МЕТОДИ І ЗАСОБИ НАВЧАННЯ. ЗМІСТ ОСВІТИ
Поняття про зміст освіти
Методи навчання, їх класифікація.
Засоби і форми організації навчання
Рекомендована література
1. Агафонова А.С. Практикум по общей педагогике [Текст]: Учебное пособие / А.С. Агафонова. – СПб.: Питер, 2013. – 416 с.
2. Биков В.Ю. Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технологій навчання // Збірник наукових праць до 10–річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. – Ч.2. – Харків: "ОВС", 2002. – С. 182-189.
3. Пидкасистый П.И. Педагогика / П.И. Пидкасистый, В.И. Беляев, Т. А. Юзефавичус, В. А. Мижериков. - Изд-во Академия, 2010. – 512 с.
4. Круглик В. С. Концепція сучасного педагогічного програмного засобу / В. С. Круглик. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ITZN/em3/content/07kvsspm.htm.
5. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования [Текст]: учеб. пособие / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; под ред. Е.С. Полат. - М.: Издательский центр "Академия", 2014. – 224 с
6. Сластенин В.А. Педагогика: учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений / В.А. Сластенин. – М.: Изд. Центр «Академия», 2002. – 576 с.
7. Якушева Н.М. Дидактические принципы создания средств электронного обучения и вопросы их реализации // Вестник МГГУ им. М.А. Шолохова. Сер. «Педагогика и психология». 2012. № 1. С. 87-96.
Ключові слова: зміст освіти, таксономія цілей навчання, засоби навчання, методи навчання, форми організації навчальної діяльності учнів
Поняття про зміст освіти
Одне з центральних питань дидактики - чого навчати дітей різного віку, які знання давати їм, які уміння і здібності розвивати в них? Розв'язуючи цю проблему, дидактика розробляє теоретичні основи формування змісту освіти.
Зміст освіти - система знань, практичних умінь і навичок, досвіду творчої діяльності, світоглядних ідей, якими учні оволодівають у процесі навчання. Це педагогічно адаптований соціальний досвід людства, тотожний за структурою (звісно, не за обсягом) людській культурі в усій її повноті.
Зміст освіти складається з чотирьох основних компонентів: досвіду пізнавальної діяльності, зафіксованого у формі її результатів - знань; досвіду різних способів діяльності - у формі умінь діяти за зразком; досвіду творчої діяльності - у формі умінь приймати нестандартні рішення в проблемних ситуаціях; досвіду ставлення до навколишньої дійсності - у формі світоглядних, морально-естетичних орієнтацій.
1. Пізнавальний досвід включає знання про природу, суспільство, мислення, техніку, засоби діяльності, засвоєння яких забезпечує формування у свідомості учнів наукової картини світу.
Зміст освіти містить у собі такі види знань:
• основні поняття і терміни;
• факти повсякденної дійсності і науки;
• основні закони науки, що розкривають зв'язки і відношення між різними об'єктами і явищами дійсності;
• теорії, що містять систему наукових знань про певну сукупність об'єктів, взаємозв'язки між ними, методи пояснення і прогнозування явищ даної предметної галузі;
• знання про способи наукової діяльності, методи пізнання й історію одержання наукових знань;
• оцінні знання, знання про суспільні норми ставлення до різноманітних явищ життя.
2. Практичний досвід включає уміння і навички, які можуть бути загальними (складання плану, виділення суттєвого, порівняння, формулювання висновків, конспектування, анотування, робота з підручником, словниками, довідниками тощо) і спеціальними, що формуються лише в рамках певних навчальних предметів (уміння розв'язувати фізичні або математичні задачі, ставити досліди з хімії, креслити тощо).
3. Досвід творчої діяльності забезпечує готовність школярів до розв'язання нових проблем, до перетворення дійсності. Він виявляється в:
• самостійному перенесенні знань і умінь у нову ситуацію;
• баченні нових проблем в знайомій ситуації; баченні структури об'єкта і його нових функцій;
• самостійному комбінуванні відомих способів діяльності в нові;
• баченні різноманітних способів розв'язання проблеми й альтернативних доказів;
• створенні принципово нового способу розв'язання проблеми, що не є комбінацією відомих.
