Визначення влади і впливу як основних категорій організаційного управління

Зміст

Вступ

1. Теоретичні засади влади і впливу як основних категорій організаційного управління

1.1 Визначення влади і впливу як основних категорій організаційного управління

1.2 Джерела влади в організації

1.3 Види влади та впливу

2. Характеристика застосування основних категорій організаційного управління на підприємстві

2.1 Механізм і методи організайційного управління дисципліною на підприємстві

2.2 Лідерство, як невід'ємна складова влади на підприємстві

3. Шляхи вдосконалення та підвищення ефективності влади на підприємстві

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

 

Найбільш важливою і актуальною з усіх проблем, що гостро стоять сьогодні перед українським суспільством, є проблема влади. Невирішеність цієї проблеми (або, точніше кажучи, її вирішення шляхом, котрий є прямо протилежним об'єктивним потребам, інтересам і цілям суспільства на даному етапі його історичного розвитку) є головною причиною появи маси інших дуже серйозних суспільних і особистих проблем, конфліктів, протиріч. Всі разом, будучи намертво зав'язаними у пресловутий "гордієв вузол", вони не тільки заважають нормальному розвитку України, але й послідовно ведуть її, як систему, до загибелі. Ось тому проблема влади - це саме та основна ланка "проблемного ланцюга", лише "розрубавши" яку, можна було би швидко й оптимально вирішити багато інших животрепетних проблем українського сьогодення.

Формування виробничого колективу <http://ua-referat.com/Колектив>представляє собою складний і суперечливий процес <http://ua-referat.com/Процес>. Це пояснюється тим, що корінні цілі та інтереси його членів мають відмінності і суперечності. Від ступеня єдності індивідуальних цілей і установок працівників та їх відповідності основним, заради яких створюється і діє підприємство, залежить ефективність його роботи <http://ua-referat.com/Роботи>. Одним із важливих факторів формування колективу є такі складові як "влада" та "вплив".

Кожний керівник може реалізувати свої функції завдяки впливу на підлеглих. Конкретні засоби впливу надзвичайно різноманітні: від тихого прохання до насильницьких дій. Для того щоб керувати людьми, менеджер повинен впливати на них. Цей вплив має забезпечити не лише прийняття індивідом чи групою людей певних ідей, а й дії, що виражаються у праці, спрямованій на досягнення цілей організації. Він можливий лише за наявності у керівника влади.

В умовах ринкових відносин і конкуренції з вітчизняними і зарубіжними фірмами керівники повинні все більше проявляти роль лідерів, господарників-професіоналів і опановувати досвідом рішення практичних задач розвитку і вдосконалення об'єктів підприємництва. Для цього необхідно уміти привернути увагу людей до нових проблем, реалізувати можливості "людського чинника", організувати повнокровне життя колективів, підтримувати дух творчості і заповзятливості, шукати нетрадиційні шляхи рішення проблем, передаючи свої переконання підлеглим.

Керівник, розуміючи, що його помилки можуть завдати непоправного збитку людям, повинен володіти аналітичним мисленням, знати як організувати, підготувати, розрахувати варіанти, і вибрати найбільш відповідний і ефективний підхід, балансуючи на межі ризику, проводячи в життя ухвалені рішення. Керівник повинен володіти владою та знати форми впливу на колектив.

Об’єктом дослідженняє влада і вплив, як основні категорії управління підприємством ресторанного господарства, аналіз проблем влади та шляхи підвищення управління підприємством.

Предметом даного дослідження є взаємозв’язок між владою та впливом.

У практичному менеджменті влада часто асоціюється з правами і повноваженнями, але влада - це реальна можливість їх використовувати, це здатність і можливість впливати на людей незалежно від їх згоди. Влада конкретизована її носієм і обставинами, тому вона має відносний характер. Наприклад, менеджер, який володіє великою владою втрачає її, сідаючи в крісло дантиста.

Мета дослідження полягає у розгляді методологічних основ та практичних аспектів. Для досягнення даної мети поставлено наступні завдання:

·   визначити основні категорії влади та впливу;

·   визначити та охарактеризувати види влади та впливу;

·   з’ясувати взаємозв’язок між владою та лідерством.

Теоретичні засади влади і впливу як основних категорій організаційного управління

 

Визначення влади і впливу як основних категорій організаційного управління

 

Влада - це можливість або офіційне право одних осіб впливати на поведінку інших або давати накази підлеглим, а також стимулювати чи карати їх при виконанні різних завдань.

Для того щоб керувати, необхідно впливати, а щоб впливати - необхідно мати основу влади. Для того щоб тримати владу, необхідно мати можливість тримати під своїм контролем що-небудь значуще для виконавця, що зробить його залежним від керівника і примусить діяти так, як бажає керівник. Всі форми впливу спонукають людей виконувати бажання іншої людини, задовольняючи потреби або ні. Вони спонукають виконавця очікувати, що потреба буде або не буде задоволена, в залежності від поведінки виконавця.

Зазвичай керівник має владу над підлеглими тому, що останні залежать від нього в таких питаннях, як:

підвищення заробітної платні;

робочі завдання;

просування по службі;

розширення повноважень;

задоволення соціальних потреб.

