині відділів і підрозділів;
ú невикористання потенційних можливостей локальної обчислювальної мережі;
ú відсутність навчання співробітників з порядком роботи в мережі і з мережними додатками;
ú система адміністрування мережі за планом є централізованою, а фактично - децентралізованою.
Переваги локальної мережі не використовуються. Наявність мережі дозволяє працівникам організації витрачати менше часу на рутинні операції, заощаджуючи його для продуктивності праці. Розсилаючи службові записки по електронній пошті, службовці рятуються від необхідності друкувати, копіювати і розносити їх. Електронна пошта забезпечує практично миттєву доставку кореспонденції і реакцію на неї. Однак при користуванні електронною поштою не використовується усі її функціональні можливості.
Наприклад, застосування мережних додатків, таких як система керування базами даних і електронні таблиці, дозволяє співробітникам працювати спільно, не залишаючи свого робочого місця, де б не знаходилися користувачі або прикладні програми. Це може набагато прискорити ведення справ. Однак, це неможливо через неграмотність персоналу, в першу чергу, і через те, що підрозділи не довіряють один одному в співробітництві.
Наявність мережі дозволить співробітникам банку спільно використовувати досить дороге периферійне устаткування, таке як лазерні принтери, пристрої резервного копіювання, комунікаційне устаткування. Це знижує їхню вартість, що приходиться на одного користувача, і забезпечує доступ до нього великої кількості працівників.
Значне зниження адміністративних витрат виникає при об'єднанні персональних комп'ютерів у мережу. Якщо, наприклад, менеджер вирішує перейти на нову версію прикладної програми, йому досить внести зміни тільки в її спільно використовувану копію, а не на кожному робочому місці. Простота керування мережею означає підвищення продуктивності праці працівника, відповідального за її експлуатацію. Це особливо важливо для невеликих відділів банків, де керування часто сполучається з виконанням інших обов'язків. Чим менше часу витрачає службовець на виконання рутинних операцій, тим більше часу він може приділити рішенню важливих для відділу поточних завдань, що, у кінцевому рахунку, підвищує ефективність роботи банку.
Визначимо економію часу і засобів від застосування сучасних інформаційних технологій у управлінні. Проаналізуємо динаміку управлінських витрат на прикладі управління з внутрішнього розвитку АТ «Індекс-банк». З'ясуємо як інформаційні технології впливають на підвищення ефективності управлінської праці при правильному їхньому застосуванні.
Робота управління з внутрішнього розвитку АТ «Індекс-банк» пов'язана із застосуванням новітніх комп'ютерних технологій для фінансового аналізу та прогнозування. Визначимо як вплине впровадження єдиної корпоративної електронної пошти та розширення мережного зв’язку між усіма філіями та головним управлінням АТ «Індекс-банк» на зниження витрат службовців управління з внутрішнього розвитку. Зробимо розрахунки ефективності від автоматизації управлінських функцій та організації локального зв’язку між структурними підрозділами АТ «Індекс-банк». На підставі отриманих результатів розрахуємо очікуваний економічний ефект для всієї банківської організації.
За представленою нижче формулою (3.1) визначимо скільки коштує одна година роботи спеціаліста із кредитування виходячи з їхніх місячних окладів.
Сч = О / Кч (3.1)
де Сч - Вартість години роботи
О - Місячний оклад
Кч - Кількість годин у місяці (Кч=160 годин)
За наступною формулою (3.9) можна визначити загальну економію засобів від зниження трудомісткості.
(3.2)
де Е – економія від зниження трудомісткості
Т1 і Т2 – трудомісткість операції до і після впровадження автоматизованої системи;
n – число співробітників у підрозділі
Результати розрахунків зведемо в окрему таблицю, де додатково відображені дані про кількість зекономленого часу (табл. 3.5).
Таблиця 3.5
Визначення економії від зниження трудомісткості
| Посада | Оклад, грн. | Вартість години роботи, грн. | Економія часу, год. | Економія від зниження трудомісткості грн. |
| Начальник відділу кредитування | 1500 | 9,36 | 26 | 243,36 |
| Начальник відділу фінансової безпеки | 1200 | 7,5 | 24 | 180,00 |
| Головний відділу кредитування | 1150 | 7,19 | 38 | 273,22 |
| Начальник інформаційно – аналітичного відділу | 1200 | 7,5 | 37 | 277,50 |
| Головний спеціаліст інформаційно – аналітичного відділу (2 чол.) | 1100 | 6,88 | 70 | 481,60 |
| Начальник відділу стратегічного планування і розвитку | 1600 | 10 | 30 | 300,00 |
| Головний спеціаліст відділу стратегічного планування і розвитку (2 чол.) | 1050 | 6,56 | 50 | 328,00 |
| Загальна економія від зниження трудомісткості, грн. | 2088,18 | |||
Отримана сума економії складає приблизно 18% від суми окладів усіх співробітників цього підрозділу. Визначимо економічний ефект від упровадження сучасних інформаційних технологій. Нижче представлена формула (3.3), що дозволяє визначити економічний ефект. На впровадження цих заходів були витрачені засоби в розмірі 106500 гривень.
Е = Р / З (3.3)
де Е – економічний ефект
З – витрати на проведення заходів
Е = 2088,18/ 10650 = 0,19
Термін окупності можна визначити зворотною величиною економічної ефективності (3.4).
Ток = 1 / Е (3.4)
де Ток – термін окупності
Ток = 1/0,19 = 5,2 місяців
Таким чином, витрати окуповуються практично за 5 місяців. Таких результатів можна досягти в управлінні банком завдяки застосуванню сучасних інформаційних технологій. Автоматизація управлінських процесів забезпечить такі результати й в інших підрозділах, але більш вагомого результату можна досягти за допомогою комплексної автоматизації управлінської праці всіх підрозділів на основі локальної мережі.
На сьогоднішній час пріоритетами Національної програми інформатизації є створення і розвиток інтегрованих систем інформаційно – аналітичного забезпечення, систем захисту інформації, створення системи національних інформаційних ресурсів, інтеграція web –, розвиток українського сегмента мережі Internet.
Технології Internet, Intranet базується на стандартизованих технологіях, застосовуваних до глобальних мереж, а тому є перспективними для інтеграції інформаційних ресурсів у єдину державну систему електронних інформаційних ресурсів банків.
Intranet пропонує використання Internet-технологій у банківських мережах. У локальному мережному середовищі всі переваги Internet можуть бути реалізовані з використанням стандартних інструментальних засобів Internet. Наприклад, класична задача зв'язку "один-до-багатьох" вирішується з застосуванням Internet-засобів навіть усередині локальної мережі. Intranet-рішення дозволяють швидко створювати локальні, захищені мережні системи з реальною технологією "клієнт-сервер", що доступні для освоєння, як підготовленому фахівцеві, так і звичайному службовцю штату банку.
WEB-сервери можуть посилати і приймати повідомлення електронної пошти, збирати дані і відповідати на запити, кодувати повідомлення в залежності від вимог до захисту інформації. Банки можуть використовувати внутрішні WEB-сервери для всіх операцій, що звичайно здійснюються в кіберпросторі. При цьому основним програмним інструментом кінцевих споживачів інформації стає який-небудь із броузерів (наприклад, NETSCAPE компанії Netscape або EXPLORER компанії Microsoft). У загальному випадку, будь-яка інформація, у тому числі з баз даних, яку можна одержати в друкованому виді, може бути представлена за допомогою мови опису документів (HTML).
Результати використання Internet технологій мають ряд переваг:
- реалізація технології "клієнт-сервер" поліпшує захист даних організації (кінцевий користувач звертається до баз даних тільки за допомогою броузера);
- усі додатки розробляються і супроводжуються в обробному центрі (немає необхідності в супроводі додатків на комп'ютерах користувачів);
- вирішується питання вилученого доступу в змісті неоднорідності технічної бази кінцевого користувача;
- вирішується питання роботи з каналів зв'язку, що комутуються і т.д.
У найзагальнішому вигляді інформаційна система банку - це набір пов'язаних між собою компонентів, що збирає, обробляє, зберігає і поширює інформацію для підтримки діяльності банку. На рівень інформаційних систем впливає два фактори:
- рівень науково-технічного розвитку в банку, тобто сучасні використовувані технології;
- люди й існуюча в організації культура.
Управління фінансової безпеки АТ “Індекс-банк” має реальну можливість з будь-якого комп'ютера вийти в глобальну мережу Інтернет, причому в будь-який час. Це говорить про високий рівень науково-технічного розвитку банку. Адже у всіх банківських організаціях із сильно розгалуженою структурою такі системи є життєвою необхідністю. Основна задача інформаційної системи для менеджера - підтримка прийняття рішень і керування потоками вхідної/вихідної інформації.
Рис. 3.2 Загальна схема інформаційних систем
У розряд інформаційних систем входять також і джерела інформації. Це можуть бути різні довідники, розробки, у тому числі і виконані на лазерних дисках. Але найбільший обсяг даних може надати лише глобальна мережа Інтернет.
| Банківський портал |
|
Рис. 3.3 Загальна схема проектованої системи банківських інформаційних ресурсів
Концепція створення системи банківських електронних інформаційних ресурсів із підключенням до неї регіональних банківських філій полягає у створенні інтегрованої інформаційно – аналітичної системи, яка б була у змозі сформувати інформаційне середовище, що пронизує усі рівні клієнтської бази банку, дати уяву про достовірну картину фінансового стану позичальника та підставу для прийняття обґрунтованих рішень.
Загальну схему банківської інтегрованої інформаційно – аналітичної системи на основі мережі Internet наведено на рис. 3.3.
Впровадження системи автоматизації управління, як і будь-яке серйозне організаційне перетворення, є складним і найчастіше суперечливим процесом. Проте, деякі проблеми, що виникають при впровадженні системи, досить добре вивчені, формалізовані і мають ефективні методології вирішення. Завчасне вивчення цих проблем і підготовка до них значно полегшують процес впровадження і підвищують ефективність подальшого використання системи.
