Економічне призначення видатків державного бюджету

В основі сучасного розуміння сутності бюджетних видатків має бути суспільний вибір, мотивації та інтереси людей, які приймають рішення. Держава - лише інструмент у руках суб'єктів демократичного політичного процесу, яка реалізує волю більшості у виборі бюджетно-політичних цілей. У випадку орієнтації уряду на активізацію політики економічного зростання він буде всебічно сприяти процесам пожвавлення економічного життя суспільства, здійсненню видатків на освіту, фундаментальні наукові дослідження тощо. Таким чином, видатки бюджету- це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави [8, с.182].

Формою прояву цих відносин є конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований з кількісної і якісної сторони. Якісна характеристика дає змогу установити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна - їх величину.

Витратна частина бюджету вирізняється різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних програм (інвестиційні, економічні, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури та ін.) [60, с.380]. Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств для фінансової підтримки фермерських господарств, малих підприємств, житлового господарства тощо. Бюджет відіграє також важливу роль у соціальному захисті громадян, розвитку невиробничої сфери. Частину бюджетних коштів держава направляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління та ін.

Видатки Державного бюджету регламентуються відповідними законодавчими та нормативними актами - Бюджетним кодексом, Законом про Державний бюджет на поточний рік, Бюджетною класифікацією, іншими юридичними актами органів влади.

Починаючи з 2000 року в Державному Бюджеті в його видатковій частини передбачаються два фонди - загальний і спеціальний.

Бюджетним кодексом України передбачено, що видатки Державного Бюджету включають бюджетні призначення, встановлені Законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією державних програм; передбачено чітке розмежування повноважень, а також механізм делегування повноважень між рівнями бюджетної системи; визначено види видатків на здійснення повноважень, які повинні фінансуватися з державного бюджету. Це витрати на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній республіці Крим та місцевому самоврядуванню [7].

У ст. 87 перераховані державні програми, які фінансуються з державного бюджету. Фінансування окремих програм економічного і соціального напрямів за місцем реалізації цих програм здійснюється через механізм міжбюджетних трансфертів.

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні і капітальні. Поточні видатки спрямовуються на забезпечення діяльності підприємств та установ виробничої і соціальної інфраструктури суспільства, утримання органів управління, армійських підрозділів та ін. Це видатки державного і місцевих бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення й інших заходів, що не належать до видатків розвитку.

Капітальні видатки характеризують фінансування розвитку суспільства. Видатки розвитку - це витрати державного і місцевих бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема на фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови економіки, субсидії та субвенції на інші потреби, пов'язані з розширеним відтворенням [11].

Відповідно до такого розподілу видатків можуть формуватися два окремі бюджети - поточний і бюджет розвитку. В Україні Бюджетним кодексом передбачено виділення видатків на поточні і капітальні цілі, але окремі бюджети відповідно до такого розподілу не складаються.

За функціональною ознакою видаткихарактеризують фінансове забезпечення економічної, соціальної, оборонної та управлінської функцій держави. Відповідно до цього видатки бюджету спрямовуються на економічну діяльність, соціальний захист населення, в соціальну сферу, оборону, управління, міжнародну діяльність, на обслуговування державного боргу.

Функціональна класифікація видатківз економічної діяльності держави передбачає поділ видатків на:

·   загальну економічну, торговельну та трудову діяльність;

·   регулювання трудових відносин;

·   сільське господарство, лісове господарство та мисливство, рибне господарство;

·   паливно-енергетичний комплекс;

·   іншу промисловість та будівництво;

·   промисловість з видобутку рудних та нерудних корисних копалин;

·   транспорт;

·   зв' язок, телекомунікації та інформатику;

·   інші галузі економіки та види економічної діяльності;

·   дослідження і розробки в галузях економіки.