Проте в деяких ситуаціях підлеглі мають владу над керівником, оскільки останній залежить від них в таких питаннях, як:

необхідна для ухвалення рішень інформація;

неформальні контакти з людьми в інших підрозділах, чиє сприяння необхідне для керівника;

влада лідерство організаційне управління

вплив, який підлеглі можуть спрямувати на своїх колег, і здатність підлеглих виконувати завдання. [5, с.243]

Для реалізації владних відносин потрібен певний рівень бюрократизації системи управління, тобто необхідні правила і норми, що закріплюються у різних організаційно-правових актах, включаючи статути, положення, стандарти, інструкції тощо.

Необхідно розрізняти поняття "влада" і "сила". Влада задається метою і вбудовується в структуру організації. Ця влада є законною і називається "правом останнього слова". Сила, навпаки, - не завжди законна, оскільки вона опирається не на право, а на спроможність. Вона може бути виділена як спроможність заставляти явища, події відбуватися за заданим сценарієм. Сила співіснує із владою, якщо остання є в наявності.

Сила менеджера залежить від тих самих факторів, що і влада. Проте сила здійснюється через контроль над ресурсами, грошима, інформацією і знаннями. Сила має примусовий характер.

Менеджери для досягнення цілей органiзaцiї використовують поєднання сили і влади в залежності від вимог ситуації і стилю керівництва. Але зайве використання методу сили означає, що підлеглі довго не будуть підтримувати дії менеджера і його організація має ознаки "нездоров'я".

У процесі функціонування системи менеджменту виникають проблеми влади, що зумовлюються силами, які діють на менеджера, на підлеглих і на ситуацію.

. Сили, що діють на менеджера:

· власні цінності менеджера, обумовлені самим суспільством;

· влада обмежується затратами і надаваними пільгами;

· прийняття влади включає і відповідальність, але не всі менеджери бажають мати які-небудь обов'язки.

2. Сили, що діють на підлеглих:

· деякі з підлеглих можуть розходитися із суспільством з ідеологічних міркувань;

· підлеглі підкоряються владі менеджерів через свої інтереси, які залежать від мотивації;

· люди сприймають владу інших тільки до якої-небудь межі;

· влада може застосовуватися просто тому, що деякі аспекти ситуації здаються нездійсненими, або точно не оціненими;

· влада може застосовуватися через те, то підлеглі не досить сильні, щоб змінити становище.

3. Сили, що діють на ситуацію:

· влада може застосовуватися в період довготривалих історичних конфліктів;

· економічні умови, особливо перспективи зайнятості, можуть зробити застосування влади більш-менш спокійним. [14, с.161]

Влада знаходиться у безпосередньому зв'язку із відповідальністю. В сучасному менеджменті роль відповідальності підвищується, оскільки постійно зростає вартість використовуваних у виробництві ресурсів і збільшується сума витрат, якщо приймаються безвідповідальні, непродумані рішення, пов'язані із використанням матеріальних, фінансових ресурсів і робочої сили.

Відповідальність здійснюється у різних формах контролю над діяльністю суб'єкта з точки зору виконання ним прийнятих норм і правил, а також вирішення конкретних задач.

Відповідальність також означає і зобов'язання відповідати за свої дії і вчинки, приймати па себе вину за їх можливі негативні наслідки. Відповідальність керівників особлива: вони відповідають не лише за власну діяльність (бездіяльнiсть), але й за вчинки і провини підлеглих.

Відповідальність як риса особистості формується в процесі спільної діяльності в результаті інтеріоризації соціальних цінностей, норм і правил. Управління повинно будуватися таким чином, щоб була завжди високою відповідальність керівника і колективу за успіх чи невдачу підприємства.

В практиці управління підприємствами знаходить більш широке застосування моральна, дисциплінарна, а іноді адміністративна і кримінальна відповідальність У той же час порівняно рідко мають місце еквівалентно-відшкодувальні відносини, коли службова особа своєю діяльнiстю (бездіяльнiстю) спричиняє майнові витрати для підприємства.

Відповідальність в менеджменті повинна визначатися за кінцевими показниками, що найбільш повно віддзеркалюють результати виробничо-фінансової і маркетингової діяльності підприємств.

У сфері менеджменту відповідальність безпосередньо пов'язана із повноваженнями, які виступають обов'язковою умовою ефективної роботи персоналу управління. Повноваження - це посадові (службові) права і можливості менеджера приймати рішення, що впливають на дії підлеглих. Повноваження діляться на лінійні (управління виробництвом, продажем, а в багатьох випадках - фінансами, в основі яких лежить скалярний принцип - пряме і безпосереднє підпорядкування) і штабні (функціональні, консультативні) повноваження, що допомагають лінійним менеджерам в досягненні поставлених цілей управління закупками, обліком, персоналом, контроль. Отже, ефектніший менеджмент досягається за умов, коли встановлюється певний баланс між обов'язками, повноваженнями і відповідальністю. Кожен керівник і спеціалiст повинен наділятися достатнiми повноваженнями, щоб успішно виконувані обов'язки, передбачені посадовими інструкціями чи розпорядчим актом безпосередньою керівника.

Рівень впливу наділеної владою особи на підлеглу особу дорівнює ступеню залежності однієї особи від іншої.