Напрями удосконалення організації і методики аудиту доходів, витрат та фінансових результатів

 

Експлуатаційні можливості комп'ютерів створюють передумови для автоматизації процесу аудиту доходів, витрат і фінансових результатів. Вони дозволяють здійснювати програмний контроль змісту господарських операцій шляхом широкого використання програмно-методологічних прийомів поточного контролю, перевірки достовірності економічних даних на всіх стадіях технологічного процесу їх обробки.

При автоматизації бухгалтерського обліку на підприємствах, створюється система автоматизованого контролю, яка повинна бути описана в проектній документації. Якщо при розробці закладається всебічний, логічний контроль різноманітних взаємопов'язаних показників руху засобів і джерел їх утворення, знижується можливість виникнення різних викривлень, зловживань. У аудитора не виникає потреби застосовувати різні прийоми документального контролю, оскільки вони виконуються автоматично, програмне та носять постійний характер.

До основних видів контролю достовірності інформації належать:

- контроль на рівні реквізитів з метою уникнення механічних помилок (тип, шаблон, діапазон);

- дотримання технологічного процесу обробки інформації на обчислювальному центрі, що передбачає неможливість виконання наступної процедури обробки без нормального завершення попередньої процедури.

Проектна документація аудитором перевіряється на наявність в проекті засобів автоматизованого контролю – як для забезпеченім достовірності інформації, що обробляється на основних етапах облікового процесу, так і для виявлення різного роду відхилень. У результаті такої перевірки можуть бути виявлені "слабкі" місця в програмі, які не перешкоджають здійсненню відхилень (наприклад, відсутність програмного контролю внутрішнього переміщення запасів і грошових коштів, контролю за використанням бланків суворої звітності тощо). Це може стати умовою для виписки безтоварних накладних з метою приховування недостач, повторного включення документів для автоматизованої обробки.

На практиці закладені до проектної документації системи контролю часто не відповідають фактичному його здійсненню в процесі обробки облікової інформації. Тому аудитору слід переконатися у відповідності проекту фактичному обліковому процесу, перевірити правильність обробки інформації. Технологічний процес повинен забезпечити автоматизацію контролю правильності обробки інформації та виправлення виявлених помилок.

Використання програмного забезпечення при проведенні аудиту вимагає розробки спеціальних методик щодо діагностики стану підприємства, що підлягає аудиту. Це дає можливість більш раціонально використовувати робочий час аудиторів.

При використанні комп'ютерної техніки аудитори часто вдаються до програмно-логічних способів контролю, серед яких варто виділити: прийоми подвійного рахунку; алгоритмічний контроль; рахунковий контроль з приманним контрольних підсумків; балансовий спосіб рахункового контролю; застосування матричних моделей; порівняння однойменних показників, отриманих з різних джерел (зустрічні перевірки); прийом оберненого перерахунку; способи підстановок, кореляційних зв'язків, інші математичні прийоми, контроль за відхиленнями. Використання наведених прийомів дає можливість виявити протиріччя в окремих показниках первинних документів, нормативно-довідковій інформації, виявляти та попереджувати приписки й інші відхилення.

Перевірці правильності алгоритмів розрахунків доходів, витрат і фінансових результатів аудитором приділяється особлива увага. Адже помилка, яка була закладена до алгоритму розрахунку і багаторазово застосовувалася до господарських операцій, що повторюються, може викривити результат господарської діяльності. Особливо ретельно перевіряються алгоритми операцій, які ініціюються самою програмою, так як до моменту їх виконання персонал зобов'язаний ввести, проконтролювати та відкоригувати всі дані, які використовуються цією операцією. Алгоритм також перевіряється на відповідність чинному законодавству та обліковій політиці господарюючого суб'єкта, а також з'ясовується можливість коригування алгоритму у випадку зміни порядку ведення бухгалтерського обліку, податкового чи іншого законодавства.

У процесі перевірки алгоритмів розрахунку сум при введенні господарських операцій контролюється також правильність формування проводок.

Тестування налагодження алгоритмів ставить високі вимоги до аудитора в частині його комп'ютерної підготовки. Бажано, щоб він розумів макромову конкретної програми. Це дозволяє йому не лише протестувати алгоритм на конкретних даних, але й розібратися в правильності його налагодження, наприклад, при використанні типових операцій, доступ до зміни яких має непрофесійний користувач-бухгалтер. Практика показує, що найбільш ефективно працюють системи, налагоджені дилерами фірми-розробника програмного продукту або висококваліфікованими аудиторами, які мають вагомі знання у сфері бухгалтерського, податкового обліку та законодавства, а також значний досвід роботи з різними комп'ютерними системами.