3.4 Дослідження впливу економічних факторів на розвиток споживчого кредитування в Україні
Метою побудови кореляційно-регресійної моделі є визначення впливу економічних факторів на розвиток споживчого кредитування в Україні. Модель будується на основі тих факторів, які мають кількісний вимір. Розрахуємо вплив наступних незалежних змінних:
1. Доходи населення;
2. ВВП;
3. Офіційний курс національної грошової одиниці до іноземної валюти (грн./дол. США);
4. депозити населення, тис.грн.;
5. іноземні інвестиції у банківську сферу, тис. грн.;
6. Індекс інфляції;
7. Середня заробітна плата;
на суму наданих споживчих кредитів.
Розрахунок впливу перерахованих вище факторів ведеться за період 2000 – 2006 рр.
Розрахунок проводиться за допомогою програми Microsoft Excel. Після занесення вихідних даних до таблиці, проводиться регресійний аналіз даних. Поняття «регресія» включає в себе взаємозв’язок випадкових величин і функції. Оцінювання ступеня зв’язку випадкових величин здійснюється з використанням коефіцієнта детермінації. Для коефіцієнта детермінації 
варіація залежної змінної в основному обумовлена впливом факторів, і для прогнозування можна використовувати одержані регресій ні моделі.
Отже, знаходимо коефіцієнт детермінації для кожного окремо взятого значення Х (табл. 3.6).
Таблиця 3.6
Фактори, що впливають на кількість наданих кредитів
| Роки | доходи населення, тис. грн. | ввп, тис. грн. | офіційний курс валют | депозити населення, тис. грн. | іноземні інвестиції у банківську сферу, тис. грн. | індекс інфляції | середня заробітня плата, грн. | Чисельність населення, млн. чол. | сума наданих споживчих кредитів, млн. грн. |
| X1 | X2 | X3 | X4 | X5 | X6 | X7 | X8 | Y | |
| 2000 | 114753 | 157462 | 5,0625 | 90153 | 83274 | 102,4 | 212 | 49,9 | 1857 |
| 2001 | 105268 | 135846 | 4,8536 | 95864 | 95712 | 106,8 | 185 | 49,1 | 1920 |
| 2002 | 128736 | 170070 | 5,4345 | 97643 | 106200 | 104,3 | 230 | 48,7 | 2014 |
| 2003 | 157996 | 204190 | 5,2985 | 109924 | 113245 | 106,1 | 311 | 48,2 | 2158 |
| 2004 | 185073 | 225810 | 5,3324 | 114501 | 124392 | 99,4 | 376 | 47,8 | 2647 |
| 2005 | 215672 | 267344 | 5,3315 | 147525 | 154394 | 108,2 | 462 | 47,4 | 2857 |
| 2006 | 269778 | 344822 | 5,3054 | 185318 | 211248 | 112,3 | 590 | 47,1 | 2965 |
При проведенні розрахунків виявилось, що для Х1 по відношенню до Y, 
=0,92; для Х2 – 0,87; для Х3 – 0,26; для Х4 – 0,81; для Х5 – 0,81; для Х6 – 0,18;; для Х7 – 0,92;; для Х8 – 0,87. Із вище викладених даних видно, що між факторами в основному існує тісний зв’язок. Лише Х3 та Х6 відповідно офіційний курс валют та індекс інфляції не мають такого сильного впливу на кількість наданих кредитів.
Далі проводимо кореляційний аналіз, який дає можливість установити, чи асоційовані набори даних по величині, тобто, великі значення з одного набору даних зв'язані з великими значеннями іншого набору (позитивна кореляція), або, навпаки, малі значення одного набору зв'язані з великими значеннями іншого (негативна кореляція), або дані двох діапазонів ніяк не зв'язана (нульова кореляція).
У результаті отримаємо наступні коефіцієнти парного кореляційного зв’язку між кожним наведеним фактором та кількістю наданих кредитів (табл. 3.7).
За результатами таблиці видно, що усі вибрані фактори мають досить щільний зв’язок.
Таблиця 3.7
Матриця коефіцієнтів парного кореляційного зв’язку
|
| доходи населення, тис. грн. | депозити населення, тис. грн.. | іноземні інвестиції у банківську сферу, тис. грн.. | середня заробітня плата, грн. | чисельність населення, млн. чол. | сума наданих споживчих кредитів, млн. грн. |
| доходи населення, тис. грн.. | 1 |
|
|
|
|
|
| депозити населення, тис. грн.. | 0,968810627 | 1 |
|
|
|
|
| іноземні інвестиції у банківську сферу, тис. грн.. | 0,968414481 | 0,992562 | 1 |
|
|
|
| середня заробітня плата, грн. | 0,999199501 | 0,971579 | 0,966585 | 1 |
|
|
| чисельність населення, млн. чол. | -0,914751114 | -0,85762 | -0,87646 | -0,9060961 | 1 |
|
| сума наданих споживчих кредитів, млн. грн.. | 0,961419465 | 0,903737 | 0,900926 | 0,96162789 | -0,93744 | 1 |
Аналіз коефіцієнтів парної кореляції вказує на присутність мультиколінеарності між параметрами дослідження. Під мультиколінеарністю розуміють наявність сильного зв’язку між факторами, які входять до складу рівняння регресії. Маючи такий зв’язок, результат рівняння може дати точні розрахунки для правильного визначення та оцінки взаємозв’язків. При мультиколінеарності між аргументами існує лінійний зв’язок.
Аналіз отриманих результатів показав, що в загальному зв’язок між кожним фактором та кількістю наданих кредитів в середньому високої щільності. Це означає, що кожний окремо взятий фактор впливає на суму наданих кредитів по-своєму.