4. Досвід емоційного ставлення до навколишньої дійсності - система морально-естетичних поглядів, цінностей, що виражають ставлення особистості до світу, діяльності, людей, самої себе.
Всі компоненти змісту освіти взаємопов'язані між собою таким чином, що кожен попередній є основою для переходу до наступного. Наприклад, уміння формуються на основі знань, а творча діяльність передбачає оволодіння певною сумою знань і репродуктивних умінь у даній сфері творчості.
Зміст освіти відображає соціокультурний досвід у формі окремих навчальних предметів, в яких враховується не лише логіка відповідної науки або діяльності, але й закономірності пізнавального розвитку учнів, логіка навчального процесу, умови, в яких він протікає (утому числі термін навчання), можливості школярів.
Зміст освіти деталізується у конкретних навчальних завданнях, які вчитель визначає перед кожним уроком. Досить часто навчальні завдання формулюються педагогами в дуже загальному вигляді, що ускладнює або навіть унеможливлює точну оцінку ступеня їх реалізації. А це, своєю чергою, ускладнює управління навчальним процесом на основі його результатів. У зв'язку з цим проблема конкретизації завдань навчання є однією з актуальних у сучасній дидактиці.
Таксономія навчальних завдань
Чіткі системи навчальних завдань, серед яких виділяються окремі категорії і послідовні рівні (ієрархія), називаються педагогічними таксономіями. Саме поняття «таксономія» (від давньогрецьких слів «таксіс»-розташування один за одним і «номос»- закон) запозичене з біології. Воно означає класифікацію і систематизацію ієрархічно впорядкованих об'єктів.
Створення надійної, стрункої системи завдань навчання - далеко не абстрактне питання, що цікавить лише теоретиків. Чітка класифікація навчальних завдань має важливе значення насамперед для вчителя, оскільки дає можливість:
1) зосередити навчальні зусилля на головному: визначати першочергові завдання, порядок і перспективи подальшої роботи;
2) забезпечити ясність і гласність у навчанні: роз'яснити учням орієнтири діяльності, сформулювати критерії оцінювання їхніх досягнень, обговорити їх з тими чи іншими зацікавленими особами (батьками, інспекторами);
3) створити еталони і підвищити об'єктивність оцінювання результатів навчання.
Однією з найбільш відомих у дидактиці є таксономія, розроблена під керівництвом відомого американського психолога Б. Блума (табл. 2). Вона описує цілі навчання в пізнавальній сфері і широко використовується під час планування навчання й оцінювання його результатів, а також слугує надійним інструментом при експериментальній перевірці нових навчальних курсів.
До когнітивної сфери належать завдання, що стосуються розвитку пізнавальних умінь і здібностей учнів: від запам'ятовування і відтворення вивченого матеріалу до розв'язання проблем, у ході якого необхідно переосмислювати наявні знання, застосовувати їх у нових ситуаціях, створювати нове.
Таксономія Блума містить шість основних категорій, розташованих у порядку зростання складності: знання (фактична інформація), розуміння (осягнення сутності інформації), застосування (здатність використовувати знання на практиці), аналіз (поділ цілого на частини для полегшення розуміння його сутності), синтез (розгляд явища в цілому) і оцінка (здатність робити оцінні судження).
Приклади типових завдань для кожної категорії
І. Знання.
1. Дайте визначення іменника.
2. Коли і де розгортаються описані в оповіданні події?
3. Напишіть формулу знаходження площі трикутника.
II. Розуміння.
1. Перекажіть коротко своїми словами зміст параграфа.
2. Які ідеї автор намагався передати у своєму творі?
3. Спрогнозуйте подальший розвиток цього процесу?
III. Застосування.
1. Складіть речення, використовуючи кожне з даних слів.
