Місце соціального захисту населення в соціальній політиці

Соціальний захист населення в Україні здійснюється з допомогою реалізації таких програм:

1. програма допомоги сім’ям із дітьми;

2. державні програми дотацій і житлових субсидій;

3. допомога на похованню;

4.  державна система охорони здоров`я;

5. державна система освіти;

У зв’язку зі статусом пост чорнобильської держав, в Україні є також система соціального захисту осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС.

1. цільові допомоги (грошові, натуральні, безготівкова, тобто пільги по оплаті);

2. соціальне забезпечення (система інтернат них установ та територіальних центрів);

3. соціальний захист через недержавні організації;

4. соціальна допомога з фондів підприємств.

Відіграючи активні роль у проведенні соціальної політики, держава у ринковій економіці не перетворюється у відділ соціального забезпечення. Організація системи захисту забезпечує зворотний зв'язок рівнем соціальних послуг та інтенсивністю і результатами праці окремого працівника, загальними економічними результатами виробництва та комерційно-фінансової діяльності господарських організацій.

Соціалізація національної економіки передбачає:

- наповнення усіх реформ соціальним змістом;

- розвиток демократії, забезпечення прав та свобод, формування громадського суспільства;

- активізацію соціальної ролі держави, відпрацювання механізму взаємодії держави і суспільства в соціальній сфері;

- забезпечення гідних і безпечних умов життя та праці, зростання добробуту громадян, в тому числі екологічного.

У зв’язку з цим важлива роль відводиться соціальній політиці, яка трактується як:

- діяльність держави щодо створення та регулювання соціально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справедливості та соціально-політичної стабільності в Україні:

- система правових, організаційних, регулятивно-контрольних заходів держави з метою узгодження цілей соціального характеру із цілями економічного зростання;

Це соціально-економічні заходи держави, підприємств, місцевих органів влади, які спрямовані на захист населення від безробіття, інфляції, знецінення трудових заощаджень.

Ринкова трансформація економіки України неможлива без створення надійної соціальної бази її здійснення.

У широкому розумінні опорою реформування є середній клас.

Його ключовими характеристиками є: особиста свобода, самостійна економічна діяльність, наявність власності, рівень доходів, професія, спосіб і якісь життя, роль у суспільстві.

У національній економіці пенсійна система відіграє дві функції: 

- соціальну (сприяє соціальному захисту працездатного населення, запобігає бідності населення);

- економічну (фінансує матеріальне забезпечення громадян з настанням пенсійного віку, формує та використовує резервні грошові фонди, стимулює до збільшення заощаджень).