Кореляційний зв’язок між факторами коливається між -0,85762 до 0,999584. Тобто, в середньому зв’язок щільний. Фактори пов’язані між собою і вплив одного фактора на інший є достатнім для того, щоб змінити його величину. При такому зв’язку обираємо фактори, які мають щільніший зв’язок з сумою наданих кредитів:
- доходи населення, Х1;
- депозити населення, тис.грн., Х4;
- іноземні інвестиції у банківську сферу, тис. грн., Х5;
- середня заробітня плата, грн., Х7;
- чисельність населення, млн. чол.,Х8
Припустимо, що між Y та Х1, Х4, Х5, Х7, Х8 існує лінійний кореляційний зв’язок, тоді рівняння регресії матиме такий вигляд:
Y=m1*x1+m2*x4+m3*x5+m4*x7+m5*x8+b, (3.12)
За результатами регресивного аналізу отримали прогнозовані значення Y за період з 2000 по 2006 рік, які повністю однакові із розрахунковими значеннями Y отриманими із розрахунків за формулою 3.12.
Динаміка теоретичних показників кількості наданих кредитів наведена у таблиці 3.8.
Таблиця 3.8
Теоретичні показники наданих кредитів по роках
| Роки | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 |
| Сума наданих споживчих кредитів,Y | 1847,84 | 1934,37 | 1944,48 | 2289,52 | 2633,04 | 2773,82 | 2996,74 |
Співставимо теоретичні та емпіричні значення залежної змінної (рис. 3.4).
Рис. 3.4 Графік порівняння Y теоретичного та Y практичного
Як видно з рисунку 3.4 протягом періоду з 2000 по 2006 роки теоретичні та емпіричні значення Y майже збігалися, а це свідчить про те, що усі взяті нами фактори мали достатньо великий вплив на залежну змінну протягом цього періоду. А незначні відхилення, які спостерігаються викликані появою та великим впливом інших неврахованих факторів.
Кількісний вплив незалежних змінних на залежну змінну у майбутньому визначимо за допомогою лінії тренда.
Саме за допомогою лінії тренда прогнозуємо теоретичні показники сума наданих кредитів на період 2007 та 2008 років за наступною формулою:
у =207,65х-413574 (3.13)
де Х – рік на який робиться прогноз.
Рис. 3.5 Графік порівняння Y теоретичного та Y практичного із прогнозом на 2007 та 2008 роки
Отже, у 2007 році значення суми наданих споживчих кредитів становитиме 3179,55млн. грн., а у 2008 – 3387,2 млн. грн. Після отримання результатів розрахунків будуємо стовпчикову діаграму або гістограму (Рис. 3.6). Як видно з рисунка 3.5 за теоретичним значенням прослідковується тенденція до зростання суми наданих споживчих кредитів та передбачається, що і у наступних 2007 та 2008 роках тенденція не зміниться. Фактори, які впливають на зростання наданих кредитів на споживчі потреби були вибрані досить влучно і за їх допомогою можна прогнозувати на кілька наступних років.
Дослідження показали, що теоретичне і фактичне значення може відхилятися незалежно від вибраних факторів, адже немає практичної можливості врахувати усі чинники, що впливають на зміну досіджуваного результуючого показника. Основною причиною цього є те, що існує дуже велика кількість факторів, які не мають кількісного значення, а впливають вони, переважно, дуже істотно.
Прогноз зміни суми наданих споживчих кредитів на наступні два роки дозволяє відслідкували тенденції, які спостерігаються у фактичній та теоретичній ситуації у фінансовому секторі економіки України сьогодні і у майбутньому також.
Висновки
Здійснене в дипломній роботі комплексне дослідження ефективності діяльності банків у фінансовому секторі України і засобів його удосконалення на підставі зарубіжного досвіду дає підстави сформулювати наступні узагальнюючі висновки.
На сучасному етапі економічного розвитку, в умовах трансформації національної економіки, серед проблем, пов'язаних з виходом України з кризового стану, важливе місце посідає завдання формування ефективної банківської системи.
Як найважливіший елемент відтворювальної структури економіки банківські установи організують рух і перерозподіл ресурсів суспільства в їх грошовому виразі. Через банківську систему проходять грошові розрахунки і платежі господарюючих суб'єктів та населення в цілому. Саме комерційні банки виконують важливу функцію мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів і перетворення їх у реальний капітал, здійснюючи різноманітні кредитні, інвестиційні та інші операції і забезпечуючи, таким чином, потреби економіки в додаткових ресурсах.
Серед суб'єктів фінансово-господарської діяльності комерційні банки це саме та галузь, яка повинна бути спроможна своєчасно прогнозувати динаміку економічної кон'юнктури, а також якнайшвидше та досить гнучко реагувати на будь-які зміни, що відбуваються на фінансовому ринку.
Проблема підвищення ефективності діяльності актуальна для багатьох українських банків. Зауважимо, що до 2005 року вітчизняна банківська система мала дещо нижчий рівень рентабельності активів (ROA), ніж банківські системи інших країн із перехідними економіками (за підсумками 2004 року цей показник у нас становив 1.07%, в інших зазначених країнах — здебільшого 1.5—2.0%). У 2005—2006 роках українські банки досягли суттєвого прогресу в плані підвищення ефективності, діяльності.
