Користувачів відеотерміналів (ВДТ)

 

Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України "Про охорону праці",дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової реальності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власниками підприємства, установи чи організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Основним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ВДТ є ДНАОП 0,00-1.31-99 "Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин".Дані Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів (дані ЕОМ) та працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ та роботи з застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань.

ДНАОП 0.00-1.31-99 поширюється на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, крім зазначених нижче, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та застосування ЕОМ, у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ.

Вимоги ДНАОП 0.00-1.31-99 не поширюються на:

– комп'ютерні класи вищих та середніх закладів освіти, майстерні професійно-технічних закладів освіти;

– робочі місця операторів ЕОМ, що використовуються у сфері управління та експлуатації атомних електростанцій;

– робочі місця пілотів, водіїв або операторів транспортних засобів, обладнаних ЕОМ, ЕОМ в системах обробки даних на борту засобів сполучення і ЕОМ у складі машин та обладнання, що переміщуються в процесі роботи;

– так звані портативні системи обробки даних, якщо вони не постійно використовуються на робочому місці;

– обчислювальні машинки (калькулятори), реєструвальні каси та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання;

– друкарські машинки класичної конструкції, обладнані відео  

терміналом (так звані дисплейні друкарські машинки);

– комп'ютерні гральні автомати та системи обробки даних, призначені для громадського користування.

ДНАОП 0.00-1.31-99 складається з таких розділів:

1. Загальні положення.

2. Вимоги до виробничих приміщень.

3. Вимоги до обладнання.

4.Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць.

5. Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ.

6. Режими праці та відпочинку.

7. Вимоги до виробничого персоналу.

8.Обов'язки, права та відповідальність за порушення Правил.

Оскільки окремі положення перших п'яти розділів нормативного документа вже наводились у відповідних розділів даної частини, то зупинимося лише на розгляді двох останніх розділів Правил.

За характером трудової діяльності при роботі з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ виділено три професійні групи згідно з діючим класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна № 1 до ДК-003-95):

– розробники програм(інженери-програмісти) — виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;

– оператори електроно-обчислюваних машин— виконують роботу, яка пов'язана з обліком інформації одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;

– оператор комп'ютерного набору— виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю, робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документі), нервово-емоційним напруженням. Відповідно до вищенаведеної класифікації Санітарними правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

– для розробників програм із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи, за ВДТ;

– для операторів із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи;

– для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годиннії робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характер) трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

В санітарних правилах наголошується, що у всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

Необхідно зазначити, що перерви під час роботи не повинні бути строго визначені за часом, а необхідно передбачати певний творчий індивідуальний підхід. Наведемо такий приклад. На одній фірмі, щоб оператори ВДТ не забували про регламентовані перерви, в комп'ютери ввели програму, яка автоматично відключала відеотермінал у визначений для перерв час на певний за тривалістю період. Однак результат такого, на перший погляд, профілактичного заходу виявився неочікуваним: у працівників підвищилась нервозність, нестриманість, почастішали конфліктні ситуації. Як виявилось, "насильницькі" дії комп'ютера щодо жорстко встановлених перерв були, як "холодний душ" на розігріту людину. Раптове (неочікуване) відключення відеотермінала у самий важливий момент роботи, або ж тривожне очікування моменту відключення ВДТ, особливо при наруженій творчій роботі, негативно впливали на нервову систему операторів. Пізніше програму замінили на більш "демократичну", яка лише нагадувала оператору ВДТ про необхідність перерви в процесі роботи (з'являвся відповідний напис в правому кутку відеотермінала).

Обладнання, яким оснащуються комп'ютеризовані робочі місця може бути досить різноманітним і визначається, в оcповному, змістом завдань, що виконуються з їх допомогою. Проте базовими елементами комп'ютеризованого робочого місця вважається відеотермінал, клавіатура (основне обладнання) та пюпітр (тримач) для документів (допоміжне обладнання).

Саме від їх правильного розміщення на робочому місці вагомо залежить працездатність, затрачені зусилля при виконанні роботи, динаміка розвитку втоми, загальний функціональний стан організму користувача.

Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору користувача.

Найкращі зорові умови і можливість розпізнавання знаків досягається такою геометрією розміщення, коли верхній край відеотермінала знаходиться на висоті очей, а погляд спрямований вниз на центр екрана. Оскільки при роботі за ВДТ найбільш сприятливим вважається нахил голови вперед, приблизно на 20° від вертикалі (при такому положенні голови м’язи шиї розслабляються), то екран відеотермінала також повинен бути нахиленим назад на 20° від вертикалі. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій введення осмисленого темпу та числових даних (зміна змісту роботи), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи) тощо.

В окремих випадках — при хронічних скаргах працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ на зорове стомлення незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей — допускаються індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності» не пов'язаними з ВДТ.

