Річні та проміжні звіти компанії

Це одне з найбільш легко оцінюваних і найдешевших джерел інформації про кредитоспроможність компанії чиї акції котуються на фондовій біржі. Звіт будь-якої компанії, акції якої котуються на ринку, може бути безкоштовно отриманий через реєстратора компанії.

В більшості випадків звіти є джерелом достатньо повної інформації про діяльність компанії в цілому її філіалів та підрозділів. Вони містять достатню кількість показників коефіцієнтів та інші данні, що стане у принаді при аналізі становища позичальника.

Коментарі преси.

Істотним доповненням до вищезгаданих джерел інформації є публікації в пресі. В даному випадку це джерело можна розділити на 3 частини: публікації в професійних виданнях, публікації в загальних виданнях, публікації на сторінках “ жовтої преси “. Кожна часина висвітлює певний бік діяльності компанії. Ігнорування однієї частини на користь інших робить загальну картину неповною. Інше питання - наскільки можна довіряти окремим виданням у кожному конкретному випадку.

Очевидно, що інформація подана на сторінках преси є суб’єктивною і відбиває або думку автора статті, або політику видання взагалі. Тому інформація з даного джерела не може бути основою аналізу, а лише може бути використана як додатковий, допоміжний матеріал. Цінність публікацій також полягає в тому, що вони відображають діяльність компанії в часі і є можливість знайти потрібну інформацію за минулі періоди.

Звіти брокерів фондової біржі.

Фондова біржа це найбільш чутливий до змін інститут ринку. Виходячи з інформації брокерів можна робити реальні оцінки та пронози фінансового положення позичальника.

Зібрана кредитна інформація по кожному конкретному позичальнику повинна бути оброблена та структурована, навіть у тому випадку, коли кредит не буде надано. Ціль накопичення кредитної інформації – формування гнучкої бази даних, яка б містила як дані про окремих клієнтів, так і про стан в окремих галузях. Для виконання цієї функції, як правило, використовується комп’ютерна техніка, яка дозволяє створити гнучкі та потужні СУБД.

Завершуючи викладення даного питання треба зауважити, що не буває зайвої інформації про позичальника: при аналізі ризикованості кожної конкретної операції аналітик банку повинен зібрати якомога розширене досьє на свого потенційного клієнта. Питання лише стоїть в тому, чи всій інформації, що зібрана, можна довіряти і якщо довіряти, то в якій мірі.

Якісний аналіз кредитного ризику

 

Визначення цілей отримання кредиту

 

Взагалі в світовій практиці кредити за призначенням розподіляють на п’ять категорій:       (№ 5, стор. 72)

Сезонний кредит.

Ці кредити призначені для фірм, що відчувають короткотермінові пікові потреби у додатковому капіталі. В більшості випадків даний вид кредиту є комерційним і надається постачальником продукції її покупцю. Але у випадках, коли існує суттєвий розрив між моментом кредитування та отриманням виручки від реалізації продукції - постачальники відмовляються надавати кредит, тоді фірмі може знадобитися кредит банку.

Кредит на підтримання обігу активів.

Потребу в даному виді кредиту відчувають компанії, у яких ситуація значного розриву між моментом кредитування та отриманням виручки від реалізації продукції не пов’язана з сезонністю і виникає дуже часто на протязі всього фінансового року. На відміну від сезонного кредиту, де зобов’язання з повернення боргу виникають по закінченні циклу, при кредитуванні обігу активів цикли відбуваються постійно і перекривають один одного.

Кредитування потоків готівки.

Цей тип кредиту звичайно надається промисловим підприємствам для фінансування купівлі обладнання або для того, щоб збільшити обсяги постійно функціонуючого капіталу.

Кредит на основі активів.

Кредити на основі активів майже завжди забезпечені, це є підставою впевненості кредитора, що у випадках фінансових складнощів з ним будуть проведені розрахунки коштами, в які буде конвертовано активи. Такий кредит надається, як правило, для підтримання достатнього рівня ліквідності активів компанії.

Кредит, пов’язаний з проектом.

Даний кредит поєднує в собі якості кредитування потоків готівки та кредиту на основі активів. Перераховані класи кредитів дуже рідко зустрічаються в чистому вигляді.. В більшості випадків визначити який саме кредит і в якому обсязі необхідний конкретній фірмі можна також на основі характеру бізнесу, що веде компанія. (№ 5, стор. 75)

Роздрібні торгівці.

Покупають та продають товари невеликими партіями. Їх дебіторська заборгованість достатньо велика, але й достатньо деверсифікована. Як правило, вони є споживачами кредитів на підтримання капіталу та сезонних кредитів. Терміни кредитування невеликі (до 1 року).

Оптові торгівці.

Строки та види кредитування співпадають з попередньою категорією, але оборот капіталу значно більший. Це призводить до збільшення абсолютних сум кредитів.

Виробники.

Для них притаманний найбільш складний з комерційних процесів (купівля сировини, застосування у великій кількості найманої робочої сили, витрати - дуже різноманітні та великі, товари виробляються і продаються великими партіями). Представники даної категорії потребують великих довгострокових інвестиції в постійні активи. Обсяги кредитування та строки великі.

Сервісні фірми.

Звичайно не мають запасів, постійні активи дуже незначні. Витрати, як правило, складаються з заробітної платні робітників (консультаційні, архітектурні фірми та ін.) Притаманна дуже велика швидкість обертання капіталу. Ці фірми є споживачами невеликих кредитів на невеликі строки.