Інноваційний потенціал підприємства – це рівень готовності організації до реалізації проекту або програми інноваційних стратегічних змін. Інноваційний потенціал залежить від параметрів організаційних структур менеджменту, професійно-кваліфікаційного складу промислово-виробничого персоналу, зовнішніх умов господарської діяльності тощо. Тому оцінювання інноваційного потенціалу є необхідного складового процесу розробки стратегії.
Структура інноваційного потенціалу охоплює ті елементи організації, які обумовлюють її готовність до змін: децентралізацію в прийнятті рішень, низький рівень формалізації й регламентації управлінських робіт, здатність організаційних структур гнучко перебудовуватися відповідно змінам завдань і умов діяльності. Негативно впливають на інноваційний потенціал централізовані ієрархічні організаційні структури, які суперечать творчому характеру інноваційної діяльності: стабільні відносини й процедури менеджменту чинять активний опір будь-яким інноваціям.
|
|
Інноваційний потенціал підприємства значною мірою визначається техніко-технологічними характеристиками виробничого устаткування, його здатністю до переналагодження, переплануванню операцій тощо. Ще більше значення мають творча атмосфера співробітництва, стиль управління й мотивації преференції працівників підприємства.
Вплив елементів організаційного механізму на структуру й рівень інноваційного потенціалу проілюстроване в табл. 5.2.
Таблиця 5.2 – Структура й рівень інноваційного потенціалу підприємства
Елементи організаційного механізму | Інноваційний потенціал | |
Низький | Високий | |
1 | 2 | 3 |
Організаційна структура | Лінійна, лінійно-функціональна | Лінійно-функціональна з елементами програмно-цільових організаційних утворень, матричні структури |
Технологія | Спеціалізоване виробниче устаткування, жорстко зв'язане в єдиний потік для масового випуску продукції | Гнучкі автоматизовані виробничі модулі, зв'язані безрейковою гнучкою транспортною системою |
Виробничі й офісні приміщення | Спеціально спроектовані під певний виробничий процес, повне використання простору приміщень | Універсального типу, наявність резервних площ і можливість змінити компонування цехів і відділів |
Організація праці | Індивідуальна, не індивідуальна | Бригадна з високим рівнем сполучення операцій і професій |
Оплата праці | Індивідуальна, відрядна | Почасово-Преміальна, бригадна з використанням КТУ |
Мобільність персоналу | Мінімальна, по більшій частині за ієрархічною градацією | Можливість горизонтальних і вертикальних переміщень згідно з розв'язними завданнями |
|
|
Продовження табл. 5.2
1 | 2 | 3 |
Стиль управління | Авторитарний, мінімум делегування повноважень, чіткий контроль за виконанням | Делегування повноважень, які забезпечують високий ступінь залучення персоналу до розробки рішень; робота в команді |
Система інформування персоналу | Оперативна інформація про виконання планових завдань певним підрозділом | Докладне інформування про діяльність організації в цілому, її життя, проблеми й завдання |
Орієнтири роботи | Спрямованість на рішення поточних завдань у рамках свого робочого місця | Спрямованість на пошук як оперативних, так і довгострокових рішень, у тому числі й поза границями свого робочого місця |
Психологічний клімат | Переважають формальні відносини | Висока корпоративна культура, довірливі відносини в колективі |
Готовність організації до змін передбачає детальне оцінювання інноваційного потенціалу, з використанням схеми «ресурси – функції – проекти». Цю схему використовують ще на стадії обґрунтування інноваційного проекту. Вона охоплює:
– опис проблеми розвитку підприємства й визначення завдання, які входить у програму рішення проблеми;
– опис середовища рішення проблеми (стан внутрішнього середовища, фактори зовнішнього середовища, які впливають на інноваційну діяльність);
– оцінювання ресурсного потенціалу щодо певного інноваційного завдання (забезпечення проекту необхідними для його реалізації ресурсами);
– оцінювання здатності персоналу досягати певних результатів діяльності (ресурсне забезпечення управлінських функцій);
– оцінювання рівня забезпечення проекту необхідними для його реалізації функціями (функціональне забезпечення проекту);
– визначення інтегральної оцінки потенціалу організації, її готовності вирішити інноваційне завдання;
– визначення основних заходів, необхідних для досягнення певного потенціалу щодо реалізації інноваційного проекту.
Завдяки високому інноваційному потенціалу організація може оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища, вести інноваційний пошук і здійснювати організаційні зміни. Низький потенціал не забезпечує такої можливості; новації при цих умовах уводяться рідко й тільки тоді, коли фірма починає почувати труднощі зі збутом своєї продукції. Однак розробка інноваційних рішень у відповідь на виникнення проблеми є неефективною. Інноваційна політика підприємства мас бути результатом глибокого дослідження ринку, постійного моніторингу дій конкурентів, повинна противитися на сучасні науково-технічні досягнення у відповідній галузі й ефективне використання інтелектуального й творчого потенціалу працівників. Це буде давати можливість вищому менеджменту розробляти оптимальні інноваційні стратегії, які будуть формувати стратегічні переваги підприємства в довгостроковій перспективі.
Задекларований перехід економіки України на інноваційний шлях розвитку в умовах обмеженості ресурсів, у першу чергу фінансових, вимагає зосередження їх на найбільш перспективних напрямках, де ймовірність досягнення конкурентного успіху є найбільшою. Вибір цих напрямків повинен здійснюватися на основі порівняльної оцінки достатності інноваційного потенціалу господарюючих суб'єктів.
Як свідчить практика, такого роду оцінки доцільно виконувати із застосуванням моделей, на яких можна було б виконувати аналіз як на реальних процесах, але значно дешевше. Моделюванню процесу оцінки інноваційного потенціалу у вітчизняній практиці не надається належної уваги. Існуючі методичні підходи орієнтовані в основному на аналіз науково-технічного потенціалу інноваційного розвитку, однак це лише одна зі складових інноваційного потенціалу, що не може характеризувати всі його сторони.