2020-05-21
128
В результаті розгляду теоретичних питань студент повинен
знати:
- поняття про науку, класифікацію наук;
- сутність наукового пізнання і наукового дослідження;
- алгоритм етапів наукового дослідження.
вміти:
- дати характеристику науки, наукових знань, наукового пізнання та наукового дослідження;
- визначити проблему, тему, об’єкт та предмет дослідження.
Терміни та поняття
Наука як особлива форма людської діяльності. Сфера діяльності науки. Система закономірностей, з якими пов’язано сучасний розвиток науки. Класифікація наукових знань.
Визначення наукового пізнання. Сутність суб’єкта і об’єкта у пізнавальному процесі. Теоретичний і емпіричний рівні наукового пізнання. Теорія як найскладніша форма вираження наукових знань. Система простіших форм теоретичного відтворення дійсності: наукова ідея, гіпотеза, концепція, принцип, поняття, категорія.
Типова логічна структура наукового дослідження. Об’єкт, предмет, та мета наукового дослідження. Інші етапи наукового дослідження.
|
|
|
Основні положення
Наука - це вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових знань про об'єктивні закони природи, суспільства і мислення. Результат цієї діяльності - знання. Традиційно науки поділяють на природничі, що вивчають природу, суспільні, що вивчають закономірності розвитку суспільства, і технічні, що вивчають закономірності створення і розвитку техніки.
Науковепізнання – це процес руху людської думки від незнання до знання Діалектика процесу пізнання полягає у суперечності між обмеженістю наших знань і безмежною складністю об'єктивної дійсності.
Наукове пізнання має два рівні - емпіричний і теоретичний. Емпіричне знання здобувається безпосередньо досвідом, теоретичне - за допомогою логіко-гносеологічних засобів (понять, концепцій, системи знань у певній галузі). Ці рівні знань органічно пов'язані і водночас різняться способами відтворення об'єктивної реальності та методами дослідження. За емпіричним знанням історично й логічно утвердилася функція збирання і накопичення нових фактів, їх аналіз, систематизація та узагальнення з метою виявлення емпіричних закономірностей. Логічне осмислення, пояснення та інтерпретація виявлених закономірностей - це функції теоретичного пізнання.
Теорія — це найвища форма узагальнення і систематизації знань і означає комплекс поглядів, уявлень, ідей,спрямованих на тлумачення і пояснення певних явищ. Вона включає в себе всю сукупність абстрактних пізнавальних образів-уявлень, ідей, понять, концепцій, гіпотез, положень і тверджень, які обслуговують практичну діяльність людей.
|
|
|
Наукова ідея – якісний стрибок думки і являє собою нове, нетрадиційне пояснення явищ. Вона базується на вже нагромаджених знаннях і розкриває раніше не помічені закономірності. У теорії ідея виступає як вихідна думка, що об’єднує поняття і міркування у цілісну систему.
Наукова концепція— це форма тлумачення основної ідеї теорії, система поглядів на певне явище, спосіб його розуміння й тлумачення.
Гіпотеза — це форма наукового пізнання, за допомогою якої формується один з можливих варіантів розв’язання проблеми. Гіпотеза – це попередня ідея, сформульована теоретичним шляхом на основі обмеженого матеріалу.
Принцип – це головне, вихідне положення наукової теорії, що виступає як перше і найабстрактніше визначення ідеї, як початкова форма систематизації знань.
Категорія – найбільш загальні, фундаментальні поняття, які відбивають найбільш суттєві, всезагальні властивості явищ дійсності і пізнання
Постулат – твердження, попереднє припущення наукової теорії, що береться за вихідне і стає основою для теоретичних узагальнень.
Аксіома – положення, що береться як вихідне, недоказуване в даній теорії, з якого виводяться всі інші положення та висновки теорії за заздалегідь фіксованими правилами.
Наукове дослідження як складний і багатогранний процес, у якому поєднуються організаційні, технічні, економічні, правові і психологічні аспекти. Специфіка співвідношення означених аспектів у кожному науковому дослідженні.
Питання для перевірки
1. Визначіть, що включає в себе поняття «наука»?
2. Як класифікуються наукові знання?
3. Назвіть три групи галузей знань, які виділяються при класифікації наук.
4. У чому полягають особливості фундаментальних та прикладних наук?
