2020-01-15
153
Капітал - загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формі, які авансовані у формування активів підприємства. У бухгалтерському обліку відображається у пасиві балансу.
Капітал складається із власного капіталу і зобов’язань. Зобов’язання, у свою чергу, поділяються на довгострокові і короткострокові (поточні).
Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями. Поточні зобов'язання - зобов'язання, якібудуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:
¾ довгострокові;
|
|
|
¾ поточні;
¾ забезпечення;
¾ непередбачені зобов'язання.
¾ доходи майбутніх періодів.
До довгострокових зобов'язань належать:
¾ довгострокові кредити банків;
¾ інші довгострокові фінансові зобов'язання;
¾ відстрочені податкові зобов'язання;
¾ інші довгострокові зобов'язання.
Поточні зобов'язання включають:
¾ короткострокові кредити банків;
¾ поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;
¾ короткострокові векселі видані;
¾ кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;
¾ поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками;
¾ інші поточні зобов'язання.
Інформаційними джерелами для аналізу капіталу підприємства є баланс підприємства, ф.1, а також примітки до фінансової звітності, ф.5. При аналізі відкритих акціонерних товариств можна також використовувати примітки до фінансової звітності, яка подається до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку згідно з Положенням про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій [6, 125].
Аналіз капіталу підприємства здійснюється на основі агрегованого балансу підприємства та Структури і динаміки короткостроковизх зобовязань.
Аналіз капіталу підприємства передбачає проведення аналізу складу капіталу та його структури, зміни складових капіталу і джерел його формування.
Основними методами аналізу капіталу є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.
|
|
|
Основні питання, які необхідно з’ясувати при аналізі капіталу підприємства:
1) Загальна оцінка структури капіталу.
2) Аналіз складу і динаміки позикових коштів.
3) Аналіз джерел капіталу підприємства.
4) Аналіз основних коефіцієнтів, що характеризують стан капіталу підприємства.
Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики як:
1. Капітал підприємства є основним чинником виробництва. У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс.
2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход. У даному випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу.
3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і попадає в "кишеню" власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому.
4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.
5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства.
По формах інвестування розрізняють капітал у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, використовуваний для формування статутного капіталу підприємства. Інвестування капіталу в цих формах дозволено законодавством при створенні нових підприємств, збільшенні обсягу їхніх статутних фондів.
По об'єкту інвестування виділяють основний і оборотний види капіталу підприємства. Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів.
По формах власності виділяють приватний і державний капітал, інвестований у підприємство в процесі формування його статутного капіталу.
По організаційно - правових формах діяльності виділяють наступні види капіталу: акціонерний капітал (капітал підприємств, створених у формі акціонерних товариств); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, командитних і т.д.) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств - сімейних і т.д.).
По характеру використання власником виділяють споживчий і накопичувальний (реінвестуємий) види капіталу. Споживчий капітал після його розподілу на цілі споживання утрачає функції капіталу. Він являє собою відтік засобів підприємства, здійснюваний з метою споживання (виплати дивідендів, відсотків, соціальні потреби підприємства і його працівників). Капітал, що накопичується, характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат і т.д.[19, 105].
|
|
|
На діючому підприємстві власний капітал представлений наступними основними формами (рис.5.1.).
Рис.5.1 Форми власного капіталу
Покажемо схематично склад власного капіталу.
Таблиця 5.1
Аналіз складу власного капіталу ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн
| Склад власного капіталу | Обсяг ресурсів | Питома вага, % | Зміни обсягу | Зміни пит. ваги | ||
| 2008 | 2009 | 2008 | 2009 | 2008 | 2009 | |
| Статутний капітал | 8423 | 8423 | 100,89 | 127,83 | - | 26,94 |
| Інший додатковий капітал | 3 | 3 | 0,03 | 0,05 | - | 0,02 |
| Резервний капітал | 208 | 208 | 2,49 | 3,16 | - | 0,67 |
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | (285) | (2045) | (3,41) | (31,04) | (1760) | 27,63 |
| Всього | 8349 | 6589 | 100 | 100 | -1760 | - |
Очевидно, що протягом останніх років підприємство не змінювало частку статутного капіталу, при цьому незмінним залишався і резервний капітал. В 2009 році загальна сума власного капіталу зменшилась на 1760 тис. грн. за рахунок збільшення частки непокритого збитку, яке підприємство отримало. Причиною могло бути кризове становище за останні роки та зменшення попиту на подібну продукцію
Проаналізуємо стан та ефективність використання капіталу підприємства.
Таблиця 5.2
Аналіз оборотності та ефективності використання капіталу ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Тривалість обороту | 250 | 500 | 250 |
| Коефіцієнт оборотності | 1,439 | 0,719 | - 0,72 |
| Коефіцієнт завантаження | 0,695 | 1,39 | 0,695 |
| Рентабельність після сплати податку | 0,029 | - 0,271 | - 0,3 |
| Рентабельність ВК, % | 3,4 | - 32,4 | - 35,8 |
Збільшення тривалості обороту капіталу на 250 днів свідчить про збільшення терміну окупності капіталу підприємством. Збільшення коефіцієнта завантаження в 2 рази показує, що для отримання 1 гривні прибутку підприємству доводиться залучати все більше капіталу. Рентабельність власного капіталу свідчить про неефективне його використання.
Тепер здійснимо аналіз структури капіталу.
Таблиця 5.3
Аналіз структури капіталу ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Індекс іммобілізації активу | 0,741 | 0,974 | 0,233 |
| Коефіцієнт довгострокового залучення позикового капіталу | 0,023 | - | - |
| Коефіцієнт структури позикового капіталу | 0,135 | - | - |
| Коефіцієнт залежності від довгострокових зобов’язань | 0,024 | - | - |
| Коефіцієнт структури довгострокових зобов’язань | 0,032 | - | - |
|
|
|
Узагальнюючи таблицю 5.3 очевидно, що в 2009 році відсутні довгострокові зобов`язання, тому розрахунки показників відсутні. Збільшення індекса іммобілізації на 23% свідчить про збільшення частки необоротних активів у власному капіталі за рахунок зменшення суми власного капіталу на 1756 тис. грн.
Виходячи з аналізу, необхідним залишається визначення напрямів поліпшення використання капіталу. Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахнок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.
Збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення ефективності використання власного капіталу - збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу.
Збільшення обсягів фінансування за рахунок амортизаційних відрахувань можливе шляхом застосування прискореної амортизації основних засобів.
Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск акцій для залучення власного капіталу чи випуск облігацій або залучення довгострокового банківського кредиту) повинен проводитися з урахуванням вартості залученого капіталу.
Підприємство повинне відслідковувати середньозважену вартість капіталу і не допускати значного його росту. Критерієм є перевищення рентабельності власного капіталу, рентабельності інвестицій над сердньозваженою вартістю капіталу.
