Нелогічна;випадки ігнорування законів Січі (викрадення нареченої

геть­мана);діє за покликом серця; почуття власної гідності.

Соціальне у характеристиці героя:

батько — запорожець, мати і сестра — звичайні селяни; заперечує патріотичні почуття в самому собі, але вчинки за­порожця свідчать про прямо протилежне; зневажає щоденний побут, родинний затишок.

Джерела створення образу:

• химерний козак Мамай;

• перекази про характерництво запорожців;

• героїчні мотиви народних дум;

• пісні про волелюбних представників козацтва. Е. Казкові якості, притаманні герою:

• вміння заворожити двері й людей;

• здатний утекти із замкненого приміщення.

Мова персонажа:

• говорить «загадками»;

• пересипає її приказками, прислів'ями, пісенними зворотами;

• містить уривки з пісень і дум.

Цитатна характеристика(вибіркове читання)

• «Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись вперше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорнії, густії брови аж геть під­нялись над тими очима».

Я. Сомко про Кирила:

• «Низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між ними єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей Кирило Тур. Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника.Да вже без юродства в їх не буває.». «Я знаю, що він шаблею ворога лучче, ніж язиком».

М. Черевань про Тура:

• «Душа, а не запорожець!» Кредо Тура:

• «Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала».

• «Наша мати — війна з бусурманами, наша сестра — гостра шаблюка!.. Запорожця господь створив не для запічка!»

 

Додатковий матеріал про героя

До запорожців належить курінний отаман Кирило Тур, але разом із тим він належить до оточення Сомка. Козак не тільки допомагав не раз ще юному Сомкові, а й тепер за нього ладен на­класти головою. Своїм метким розумом січовик збагнув, що Брюховецький хитрий і підступний, що до влади він рветься, маючи на меті досягти панування та багатства. Як і автор, Кирило Тур є патріотом батьківщини.

Незважаючи на велику енергію, хоробрість, лицарство, він не під­носився серед козацтва вище курінного отамана. Та й не прагнувКирило Тур пошитися у значне заможне козацтво. Ніколи він не ви­являв інтересу до панства і власної користі. Зміст його життя — товариство, побратимство, лицарська честь, незалежність.

Це образ химерного запорожця, який хоче бути таким характер­ником, як ті, що про їхні вчинки оповідає народ. Кирило приваблює до себе своєю вдачею. Він часто висловлює свої думки й почуття мовою народних пісень та дум. Він зневажає буденне життя, бо во­лелюбна вдача прагне просторів, одчайдушних вчинків. Він мріє податися в гірську Чорногорію, бо йому всюди тісно, ніде не зна­ходить він вдоволення жадоби лицарських вчинків і пригод.

За рішенням ради запорожців Кирило Тур зазнав покарання, як говорив «січовий батько» Пугач, за те, що «знюхавсь поганий з бабами і наробив сорому товариству на всі роки. За звичаями запорожців винуватця карають киями!

«Однак Кирило Тур показав себе добрим запорожцем: і не змор­щивсь, і не застогнав».

Козак лагодиться вирушити у далеку дорогу — Чорногорію. «Наша мета — війна з бусурманами»,— говорить він, маючи на­мір брати участь у визвольній боротьбі чорногорців проти турець­кого гноблення.

 

(законспектувати ІІ ряду) Петро Шраменко

. Портрет і зовнішність:

• дужий, молодий козак;

• «орел не козак»;

• привабливий.

Риси характеру:

• чесний і сміливий;

• відважний і благородний;

• вірний і добрий;

• здатний щиро кохати;

• «добрий син і щирий козак».

• Особливості вдачі:

• батько-авторитет;

• звик коритися моралі та закону;

• ніхто не скаже про нього лихого слова.

• Цитатна характеристика.

• «Один був молодий собі козак, здатний, як до війни».

• Черевань: «.переплив Случ під кулями. Їй-богу, я й досі ди­вуюсь, що таке молоде, та таке сміле!»

Божий чоловік: «Добрий козак; по батькові пішов. Одвага ве­лика, а буде довговічний, і на війні щасливий: ні шабля, ні куля його не одоліє, і вмре своєю смертю».

• «Петро був козак не дитина: мав батькову постать і силу, во­рочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і про­ворний, як сугак на степу».

• К. Тур: «.у багно тебе не втопче, як зав'язнеш, а хіба з багна витягне».

• Пугач: «Ти добрий козак».

«Я чоловік без хитрощів»

Бесіда.

-Через що син попа Чепурного отримав реєстрове прізвище Шрам? («Його вздовж і впоперек під час військових подій за часів Хмельниччини пошрамовано, тому козаки, як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище»)

-.З якою метою він із молодим сином Петром вирушив у подорож?

-Чим пояснити його прагнення підтримати Я. Сомка?

-.Чому майбутня доля України не байдужа герою? (У розмові Шрам часто говорить про долю України: «привернем усю Україну до одної булави, зніметься пожежа по всій Україні, ляхи та недоляшки душили її, тепер на території рідного краю повно барабашів».

-Як полковник ставився до багатства? (Коли інша козацька старшина прагнула до наживи, захоплювала земельні маєтності, то Шрам вів скромне життя)

-Що свідчить про прагнення героя об'єднати Україну?

-Чому особисте Шрама не переважає над державним?

-Як склалася подальша доля героя після старти Я. Сомка? («Шрам паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам удавсь до Тетері і прийняв усю вину на одного себе. І Тетеря окаянний не усумнивсь його, праведного, як бунтівника. На смерть осудити й, осудивши, повелів йому серед обозу військового голову одтяти»)

-Що узагальнює цей образ у творі? (У романі Шрам є представником кращої частини улюбленої автором козацької старшини)

(законспектувати ІІІ ряду) Пугач — захисник минувшини

. Риси характеру героя

• гордість і щира правдивість;

• порядність і справедливість;

• відвертий порадник;

• діє по велінню совісті й правди;

• людська доброта;

• вимогливість до порушників звичаїв;

• суворий і водночас співчутливий.