При перевірці алгоритмів слід звертати увагу і на правила заокруглення, переведення даних з одних одиниць виміру в інші тощо. Може статися так, що через помилки в заокругленні, баланс, наприклад, може сходитися в тисячах гривень і не сходитися в гривнях.

Окрему увагу слід приділити перевірці алгоритмів розрахунку показників форм звітності та оцінити можливість їх коригування при змінах у законодавстві. Більш того, часто зміни стосуються і самих форм звітності, додаються одні рядки, виключаються інші. Більшість систем обробки облікової інформації дозволяють бухгалтеру вносити самому такі зміни, без допомоги розробників. Тому аудитору необхідно перевірити відповідність форм звітності, що використовуються, чинному законодавству. Багато відомих фірм-розробників оперативно поширюють серед своїх користувачів нові форми бланків при їх зміні.

Досліджуючи документи, аудитор вивчає встановлений порядок виправлення виявлених помилок, аналізує їх з метою попередження в майбутньому. Особлива увага звертається на помилки, виявлені при введені, інформації до комп'ютерної програми. Для перевірки правильності обробки інформації за окремим завданням аудитор може використовувати так званий метод "повтору контрольного прикладу", тобто самостійно або із залученням спеціаліста обробити за діючими на підприємстві програмами і у встановленому технологічному порядку конкретну первинну інформацію.

Аудитор може застосовувати фактичні дані господарюючого суб'єкта або спеціально розроблені конкретні приклади перевірки алгоритмів комп'ютерної обробки даних. Контрольні дані вводяться до системи обробки з метою перевірки правильності функціонування комп'ютерних програм. Аудитору бажано мати набір даних і заздалегідь прораховані на їх основі результати, тобто контрольні приклади. Наприклад, для встановлення правильності нарахування прибуткового податку, аудитор може вводити до комп'ютерної програми клієнта значення визначеної суми заробітної плати та переконатися в правильності отриманого результату.

Контрольні дані повинні бути компактними та не вимагати багатогодинного введення до системи клієнта, але при цьому охоплювати якомога більший спектр видів господарської діяльності. Тестування комп'ютерної системи обробки даних клієнта із наперед підготовленими контрольними прикладами, як показує практика, є більш ефективним, ніж тестування на основі даних самого клієнта.

Також можливим є застосовування спеціальних засобів для перевірки змісту комп'ютерних файлів підприємства, що підлягає аудиту. Для таких потреб застосовуються програми, які дозволяють аналізувати зміст таких файлів, сортувати показники, що в них зберігаються, за різними ознаками (датою, сумою, алфавітом, змістом тощо), та роздруковувати їх в необхідній формі.

Використовувати хронологічну перевірку доцільно на тих підприємствах, в яких ведеться кількісно-сумовий облік запасів (на складах торговельних підприємств, базах). Як правило, на цих підприємствах на кінець місяця по одних видах запасів можуть зазначатися залишки, а по інших – ні. Якщо аналізувати надходження і витрачання запасів не тільки на кінець місяця, а й дослідити кожну операцію з витрачання і надходження, тоді можна встановити, що за певними запасами на конкретну дату зазначаються перевитрати, а потім оприбутковуються запаси, після чого визначається реальний залишок. Відповідно, в результаті залишок, який утворився, приховується і не відображається в бухгалтерському обліку, і нарахування відповідного витрачання за даним товаром здійснюється за весь інвентаризаційний період.

Незважаючи на подальший розвиток комп'ютерного забезпечення та передачі вихідної інформації до комп'ютерних систем аудиторські операції організаційно-інструктивного характеру, спостереження, оцінки дій посадових осіб, отримання, довідок тощо вимагають творчих зусиль аудитора, тому їх важко автоматизувати за допомогою технічних засобів.

Дійовий зовнішній аудит передбачає поглиблений аналіз показників фінансового стану підприємства.

Оцінку фінансового стану підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників.

Основою методики оцінки фінансового стану є теорія аналізу фінансової діяльності підприємства, що розглядає поняття “стабільний фінансовий стан” не тільки як якісну характеристику його фінансів, а як і кількісно вимірюване явище.