АТ «ІНДЕКС-БАНК» – універсальний банк з розгалуженою мережею, яка охоплює всі обласні та більшість адміністративних центрів України, з високоефективною системою управління, що забезпечує збалансоване зростання Банку, стабільну капіталізацію, максимальну ефективність використання активів, збільшення частки ринку, зміцнення стабільних переваг Банку.
Розвиток банку в 2006 році характеризується динамічним зростанням основних економічних показників його діяльності.
Загальний обсяг зобов’язань Банку станом на 01.01.2007 року склав 2 028 971 тис. грн., збільшившись порівняно з 2005 роком в 2 рази. Обсяги клієнтських коштів зросли в 2.2 рази і досягли 1 700 250 тис. грн. За 2006 рік обсяг балансового капіталу банку зріс в 1.6 рази і склав на 01.01.2007 року 186 358 тис. грн.
В 2006 році банк отримав чистий прибуток в сумі 16 401 тис. грн., порівняно з 2005 роком він збільшився на 9 222 тис. грн. або в 2.3 рази.
Операційний дохід за 2006 рік склав 159 519 тис.грн. В структурі операційного доходу обсяг чистого процентного доходу склав 23 745 тис. грн., чистого непроцентного доходу - 135 774 тис.грн.
Зарубіжний досвід організації банківської діяльності має важливе значення для підвищення ефективності діяльності вітчизняних банків. На підставі зарубіжного досвіду та із врахуванням специфіки діяльності АТ «Індекс-банк» в дипломному дослідженні було визначено основні напрямки вдосконалення діяльності банку, а саме:
- Система пільгового кредитування населення на купівлю (будівництво) житла характеризується цілим рядом негативних моментів. Це – мізерність обсягів надання кредитів, відсутність гласності про діяльність та результати роботи органів, які займаються розподілом кредитів. Допомогти у вирішенні вказаних проблем може впровадження пільгового кредиту малозабезпеченим і молодим сім’ям та молодим одиноким громадянам на купівлю (будівництво) житла на основі відшкодування державою АТ «Індекс-банк» частини виплачуваних позичальником процентів. В результаті проведеного аналізу з точки зору реального прибутку банку була підтверджена його висока ефективність.
- Побудова системи трансфертного ціноутворення у банку - механізм ціноутворення, за якою всі, хто використовує ресурси, мають платити за право їх використання тим, хто залучає ці ресурси. Такий механізм ціноутворення визначає рівень ставки, за якою один підрозділ фінансової установи платить за кошти, залучені іншим її підрозділом. Система трансфертного ціноутворення дає змогу об'єктивно проаналізувати внутрішню дохідність банку, оцінити дохідність кожної операції та прийняти рішення щодо оптимального використання ресурсів.
Переваги цієї системи: вона дає змогу акумулювати розриви за строками і ставками на рівні казначейства, а профіт-центрам — зосередитися лише на проблемах обсягів продаж та підвищення якості своїх продуктів, підтримувати процентну маржу банку на запланованому
- Створення системи банківських електронних інформаційних ресурсів із підключенням до неї регіональних державних адміністрацій полягає у створенні інтегрованої інформаційно – аналітичної системи, яка б була у змозі сформувати інформаційне середовище, що пронизує усі рівні клієнтської бази банку, дати уяву про достовірну картину фінансового стану позичальника та підставу для прийняття обґрунтованих рішень.
Висловлені нами висновки та пропозиції можуть бути використані як напрями удосконалення практики роботи АТ «Індекс-банк» та для фінансового сектору України взагалі.
Список літератури:
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. N 2121-ІІІ (із змінами та доповненнями Законом України від 20 вересня 2001 р. N 2740-ІІІ).
2. Закон України Про захист інформації в автоматизованих системах.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 31, ст.286.
3. Закон України Про Національний банк України вiд 20.05.1999 № 679-XIV.
4. Закон України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні від 05.04.2001 р. №2346-III.
5. Закон України Про електронний цифровий підпис від 22 травня 2003 року N 852-IV.//Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 36, ст.276.
6. Положення НБУ про кредитування: Затв. Постановою Правління НБУ від 28.09.95 р. № 246.
7. Положення НБУ про порядок формування та використання резерву на покриття можливих збитків за кредитними операціями: Затв. Постановою Правління НБУ від 6.07.2000 р. № 474/4695.
8. Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки // Бухгалтерія. - 2001.– №11.– С.43-46
9. Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки: Затв. Постановою Правління НБУ № 37 від 24.02.97 р.
10. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням: Затв. Постановою Правління НБУ 24.09.99 N 479.
11. Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 р. № 584.
12. Алексеєнко М. Споживчий кредит та забезпечення житлом населення України // Вісник НБУ. – 2000. – № 9. – с. 26-29.
13. Альошина Л.Є., Петик Л.О. Активізація інтеграційних процесів у взаємовідносинах банків і страхових організацій // Фінанси України, №6, 2006, С.107-113
14. Аналіз діяльності комерційного банку. / За ред. Ф.Ф. Бутинця та ін. - Житомир: ПП "Рута", 2004
15. АРМ «Украина-Клиент» версия 4.07. Руководство пользователя. К.:Институт компьютерных технологий, 2003. - 62 с.