5. Відтворіть шлях створення наукової теорії.
6. З якою системою закономірностей пов’язане становлення і розвиток сучасної науки?
7. Дайте визначення поняттям: «теорія», «наукова ідея», «принцип», «категорія», «гіпотеза», «наукова концепція», «постулат», «аксіома».
Завдання для самостійної роботи студентів
«Методика викладання організаційно-економічних дисциплін”. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів факультету економіки та бізнесу ОКР "Магістр" напряму 8.03050701 «Маркетинг». – Мелітополь: Таврійський державний агротехнологічний університет, 2012.
Додаткова:
|
| 1. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. – 254с.
Семінарське заняття № 2 (2 год.) Тема: Інформаційне забезпечення наукової діяльності. Мета: вміти дати загальну характеристику системи інформації в Україні та призначення основних видів інформації, розкрити суть методів обробки первинної інформації та класифікувати економічну інформацію В результаті розгляду теоретичних питань студент повинен: знати: - класифікацію інформаційного забезпечення наукових досліджень; - сутність інформації та інформаційної діяльності; - поділ інформації за режимами доступу, залежно від призначення; вміти: - розділяти інформаційні документи на первинні та вторинні; - застосовувати анотування, реферування та складати огляди.
Терміни та поняття
Класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень. Сутність інформації та інформаційної діяльності. Основні види інформації відповідно до Закону України "Про інформацію". Поділ інформації за режимами доступу: відкрита інформація та інформацію з обмеженим доступом (конфіденційна та таємна). Класифікація інформації залежно від призначення та змісту. Інформаційні ресурси, довідково – інформаційний фонд, довідково – пошуковий апарат.
Умовний поділ інформаційних документів на первинні та вторинні. Первинні документи: книги, періодичні видання, спеціальні види науково-технічних видань, проміжні види публікацій та неопубліковані документи. Характеристика вторинних документів. Економічна інформація та її класифікація. Методи обробки первинної інформації: анотування, реферування та складання оглядів. Бібліографічна інформація. Бібліографічне посилання. Бібліографічний опис.
Основні положення
Інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, різних юридичних осіб і держави. Основними напрямами інформаційної діяльності є: політичний, економічний, соціальний, духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо. Основними видами інформаційної діяльності є одержання та використання, поширення та зберігання інформації. Відповідно до Закону України "Про інформацію" передбачаються такі її основні види: статистична інформація, масова інформація, інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування, правова інформація, інформація про особу, інформація довідково-енциклопедичного характеру, соціологічна інформація. За режимами доступу до інформації її поділяють на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом, яка в свою чергу поділяється на конфіденційну та таємну. Залежно від категорії інформації може змінюватись порядок одержання, використання, поширення та зберігання інформації.Інформаційна продукція - це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій. Інформаційна послуга - це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності та доведення інформаційної продукції до споживача з метою задоволення їх інформаційних потреб.
Залежно від призначення та змісту інформацію поділяють на наукову, технічну, економічну, соціальну тощо. Крім того існують науково-технічна, науково - економічна інформація, які є складнішими поняттями і відбивають тісну спорідненість відомостей наукового та прикладного характеру. Довідково-інформаційний фонд - це сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошукового апарату, призначених для задоволення інформаційних потреб споживачів. Довідково-пошуковий апарат - це сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерела. Наукова інформатика допускає умовний поділ інформаційних документів на первинні та вторинні. До первинних документів належать ті, в яких зафіксовано детальний зміст та наведено дані про результати наукових досліджень, інженерно-технічних розробок тощо. Обсяг та форма поданої автором інформації в первинних документах не підлягає зміні В цій групі документів варто виділити: книги, періодичні видання, спеціальні види науково-технічних видань, проміжні види публікацій та неопубліковані документи. Вторинні документи - це похідні від первинних документів, які в стислому вигляді відтворюють зміст поданої інформації. Їх називають ще згорнутими, бо обсяг відомостей, що містяться в первинному документі, значно зменшується без порушення змісту та основної ідеї