2020-01-15
317
Матеріальними носіями основних виробничих фондів є виробничі споруди, будівлі, машини, устаткування, транспортні засоби і т. ін. Вони використовуються у процесі виробництва тривалий час, самі матеріально не входять в новий продукт, довго не втрачають своєї натурально-речової форми, переносять свою вартість на новий продукт поступово, частинами, у формі амортизаційних відрахувань. Процес поступового перенесення вартості основного капіталу на продукт, що виготовляється, називають амортизацією. Вартість основного капіталу здійснює повний оборот і перетворюється на вихідну грошову форму за кілька кругообігів, за кілька років або десятиріч.
Строк застосування основних фондів визначається зношенням засобів праці, що дуже важливо враховувати при їх використанні.
Розглядають дві форми зношення капіталу: фізичну і моральну.
Фізичне зношення — втрата споживної вартості засобів праці та їх вартості в результаті їх застосування і під впливом сил природи.
Моральне зношення — втрата вартості засобів праці під впливом НТП. Це може відбуватися за двох випадків: по-перше, коли зменшується вартість тих машин, які вже використовуються у виробництві; по-друге, коли виробляються машини принципово нові, продуктивніші і дешевші в розрахунку на одиницю потужності.
|
|
|
Фізичне та моральне зношення засобів праці необхідно враховувати при визначенні норми амортизаційних відрахувань. Під нормою амортизації розуміють відношення амортизаційних відрахувань до застосованого основного капіталу, виражене у процентах. У кожній країні визначають строки та максимальні щорічні норми амортизації. Щорічні амортизаційні відрахування формують і поповнюють амортизаційний фонд, який може бути використаний на відшкодування основних фондів, їх ремонт, реновацію, а також здійснення нових інвестицій.
У багатьох розвинених країнах використовують принцип прискореної амортизації, що пов'язано насамперед з прискоренням НТП. Підприємці зацікавлені в цьому, оскільки амортизаційні відрахування, як правило, не обкладаються податками, є змога здійснювати нові інвестиції здебільшого за рахунок власних коштів, зменшується ризик витрат від морального старіння основного капіталу, прискорюється оборот капіталу.
Матеріальними носіями оборотних виробничих фондів є предмети праці, наприклад, сировина, матеріали, пальне, куповані напівфабрикати, тара і тарні матеріали, запасні частини для поточного ремонту, незавершене виробництво тощо. Вони споживаються цілком в кожному виробничому циклі, втрачають свою натуральну форму, повністю у цьому циклі переносять свою вартість на продукт, що виготовляється; їх вартість повертається підприємцю у грошовій формі відразу ж після реалізації продукту виробництва, тобто при завершенні кожного кругообігу, яких, як правило, може бути кілька на рік.
|
|
|
Оборотні виробничі фонди поділяють на три групи: • сировина і матеріали. Сировина — це те, що дано природою або виготовлено у сільському господарстві. Матеріали — це те, що піддано промисловій обробці. Ця частина оборотного капіталу передає свої природні властивості продукту, що виготовляється, є активним елементом створення його споживної вартості, становить його матеріальну основу. Наприклад, у галузях виробництва, які виготовляють предмети споживання, витрати на цю складову оборотного капіталу становлять значний відсоток у загальних витратах, на транспорті та у добувній промисловості ці витрати відсутні;
• допоміжні матеріали. Ця частина оборотного капіталу не передає свої природничі властивості продукту, що виготовляється, і не бере безпосередньої участі у створенні споживної вартості, але вона необхідна для нормального функціонування знарядь праці. До цієї групи включають паливно-енергетичні та мастильні матеріали;
• інші складові оборотного капіталу. До них в основному належать ті знаряддя праці, які за своїми ознаками не включаються до основного капіталу, наприклад, малоцінний інвентар, інструменти, що швидко зношуються, запасні частини.
До оборотних фондів належать також кошти, що авансуються на наймання робочої сили, на оплату її праці. Це пов'язано з тим, що після реалізації товарів підприємець одержує гроші і сплачує працівникам їх заробітну плату. Кошти, авансовані підприємцем на наймання робочої сили, повністю повернуться до нього протягом одного кругообігу.
Основний та оборотний капітал обертаються з різною швидкістю. За той час, що основний капітал здійснить один оборот, оборотний — кілька.
Виробничі фонди (основні та оборотні) обслуговують процес виробництва. Одночасно з ними функціонує і така частина виробничих фондів, як фонди обігу. Вони забезпечують реалізацію продукції, купівлю необхідних для виробництва ресурсів. Фонди обігу охоплюють готові вироби підприємства, призначені для реалізації, а також його кошти. Вони можуть бути у касі підприємства, на його банківських рахунках, у розрахунках тощо.
