Розділ 3. Участь Росії у міжнародних організаціях

 

Росія стояла Біля витоків Створення багатьох міжнародних організацій.

Протягом 20-30-х рр.. XX ст. з'явилися комплексні міжнародні організації, в першу чергу Ліга Націй. Вона була утворена в 1919 р. Ліга Націй стала попередницею сучасної Організації Об'єднаних Націй.

В кінці 20-х рр.. Радянський Союз встановив дипломатичні відносини з багатьма західними державами, а в 1934 р. був прийнятий у Лігу Націй. СРСР відразу став членом її вищого органу - Ради, який приймав найважливіші рішення.

Після Другої світової війни виникло багато нових міжнародних організацій. Мабуть, головною з них є Організація Об'єднаних Націй, створена в 1945 р. Росія брала активну участь у створенні ООН і як держава - переможниця у Другій світовій війні увійшла до числа постійних членів Ради Безпеки ООН - найвищого виконавчого органу організації. Росія і зараз є членом Ради Безпеки (до якого входять також США, Великобританія, Франція і Китай) і володіє правом вето, тобто може накласти заборону на будь-які рішення ООН.

У післявоєнний період світ розколовся на дві частини. З'явилося два військово-політичні блоки. У 1949 р. США та їхні союзники (Федеративна Республіка Німеччини, Великобританія, Італія тощо) об'єдналися в Організацію Північноатлантичного договору. У відповідь на це в 1955 р. СРСР і ряд держав Східної Європи (Польща, Болгарія, Німецька Демократична Республіка, Угорщина тощо) створили Організацію Варшавського Договору (ОВД). Відразу після цього стали виникати політичні, військові та економічні організації, в які могли вступити тільки члени одного з цих двох головних політичних блоків.

У 1991 р. розпалася вся соціалістична система, в тому числі Радянський Союз. Нова Росія стала членом тих організацій, в які СРСР не вступав з ідеологічних міркувань, наприклад МВФ та Світового банку.



Росія та європейські організації

 

Росія - євразійська держава. Тому вона не тільки підтримує зв'язки з іншими європейськими країнами, а й співпрацює з ними, являючись рівноправним членом багатьох європейських організацій.

Найбільш значущі серед європейських політичних і економічних організацій - Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Рада Європи, Європейський союз. Цілі і завдання ОБСЄ - підтримувати мир і безпеку в Європі. До організації входять не тільки європейські держави, а й азіатські - Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан. Росія - активний член ОБСЄ, вона часто бере участь у переговорах і миротворчих акціях, що проводяться цією організацією.

Для того щоб вступити до Ради Європи, від Росії потрібно було внести зміни в своє законодавство: було необхідно наблизити його до правових норм більшості європейських держав.

Росія бере участь у двох регіональних європейських організаціях - Раді держав Балтійського моря (РДБМ) і Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС).

Рада держав Балтійського моря була заснована у 1991 р. за ініціативою Німеччини і Данії. Участь у РДБМ дозволила Росії налагодити більш тісні політичні та культурні зв'язки з країнами цього регіону. Особливо важливим є досвід спільного вирішення екологічних проблем, тому що Балтійське море - одне з найбільш забруднених.

"Загальне" море стало причиною створення та іншої регіональної організації європейських держав - Чорноморського економічного співробітництва. Вона була утворена в 1992 р. у столиці Туреччини - Анкарі. До неї увійшло 11 країн (включаючи Росію), із загальним населенням понад 400 млн чоловік і площею, що перевищує загальну площу країн - учасниць Європейського союзу. Метою організації є насамперед розвиток політичних і економічних зв'язків причорноморських держав.

Росія поки не є учасницею деяких важливих європейських організацій, наприклад Європейського союзу. Це пояснюється тим, що Росія ще не досягла, з точки зору європейських партнерів, необхідного рівня економічного та політичного розвитку. Але співпраця РФ з державами ЄС, особливо з Німеччиною, Італією і Францією, постійно розвивається. В кінці XX ст. близько 40% всього російського зовнішньоторговельного обороту припадало на держави Європейського союзу. Ця організація є головним економічним партнером Росії. [10]

 

Співдружність незалежних держав

 

Дуже важливою для Росії є участь у Співдружності Незалежних Держав. Ця організація була створена в кінці 1991 р. після розпаду Радянського Союзу. Поступово до неї увійшли майже всі держави - колишні радянські республіки (крім країн Балтії). Росія грає в Співдружності провідну роль, бо у політичному та економічному відношенні вона є найпотужнішою державою серед членів цієї організації.

Головні цілі та завдання СНД - розвиток політичного, військового, економічного і культурного співробітництва між державами, що виникли на місці колишнього СРСР. Особлива увага приділяється дотриманню територіальної цілісності і недоторканності кордонів СНД, захисту прав людини. До кінця XX ст. майже всі держави Співдружності перебували або в економічній, або в політичній кризі, тому співпраця розвивалася вкрай повільно і нерівномірно. Крім того, між деякими країнами СНД відбувалися політичні конфлікти. Росія і Україна кілька років вели складні переговори про те, як розділити Чорноморський флот. Тому потрібна була організація, яка допомагала б вирішувати численні проблеми, що виникають на території колишнього СРСР, і сприяла взаємовигідній співпраці нових держав.

Всередині СНД відбуваються процеси інтеграції (тобто об'єднання). Політичний та економічний союз уклали Росія і Білорусія. З метою утворення єдиного економічного простору Росія, Білорусія, Казахстан і Киргизстан підписали митний договір.

Для Росії в СНД має принципове значення. Вона прагне зберегти свій вплив у державах - колишніх радянських республіках. Тому Росії довелося взяти на себе охорону зовнішніх кордонів СНД у Закавказзі та Середній Азії. Це важливо ще й тому, що за межами Росії в країнах СНД проживає більше 20 млн. російського і російськомовного населення. [11]

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: