Розділ 2. Оцінка регресійної моделі

Розділ 1. Вступ. Короткий опис дослідженння.

 

Наша мета полягає в дослідженні економічних явищ та закономірностей на мікрорівні. Для цього ми обрали такий об’єкт спостереження: завод оборонного комлексу України. Використовуючи інформацію про ціну ресурсів та оптову ціну на один з товарів, що випускає завод, спробуємо встановити залежність між ціною на ресурс та оптовою ціною на товар.

       Оскільки ми повинні використати теорію простої лінійної регресії, очевидно, ми прийдемо до висновку, що оптова ціна товару (НРГС-4) певним чином лінійно залежить від ціни на ресурс. Наша задача – з’ясувати, чи можна взагалі використовувати лінійну залежність в цьому випадку, і отримати лінійну (або зведену до лінійної) функцію, що адекватно відображає спостережувану залежність.

Пропонуємо проаналізувати модель залежності оптової ціни від ціни вищенаведеного фактору виробництва. Очевидно, така залежність є прямою, тобто знаки параматрів повинні бути додатніми. Приймемо для початку гіпотезу, що як коефіцієнти моделі, так і змінні будуть мати лінійний вигляд. Очікуємо в результаті дослідження виявити таку модель, що буде найбільш адекватною. Проаналізуємо для цього інші функції, що можуть бути зведеними до лінійних і відповідати нашій моделі.

Розділ 1. Теорія побудови регресійної моделі.

Треба зауважити, що теорія виробництва фірми, а також виробничі функції не дають інформації про те, як залежить ціна товару від ціни факторів виробництва. Ми знаємо що виробничі функції, а зокрема і функція Кобба-Дугласа, виводять залежність між кількістю використаних факторів виробництва та кінцевим випуском (). З такої функції ми можемо отримати залежність між кількістю використаних ресурсів та вихідним випуском. Тоді, цілком логічним є те, що ціна на товар обернено залежить від відношення між кількістю випущеного товару та кількістю використаного ресурсу. Це випливає з того, що ціна ресурсу обіймає значну частину оптової ціни, тобто складає найбільшу її частку (підтвердження цьому можна побачити в таблиці з даними). Звичайно, ми не можемо з точністю сказати, що така залежність може бути лінійною, але застосовуючи відповідний економетричний аппарат, ми визначимо придатність моделі, що зображена лінійною функцією або функцією, зведеною до лінійної.

Наведемо використану інформацію. Зазначимо, що дані наведено на 1 день кожного другого місяця року.

Зміна оптової ціни товару НРГС-4 за 1998-1999 роки

Назва показника

1998 рік

Січень Березень Травень Липень Вересень Листопад
Ціна на ресурс, 698,53 882,93 803,50 1150,48 1217,49 1193,74
Оптова ціна 1472,19 1753,46 1698,01 1736,96 1930,53 1794,38

 

Назва показника

1999 рік

Січень Березень Травень Липень Вересень Листопад
Ціна на ресурс, 1079,94 1735,49 1777,49 1534,76 1545,00 1524,60
Оптова ціна 2070,84 2823,35 3121,11 2482,57 2505,7 2475,59

 

Одиниці виміру ціни – гривні.

Джерело інформації - бухгалтерський віддів ВО "Радіоприлад", Запоріжжя.

 

Розділ 2. Оцінка регресійної моделі.

Розглянемо модель залежності оптової ціни від ціни на ресурс:

1. Pопт = b0 + b1×Рресурс, де b0 та   b1 – невідомі параметри моделі, Рресурс – ціна ресурсу.

 Оскільки ми знаємо, що нашій моделі можуть відповідати не тільки лінійні функції вигляду ,  а і степеневі чи екпоненційні, оцінимо 4 види моделей:    

1. Lin-lin модель;

2. Lin-log модель;

3. Log-lin модель;

4. Log-log модель.

Накращою буде модель з найбільшим коефіцієнтом детермінації . Розрахункові дані наведені в наступних таблицях.

Lin-lin модель.

Variable Coefficient Std. Error t-Statistic Prob. 
PRICE_SOURCE  1.420318  0.148270  9.579258  0.0000
C  340.2095  194.0233  1.753447  0.1101
R-squared  0.901732

Mean dependent var

 2132.643
Adjusted R-squared  0.891905

S.D. dependent var

 540.6037
S.E. of regression  177.7388

Akaike info criterion

 13.34952
Sum squared resid  315910.7

Schwarz criterion

 13.43034
Log likelihood -78.09711

F-statistic

 91.76219
Durbin-Watson stat  2.441104

Prob(F-statistic)

 0.000002

 

Lin-log модель

Variable Coefficient Std. Error t-Statistic Prob. 
LOG_X  1614.849  225.1863  7.171166  0.0000
C -9331.918  1600.066 -5.832208  0.0002
R-squared  0.837201

Mean dependent var

 2132.643
Adjusted R-squared  0.820922

S.D. dependent var

 540.6037
S.E. of regression  228.7708

Akaike info criterion

 13.85433
Sum squared resid  523360.8

Schwarz criterion

 13.93515
Log likelihood -81.12598

F-statistic

 51.42562
Durbin-Watson stat  1.941843

Prob(F-statistic)

 0.000030

 

Log-lin модель

Variable Coefficient Std. Error t-Statistic Prob. 
PRICE_SOURCE  0.000666  6.50E-05  10.24050  0.0000
C  6.795716  0.085081  79.87346  0.0000
R-squared  0.912943

Mean dependent var

 7.635971
Adjusted R-squared  0.904238

S.D. dependent var

 0.251863
S.E. of regression  0.077940

Akaike info criterion

-2.114740
Sum squared resid  0.060747

Schwarz criterion

-2.033923
Log likelihood  14.68844

F-statistic

 104.8678
Durbin-Watson stat  2.932728

Prob(F-statistic)

 0.000001

 

Log-log модель

Variable Coefficient Std. Error t-Statistic Prob. 
LOG_X  0.765822  0.094660  8.090221  0.0000
C  2.199048  0.672610  3.269426  0.0084
R-squared  0.867465

Mean dependent var

 7.635971
Adjusted R-squared  0.854211

S.D. dependent var

 0.251863
S.E. of regression  0.096167

Akaike info criterion

-1.694450
Sum squared resid  0.092481

Schwarz criterion

-1.613633
Log likelihood  12.16670

F-statistic

 65.45167
Durbin-Watson stat  2.400324

Prob(F-statistic)

 0.000011

 

Як ми бачимо, найбільший коефіцієнт детермінації спостерігаємо в Log-lin моделі. Оберемо саме цю модель для подальшого дослідження.

Лінійний вигляд нашої моделі такий: . Як бачимо, тепер коефіцієнти нашої моделі – це  та . Тобто, в нашому випадку, . Звичайно, ми очікували отримати інші коефіцієнти для нашої моделі (враховуючи, що вона класично лінійна), оскільки ми використовуємо Log-lin модель, коефіцієнти дорівнюють натуральним логарифмам  та . Як ми і очікували, наявний прямий зв’язок між ціною ресурсу та оптовою ціною продукції, тобто знаки коефіцієнтів моделі є додатніми.

       Можемо перетворити її в експоненційну форму, отримавши . Тоді рівняння нашої моделі набуде вигляду . Для економітричного аналізу використаємо цю функцію, зведену до лінійної. При цьому для застосування моделі достатньо буде взяти антилогарифм від значення .

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: