2020-01-14
122
Аналітичний облік - це детальне відображення банківських операцій, в ньому відображається: дата проведення операції, вид документа по якому вона проводиться, номер кореспондентського рахунку.
Попередній виклад в основному було приділено розгляду засобів бухгалтерського обліку, за допомогою яких відбувається передання фінансової інформації. Утім, складанню і передаванню фінансової звітності передує реалізація фінансовим обліком принаймні ще двох функцій: 1) запис інформації про операції, які виконуються банком, та можливість відобразити ці операції в агрегованому вигляді у фінансовій звітності для аналізу та управління; 2) запис детальної інформації про параметри та контрагентів кожної господарської операції з метою отримання звітів різного рівня для внутрішнього користування, подання органам, що здійснюють перевірки, та для обчислення макроекономічних параметрів грошово-кредитної статистики. Крім того, ураховуючи високий ступінь автоматизації ведення бухгалтерського обліку, необхідно передбачити низку параметрів для автоматизованого виконання завдань, наприклад, для нарахування процентів, складання допоміжної фінансової звітності за окремими видами операцій (кредитними, депозитними тощо).
|
|
|
Здійснення агрегованого обліку для виконання першої функції забезпечується за допомогою синтетичного обліку, тобто з використанням бухгалтерських рахунків, їх перелік наведено у плані рахунків.
Але всю необхідну інформацію неможливо відобразити на рівні лише балансових рахунків: це призведе до того, що план рахунків стане громіздким та незручним для роботи. Щоденна детальна інформація про здійснені банком операції відображається в основній формі аналітичного обліку — особовому рахунку.
Особовий рахунок є формою облікового регістру. Обліковий регістр — це письмовий документ (бухгалтерська форма), який містить накопичені та систематизовані за певними ознаками дані первинних документів. Особові рахунки ведуться за всіма відкритими в банку аналітичними рахунками. Основним аналітичним регістром у банку є особовий рахунок. У ньому відбиваються за встановленими параметрами ознаки господарських операцій, що здійснені банком, які дають змогу з граничною точністю встановити: від кого або кому, звідки або куди перераховані грошові кошти і за що саме. До основних синтетичних регістрів належать: бухгалтерський журнал, в якому фіксуються всі проведені банком за робочий день господарські операції, оборотно-сальдова відомість, перевірна відомість.
Облікові регістри є базою для складання бухгалтерської звітності, найважливішою складовою бухгалтерської звітності є загальна фінансова звітність. Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності банку за звітний обліковий період.
|
|
|
Виокремлення особових рахунків залежить від виду активу, зобов'язань і власного капіталу з розподілом за контрагентами.
Особові рахунки підлягають реєстрації в спеціальній книзі, де для кожного балансового рахунка IV порядку відводяться окремі аркуші. У ній реєструються всі особові рахунки клієнтів, а також рахунки, відкриті за внутрішньобанківськими операціями (облік майна, власного капіталу, доходів, витрат, результатів діяльності, розрахунків). У разі закриття рахунка в книзі проставляється дата і вказується причина закриття. Книга зберігається у головного бухгалтера; зміни у реєстраційних записах можуть здійснюватись тільки з його дозволу. За деякими балансовими рахунками аналітичний облік ведеться на зведених особових рахунках чи в операційних журналах, книгах, картках у вигляді хронологічного запису операцій для забезпечення контролю за використанням коштів за цільовим призначенням. Наприклад, для обліку касових операцій застосовується «Книга обліку готівки операційної каси та інших цінностей банку»; для обліку основних засобів — «Журнал обліку основних засобів»; у разі розрахунків розрахунковими чеками може використовуватися зведений особовий рахунок за аналітичним рахунком «Розрахунки чеками»; видачу розрахункових чекових книжок можна обліковувати за спеціальними картками обліку тощо.
У деяких випадках як регістри аналітичного обліку використовуються примірники документів. Наприклад, для обліку документів, не сплачених у строк через відсутність коштів у банку, в картотеку до позабалансового рахунка «Документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку» розміщуються перші примірники грошово-розрахункових документів, які чекають на сплату (платіжні доручення, вимоги-доручення та ін.).