2. Знайдіть метафори в цьому оповіданні.
3. Знайдіть площу класу, в якому навчаєтеся.
IV. Аналіз.
1. Які події в цьому оповіданні справді мали місце, а які вигадані автором?
2. Розподіліть мінерали цієї колекції на три категорії.
3. Серед тверджень статті, що аналізується, вкажіть три, які є фактами, і три, які є думками.
V. Синтез.
1. Придумайте яку-небудь країну і намалюйте її карту, використовуючи не менше 15 географічних елементів.
2. Тепер, коли ви бачили результати експериментів, запропонуйте гіпотезу, яка б пояснила ці результати.
3. На основі синоптичних даних зобразіть фронти на карті погоди.
VI. Оцінка.
1. Порівняйте двох головних героїв поеми.
2. Який поет вам найбільше сподобався? Чому?
3. Чи виправдане насильство в боротьбі з несправедливістю? Поясніть вашу позицію.
Навчальний план, програма, підручник, посібник
Зміст освіти визначається навчальними планами і програмами та відображається в підручниках і посібниках.
Вимоги держави і суспільства до змісту, обсягу і рівня загальноосвітньої підготовки учнів визначає державний стандарт загальної середньої освіти, основоположним документом якого є базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів.
Базовий навчальний план - це затверджений Міністерством освіти документ, який дає цілісне уявлення про структуру змісту загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, окреслює освітні галузі та розподіл годин між ними за роками навчання, визначає граничне допустиме тижневе навантаження учнів для кожного класу, встановлює кількість навчальних годин, фінансованих з бюджету.
Інваріантна складова змісту є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів України і визначає її загальнодержавний компонент. Вона містить обов'язкові для вивчення в усіх загальноосвітніх закладах навчальні предмети, що має забезпечити кожному випускникові мінімальний обов'язковий рівень освіти.
Варіативну складову змісту формує навчальний заклад, виходячи з інтересів, здібностей, життєвих планів учнів, бажань батьків і можливостей школи. Ця складова відображає також етнічні, історичні, економічні, природничі, соціокультурні особливості регіону.
На базі типових планів навчальні заклади складають робочі плани на конкретний навчальний рік.
Навчальний план загальноосвітньої середньої школи визначає структуру навчального року, перелік предметів, порядок їх вивчення за роками, тижневу кількість годин, відведених на кожний предмет.
Навчальна програма - це нормативний документ, в якому визначається зміст і обсяг матеріалу з кожного навчального предмета за роками навчання із виділенням розділів, тем і орієнтовної кількості годин на їхнє вивчення.
Загальна структура навчальної програми містить такі елементи:
• пояснювальна записка, в якій визначаються основні завдання навчального предмета, дається коротка характеристика його структури, методичні рекомендації учителю щодо проведення занять;
• зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначенням кількості годин на кожну з них;
• обсяг знань, умінь і навичок для учнів кожного класу;
• критерії оцінювання знань, умінь і навичок щодо різних видів роботи.
Навчальна література. Конкретний зміст навчальних програм знаходить висвітлення в навчальній літературі - підручниках і навчальних посібниках.
Шкільний підручник за своїм змістом і структурою обов'язково відповідає навчальній програмі з предмета. Структура підручника містить у собі текст як головний компонент і позатекстові, допоміжні компоненти: апарат організації засвоєння навчального матеріалу (запитання і завдання, пам'ятки або інструктивні матеріали, таблиці і шрифтові виділення); ілюстрації (образна та схематична наочність); апарат орієнтування (передмова, примітки, додатки, бібліографія, зміст, покажчики).
Зміст навчання розкривається не лише у підручниках, але й у різного роду навчальних посібниках: хрестоматіях з літератури й історії; збірниках задач з математики, фізики, хімії; картах, атласах з географії, біології; словниках; довідниках; збірниках вправ з мов і т.д. Навчальні посібники розширюють зміст підручників, подають додаткову, довідкову інформацію.