16. Банкiвська енциклопедiя / Пiд ред. А. М. Мороза. – К.: Ельтон, 1993.– 328 с.
17. Банки и банковские операции / Под ред. Е.Ф. Жукова. – М.:ЮНИТИ, 1997. – 471с
18. Банківська справа. Навчальний посібник /За ред. проф. Р.І.Тиркала. – Тернопіль: Карток-бланш, 2001 р.
19. Банківські операції: Підручник / А.М.Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та інш.; За ред. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.
20. Банковское дело / Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: "Финансы и статистика", 2000. – 672 с.
21. Барановський О. Банківська система України: сьогодні і завтра // Дзеркало тижня. -2003. -№14(439).
22. Берніков В. Аналітичний огляд роботи НСМЕП // Вісник НБУ. -2003. -№6. С.-64-66.
23. Бондар О.П. Державне житлове кредитування населення в Україні: стан та шляхи удосконалення // Економіст. – 2000. – №11. – С.48-51.
24. Бондар О.П. Теоретико-методологічні аспекти запровадження в Україні банківських кредитів зі зворотнім ануїтетом // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченко. – 2001.– Випуск 50. – С. 41-43.
25. Бондаренко Л.Г. Поняття кредитного портфеля комерційного банку і критерії цого конкурентноспроможності // Вісник НБУ 2003 р. №3. ст.31-33.
26. Бондарь А., Боровик С., Лавриненко Р. Пластиковые карточки как средство расчетов и потребительского кредитования // Экономика и управление. – 1999. – № 3. – С. 22-23.
27. Быстров Л. Пластиковые карты в розничной торговле и сфере услуг // Маркетинг и реклама.– 2002.– №7-8.– С. 41-49.
28. Бюлетень Національного банку України. -2007.-№1.
29. Вавилов А.В. Пластиковые карты: принципы построения платежных систем / А.В.Вавилов, И.И.Ильин.– М.: Европеум-пресс, 1999.– 128с.
30. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 383 с.
31. Васильченко З. Управління проблемними активами банків у міжнародній практиці // Журнал Європейської економіки, том 5(№4), 2006, С.453-463
32. Васюренко О.В. Менеджмент кредитних операцій в комерційних банках. – Х.: РВП "Оригінал", 1998. – 72 с.
33. Введение в банковское дело: Уч. пособие / Общ. ред.: Г. Асхауэр / Пер. с нем. – М.: Научная книга, 1996. – 640 с.
34. Виды пластиковых карток - http://www.varo-inform.com/poly_ plasticcards.htm
35. Волохов В.М.// Методика оцінки ефективності кредитної діяльності банків за витатним підходом. Вісник НБУ 2003 р. №8 ст. 49-54.
36. Волошин І. Аналіз грошових потоків комерційного банку // Вісник НБУ. -2003. –№2. –С.46-49.
37. Вступ до банківської справи / Пiд. ред. М.I.Савлука. – К.: Лібра, 1998. – 344 с.
38. Галиць О. Особливості здійснення транскордонних переказів в Європейському Союзі // Вісник НБУ. -2004. –№2. –С.24-27.
39. Гладких Д А. //Основні тенденції розвитку кредитного ринку в Україні// Вісник НБУ 2001 №9 ст.49-178.
40. Гладких Д. А. //Структура банківських кредитів і залучення коштів як дзеркало економіки//А. О. «Дис» Москра 2002 р. ст 234.
41. Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан свого підприємства // Дебет-Кредит. – 2000. - №34.
42. Грошi та кредит: Підручник / Вiдп. ред. М.I.Савлук. – К.: Либiдь, 1992.– 331 с.
43. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Івасіва B.C. — Тернопіль: Карт-бланш. — 2000; Васюренко О.В. Банківський менеджмент. Посібник. — К.: Видавничий центр "Академія". — 2001.
44. Гроші, банки та кредит: у схемах та коментарях//За ред. Б. Л. Луціва. Тернопіль 2004.
45. Гуцалюк М.В. Протидія злочинам у сфері обігу пластикових карток. -http://www.crime-research.ru/articles/Cimbaluc
46. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі. Навчальний посібник. –К.: Алерта, 2004. – 478 с.
47. Деньги, кредит и банки: Учебник / Под ред. О.И.Лаврушина. - М: Финансы и статистика, 1998. – 448 с.
48. Джулакіжзе К.Ю. Невмержицький В.В.// Аналіз кредитного портфеля банку/Фінанси України 2005 р. №3.ст.107-111.
49. Дзюблюк О. Проблеми забезпечення ефективного функціонування банківської системи в перехідній економіці // Вісник НБУ, березень (№2), 2005
50. Динаміка фінансового стану банків на 1 січня 2004-го року // Вісник НБУ. -2004. -№2. –С.44-45
51. Довгострокові кредити у національній валюті, надані населенню Ощадбанком України // Бюлетень НБУ. – 2003. – № 12. – С. 79.
52. Дорошенко І. Проблеми організації та проведення операцій з міжнародними платіжними картками // Банківська справа. – 2005. – № 3.– С. 64-65.
53. Дорошенко І. Проблеми організації та проведення операцій з міжнародними платіжними картками // Банківська справа.– 1999.– № 5.– С. 57-59.
54. Дубілет О. Перспективи розвитку карткових продуктів // Вісник НБУ. -2003. -№9 –С.11-13.
55. Євтух О. Житлова іпотека: фінансово-економічний аспект // Вісник НБУ. – 2004. – № 4. – с. 51-52.
56. Євтух О. Розвиток банківської системи в умовах нової економіки // Вісник НБУ. -2003. -№7.
57. Єрохіна Н.А. Електронні гроші в платіжній системі держави // Фінанси України.– 2002.– №3.– С. 134-139.
58. Жидко К. Теоретичні основи побудови системи трансферного ціноутворення у банку // Вісник НБУ, січень 2005, С.52-57
59. Жидко К. Шляхи забезпечення дохідності операцій банку з платіжними картками // Вісник НБУ. -2003. -№5 –С.28-32.
60. Загородній А. Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник – Львів: Вид-цтво Держ. ун. "Львівська політехніка", 1996. – 384 с.
61. Згурський О. Розрахунки платіжними картками // Дебет-Кредит.– 2001.– № 50. - С. 115-125
62. Казимагомедов А.А. Банковское обслуживание населения: зарубежный опыт. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 256 с.
63. Казимагомедов А.А. Кредиты и условия кредитования частных лиц за рубежом: Уч. пособие / СПБ. университет экономики и финансов /. – СПб., 1995. – 102 с.
64. Казнова М. Кредит як джерело фінансування соціальної сфери // Банківська справа. – 2002. – № 2.– С. 24-26.
65. Карчева Г. Системний аналіз ефективності діяльності банків України // Вісник НБУ, листопад 2006, С.12-17
66. Кашин Ю.И. Сбережения населения в макроэкономике крупнейших зарубежных стран. Состояние и современные тенденции // Сберегательное дело за рубежом. – 2003. – № 1. – С. 10 – 20.
67. Кігель.В. Про визначення оптимального кредитного портфеля банкі в умовах ризику неповернення коштів позичальникам// Вісник НБУ 2003 р. №1.ст.15-17.
68. Короткострокові кредити у національній валюті, надані населенню Ощадбанком України // Бюлетень НБУ. – 2006. – № 12. – С. 77.
69. Кравець В. Платіжні картки для всієї України // Вісник НБУ. – 2006. – № 6.– С. 20-21.
70. Кредити, надані комерційними банками в економіку України в 2000-2005 роках // Бюлетень НБУ. – 2006. – №12. – С.94.
71. Кредити, надані комерційними банками в економіку України на кінець 2006 р. // Бюлетень НБУ. – 2006. – №12. – С.95.
72. Кришталь Г.О. Система банківського нагляду в зарубіжних країнах // Фінанси України, №12, 2005, С.122-127
73. Кудрявцев В.А., Кудрявцева Е.В. Основы организации ипотечного кредитования: Учеб. пособие. – М: Высшая школа, 1998. – 64 с.
74. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – 215 с.
75. Лексис В. Кредит и банки / Пер. с нем. - М.: Перспектива, 1994. – 120 с.
76. Лилик О. Bancassurance та перспективи його розвитку в Україні // Вісник НБУ, лютий (№1), 2007, С.32-37
77. Лисенко І. Банки змагаються: чий овердрафт ліпший // Галицькі контракти. – 2001. – № 23. – С. 14.
78. Луців Б. Портфельне інвестування в діяльності комерційних банків // Банківська справа. - 2000. - №5. - С. 48-50.
79. Лютий І., Юрчук О. Конкурентоспроможність банків в умовах глобалізації та лібералізації руху капіталу // Вісник НБУ, листопад 2006, С.18-25
80. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11 изд. Т. 1. – М.: Республика,
81. Мартюшев О.О. Інформаційно-аналітичне забезпечення системи стратегічного планування комерційного банку // Фінанси України, №3, 2005, С.101-106
82. Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран: В 2-х т. / Пер. с фр. - М.: Финстатинформ, 1994.
83. Міщенко В., Набок Р. Роль іноземного капіталу в банківському секторі країни, Вісник НБУ, листопад (№6), 2005, С.38-44
84. Наумчева О.А. Современная банковская система Франции // Деньги и кредит. – 1992. – № 2. – с.57-66.
85. Ногас Р.В. Кредитна політика як основа стратегії формування кредитного портфеля комерційного банку.//Вісник ТАНГ 2004 р. №1
86. Обзор экономического положения Европы. 1998 год. № 1. – Женева: ООН, 1998. – с. 57.
87. Облік та аудит у комерційних банках / А.М. Герасимович, Т.В. Кривов’яз, О.А. Мазур та інш.; За ред. А.М. Герасимовича. – Львів: Видавництво "Фенікс", 1999. – 512 с.
88. Общая теория денег и кредита: Учебник / Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 304 с.
89. Овчинников В.В. О финансировании проектов с использованием недвижимости как объекта залога // Деньги и кредит. – 2000. – № 2. – С. 52-54.
90. Одарюк А., Зуева А., Гнедыш И. Пятое колесо // Бизнес. – 2001. – №19. – С.34-35.