Галузевий розподілбюджетних коштів характеризує фінансування галузей економіки, соціальної сфери. Змінюючи пропорції в розподілі бюджетних коштів між галузями, держава впливає на структуру економічної та соціальної сфер, стимулює розвиток принципово нових галузей економіки і видів виробництва.

Цільове призначеннябюджетних видатків відображає фінансування конкретних видів витрат: будівельні та монтажні роботи, обладнання, заробітна плата та ін. Така класифікація дає можливість здійснювати фінансовий контроль за цільовим використанням бюджетних коштів.

За рівнем бюджетної системирозрізняють видатки Державного бюджету України і місцевих бюджетів. Кошти Державного бюджету витрачаються на цілі, визначені Законом про Державний бюджет України, кошти місцевих бюджетів - на цілі і в межах, затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим і місцевими радами.

Реалізацію економічної функції держави забезпечують видатки на економічну діяльність та науку. Бюджетні видатки мають спрямовуватися в першу чергу на стабілізацію економіки, створення необхідного ринкового середовища, підтримання пріоритетних і базових галузей економіки, розвиток наукомістких інноваційних технологій, модернізацію інфраструктури тощо [8].

Видатки бюджету на економічну діяльність охоплюють державні капітальні вкладення, бюджетні кредити підприємствам, державні субсидії й дотації, операційні витрати (на виробничу інфраструктуру, геологорозвідувальні роботи, роботи щодо землевпорядкування тощо). Вони спрямовуються в галузі економічного комплексу. При цьому видаткам бюджету відводиться допоміжна і регулятивна роль у системі фінансового забезпечення економіки [82, с. 205].

Видатки державного бюджету на економічну діяльність у 2013р. становили 41,3 млрд. грн. порівняно з 2012р - 49,4. У 2013 році спостерігалося зростання загальнодержавних видатків на 7,7 млрд. грн. в абсолютному або на 1,95% в відносному вираженні. Проте видатки на економіку зменшились 8,1 млрд. грн., або на -16,4%, [52].

 

Таблиця 1.2. Структура видатків державного бюджету України на розвиток економіки у 2009-2013 pp., млн. грн.

Найменування	2009	2010	2011	2012	2013
Загальна економічна, торговельна та трудова діяльність	561,6	618,6	1431,2	690,1	785,5
Сільське господарство, лісове господарство та мисливство, рибне господарство	6185,0	7208,3	7487,1	7365,3	7560,7
Паливно-енергетичний комплекс	11932,6	12024,4	10915,2	17270,1	15389,2
Інша промисловість та будівництво	671,8	715,2	1173,8	1209,8	431,2
Транспорт	11627,8	12608,4	14735,4	12847,9	14202,6
Зв'язок, телекомунікації та інформатика	123,8	102,5	115,0	130,3	126,9
Інші галузі економіки	1118,5	1481,0	7128,4	6419,9	956,4

 

У складі видатків державного бюджету на розвиток економіки найбільшу частку відведено на промисловість, енергетику та будівництво - 15389,2 млн. грн. Вони включають такі групи видатків:

) Видатки на паливно-енергетичний комплекс.Вони включають видатки, пов´язані з реструктуризацією вугільної промисловості, утриманням державної воєнізованої гірничорятувальної служби, державної підтримки вугледобувних підприємств, організацією і регулюванням діяльності в галузі виробництва ядерного палива, заходи, пов´язані із виведенням з експлуатації ЧАЕС, заходи щодо охорони об´єктів атомної енергетики тощо;

·   видатки на конверсію та розвиток підприємств оборонного й машинобудівного комплексів. До них належать видатки на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції, кошти на розвиток вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, видатки спеціального призначення Держкомпромполітики України тощо;

·   видатки на відтворення мінерально-сировинної бази. Це, здебільшого, геологорозвідувальні роботи, що фінансуються за рахунок відрахувань видобувних підприємств, роботи щодо вивчення газоносності, розроблення методів дегазації вугільних пластів, розв´язання проблем пошуку, використання метану тощо;

·   видатки на інші галузі промисловості. Вони включають видатки для здійснення консервації потужностей з виробництва важкої води та інших спеціальних об´єктів, видатки на реструктуризацію залізорудних підприємств із підземного видобутку руди [35].

) За рахунок коштів державного бюджету, що спрямовуються на сільське господарство, фінансуються такі заходи:

видатки на поліпшення земельних ресурсів. До них належить оплата робіт з докорінного поліпшення земель, проведення земельної реформи, хімічна паспортизація земель тощо.

видатки на сільськогосподарське виробництво. Вони спрямовуються на реалізацію державних програм селекції у тваринництві й птахівництві та рослинництві, заходи щодо боротьби із шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин, протиепізоотичні заходи, підтримку виробництва продукції тваринництва й рослинництва, фінансування витрат на закладання і догляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками, державну підтримку селянських (фермерських) господарств тощо.

видатки на закупівлю сільськогосподарської продукції та техніки.

видатки на дослідження і практичні розробки в галузі сільського господарства. Це, здебільшого, розроблення проектно-кошторисної документації, виготовлення та випробування дослідних зразків техніки для сільського господарства, харчової та переробної промисловості.

видатки на діяльність і послуги в галузі сільського господарства. До них включається фінансування господарств, що перебувають в особливо складних кліматичних умовах, заходи, пов´язані із формуванням державного насіннєвого страхового фонду і деякі інші заходи.

) За рахунок бюджетних коштів фінансуються також видатки на розвиток лісового господарства, рибальства і мисливства та водного господарства.

Розвиток лісового господарства включає переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. Водночас фінансування лісового господарства спрямоване на створення національної лісосировинної бази на основі інтенсифікації ведення лісового господарства і вдосконалення технологій створення високопродуктивних насаджень. Це зумовлює розроблення системи боротьби зі шкідниками і хворобами лісів, застосування економічно безпечних препаратів.

) Важлива роль у розвитку економіки належить транспорту, дорожньому господарству, зв´язку, телекомунікації та інформатиці. На їх розвиток за рахунок зведеного бюджету спрямовується близько третини всіх видатків на розвиток економіки. Це здебільшого видатки на утримання відповідних служб, які забезпечують організацію діяльності на підтримання згаданих галузей на відповідному рівні.

В Україні закладені основи фінансової підтримки малого підприємництва. Водночас через дефіцит фінансових ресурсів реалізація політики підтримки малого підприємництва обмежується авторитетом держави та законотворчою спроможністю. Фінансування проектів і програми розвитку підприємництва здійснюється у формі фінансової допомоги на умовах повернення коштів та платності.

Фінансування видатків бюджету може здійснюватись у таких формах:

- кошторисне фінансування;

-   фінансування інвестиційних проектів (бюджетні інвестиції);

    державні субсидії, субвенції, дотації (державні трансферти);

    бюджетні кредити [35].

Кошторисне фінансування є основною формою, за допомогою якої здійснюються видатки бюджету. Воно включає забезпечення виробничої та соціальної інфраструктур, оборони та управління. За цієї форми бюджетні асигнування виділяються на підставі спеціального документа - кошторису. У ньому розраховується обсяг бюджетних асигнувань, їх розподіл за статтями витрат з поквартальною розбивкою. Обсяг бюджетного фінансування визначається на основі показників, які характеризують масштаби діяльності підприємства, та встановлених (чи розрахованих) норм витрат. Норми витрат можуть бути постатейними та узагальненими, обов'язковими і факультативними. Норми витрат - основний елемент кошторисного фінансування, бо саме вони визначають обсяги видатків бюджету.

Бюджетне фінансування інвестиційних проектів характеризує виділення державних асигнувань на капітальні вкладення у виробничу сферу. Суть цієї форми полягає у тому, що держава виходячи зі своїх фінансових можливостей здійснює конкурсний відбір найнеобхідніших та найефективніших проектів. Проекти, що не пройшли конкурсного відбору, можуть фінансуватись за рахунок банківських кредитів та інших залучених коштів (наприклад, цільових інвестиційних позик). Обсяг видатків установлюється на основі спеціальних кошторисів, в яких визначається вартість спорудження відповідних об'єктів.

Державні субсидії являють собою форму надання державної фінансової допомоги юридичним та фізичним особам. Вони мають на меті підтримання певних сфер діяльності, галузей чи підприємств (наприклад, субсидії фермерам) і окремих верств населення (наприклад, житлові субсидії). Державні субвенції передбачають пайову участь суб'єктів підприємницької діяльності у фінансуванні окремих витрат чи проектів. Державні дотації - це надання коштів з бюджету на покриття збитків підприємств. В основному вони стосуються державних підприємств. Недержавні підприємства можуть отримувати дотацію тоді, коли їх збитки виникають унаслідок певної політики держави, наприклад у сфері ціноутворення.

Бюджетні кредити являють собою форму надання державним підприємствам тимчасової фінансової допомоги на умовах поворотності. Це нехарактерна для бюджету форма його видатків, оскільки взаємовідносини держави з юридичними особами засновуються саме на безповоротній основі.

Важливим напрямом бюджетних видатків є фінансування поставок продукції для державних потреб. Така продукція потрібна органам державної влади різного рівня для розв' язання соціально-економічних проблем розвитку, підтримки охорони та безпеки держави, створення та підтримки на належному рівні державних матеріальних резервів, забезпечення функціонування органів влади, підтримки правопорядку, судової влади тощо. Обсяг видатків на фінансування поставок продукції для державних потреб здійснюється через державне замовлення.

Операційні витрати,що являють собою видатки бюджету на утримання виробничої інфраструктури, включають:

фінансування геологорозвідувальних робіт;

фінансування лісового і водного господарства;

землевпорядкувальні роботи;

заходи з боротьби зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідеміями;

утримання насіннєвих станцій і племінних господарств.

Форми фінансової підтримки галузей економіки та окремих підприємницьких структур постійно розвиваються. Фінансова підтримка державних та інших підприємств, у майні яких частка державної власності перевищує 50%, здійснюється з бюджетних асигнувань, як правило, на поворотній основі при затверджені проектів використання коштів, що надаватимуться як державна підтримка, під бізнес-плани й проекти санації цих підприємств.

Фінансову підтримку у вигляді бюджетної позики надає Міністерство фінансів України на договірній основі. Умовами договору мають передбачатися зобов'язання сторін стосовно обсягів, строків надання позики, її цільового використання, заходи щодо забезпечення її своєчасного повернення, відповідальність сторін за порушення умов договору, а також розміри і порядок сплати процентів за використання бюджетних позик [70].

До форм надання фінансової підтримкигалузям економіки і підприємствам належать:

надання відстрочок і розстрочок зі сплати податків і обов' язкових платежів до бюджету;

списання і реструктуризація податкової заборгованості;

звільнення від податків галузей економіки або окремих підприємств, використання спеціальних режимів оподаткування.

Наприклад, державна підтримка реалізації інвестиційних проектів надається у таких формах:

поворотного (пільгові кредити) та безповоротного (бюджетного фінансування, співфінансування інвестиційних проектів, здешевлення кредитів) фінансування;

державних гарантій;

сприяння залученню приватних інвестицій.

З метою розширення ефективності залучення приватних інвестицій слід запроваджувати визнані світовою практикою форми державно-приватного партнерства.

Фінансова підтримка підприємств із бюджету надається з метою запобігання банкрутства, відновлення платоспроможності, оздоровлення фінансового стану підприємств, забезпечення їхньої ефективної господарської діяльності й підвищення конкурентоспроможності продукції (робіт, послуг) [90, с.250].

Отже, видатки бюджетів різних рівнів відображують економічні відносини, що виникають у зв´язку з розподілом фінансових ресурсів держави та їх використанням за галузевим, територіальним та цільовим призначенням. Це грошові кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідними бюджетами.

