Електричні вимірювання

 

При виконанні лабораторних робіт необхідно здійснювати вимірювання і вміти розраховувати напруги, струми, потужності, опори та ін.

Визначення полярності напруги (струму) можна виконати приладами магнітоелектричної системи, затискачі яких позначені знаками “+” і “-” (або лише “+”). Прилад вмикається в коло довільно. Якщо стрілка відхиляється праворуч, то плюс кола на тому проводі, до якого підключений “+”, бо струм у колі спрямований від затискача “+” до затискача “-”. Якщо стрілка відхиляється ліворуч, то точки вмикання приладу в коло необхідно змінити місцями.

Для вимірювання напруги використовуються вольтметри, що вмикаються паралельно навантаженню (PV1 на рис.1.9). Обмотка вольтметра виконана тонким проводом з великою кількістю витків, тому їхній внутрішній опір великий і коливається у межах від 100 до 1000 Ом на 1 В.

Вимірювання струму виконується за допомогою амперметра, що вмикається у коло послідовно з навантаженням (РА1 рис.1.10). Його обмотка виконується проводом більшого перерізу і має малий опір.

Вимірювання потужності виконується за допомогою ватметра PW (рис.1.11). Ватметр має 2 обмотки і відповідно 4 затискача. Перша обмотка - струмова, виконана проводом більшого перерізу і розрахована на послідовне вмикання з навантаженням. Вхідний (генераторний) затискач її позначений І^*, вмикається з боку джерела, а вихідний - позначений літерою І. Друга обмотка - напруги. Затискачі U^* і U вмикаються в коло паралельно навантаженню. Затискач U^* необхідно поєднати з тією ж точкою кола, що і І^*.

Увага! Для скорочення часу на збирання схем найбільше використовуються прилади (амперметр, вольтметр, ватметр), що зібрані на панелі КВП (комплект вимірювальних приладів).

Вимірювання опору. За допомогою амперметра і вольтметра можна визначити опір приймача (наприклад, обмоток електрообладнання) непрямим методом на підставі закону Ома для дильниці кола R_х=U_х/I_х. Можливі схеми вмикання приладів наведені на рис.1.13.

Власний струм вольтметра викривляє вимірювання струму І_х у схемі рис.13,а, а падіння напруги на амперметрі викривляє вимірювання напруги U_х у схемі рис.13,б. Викривленням можна нехтувати якщо І_v<< I_x, або DU_A<< U_x, а значення опорів, що вимірюють можна обчислити наближено:

R_X@U_v/I_A                                                                   (1.14)

Провідність:

G_x@I_A/U_A                                      (1.15)

Для отримання меншої похибки у вимірюваннях малих опорів необхідно користуватись схемою рис.1.13, а; для вимірювання більших опорів - схему рис.1.13,б. Для вимірювання опорів можна користуватись омметром (рис.1.12), що містить джерело живлення Б і міліамперметр мА, що з'єднані послідовно з опором R_х. Шкала приладу проградуйована в Омах (W).

Поширення меж вимірювання приладів. Якщо струм, що вимірюється більший за номінальний струм амперметра, користуються шунтом (РА2 і R_ш  на рис.1.10.). При цьому “надлишковий” струм протікає крізь шунт (рис.1.14.) з опором R_ш. Тому що амперметр і шунт вімкнені паралельно один одному, на їхніх затискачах виникає одне й те саме падіння напруги DU=DU_A=DU_ш, тобто:

R _ш·I_ш=R_А· I_А.                              (1.16)

З цього витікає, що:

R _ш=R _А(І_А/І_ш)                              (1.17)

Із схеми (рис.1.14) витікає, що:

І_в=І_ш+І_А,                                       (1.18)

тобто:

R _ш=R _А· (І_А.ном/(І_н-І_А.ном))             (1.19)

Шунти використовуються разом з приладами магнітоелектричної системи для вимірювань постійного струму. Для поширення меж вимірювань електромагнітних амперметрів (РА3) на змінному струмі користуються вимірювальними трансформаторами струму ТА (рис.1.10).

Для вимірювання напруги більшої ніж подана межа вимірювання вольтметра, надлишкова частина напруги повинна бути знищена у додатковому опорі R_д, що вмикається послідовно з вольтметром (РV2, рис.1.9). Струм І_V у вимірювальному колі (рис.1.15) утворює при повному відхиленні стрілки вольтметра напругу на ньому:

U_V=R_д·I_{V ном          ,}                                                                    (1.20)

тоді:

U_д/U_{V ном}= R_д/R_V                                                               (1.21)

З цього витікає:

R_д=R_V·(U_д/U_{V ном})                                  (1.22)

Із схеми (рис.1.15.) витікає, що:

U = U_д+U_н,                                            (1.23)

тобто:

R_д = R_V· (U-U_{V ном}) / U_{V ном}                                     (1.24)

Додатковими опорами користуються для вимірювання постійної напруги за допомогою вольтметрів магнітоелектричної системи, а змінної напруги до 500-600 В. Для вимірювання більше високої змінної напруги використовують трансформатори напруги ТV (рис. 1.10).

Для визначення ціни ділення приладу необхідно межу вимірювання поділити на кількість ділень. Наприклад, ціна ділення амперметра магнітоелектричної системи на 7.5 А, шкалу якого поділено на 75 однакових ділень, складає 7.5 / 75 = 0.1А. Для багатограничного приладу на кожну межу є своя ціна.

Для приладів електромагнітної системи з нерівномірною шкалою слід встановити кількість ділень між двома вагомими ціфрами і визначити ціну ділення на цьому діапазоні.

 

Для визначення ціни ділення переносного лабораторного ватметра слід встановити верхню межу вимірювання потужності множенням крайніх значень напруги і струму:

Р_ном=U_ном×I_ном,                               (1.25)

а потім визначають ціну ділення.