Нормування оборотних коштів

Процес розробки економічно обґрунтованих величин оборотних коштів, необхідних для організації нормальної роботи підприємства, називається нормуванням оборотних коштів. Нормування оборотних коштів здійснюється в грошовому виразі.

Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період — рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається за проведення таких робіт:

1. Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів. Норма оборотних коштів — це відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках чи гривнях. Норми в днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей. Наприклад, норма запасу складає 24 дні. Отже, запасів повинне бути рівно стільки, скільки забезпечить виробництво в перебігу 24 днів. У разі великої номенклатури розрахунок здійснюється в тій частині, яка становить (вартісне) не менше 70—80% загальних витрат за статтею в цілому.

2. Встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей, виходячи із кошторису витрат на виробництво.

3. Визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні проводиться множенням одноденних витрат в грошовому вираженні    на відповідну норму запасу в днях.

4. Розрахунок сукупного нормативу, або загальної потреби в оборотних коштах, на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями.

5. Заключний етап нормування — визначення норм та нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція.

а) у виробничих запасах(ВЗ):

- сировина (1)

- основні матеріали (2)

- купувальні п/фабрикаты (3)

- допоміжні матеріали (4)

- тара (5)

- запаси для ремонту (6)

- незавершене виробництво (НЗВ) (7)

Норматив оборотних коштів на (1); (2) і (3):

Н 0 = С 0 * Д О,де (2.1)

С 0 - середньодобова витрата сировини (визначається розподілом суми витрат даного вигляду ВЗ за відповідний квартал залежно від галузі на кількість днів в кварталі (90 днів));Д 0 - норма запасу в днях (відображає кількість днів, в перебігу яких оборотні кошти перебувають в матеріальних запасах).[12,123-125]:

Норматив оборотних коштів на (4) встановлюється по двох основних групах матеріалів:

1. група - матеріали, що витрачаються регулярно і у великій кількості (норматив розраховується також, як і на (1),(2) і (3));

2. група - допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві рідкісно і в незначному об'ємі. Норматив обчислюється аналітичним методом на основі фактичних даних за ряд років.

Норматив оборотних коштів на (6) в більшості підприємств промисловості встановлюється на 1000 грн. балансової вартості машин, обладнання і транспортних засобів.

Норма оборотних коштів на тару(5) визначається в гривнях на 1000 грн. товарної продукції.

б) у незавершеному виробництві. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві визначається по формулі:

Н=Р*Т*ДО,де (2.2.)

Р-одноденні витрати на виробництво продукції;Т-тривалість виробничого циклу в днях;К-коефіцієнт наростання витрат.[12,126]

Коефіцієнт наростання витрат відображає характер наростання витрат в незавершеному виробництві по днях виробничого циклу.

в) готова продукція.(ГП).Нормування оборотних коштів по запасах ГП здійснюється на основі формули:

    Нз * Тп

Нгг = ---------,де (2.4)

       Д

Нгг - оборотні кошти по готовій продукції;Нз - норма запасу в днях;Тп -об'ем товарної продукції; Д - кількість днів в кварталі[12,130]

Нз обчислюється як середня величина на основі норм запасів по видах.

г) норматив витрат майбутніх періодів:

Н м.п.= (α м.п. /100)*Ст.п. (2.5)

 де α м.п.. – питома вага витрат майбутніх періодів в собівартості майбутньої продукції; Ст.п. – собівартість товарної продукції майбутнього періоду.[12,131]

Розробка норм запасу є найскладнішою частиною роботи визначення потреби підприємства в оборотних коштах, тому норми можуть використовуватися протягом ряду років.

Значення нормування оборотних коштів полягає в такому. По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.

По-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти на кожному підприємстві.

По-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня    рентабельності.

По-четверте, обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.[13,163-165]