Загальні відомості про характер

Зміст

 

Вступ

Розділ І. Загальні відомості про темперамент та характер

1.1 Загальні відомості про темперамент

1.2 Загальні відомості про характер

Розділ ІІ. Історія вивчення темпераменту

2.1 Зародження вчення про темперамент. Гуморальна теорія Гіппократа

2.2 Епоха Відродження. Конституційний підхід А. Фулльє

2.3 Природничо-наукова теорія темпераменту І. Павлова

2.4 Конституційні теорії Епохи Проствітництва

2.4.1 Організмічна типологія Клода Сіго

2.4.2 Теорія Ернеста Кречмера

2.4.3 Конституційна типологія особистостей Вільяма Шелдона

2.5 Психічні теорії

2.5.1 Типологія психічних відмінностей Карла Густава Юнга

2.5.2 Уявлення про темперамент Г. - Ю. Айзенка

2.6 Психологічні теорії

2.6.1 Теорія Яна Стреляу

2.6.2 Структура темпераменту в теорії В. Русалова

Розділ ІІІ. Історія вивчення характеру

3.1 Зародження характерології

3.2 Типи характерів Ернеста Кречмера

3.3 Теорія Шелдона

3.4 Типологія Ле Сенса

Розділ IV. Зв'язок між темпераментом та характером

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

 

Одним із найбільших за обсягом досліджень і суперечності вивчення в психології є розділ особистості. Характер і темперамент як структурні компоненти особистості вивчалися ще з давніх давен. За час їх інтенсивного дослідження виникало безліч теорій, концепцій та припущень що до їх природи, фізіологічної основи, причин та умов формування.

Характер всі звикли визначати як сукупність стійких психологічних рис, які виявляються виразно й постійно виявляється в тому, як людина спілкується з іншими людьми. Характер - надбудова темпераменту, і багато в чому залежить від нього. Але його не можна ототожнювати з темпераментом, який більш безпосередньо пов'язаний з властивостями вищої нервової системи.

Темперамент належить до первинних форм вищого психологічного синтезу. Його фізіологічною властивістю є тип вищої нервової діяльності, визначений співвідношенням сили, врівноваженості, рухливості процесів збудження та гальмування. Але співвідношення між типом вищої нервової діяльності і типами темпераменту, що традиційно виділяються (сангвініка, холерика, флегматика і меланхоліка), далеко не однозначні навіть в сучасній науці.

Загалом характер і темперамент людини практично впливає на всі інші властивості особистості, на пізнавальні, вольові, емоційні процеси і стани. Тому важливе правильне бачення і розуміння цих категорій психології. Виходячи з того, що кожна із концепцій, які були запропоновані, лишила свій вклад та мала відбиток на сучасному визначенні темпераменту та характеру, можна впевнено стверджувати, що дослідження щодо історії вивчення цих елементів є актуальними і навіть важливими як для історії психології, так і для загальної та практичної психології зокрема.

Предмет дослідження - темперамент та характер в психологічній науці.

темперамент характер психологія кречмер

Об’єкт дослідження - теорії вивчення темпераменту та характеру в психології.

Метою курсової роботи є ознайомлення з основними теоріями темпераменту та характеру.

Розділ І. Загальні відомості про темперамент та характер

 

Загальні відомості про темперамент

 

Не важко помітити, що люди незалежно від настрою, самопочуття різняться за активністю в поведінці чи роботі. Одні - енергійні, стрімкі, швидкі, інші навпаки - повільні, інертні. Крім того, люди різняться і за емоційністю. Одні швидко радіють і швидко засмучуються, другі більше радіють, ніж сумують, треті дуже виразно виявляють свої почуття. А ще є відмінність між людьми за рухами, зокрема їх швидкістю, розмахом, різкістю. Саме в цих відмінностях виявляє себе темперамент.

Темперамент належить до таких психологічних понять, про які ніби "всі знають”. Даючи характеристику своїм знайомим, ми часто використовуємо назви різних темпераментів. Про одного твердимо: "типовий холерик”, другого називаємо "сангвініком”, третього "флегматиком”, четвертого "меланхоліком”. Однак, за цими твердженнями не лежить наукове розуміння.

Сьогодні не існує загально визнаного визначення темпераменту. Але в найбільш узагальненому виді його визначають як закономірне, природно зумовлене поєднання стійких властивостей людини, які характеризують різні сторони динаміки психічної діяльності та поведінки людини.

Темперамент не є зовнішнім проявом у поведінці, наприклад, в особливостях моторики та емоційності, а органічно вплітається в структуру особистості, забезпечуючи їй найкращий спосіб рівноваги із зовнішнім середовищем. В сучасній науці виділяють такі психологічні особливості темпераменту, як чутливість, реактивність, активність, темп реакції, особистісна спрямованість, пластичність, тривожність, товариськість та опірність.

Темперамент є базисом наших дій, поведінки, певною мірою думок, емоцій, цінностей. Його часто ототожнюють з фундаментом будинку, а отже - запорукою його міцності та загальної характеристики.

 

Загальні відомості про характер

 

Кожній людині, крім динаміки дій, що виявляється в темпераменті, притаманні істотні особливості, які впливають на її діяльність та поведінку. Про одних кажуть, що вони працьовиті, дисципліновані, скромні, чесні, сміливі, колективісти, а про інших - ліниві, хвалькуваті, неорганізовані, честолюбні, самовпевнені, нечесні, егоїсти, боягузи тощо. Такі психологічні особливості особистості називають рисами характеру.

Характер визначають як сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, створених і проявляються в діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові способи сприйняття реальності, типові способи поведінки, а також своєрідні відносини людини до найрізноманітніших аспектів дійсності.

Характер не є вродженим і розвивається під впливом суспільства, батьківського виховання. Також він "дає основу для пристосування індивіду до суспільства. Характер дитини - це зліпок з характеру батьків, він розвивається у відповідь на їх характер. А батьки і методи їх виховання дитини в свою чергу залежать від соціальної структури їх культури" [№17; с.53-54]

Характер складається з певних складових. Серед них провідними є світогляд, переконання, система ставлень до життя, ставлення до людей, а в поведінці обов’язково практично розв’язуються моральні проблеми.

Характер людини проявляється у ставленні до людей, праці, речей, своєї особистості тощо. Також характер визначають певними властивостями: глибина, цілісність, стійкість, мінливість, активність та сила.

На основі морально-психологічної природи риси характеру поділяють на моральні, вольові, емоційні та інтелектуальні.

Характер виявляє себе у зовнішності, в тому числі виразі обличчя, його визначають за почерком. Риси характеру відзеркалюються у посмішці, у жестах, у одязі… Він повно описує і узагальнює нас, як людей. Часто характер є визначальним у виборі партнера, прийомі на роботу чи просто співбесідника для проведення спільного часу. Риси характеру можна виховувати відповідно до наших потреб чи бажань, але для цього треба прикласти чимало вольових зусиль.