Фонди обігу разом з оборотними виробничими фондами становлять оборотні кошти підприємства, їх розмір повинен бути достатнім для забезпечення безперервності його функціонування.
Вирішальне значення для ефективної роботи підприємства має функціонування основних виробничих фондів, їх технічний стан, продуктивність і рівень використання. Конкурентна боротьба спонукає підприємців до впровадження принципово нової техніки, технології, тобто до постійного оновлення основних фондів. Звичайно, дуже важливо застосовувати у виробництві нові матеріали, паливо та інші елементи оборотних фондів з кращими технологічними та експлуатаційними можливостями (властивостями). До того ж рух оборотного капіталу, оборотних коштів загалом забезпечує безперервність функціонування основних фондів, оскільки використання останніх і ритмічність роботи підприємства значною мірою залежить від наявності сировини, матеріалів, палива, коштів.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра економіки підприємства
Контрольна робота №1
З ДИСЦИПЛІНИ
|
|
|
«Економіка підприємства»
Роботу виконала
Студентка гр. ЗОП-101
Богата М.С.
Шифр: 101524
Перевірив:
Доц. екон. наук, проф.
Бельтюков Є.А.
Одеса – 2012
План
1. Основний капітал підприємства. Його склад та структура. Неупредметнний капітал підприємства. Показники його використання.
2. Оборотні виробничі фонди. Показники ефективності використання оборотних фондів.
3. Задачі.
4. Використана література.
Задача 9. Вартість основних фондів підприємства, що відносяться до третьої групи, становила 500 тис. грн. У липні місяці було придбано обладнання цієї ж групи на суму 100 тис. грн. У листопаді місяці продали за непотрібністю обладнання на суму – 50 тис. грн. Амортизаційні відрахування проводяться поквартально. Визначити середньорічну вартість ОПФ і залишкову вартість на кінець року.
Рішення:
Середньорічна вартість кожного виду основних фондів визначається додаванням до вартості на початок розрахункового року різниці між середньорічними величинами введення в дію нових і вибуття діючих елементів засобів праці. Середньорічне введення (вибуття) визначають за результатом множення абсолютного його розміру та коефіцієнта функціонування протягом розрахункового року засобів праці, що будуть уведення в дію і виведені з дії, тобто відношення кількості місяців експлуатації до числа 12.
|
|
|
СH · Nпрац – Св · Nнепрац
Сср = Спр + -----------------------------
12
Де
Спр – вартість основних фондів на початок року, грн.;
СH, Св – вартість фондів, які, відповідно, надійшли ті вибули протягом розрахункового року, грн.;
Nпрац – кількість місяців, протягом яких відповідні групи основних фондів експлуатувалися у звітному році;
Nнепрац – кількість місяців, протягом яких відповідні групи основних фондів було виведено з експлуатації у звітному році;
100 · 5 – 50 · 1
Сср = 500 + ------------------- = 537,5 тис. грн.
12
Річна норма амортизації, % для 3 групи – 24%
Згідно умови задачі невідомо у листопаді місяці продали за непотрібністю обладнання на суму – 50 тис. грн. яка це вартість обладнання – первісна чи залишкова вартість? Умовно приймаємо, що вони рівні та дорівнюють 50 тис. грн. – яка це вартість обладнання – первісна чи залишкова вартість? Умовно приймаємо, що вони рівні та дорівнюють 500 тис. грн.
| Місяця | Вартість на початок кварталу, яка підлягає амортизації, грн. | Річна норма амортизації, % | Сума амортизації за місяць, грн. | Сума накопиченого зносу, грн. | надійшло | вибуло | Залишкова вартість на кінець місяця, грн. |
| 7 | 500000,00 | 24,00% | 10000,00 | 10000,00 | 100000,00 | 0,00 | 590000,00 |
| 8 | 600000,00 | 24,00% | 12000,00 | 22000,00 | 0,00 | 0,00 | 578000,00 |
| 9 | 600000,00 | 24,00% | 12000,00 | 34000,00 | 0,00 | 0,00 | 566000,00 |
| 10 | 600000,00 | 24,00% | 12000,00 | 46000,00 | 0,00 | 0,00 | 554000,00 |
| 11 | 600000,00 | 24,00% | 12000,00 | 58000,00 | 0,00 | 50000,00 | 492000,00 |
| 12 | 550000,00 | 24,00% | 11000,00 | 69000,00 | 0,00 | 0,00 | 481000,00 |
На підставі отриманих результатів розрахунків робимо висновок, що залишкова вартість обладнання на кінець року складає 481000 грн.
Задача 17.
