Метою проведення експериментальних досліджень є підтвердження або спростування визначених в даній роботі теоретичних положень та закономірностей відносного руху молотка кормодробарки, впливу показника на технологічний режим подрібнення та визначення зміни даного показника в процесі зношування молотків при експлуатації молоткової дробарки.
Для експериментальної перевірки висунутої гіпотези вибрано методики лабораторних досліджень, вимірювальні пристрої та обладнання. Програма експериментальних досліджень передбачала:
перевірку достовірності теоретичних залежностей відносної швидкості молотка від показника лінійних співвідношення ротора співставленням результатів теоретичних і експериментальних досліджень;
Теоретичні дослідження по обґрунтуванню раціональних технологічних параметрів подрібнення зернових кормів молотковими дробарками проводилися з деякими допущеннями. Тому з метою уточнення даних параметрів, для виконання програми експериментальних досліджень були визначені наступні вихідні положення і напрямки проведення лабораторних досліджень та виробничих випробувань:
|
|
провести математичну обробку експериментальних даних та встановити інтервал раціональних значень параметрів ротора з шарнірно закріпленими молотками малогабаритної зернової кормодробарки.
Умови проведення експериментальних досліджень
Експериментальні дослідження проводилися з метою уточнення кінематичних параметрів молоткових робочих органів у процесі роботи дробарки, технологічних параметрів процесу подрібнення зернових кормів, а також з метою перевірки виконаних нами теоретичних досліджень.
Дослідження проводилися в лабораторії кафедри "Механізіції тваринництва" Житомирського національного агроекологічного університету за прийнятими [26] та розробленими методиками на спеціально виготовлених установках.
Для виконання експерименту використовувалося зерно пшениці вологістю 12,5 - 14,5 % зі вмістом смітних домішок до 5 % та кількістю пилу 0,26% від загальної маси. Якість вихідного продукту, вологість, та ступінь подрібнення визначали згідно з ГОСТ 8770 - 58; для вівса - ГОСТ 12770 - 73; для кукурудзи - ГОСТ 136 - 68; для бобів - ГОСТ 10417 - 74. Проби відбиралися з ГОСТ 13586.3 - 83 “Метод отбора проб”