Комплексна оцінка фінансової стійкості ФОП „Ганжа О.І.” проводиться шляхом розрахунку відносних показників (табл. 3.2).

 

Таблиця 3.2 Показники оцінки фінансової стійкості ФОП „Ганжа О.І.” за 2006-2007 рр.

Показник	Формула для розрахунку	Нормативне значення	2006 рік	2007 рік	Відхилення (+/-)
Коефіцієнт незалежності (автономії, власного капіталу)	Власний капітал Валюта балансу	> 0,5	0,820	0,893	0,073
Коефіцієнт фінансової залежності	Валюта балансу Власний капітал	< 2	1,219	1,119	-0,100
Коефіцієнт фінансової стійкості	Власний капітал Залучений капітал	> 1	4,562	8,370	3,809
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	Залучений капітал Власний капітал	-	0,219	0,119	-0,100
Коефіцієнт стійкості фінансування	Власний капітал + Забезпечення наступних витрат і платежів + Довгострокові зобов’язання Валюта балансу	0,8-0,9	0,820	0,893	0,073
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	Довгострокові зобов’язання + Поточні зобов’язання Валюта балансу	< 0,5	0,180	0,107	-0,073
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами	Власний капітал – Необоротні активи Оборотні активи	> 0,1	0,646	0,801	0,156

 

Коефіцієнт незалежності характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. В 2007 року він становив 0,893, що на 0,073 пункти більше, порівняно з 2006 роком.

Коефіцієнт фінансової залежності свідчить про зменшення в 2007 році питомої ваги залучених коштів у фінансуванні підприємства на 0,1, порівняно з 2006 роком.

Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність. Отже значення цього показника в 2007 р. на 0,1 менше, порівняно з 2006 р.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу залежить від галузевих особливостей і становить в 2007 р. 0,107, що на 0,073 менше, порівняно з 2006 р.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами показує, яка частина оборотних активів забезпечується власними джерелами фінансування. Отже у ФОП „Ганжа О.І.” він становить в 2007 році 0,801, що на 0,156 пунктів більше, порівняно з 2006 роком.

Одним із етапів аналізу фінансового стану ФОП „Ганжа О.І.” є оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.

Платоспроможність — це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов’язання.

Коли підприємство має добрий фінансовий стан, то воно стійко платоспроможне. У разі поганого фінансового стану — воно періодично або постійно є неплатоспроможним. У процесі фінансового аналізу вивчається поточна і перспективна платоспроможність. При дослідженні поточної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства з строковими зобов’язаннями.

Розглянемо оперативну поточну платоспроможність станом на 1.01.2007 року, визначивши платіжні засоби і строкові зобов'язання.

Усі активи підприємства залежно від ступеня їх ліквідності, тобто від здатності та швидкості перетворення в грошові кошти, можна умовно поділити на такі групи:

1. Найбільш ліквідні активи (A1).

2. Активи, що швидко реалізуються (А2).

3. Активи, що повільно реалізуються (А3).

4. Активи, що важко реалізуються (А4).

Отже, перші три групи активів (А1, А2, А3) є більш ліквідними, ніж інше майно підприємства.

Пасиви балансу залежно від ступеня зростання строків погашення зобов'язань групуються так:

1. Найбільш строкові зобов'язання (П1).

2. Короткострокові пасиви (П2).

3. Довгострокові пасиви (П3).

4. Постійні пасиви (П4).

Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання. Ліквідність балансу — це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яки в гроші відповідає строку погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних коштів величині боргових зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки з кожної групи активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 ³ П1; А2 ³ П2; А3 ³ П3; А4 £ П4.

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність. Це означає наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової його стійкості. Недотримання будь-якої із перших трьох нерівностей означає, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. Розглянемо аналіз ліквідності балансу ФОП “Ганжа О.І.” (табл. 3.3).

Ми бачимо, що у ФОП „Ганжа О.І.” виконуються всі умови за групами, що свідчить про достатню платоспроможність.