У сучасних умовах процес бухгалтерського обліку в банках автоматизований. У зв'язку з цим, з метою збереження інформації про кожний окремий об'єкт аналітичного обліку, оптимізації його ведення і підготовки звітності комерційними банками, Національним банком України було розроблено «Методичні вказівки щодо ведення параметрів аналітичного обліку». В основу цього нормативного документа покладено таку класифікацію: параметри поділяються на обов'язкові та необов'язкові (рекомендовані); на такі, що стосуються контрагентів (клієнтів), і ті, що стосуються безпосередньо аналітичних (особових) рахунків. Кожен об'єкт аналітичного обліку характеризується набором параметрів, необхідних для побудови звітності (рис. 1.9).
Обов'язкові параметри запроваджуються з урахуванням вимог Національного банку України щодо звітності банків. Вони є обов'язковими під час оформлення нового контрагента або у разі відкриття аналітичного рахунка. Загальні обов'язкові параметри дають змогу: 1) отримати інформацію про всі відкриті клієнту рахунки; 2) вибрати сукупність рахунків, які мають задану характеристику для складання звітності.
Необов'язкові параметри є рекомендованими для заповнення. Вони можуть використовуватися при організації управлінського і податкового обліку в банку, а також при наданні звітності менеджерам банку та іншим органам.
Спеціальні параметри застосовуються до окремих груп аналітичних рахунків залежно від їх економічного змісту. Такі параметри використовуються для автоматизованого ведення деяких операцій та надання спеціальної звітності Національному банку України. Наприклад, для кредитних рахунків ці параметри передбачають забезпечення, вид кредиту, дату видачі кредиту, дату повернення, кількість пролонгацій; для депозитних рахунків — дату і строк розміщення, дату повернення коштів.
|
|
|
Кожному особовому рахунку надається відповідний номер, який може мати до 14 знаків. Перші п'ять (зліва направо) жорстко регламентовані, інші дев'ять (від шостого знака до чотирнадцятого) банк формує самостійно відповідно до визначених параметрів аналітичного обліку. Знаки набувають значень від 0 до 9. Номер рахунка не може містити менше ніж п'ять знаків.
Схема побудови номера аналітичного (особового) рахунка наведена нижче (рис. 1.10).
У номер аналітичного рахунка включають лише частину параметрів з усього набору; інші параметри зберігаються поза номером рахунка і можуть використовуватися під час виконання окремих операцій та складання звітності.
Розглянемо на прикладі можливий підхід до формування номера аналітичного рахунка виходячи з наведеної інформації про контрагентів банку та бухгалтерські рахунки (табл. 1.17—1.19). •
Таблиця 1.17
Характеристика та коди контрагентів
| Характеристика контрагента | Значення параметра (сегмент С у номері рахунка) | Значення параметра (ідентифікаційний код контрагента) | Формат параметра | Примітка |
| Банк-резидент | 1 | Код МФО банку-контр агента | 6 цифр | Довідник комерційних банків України |
| Банк-нерезидент | 2 | До 10 цифр | Значення параметра визначається банком самостійно | |
| Інша юридична особа-резидент | 3 | Ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності | 8 цифр | Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України |
| Інша юридична особа-нерезидент | 4 | Ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності | 8 цифр | Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України |
| Фізична осо-ба-резидент | 5 | Ідентифікаційний код фізичної особи | 10 цифр | Державний реєстр фізичних осіб — платників податків |
| Фізична осо-ба-нерезидент | 6 | До 10 цифр | Значення параметра визначається банком самостійно | |
| Внутрішні рахунки | 9 | До 10 цифр | Значення параметра визначається банком самостійно |
|
|
|