91. Олексієнко М.Д. Кредит i кредитні правовідносини: економічна природа i практика законодавчого регулювання. – К.: Козаки, 2005. – 144с.
92. Оленчик А. Небанковский финансовый сектор в Украине: состояние и приоритеты дальнейшего развития // Финансовые услуги. – 2004. – № 11-12. – С. 8-17.
93. Ольшаный А.И. Банковское кредитование: российский и зарубежный опыт / Под ред. Е.Г. Ищенко, В.И. Алексеева. – М.: Русская Деловая Литература, 1997. – 352с.
94. Оплачко Л,Г. //Кредитування як банківська операція. Поаво України 2003 р. №2. ст.52-56.
95. Основні тези Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2003 - 2005 роки.//Прес-служба Національного банку України, адреса статті - http://www.bank.gov.ua/Inf_mat/Pres_rel/2003/03-02-03.htm
96. Павлюк С.М., Кажан В.А. Базельські принципи: світовий досвід упровадження та застосування // Фінанси України, №10, 2006, С.116-122
97. Паламарчук В. О.//Кредитно-банківська діяльність в умовах перехідної економіки. Фінанси україни. 2001 №9
98. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка. – М.: ИКЦ "ДИС", 1997. – 464 с.
99. Побединська В.О. Банківське кредитування житлового будівництва в Україні // Фінанси України. – 2003. – № 12. – С. 114-117.
100. Побединська В.О. Проблеми споживчого кредитування в Україні // Вісник НБУ. –2005. – № 2. – с. 42-43.
101. Попович В.М., Степаненко А.И. Управление кредитным риском заемщика, кредитора, страховщика. – К.: Правові джерела, 2005. – 275 с.
102. Порядок надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2000 р. N 844.
103. Правила торгівлі в розстрочку: Затв. постановою КМУ від 1.07.1998. № 997.
104. Про соціально-економічне становище України // Державний комітет статистики України, січень 2005 р. – К, 102 с.
105. Роуз П.С. Банковский менеджмент: предоставление банковских услуг / Пер. с англ. – М.: Дело Лтд., 1995. – 768 с.
106. Руководство по кредитному менеджменту: Пер с англ. / Под ред. Б. Эдвардса. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 464 с.
107. Рябченко Л.И. Ипотечного кредитование: проблемы и перспективы развития // Деньги и кредит. – 2006. - № 3. – С. 53-57.
108. Савлук М. Що заважає банкам кредитувати реальну економіку // Вісник НБУ. — 1999. — №12. - С. 24-26.
109. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 288 с.
110. Савченко Т. Практика трансфертного ціноутворення в банках України // Вісник НБУ, лютий (№2), 2007, С.26-31
111. Сало І.В. Фінансово-кредитна система України та перспективи її розвитку. – К.: Наукова думка, 1995. – 178 с.
112. Самойлов Ю К.//Кредит як стимулятор економіки/Все про бухгалтерський облік. 2004 р. №108 ст.22-24.
113. Семененко Б.А. Теоретические и практические вопросы экспертной оценки. – Сумы: Инициатива, 2003. – 128 с.
114. Сироватка С. З милим рай і в кредит: Уряд змінив правила надання позик на житло для молоді // День. – 2004. – № 103. – С. 4.
115. Смовженко Т., Другов О. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи в умовах євроінтеграції України. Організаційний аспект. // Вісник НБУ, листопад 2005, С.34-37
116. Соколик М. Денежные доходы и расходы населения: тенденция и структура // Экономика Украины. – 2006.– №.5 – С. 21-30.
117. Соложенцев Е.Д., Карасев В.В. О методике количественной оценки кредитного риска физических лиц // Деньги и кредит. - 2004. – № 2. – С. 76-79.
118. Стельмах В.С., Єпіфанов А.О., Гребений Н.І., Міщенко В.І. Грошово-кредитна політика в Україні. – К.: "Знання", 2002. – 305 с.
119. Сусиденко В. Практические аспекты обеспечения принципов банковского кредитования // Экономика Украины. – 2005. – № 7. – С. 24-29.
120. Уманців Ю. Розвиток національної банківської системи в умовах глобалізації світової економіки // Вісник НБУ, жовтень 2006, С. 60-65
121. Уманців Ю.М. Банківська система України в умовах глобалізації світового фінансового простору // Фінанси України, №12, 2006, С.88-100
122. Чайковська Я. Напрямки вдосконалення аналізу кредитоспроможності позичальника комерційного банку// Банківська справа 2000 р. №5.
123. Чайковська Я.Н. Методи банківського кредитування, порівняння зарубіжного досвіду і вітчизняної практики // Вісник ТАНГ.2001 №18. частина 2. ст.175-178.
124. Чуб П.К. Нетрадиційний підхід управління кредитним портфелем комерційного банку (практика)//Ринок цінних паперів України 2003 р.№7-8
125. Шевченко Р.І. Кредитування і контроль. Навчальний посібник // КНЕУ 2004 р.
126. Шелудько Н.М. Іноземний капітал у банківському секторі України: проблеми і наслідки // Фінанси України, №7, 2006, С.79-83
127. Юргелевич С. Основні принципи іпотеки та іпотечне кредитування // Вісник НБУ. – 2006. – № 1. – С. 33-35.
Додатки