Протягом звітного року підприємство виготовило і реалізувало товарної продукції на суму 900 тис. грн. Середньорічний залишок обігових засобів – 180 тис. грн. У плановому році обсяг реалізованої продукції має збільшитися на 6,5 %. Крім того, розроблено економіко-організаційтині заходи підвищення ефективності виробництва, які уможливлять скорочення тривалості обороту обігових засобів на 8 днів. Розрахувати показники оборотності обігових засобів у звітному і плановому роках, а також рентабельність оборотних коштів у звітних коштів у звітному та плановому роках, якщо рентабельність продукції у звітному році становила 20 %, а у плановому становитиме 25 %.
Рішення:
Основними показниками оборотності обігових коштів є:
1. Коефіцієнт оборотності – відношення вартості виготовленої (реалізованої) продукції до середніх залишків оборотних фондів.
2. Тривалість обороту – відношення кількості днів у періоді Д=365 днів до коефіцієнта оборотності за цей період.
3. Рентабельність оборотних коштів = прибуток/середні залишки оборотних фондів
Розрахуємо їх:
Коефіцієнт оборотностізвітний = 900/180=5
Тривалість обороту звітна=365/5=73 днів
Тривалість оборотупланова = 73/8=65 днів
К оборотності плановий= 365/65=5,615
Середньорічна сума оборотних коштів = 900 · 1,065/5,615=170,70 тис. грн.
Рентабельність продукції = прибуток / собівартість = прибуток / (вартість виготовленої (реалізованої)продукції-прибуток)
Звідси
0,2 = прибуток /(900-прибуток)
180-0,2прибуток = прибуток
1,2 прибуток = 180
Прибуток у звітному році = 180/1,2=150 тис. грн.
Прибуток у плановому році
0,25 = прибуток/(900·1,065-прибуток)
Задача 24.
За третій квартал підприємство досягло наступних показників роботи:
Показник 3 квартал у % до 2 кварталу
Обсяг продукції, тис. грн. 16 153,8
Чисельність працівників, чол. 10 125,0
Виробіток продукції на одного працівника, грн. 1600 123,1
Визначте: приріст продукції внаслідок збільшення чисельності працюючих (грн); питому вагу приросту за рахунок підвищення продуктивності праці.
Рішення:
Розрахуємо показники роботи підприємства за 2 квартал:
Обсяг продукції = 16/153,8·100=10,4031 тис. грн. або 10403,1 грн.
Чисельність працівників, чол. = 10/1,25=8 чол
Результати та розрахунок впливу факторів представимо у вигляді таблиці:
|
Показники |
2 квартал |
3 квартал | Відхилення | ||
|
всього | У т.ч. за розрахунок | ||||
| Чп | ПП | ||||
| 1.Обсяг продукції | 10403,1 | 16000,0 | 5596,8 | 2600,8 | 2996,1 |
| 2.Чисельність працівників, чол. | 8 | 10 | 2 | 2600,8 | х |
| 3.Виробіток продукції на одного працівника, грн. | 1300,4 | 1600,0 | 299,6 | х | 2996,1 |
Приріст продукції внаслідок збільшення чисельності працюючих = (чисельність працівників у 3 кварталі – Чисельність працівника у 2 кварталі) · Виробіток продукції на одного працівника у 2 кварталі
Приріст продукції внаслідок збільшення чисельності працюючих (Чп)=(10-8)·1300,4= 2600,8 грн.
Приріст продукції внаслідок підвищення продукції продуктивності праці (ПП)= (1600-1300,4)·10=2996,1 грн.
Питома вага приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці = Приріст продукції внаслідок підвищення продукції праці / Загальний приріст продукції ·100%
Питома вага приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці = 2996,1/5596,9·100%=53,53%
Список літератури
1. Аветісян В. К., Бантковський В. А., Луценко А. П., Польотов В. А., Рижков В. Г. Економіка ремонтного підприємства: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Віктор Казарович Аветісян (ред.). — Х.: ХНТУСГ, 2005. — 390 с.
2. Афанасьєв М. В., Плоха О. Б. Економіка підприємства: Навч.-метод. посіб. / Харківський національний економічний ун-т. — Х.: ВД «Інжек», 2007. — 320 с.
3.Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навч. посібник. – К.: Аті-ка, 2004. – 480 с.
4.Бондар Н. М. Економіка підприємства: Навч. посібник. — 2.вид., доп. — К.: А.С.К., 2005. — 400 с.
5. Генеза ринкової економіки (політекономія, мікроекономіка, ма-кроекономіка, економічний аналіз, економіка підприємства, ме-неджмент, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяль-ність, планування): Терміни. Поняття. Персоналії: Навч. екон. словник-довідник для студ. вищих закл. освіти усіх рівнів акре-дитації / Г.І. Башнянин (наук.ред.), В. С. Іфтемічук (уклад.). — Л.: Магнолія плюс, 2004. — 682с.
6.Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навчаль-ний посібник для студентів вищих навчальних закладів.- Київ: Центр навчальної літератури, 2006.- 488 с.