документа. Вторинна інформація є результатом аналітико-синтетичної переробки первинної інформації і охоплює: довідкові видання, огляди, реферативні видання, експрес-інформацію, бібліографічні покажчики, каталоги та картотеки. Анотування- процес перетворення первинної документальної інформації, який закінчується складанням анотації. Реферування - процес перетворення первинної документальної інформації, який закінчується складанням реферату. Бібліографічна інформація це сукупність даних про документ (переважно первинний). Ці дані можуть бути формалізованими і неформалізованими. Бібліографічне посилання - це бібліографічний опис у будь-якому документі іншого, який цитується або згадується. Бібліографічний опис - це сукупність відомостей про друкований твір або інший документ (звіт про науково - дослідну роботу, неопубліковані переклади науково-технічної літератури та ін.), що дають змогу ідентифікувати документ, а також отримати уявлення про його зміст, читацьке призначення, обсяг, довідковий апарат і т. д. Об'єктами бібліографічного опису є книги, окремі публікації спеціальних видів нормативно-технічних і технічних документів, окремий том: випуск багаторазових або серійних видань, а також статті, розділ, глава тощо. | |||||||||||
| Питання для перевірки 1. Наведіть класифікацію інформаційного забезпечення наукових досліджень. 2. Визначте зміст інформаційної діяльності. 3. Які види інформації виділяються згідно Закону України «Про інформацію». 4. Наведіть класифікацію та дайте повну характеристику первинних інформаційних документів. 5. Наведіть класифікацію та дайте повну характеристику вторинних інформаційних документів. 6. Розкрийте суть анотування інформаційних документів на конкретному прикладі. 7. Що таке реферування, його види та порядок проведення? 8. Що таке бібліографічна інформація та форми її використання? 9. В чому особливості складання бібліографічних описів?
Завдання для самостійної роботи студентів «Методика викладання організаційно-економічних дисциплін”. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів факультету економіки та бізнесу ОКР "Магістр" напряму 8.03050701 «Маркетинг». – Мелітополь: Таврійський державний агротехнологічний університет, 2012. Семінарське заняття № 3 (4 год.)
Тема: Загальні методи наукових досліджень. Мета: вміти розрізняти поняття методології та методів дослідження, види методів, сутність загальнонаукових методів дослідження.
В результаті розгляду теоретичних питань студент повинен: знати: - поняття методології, методики та класифікацію методів дослідження; - умовний поділ загальнонаукових методів, які використовуються в теоретичних і емпіричних дослідженнях.; вміти: - застосовувати методи емпіричного дослідження (спостереження, експеримент, порівняння, вимірювання).
Терміни та поняття
Поняття методології, методики та класифікація методів дослідження. Методологія у широкому і вузькому розумінні. Загальна методологія і часткова методологія. Принципи наукової методології: універсального взаємозв’язку, діалектичного протиріччя, єдності якісного і кількісного, діалектичного заперечення та відбиття. Умовний поділ загальнонаукових методів, які використовуються в теоретичних і емпіричних дослідженнях. Загально – наукові методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід). Загальнонаукові методи, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях дослідження: (формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, аналогія, конкретизація, моделювання). Загальнонаукові методи емпіричного дослідження (спостереження, експеримент, порівняння, вимірювання). Логічні закони та правила. Основні положення
Методологія — це вчення про методи, принципи, підходи до пізнання й перетворення світу, сукупність прийомів дослідження у будь-якій науці. Методологія – це сукупність методів, способів, прийомів та їх певна послідовність, що прийнята для наукового дослідження. Методика – це конкретизація методу, доведення його до інструкцій, алгоритмів, чіткого опису способу існування. Найчастіше використовується у словосполученнях, наприклад: методика розрахунку, методика оцінки, методика розробки і т.