Вивчення нормативно правової бази функціонування національної електронної платіжної системи

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України (254/96-ВР), законами України «Про Національний банк України» (2922–ІІІ), «Про банки і банківську діяльність» (2121–14), «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (2056–15), нормативно-правовими актами Національного банку України, а також уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати (988_003), Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати (988_002), Уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати (988_005) та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів [21].

Зокрема Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» [6] визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.

У статті 11 Закону зазначено, що система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) – це державна система міжбанківських розрахунків. Необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття кореспондентського рахунка в Національному банку України.

Порядок функціонування СЕП НБУ, прийняття і виключення з її членів, проведення переказу за допомогою цієї системи та інші питання, пов'язані з діяльністю СЕП НБУ, визначаються Національним банком України.

Національний банк України регламентує та забезпечує функціонування СЕП НБУ, гарантує її надійність і безпеку, організовує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського переказу.

Основними законодавчими актами, що стали правовою основою для розробки, впровадження та функціонування СЕП є: Закон «Про банки і банківську діяльність» [3]; Закон «Про захист інформації в автоматизованих системах» [4]; Закон «Про Національний банк України» [5].

Основними документами НБУ, що регламентують проведення розрахунків за допомогою СЕП [60], є:

1) «Положення про міжбанківські розрахунки в Україні», затверджене постановою №621 Правління НБУ від 27.12.1999 року. Воно визначає загальний регламент щодо організації та форми міжбанківських розрахунків. Для цього положення поширюється на установи НБУ та комерційні банки України, які здійснюють міжбанківські розрахунки в Україні.

2) Інструкція №7 «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» затверджена постановою №135 від 29.03.2001 року.

3) Взаємні стосунки між регіональними управліннями НБУ та комерційними банками регулюються договірними умовами.

Регламентація діяльності національної системи масових електронних платежів здійснюється на основі Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів» (№620 від 10.12.2004) [11], у якій НСМЕП визначається як внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, діяльність НСМЕП направлена на виконання її основних функцій, а саме: виконання переказу коштів за операціями, що ініційовані із застосуванням платіжних карток; забезпечення високої безпечності, надійності, швидкості та економічної ефективності виконання операцій із застосуванням платіжних карток.

Спеціальним платіжним засобом НСМЕП є платіжна картка НСМЕП. Під час проведення переказу коштів у НСМЕП використовується взаємозалік на основі клірингу.

НСМЕП використовує інформаційні технології, що забезпечують формування, оброблення, передавання та зберігання документів за операціями із застосуванням платіжних карток і формування відповідних документів на переказ коштів в електронній формі.

НСМЕП використовує систему захисту інформації, що забезпечує неперервний захист інформації щодо здійснення операцій із застосуванням платіжних карток на всіх етапах її формування, оброблення, передавання та зберігання.

Постановою окреслені організаційна структура системи, основні функції, обов'язки та права платіжної організації; членів та учасників НСМЕП.

Таким чином, можна вважати, що на сьогодні в Україні створена ефективна національна система електронних платежів, яка базується на повністю безпаперовій технології, має нормативно-правове, науково-практичне обґрунтування.

Система складається з таких компонентів: системи електронних платежів; систем автоматизації роботи банків; внутрішньобанківських платіжних систем; систем «клієнт-банк» для розрахунків між клієнтом банку та банком в електронній формі.

Впровадження національної системи електронних платежів дозволило прискорити здійснення розрахунків та обігу коштів, зменшити документообіг, знизити вірогідності фальсифікації міжбанківських розрахункових документів, посилити контроль за станом грошової маси в державі, знизити збитки держави та підприємців від низької швидкості виконання розрахунків та використання підроблених платіжних документів; підвищити можливості комерційних банків і Національного банку України контролювати здійснення платежів.

Одним з компонентів системи, що знаходиться у стані впровадження є національна система масових електронних платежів, яка являється внутрішньодержавною банківською багатоемітентною платіжною системою масових платежів, де розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.

Вивчення операцій банку у національної системи масових електронних платежів та їх обліку