Таблиця 3.3 Аналіз ліквідності балансу ФОП “Ганжа О.І.” за 2007 рік

Актив	На поч. року	На кін. року	Пасив	На поч. року	На кін. року	Платіжний надлишок або нестача
						П.р.	К.р.
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Найбільш ліквідні активи (А1)	7,2	16,3	1. Найбільш строкові зобов’язання (П1)	7,3	5,4	-0,1	10,9
2. Швидко реалізовані активи (А2)	4,1	-	2.Короткострокові пасиви (П2)	-	-	4,1	-
3. Повільно реалізовані активи (А3)	9,4	10,9	3.Довгострокові пасиви (П3)	-	-	9,4	10,9
4. Важко реалізовані активи (А4)	20,0	23,4	4. Постійні пасиви (П4)	33,3	45,2	-13,3	-21,8
БАЛАНС	40,7	50,6	БАЛАНС	40,6	50,6	*	*

 

Крім абсолютних показників для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства варто розрахувати відносні показники ліквідності (табл. 3.4).

 

Таблиця 3.4 Показники оцінки ліквідності ФОП „Ганжа О.І.” за 2006-2007 рр.

Показник	Формула для розрахунку	2006 рік	2007 рік	Відхилення (+/-)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Грошові кошти Короткострокові пасиви	0,986	3,019	2,032
Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності	Оборотні активи - запаси Короткострокові пасиви	1,548	3,019	1,471
Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (покриття)	Оборотні активи Короткострокові пасиви	2,836	5,037	2,201

 

Таким чином, в 2007 році, порівняно з 2006 роком у ФОП „Ганжа О.І.” спостерігається збільшення всіх коефіцієнтів ліквідності, що вказує на підвищення спроможності підприємства розраховуватися за своїми зобов’язаннями перед контрагентами.

Отже, фінансовий стан ФОП „Ганжа О.І.” можна охарактеризувати як стабільний та стійкий.

У ФОП „Ганжа О.І.” для аудиту та аналізу доходів, витрат та фінансових результатів діяльності необхідно використовувати програмний продукт фірми «Про-Інвест-Консалтинг» Project Expert – інструмент фінансового планування і контролю, аналізу ефективності діяльності підприємства, що дозволяє розробляти бізнес-плани, виконувати аналіз інвестиційних проектів. Пакет орієнтований на такі категорії користувачів, як керівники підприємств, фінансові директори, аналітики, інвестори або кредитори.

Пакет Project Expert 5 дозволяє готувати фінансові документи, які відповідають Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку, підтримуваним GAAP більшості розвинутих країн. При цьому гнучкі параметри введення даних забезпечують врахування специфіки національної економіки (податкові зміни, затримки платежів та ін.).

Технологічно Project Expert 5 відповідає сучасним стандартам швидкодії, операційної сумісності, обміну даними, забезпечує групову роботу в мережі.

Project Expert 5 дозволяє користувачам, які не мають спеціальної підготовки у сфері фінансового аналізу, у короткий термін: детально описати і спроектувати діяльність будь-якого підприємства з урахуванням зміни параметрів зовнішнього середовища (інфляція, податки, курси валют); розробити план розвитку підприємства або реалізації інвестиційного проекту, стратегію маркетингу і стратегію виробництва, що забезпечує раціональне використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів; визначити схему фінансування підприємства; апробувати різні сценарії розвитку підприємства, варіюючи значення факторів, здатних вплинути на його фінансові результати; підготувати фінансові звіти (звіт про рух грошових коштів, баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про використання прибутку) і бізнес-план інвестиційного проекту, цілком відповідні міжнародним вимогам, на російській і англійській мовах; провести всебічний аналіз підприємства (проекту), у тому числі аналіз загальної ефективності, аналіз чутливості, аналіз грошових потоків для кожного учасника проекту, аналіз фінансового стану і прибутковості підприємства за допомогою 30 автоматично обчислювальних показників.

У пакеті передбачено підготовку звітних форм у вигляді користувальницьких таблиць і графіків. Генератор звітів програми має розвинуті засоби редагування звітних форм (шрифти, виділення, вставка тексту з інших файлів) і дозволяє роздруковувати їх прямо з програми або передавати в Microsoft Word. У пакеті забезпечується зв'язок з іншими програмами за допомогою спеціального модуля обміну даними. Будучи ядром у комплексі програм фінансового аналізу і проектування, Project Expert здатний автоматично «накачувати» інформацію, що характеризує стартовий стан підприємства, із програми фінансового аналізу Audit Expert і дані операційного плану маркетингу — із програми Marketing Expert.