Оцінка ліквідності балансу позичальника

Ліквідність балансу можна визначити як засіб покриття зобов’язань п-ва його активами, термін перетворення в гроші яких відповідає строку погашення зобов’язань.

Аналіз ліквідності балансу клієнта дає можливість оцінити здатність і вірогідність повернення взятих у борг коштів відповідно до умов кредитного договору.

Аналіз полягає у зіставленні коштів, за активом згрупованих за ступенем їх ліквідності і розміщених у порядку убування ліквідності, із зобов’язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення і розташованих у порядку збільшення строків.    

Активи підприємства залежно вад ступеня ліквідності поділя­ються на чотири групи:

1. Найбільш ліквідні активи — всі статті грошових коштів клі­єнта і к/стр фін вкладення (каса, поточний рахунок, вал рахунок, ін гр кошти, к/стр фін вкладення).

2. Активи, що реалізуються швидко — дебіторська заборгова­ність та ін активи (розрахунки з дебіторами за товари, роботи і послуги, строк оплати яких не настав; розра­хунки з дебіторами за векселями отриманими; розрахунки з бю­джетом; розрахунки з персоналом за ін операціями; розра­хунки з дебіторами за авансами виданими; розрахунки з дочір­німи п-ми; розрахунки з ін дебіторами; ін оборотні активи.

3. Активи, що реалізуються повільно — вкладання у виробни­чі запаси і витрати. Величина цієї групи активів визначається як підсумок усіх за­пасів та витрат і д/стр фін вкладень; розрахун­ків з учасниками за мінусом витрат майбутніх періодів.

4. Активи що реалізуються важко — вкладання в основні засоби. Для розрахунку необхідно від основ­них засобів та ін позаоборотних активів відняти д/стр фін вкладення; розрахунки з учасниками та + внески в СФ ін п-в.

Пасиви підприємства залежно від ступеня терміну їх оплати поділяються також на чотири групи.

1. Невідкладені зобов'язання — кредиторська заборгованість, та позички (д/стр та к/стр), не погашені в строк.

2. Короткострокові пасиви — к/стр кредити і запо­зичені кошти.

3. Довгострокові пасиви — д/стр кредити і запозичені кошти, а також розрахунки за майно.

4. Стійкі пасиви — це джерела власних коштів, за винятком розрахунків за майно.

Величина цієї групи пасивів визначається як різниця джерел власних та прирівнених до них коштів і розрахунків з персоналом, за ін операціями і витрат майбутніх періодів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним: І

- якщо найбільш ліквідні активи більше або рівні невідклад­ним зобов'язанням (група 1 активу >= групи 1 пасиву);

— активи, що реалізуються швидко, більше або рівні к/стр пасивам (група 2 активу >= групи 2 пасиву);

— активи, що реалізуються повільно, більше або рівні д/стр пасивам (група 3 активу >= групи 3 пасиву);

- активи, що реалізуються важко, більше або рівні стійким пасивам (група 4 активу >= групи 4 пасиву)

Баланс ліквідний, якщо:          

— найбільш ліквідні А більше або рівні невідкладним З (група 1 активу >= групи 1 пасиву)

—А, що реалізуються швидко, більше або рівні к/стр П (група 2 активу >= групи 2 пасиву);

—А, що реалізуються довільно більше, або рівні д/стр, П (група 3 активу >= групи 3 пасиву);

— А, що реалізуються важко, менше стійких П (група 4 активу < групи 4 пасиву).

Баланс вважається достатньо ліквідним, якщо:

— найбільш ліквідні А більше або рівні невідкладним З (група 1 активу >= групи 1 пасиву);

— А, що реалізуються швидко, більше або рівні к/стр П (група 2 активу>= групи 2 пасиву);

- А, що реалізуються повільно, менше д/стр П (група 3 активу < групи 3 пасиву)

— А, що реалізуються важко, менше стійких П(група 4 активу < групи 4 пасиву).

  Баланс неліквідний, якщо:

- найбільш ліквідні А більше або рівні невідкладних З (група 1 активу >= групи І пасиву;

- А, що реалізуються швидко, менше к/стр П (група 2 активу < групи 2 пасиву)

- А, що реалізуються повільно, менше д/стр П (група 3 активу < групи 3 пасиву);

- А, що реалізуються важко, менше стійких П(група 4 активу <групи 4 пасиву).

Баланс абсолютно неліквідний, якщо:

— найбільш ліквідні А менше невідкладних З (група 1 активу < групи 1 пасиву);

— А, що реалізуються швидко, менше к/стр П (група 2 активу < групи 2 пасиву);

— А,що реалізуються повільно, менше д/стр П (група 3 активу <групи 3 пасиву);

— А, що реалізуються важко, менше стійких П(група 4 активу < групи 4 пасиву).

При аналізі ліквідності балансу клієнта найбільшу цікавість для банку, з погляду повернення виданого кредиту, мають перші дві гру­пи активів— найбільш ліквідні та активи, що реалізуються швидко.

Оцінка ризику кредитної угоди.

Оперуючи поняттям кредитний ризик, слід розрізняти такі терміни: кредитний ризик щодо позичальника, кредитний ризик щодо способу забезпечення позики, кредитний ризик щодо кредитної угоди. 

Кредитний ризик щодо кредитної угоди – це об’єктивно - суб’єктивна економічна категорія, що пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору й відображає міру (ступфінь) того, що позичальник може не виконати своїх зобов’язань перед банком щодо повернення боргу згідно з умоввами кредитного договору, і при цьому банку не вдасться своєчасно і в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат від неї.

Т.ч., можна зробити висновок, що кредитний ризик щодо кредитної угоди – це добуток (одночасна поява) кредитного ризику щодо позичальника та кредитного ризику щодо способу забезпечення позики. А звідси випливає, що кредитний ризик щодо кредитної угоди завжди буде меншим від кредитного ризику щодо позичальника або = йому в разі відсутності забезпечення позики. Ця обставина є дуже важливою при прийнятті практичних кредитних рішень (вирішення питання про надання позики, створення страхового резерву, встановлення адекватної ставки за кредит). Підставою для прийняття подібних рішень має бути величина кредитного ризику щодо кредитної угоди. На практиці дуже часто такі рішення приймаються з урахуванням лише кредитного ризику щодо позичальника, що призводить до їх неадекватності.