п. Метод - це спосіб, прийом або система прийомів для досягнення якої-небудь мети, для виконання певних операцій спосіб дослідження явищ, який визначає планомірний підхід до вивчення, їх наукового пізнання та встановлення істини. Загальнонаукові методи використовуються в теоретичних і емпіричних дослідженнях. Їх умовно можна поділити на три групи: методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід), методи, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях дослідження (формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, аналогія, конкретизація, моделювання), методи емпіричного дослідження (спостереження, експеримент, порівняння, вимірювання). Методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження: Індукція - метод дослідження, при якому загальний вивід про ознаки множини елементів робиться на підставі вивчення цих ознак у частині елементів однієї множини. Дедукція - метод логічного умовиводу від загального до окремого, тобто спочатку вивчається стан об'єкта загалом, а вже потім його складових елементів. Системний підхід (аналіз) - це вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. В наукових дослідженнях він передбачає оцінку поведінки об'єкта як системи з усіма чинниками, що впливають на його функціонування. Методи, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях дослідження: Формалізація - метод дослідження об'єкта шляхом представлення його елементів у вигляді спеціальної символіки, наприклад, представлення собівартості у вигляді певної формули, в якій за допомогою обраних символів показуються елементи та статті витрат. Абстрагування) - метод відкинення, що дозволяє переходити від конкретних предметів до загальних понять та законів розвитку. Аналіз - метод пізнання за допомогою розчленування або розкладання предметів дослідження (об'єктів, властивостей) на складові частини. Тому аналіз є основою аналітичного методу дослідження. Синтез - метод вивчення об'єкта в його цілісності, в єдності та взаємному зв'язку його частин. Він передбачає поєднання окремих частин, окремих сторін предмета дослідження в єдине ціле. Аналогія - метод наукового пізнання (дослідження), за допомогою якого досягається знання про предмети та явища на підставі того, що вони мають подібність з іншими. Цей метод ґрунтується на подібності деяких сторін різних предметів і явищ. Конкретизація - метод дослідження предметів в усій їх різнобічності, в якісній різноманітності реального існування на відміну від абстрактного, відірваного вивчення предметів Моделювання - метод наукового пізнання, що ґрунтується на заміні досліджуваного предмета, явища на його аналог, модель, що має істотні риси оригіналу. Методи емпіричного дослідження Спостереження - спосіб пізнання об'єктивності світу, що ґрунтується на безпосередньому сприйнятті предметів та явищ за допомогою органів чуття без будь-якого втручання в процес з боку дослідника. Порівняння - це встановлення подібності й розходження предметів і явищ дійсності, надходження загального, що властиво двом, або декільком об’єктам. Вимірювання — це спостереження, яке фіксує не тільки якісні, а й кількісні характеристики об’єктів і явищ. Для цього необхідні деякі масштаби, еталони, правила, пристрої вимірювання. Експеримент - одна із форм людської практики, в якій піддається перевірці істинність висунутих гіпотез або виявляються закономірності об'єктивного світу. Питання для перевірки
1. В чому полягає суть методології наукових досліджень? 2. Охарактеризуйте загальну схему методики досліджень. 3. Охарактеризуйте три великі групи методів наукового пізнання. 4. Назвіть базові закони логіки. 5. Розкрийте сутність та основні правила аргументації.
Завдання для самостійної роботи студентів «Методика викладання організаційно-економічних дисциплін”. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів факультету економіки та бізнесу ОКР "Магістр" напряму 8.03050701 «Маркетинг»– Мелітополь: Таврійський державний агротехнологічний університет, 2012.
Рекомендована література Основна: 1. Стеченко Д.М.. Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник. – 2-ге вид., перероб. І доп. - К.: Знання, 2007. – 317с Додаткова:
| ||||||||||||
Основні положення
Композиція – це склад і структура наукової роботи, що складається з певних елементів (складових частин).
Рубрикація – система поділу роботи на окремі логічно підпорядковані частини, кожна з яких має короткий чи чіткий заголовок, що відбиває їх зміст. Рубрикація в науковому документі разом з аспектизацією відбиває логіку конкретного наукового дослідження.
Аспектизація – авторський погляд (позиція) на коло питань, фактів чи явищ, що розглядаються в процесі дослідження. Аспектизація наукового документа відбиває логіку наукового дослідження.
Таблично-графічні методи. Класифікація таблиць: прості (перелікові, хронологічні, територіальні), групові, комбіновані. Вимоги до складання таблиць.
Графічний метод. Прогнозування подій і моделювання ситуації у вигляді графіків, діаграм, картограм, картодіаграм, логічних схем. Сутність образу графіка. Види графіків за змістом навантаження (порівняння, структури, динаміки, контролю. Просторового розташування, варіаційних рядів, залежностей варіюючи показників); за формою (стовпчасті, полосові, квадратні, кругові, фігурні, секторні, лінійні). Картограми та картодіаграми, графічні знаки.
Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел.