Таблиця 1.18
Контрагенти (клієнти) банку
| Назва установи | Резидентність | Значення параметра «характеристика клієнта» | Ідентифікаційний код | Значення параметра «код клієнта» |
| АБ «Укргазпромбанк» | Резидент | 1 | 320 843 | 320 843 |
| Банк «Вапісег Тгазі» | Нерезидент | 2 | 200 | |
| ТзОВ «Роксолана» | Резидент | 3 | 21 666 080 | 1001 |
| «Сіменс» ЛТД | Нерезидент | 4 | 00 276 395 | 1002 |
| Іванченко В.П. | Резидент | 5 | 1 980514435 | 12006 |
| Фрідман Дж. | Нерезидент | 6 | 12007 |
Таблиця 1.19
Бухгалтерські рахунки (відповідно до плану рахунків)
| Назва бухгалтерського рахунка | Номер бухгалтерського рахунка |
| Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності | 2600 |
| Поточні рахунки фізичних осіб | 2620 |
| Короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями | 2040 |
| Нараховані проценти за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми операціями | 2048 |
| Прострочена заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями | 2047 |
| Кореспондентські рахунки в НБУ | 1200 |
| Кореспондентські рахунки, відкриті в інших банках | 1507 |
| Банкноти та монети в касі банку | 1001 |
| Несплачені в строк проценти за кредитами клієнтів (позабалансовий) | 9601 |
Згідно з наведеною у табл. 1.17—1.19 інформацією банк самостійно визначає параметри, які увійшли до сегмента С (*********) на схемі:
1. характеристика контрагента (один знак);
2. порядковий номер аналітичного рахунка (два знаки);
3. код контрагента (до шести знаків).
У номері рахунка код валюти виноситься на окремому полі та виділяється похилою рискою вправо «/». У табл. 1.20 ключовий розряд замінено на символ «к».
Таблиця 1.20
Приклади побудови номерів аналітичних рахунків
| Назва аналітичного рахунка | Номер рахунка |
| Поточний рахунок ТзОВ «Роксолана», дол. США | 2600x301.1001/001 |
| Поточний рахунок ТзОВ «Роксолана» | 2600к302.1001 |
| Кредит № 1, наданий ТзОВ «Роксолана» | 2040к301.1001 |
| Кредит № 2, наданий ТзОВ «Роксолана» | 2040к302.1001 |
| Нараховані проценти за кредитом № 1, що наданий ТзОВ «Роксолана» | 2048к301.1001 |
| Прострочена заборгованість за кредитом № 2, що наданий ТзОВ «Роксолана» | 2047к302.1001 |
| Несплачені в строк проценти за кредитом № 2, що наданий ТзОВ «Роксолана» (позабалансовий рахунок) | 960ІК302Л001 |
| Поточний рахунок Іванченко В. П. | 2620к501. 12006 |
| Поточний рахунок фірми «Сіменс» у доларах США | 2600к401. 1002/001 |
| Поточний рахунок фірми «Сіменс» у німецьких марках | 2600к40 1.1 002/048 |
| Кореспондентський рахунок у банку «Вапісег Тшзі» у доларах США | 1500к200.200/001 |
| Кореспондентський рахунок КБ «Укргазпром» | ШОкЮО.300/012 |
| Грошові кошти у касі № 3 під звіт у касира № 1 | 1001к931 |
Особові рахунки включають такі обов'язкові реквізити:
· номер особового рахунка;
· сума вхідного залишку;
· дата останнього руху за рахунком;
· дата здійснення поточної операції;
· номер документа, на підставі якого здійснюється запис;
· номер банку-кореспондента;
· номер рахунка-кореспондента;
· код операції;
· код валюти;
· сума операції;
· «суми обігів за дебетом і кредитом;
· сума вихідного залишку;
· реквізити банку, який веде рахунок.
Особові рахунки клієнтів складаються у двох примірниках, передруковуються за встановленими стандартами і вважаються вихідними документами банків. Другий примірник особового рахунка є випискою з цього рахунка і призначений для видачі клієнту. До виписок з особових рахунків додаються документи (їх копії), на підставі яких зроблено записи за кредитом рахунка.
На документах, що додаються до виписок, проставляється штамп банку, який оформляє виписки з особових рахунків, а також календарний штамп дати проведення документа за особовим рахунком, якщо ця дата не збігається з датою виписки документа.