Видатки бюджетів безпосередньо пов´язані з доходами. З одного боку, обсяг видатків обмежується бюджетними надходженнями, тобто доходами, які визначаються економічними можливостями держави. З іншого боку, видатки можуть впливати на доходи, сприяючи розвитку виробництва, науково-технічному прогресу тощо.

Видатки на економічну діяльність за оптимальних умов повинні зростати, щоб забезпечити у подальшій перспективі стабільний розвиток держави.

Дослідження теоретичних засад функціонування державного бюджету дозволяє зробити наступні висновки:

. Державний бюджет можна розглядати з різних аспектів: як фінансовий план, а саме як кошторис доходів та видатків держави на поточний рік, як економічну категорію - систему грошових відносин щодо формування та використання централізованого фонду грошових коштів, однак наразі в межах фінансової науки немає чітко визначеного трактування категорії «бюджет».

. Бюджет - це інструмент, за допомогою якого створюються умови для реалізації соціальних програм, програм з охорони навколишнього середовища, стимулювання науково-технічного прогресу, вирішення структурних проблем, забезпечення оборонної та інших функцій. Відповідно, і нормальне функціонування господарського механізму неможливе без удосконалення бюджетних відносин.

3. Суспільне призначення бюджету полягає у забезпеченні розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту між галузями економіки, верствами населення й територіями з метою підвищення ефективності економіки та добробуту громадян.

. Бюджет визначає можливості діяльності держави й пріоритети її розвитку, а також роль і форми реалізації закріплених за нею функцій. Це ефективний регулятор економіки, що відображає обсяги необхідних державі фінансових ресурсів, визначає конкретні напрями використання коштів, спрямовує фінансову діяльність держави.

5. Структурно державний бюджет поділяється на дві частини: загальний та спеціальний фонди. До загального фонду відносять кошти, що призначені для реалізації загальних функцій, а до спеціального - кошти, що мають конкретне призначення, у тому числі власні кошти бюджетних установ та організацій. Саме останній спрямовується на розвиток економіки та розширене виробництво загалом.

. Вибір моделі фінансових відносин і побудови бюджету держави залежить від багатьох чинників. Головним є критерій впливу на суспільство, на стимули до праці та до ефективного господарювання. Країни з перехідною економікою найчастіше використовують американську модель фінансових відносин, яка визначається низьким рівнем державних видатків у ВВП, що виявляється в хитливих відносинах держави і суспільства.

7. Видатки бюджету - це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави та класифікуються за декількома ознаками: економічною, функціональною, відомчою та прогорамно-цільовою. Для аналізу бюджету як інструмента регулювання економічного розвитку найбільш показовими будуть капітальні видатки (за економічною класифікацією), на економічну діяльність (функціональна). Відомча класифікація надасть інформацію про обсяг коштів, які передбачені на фінансування діяльності головних розпорядників коштів, що працюють в сфері економічного простору. Найбільш перспективним та перспективним з огляду ефективності викорситання бюджетних коштів вважається програмно-цільовий метод планування видатків, який тільки розпочинає стверджуватися на рівні державного бюджету України.

8. Збільшення величини державних видатків на розвиток економіки та вирішення питань соціального спрямування призводить до розширення обсягу виробництва. Це пов'язано з виникненням так званого «мультиплікативного ефекту».

. У бюджеті переплітається великий спектр різнорівневих інтересів та суперечностей. Бюджет є досить потужною і подеколи небезпечною зброєю в руках державної влади, і об'єктом боротьби ідеологій, наукових концепцій, політичних переконань, уявлень про справедливість. Кожна гривня бюджетних коштів має працювати на виконання державою її функцій, та забезпечення економічного зростання країни. Відповідно, кожна гривня має бути під постійним контролем, що має забезпечувати цільове використання бюджетних коштів та належну їх віддачу.