В Санітарних правилах робиться висновок про те, що для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу спеціальних профілактично-реабілітаційних вправ. За умови високого рівня напруженості робіт з ВДТ доцільним також слід вважати психофізіологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психофізіологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.

 

 

Висновок

Безумовно, бухгалтерські системи незалежно від їх масштабу, про-грамно-апаратної платформи повинні якісно забезпечувати ведення обліку, бути надійними і зручними в експлуатації.

 

У функціональному аспекті бухгалтерські системи повинні безпомилково робити арифметичні рас-четы; забезпечувати підготовку, заповнення, перевірку і роздрук первинних і звітних документів произволь-ной форми.

 

 Програмний продукт, що розглядається в цій роботі, реалізований для автоматизації формування, зберігання і обробці звітності, документів і інших форм, безпосередньо, пов'язаних з амортизацією основних засобів і нематеріальних активів, що надаються в податкові служби, а також використовуваний при веденні бухгалтерського обліку повинен відповідати вище викладеним вимогам. У зв'язку з цим, дипломна робота складається з трьох основних глав.

 

У першій главі для виявлення параметрів, яким повинна відповідати система і механізмів реалізації розглядаються засоби конфігурації прикладної підсистеми "1 С: Бухгалтерія 7.7", робиться опис вбудованої мови програмування підсистеми, а також викладені правила ведення бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів і порядок нарахування амортизації.

 

У другій главі представлено економічне обгрунтування доцільності використання даної програми, розраховується відносна техніко-економічна ефективність нової розробки, яка показує, що вона має безперечну перевагу над ручним способом розрахунку. Отже, підприємство, впроваджуючи розробку, отримає додаткову економічну вигоду, заощадить робочі ресурси, час, необхідний для виконання рутинних операцій.

 

У третій главі обгрунтовується вибір вибраного варіанту реалізації програми, робиться аналіз руху інформації; описуються процес реалізації програми, а також механізми, що забезпечують захист від збоїв. Крім того, розглядається процес тестування системи, визначається надійність безвідмовної роботи, яка дорівнює 90 % і повною мірою задовольняє вимогам надійності програмного виробу і гарантує коректну роботу програми.

 

У четвертій главі представлені вимоги до техніки безпеки на робочому місці. Адже робітник, працюючи з таким шкідливим для здоров’я  обладнанням як електро- обчислювальна машина, відео терміналом та іншим офісним обладнанням, повинен знати всі міри обережності. Таким чином, знаючи всі вимоги до техніки безпеки, робітник втратить мінімум здоров’я.

 

Не дивлячись на те, що дана програма адаптована під конкретне підприємство, передбачена можливість її адаптації під будь-яке інше, шляхом зміни відповідних модулів. Інших недоліків не було виявлено.

 

Зараз ця система впроваджена на Комунальному Підприємстві  «Служба Єдиного Замовника» і успішно використовується.

 

Список літератури

 

1. 1С: Бухгалтерия. Версия 7.7: Руководство пользователя. М.: Фирма «1С», 2002.

2. 1С: Предприятие. Версия 7.7.: Описание встроенного языка. М.: Фирма «1С», 2002.

3. Баронов В. В. Автоматизация управления предприятием. М.: ИНФРА-М, 2000. С. 320.

4. Ковалевская Е. В. Метрология и сертификация программного обеспечения. М.: МИФИ, 2002.

5. Самоучитель 1С: Бухгалтерии версий 7.5-7.7 в вопросах и ответах. М.: Триумф, 2002.

6. Титаренко Г. А. Автоматизированные информационные технологии в экономике. М.: ЮНИТИ, 2002.

7. Фигурнов В. Я. 1С: Бухгалтерия – Проф 7.7: Руководство пользователя. М.: Фирма «1С», 2002.

8. Харитонов С.А. Компьютерная бухгалтерия 7.7: Азбука бухгалтера. М.: Компьютер-Пресс, 2002.

9. Чистов Д.В. Хозяйственные операции в компьютерной бухгалтерии 7.7: Задачи, решения, результаты: Учебное пособие. М.: Компьютер-Пресс, 2002.

10.  Чистов Д.В., Харитонов С.А. Гибкая автоматизация бухгалтерского уче та на крупных предприятиях. М.: Компьютер-Пресс, 2003.

11. И. Ощенко. Книга 1С: Предприятие. Торговля и склад для начинающих. Экспресс-курс.

12. В. Филатова. Книга Бухгалтерия на компьютере. Питер. 2005.

13. Интернет ресурс журналу «Все про бухгалтерський облік» - http://www.vobu.com.ua/ukr

14. Офіційний сайт програмного забезпечення «1С: Бухгалтерія» в Україні - http://www.1c-buh.com.ua/

15. Електронна версія книги «1С: Бухгалтерія» - Электронная книга «1С Бухгалтерия 7.7.» v 1.7. Інтернет ресурс - http://freesoft.ru/?id=670842