Класифікація сучасних систем калькулювання
Вітчизняні методи обліку і калькулювання за повними витратами
Зарубіжні методи обліку і калькулювання повних витрат
Розділ 2. Створення і організація діяльності суб’єкта підприємництва
Обґрунтування створення салону краси
2.2 Порядок державної реєстрації суб’єкта господарювання
Організаційно-економічна характеристика суб’єкта діяльності
Розділ 3. Проектування системи обліку і планування індивідуальної діяльності суб’єктів господарювання
Розділ 4. Організація системи обліку і звітності ФОП Штогун О.
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Становлення і розвиток ринкової системи господарювання в Україні потребують принципово нових підходів до організації управління підприємницькою діяльністю на всіх рівнях.
Практична реалізація будь-якого комерційного проекту значно ускладнюється чи навіть стає неможливою без попередньо розробленого бізнес-плану. Цей письмовий документ є не лише діловим важелем управління підприємством, а й засобом необхідного зовнішнього фінансування для започаткування нового або діючого бізнесу.
|
|
Суть проекту: Штогун О. має намір створити свій власний бізнес, а саме салон краси. Салоном будуть надаватися високоякісні послуги за помірними цінами, буде встановлено систему знижок на даний вид послуг.
Результатом проекту є:
вивчення специфіки підприємницької діяльності;
створення всіх необхідних умов праці;
розширення власної підприємницької діяльності шляхом розширення асортименту послуг.
Загальна сума початкових інвестицій - 129000,00грн.
Термін окупності складає - 1 рік.
Сучасний розвиток тенденцій не міг не знайти свого відображення у зміні попиту населення. Одним з яскравим прикладом є попит на косметичні послуги. В даний час тенденції ринку підтверджують доцільність надання цих послуг, оскільки попит перевищує пропозицію. Основними послугами які я буду надавати населенню: стрижка жіноча, чоловіча, укладка, мелірування волосся, манікюр, педикюр та інше.
Особливістю послуг є її оперативність, якість та задоволення клієнта.
Гарна зачіска є невід’ємною частиною іміджу кожної людини, засобом її самовираження. Проте, на сьогодні дуже мало салонів, які надають дійсно якісні послуги.
Розділ 1. МЕТОДИ ОБЛІКУ ВИТРАТ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ЗА ПОВНИМИ ВИТРАТАМИ
Класифікація сучасних систем калькулювання
Система має виражати взаємний зв'язок прийомів і засобів узагальнення витрат за змістом, складом, призначенням, місцями виникнення та центрами відповідальності, за видами продукції (робіт, послуг), їх однорідних групах, напівфабрикатах і способів контролю за використанням виробничих ресурсів відповідно до діючих норм. Системи обліку витрат базується на врахуванні потреб менеджерів. Тому на підприємствах вони є системи є різні. [1]
|
|
Важливо звернути увагу на те, що ні в офіційних документах, ні в спеціальній літературі, не вказано конкретного переліку методів обліку витрат і методів калькулювання, які є рекомендованими для використання підприємствами різних галузей промисловості. У науковій літературі одні і ті ж методи, різні вчені відносять або до методів обліку витрат, або до методів калькулювання, виходячи із тлумачення їх сутності. [2]
Ознаками класифікації сучасної системи обліку витрат на виробництво є:
) об'єкти групування (обліку);
) оперативність контролю та рівнем дієвості;
) повнота включення постійних виробничих витрат у собівартість;
) взаємозв'язок управлінського та фінансового обліку у системі рахунків бухгалтерського обліку. [3]
Групування за першою ознакою є базовим при проектуванні системи, оскільки воно зумовлено об'єктивними причинами. Різноманітність умов господарювання потребує використання додаткових ознак групування. Наприклад, розрізняють напівфабрикатний і безнапівфабрикатний варіанти обліку витрат за процесами. Додаткові ознаки допомагають більш чітко розрізняти один вид системи від іншого з метою їх практичного застосування. Створення системи необхідно починати з визначення об'єкта витрат.
Другою ознакою класифікації є оперативність та дієвість контролю. У першому випадку виділяємо облік фактичних витрат. У другому - облік нормативних чи стандартних витрат (стандарт-кост). Обидва види мають місце у вітчизняній практиці. Більш поширеним є облік фактичних витрат, що, на мою думку, зумовлено недостатнім рівнем комп'ютеризації облікового процесу та інтенсивністю мислення бухгалтерів і керівників підприємств. Другий вид в Україні традиційно називають нормативним методом, а у зарубіжних підприємствах - "стандарт-кост".
Новою для вітчизняної теорії та практики є третя ознака групування - підхід до постійних виробничих витрат. Виділяють за цією ознакою систему обліку повних та неповних витрат (змінних витрат, прямих витрат, "директ-кост").
Четверту ознаку класифікації вводять у зв'язку з очевидністю того, що в практичній діяльності можна використовувати два Плани рахунків: для фінансового і управлінського обліку. При першому з них застосовують контрольні рахунки, якими виступають рахунки витрат і доходів фінансової бухгалтерії, з ними безпосередньо кореспондують рахунки управлінської бухгалтерії. Ця система носить назву інтегрованої. При другому варіанті системи управлінського і фінансового обліку є автономними. Існують підприємства, на яких застосовуються два робочих плани рахунків: з метою фінансового та управлінського обліку, що забезпечує високий рівень конфіденційності аналітичної інформації.
Можливі для вибору бухгалтером варіанту системи обліку витрат і калькулювання представлено на Рис. 1.1.1
Рис. 1.1.1.Класифікація систем обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції