Споживчий кредит та його особливості

Споживчий кредит – кредит, який надається в на­ц-ній і інвалюті фізичним особам – рези­дентам України: 1) на придбання споживчих товарів тривалого користу­вання і послуг (оргтехніки, аудіо- і відеотехніки); 2) придбання нерухомості; 3) придбання автомобілей; 4) оплату навчання, лікування.

Споживчому кредиту властиві певні специфічні риси, пов'язані зі специфікою споживання фізичних осіб: 1) споживчі кредити надаються на придбання товарів кінцевого споживання, на відміну від кредитів, що нада­ються суб'єктам господарювання для фінансування пев­них господарських проектів; 2) фізичні особи вдаються до споживчого кредитуван­ня, коли їм не вистачає власних коштів, тоді як юр-чні особи використовують отриманий кредит для розширення своєї господарської діяльності з метою отри­мання прибутку; 3) погашення споживчого кредиту здійснюється в межах їх надхо­дження чи нагромадження; 4) споживчий кредит є засобом задоволення особистих, індивідуальних потреб фізичних осіб і має соціальний ха­рактер, бо прискорює одержання певних благ насе­ленням, насамперед із низьким і середнім рівнем доходу; 5) забезпеченням за споживчим кредитом є сталі гро­шові доходи фізичної особи – позичальника або товар (об'єкт кредитування), на купівлю якого планується отри­мати кредит.

Суб'єкти споживчого кредитування: 1)кредитори – банки, небанківські фі­нансово-кредитні установи, торгові орг-ції, п-ства, де працюють позичальники; 2)позичальники – фізичні особи.

Об'єктом споживчого кредиту є витрати, пов'язані із задоволенням потреб населення: 1)поточного характеру - придбання товарів тривалого користування в особисту власність, оплата лікування, плата за навчання; 2)капітального або інвестиційного характеру (будівництво житла, купівлю нерухомого майна).

Класифікація споживчих кредитів: 1)за об’єктом кредитування: 1.1. на задоволення потреб іпотечного характеру, 1.2. на задоволення потреб капітального або інвестиційного характеру; 2)за методами погашення: 2.1. кредити, що погашаються рівномірними платежами, 2.2. кредити, що погашаються ануїтетом; 3)за забезпеченням: 3.1. забезпечені заставою, 3.2. забезпечені гарантією, 3.4. забезпечені поручительством, 3.5. незабезпечені; 4)за способами сплати відсотків: 4.1. кредити, за якими відсотки сплачуються через визначені проміжки часу, 4.2. кредити, за якими відсотки сплачуються після закінчення строку кредитування, 4.3. дисконтні кредити; 5)за формою кредитування: 5.1. готівкова, 5.2. безготівкова (шляхом оплати платіжних документів); 6)за строком: 6.1. короткострокові, 6.2. середньострокові, 6.3. нестандартні; 7)за категорією кредитного ризику: 7.1. стандартні, 7.2. нестандартні; 8)за характером встановлення відсоткової ставки: 8.1. фіксована відсоткова ставка; 8.2. плаваюча відсоткова ставка.

Банки надають кредити фізичним особам у сумі,що визначається на основі вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Сумакредиту на будівництво, ку­півлю і ремонт житлових будинків, садових будинків, дач і інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути переданими банку в за­безпечення фізичною особою, і сумою її поточних до­ходів, за винятком обов'язкових платежів. Строк повер­нення споживчого кредиту залежить від цілей кредиту­вання, розміру кредиту і платоспроможності позичаль­ника.

Установи банків надають кредити повнолітнім, дієздат­ним громадянам України, які мають постійне джерело до­ходу (одержують заробітну плату, пенсію, інші грошові доходи) і відповідають вимогам: 1) відсутність негативної кредитної історії позичальника; 2) відсутність простроченої заборгованості за кредитом, отриманому в цьому або інших банках; 3) сума кредиту не повинна перевищувати сукупного річного доходу клієнта або встановлені банком ліміти кре­дитування.

Для отримання споживчого кредиту фізична особа має надати банку пакет документів: 1) кредитна заявка – анкета на отримання кредиту; 2) паспорт громадянина України; 3) довідка про присвоєння ідентифікаційного номера; 4) довідка з місця роботи із зазначенням посади, нара­хованого і фактично отриманого доходу за останній рік із відміткою про відсутність заборгованості за з/п; 5) виписка з трудової книжки про місце роботи за ос­танні 3 роки або ксерокопія трудової книжки, завірена відділом кадрів; 6) документи на підтвердження інших доходів пози­чальника (в разі наявності доходів не за основним місцем роботи).

У разі необхідності працівник кредитного відділу може вимагати додаткові документи: 1) копію декларації про доходи, завірену ДПА України; 2) документи про освіту; 3) свідоцтво про укладання шлюбу; 4) свідоцтво про народження дітей; 5) документи, що підтверджують право власності на рухоме і нерухоме майно або інші види застави.

Копії документів надаються разом з оригіналами, які після звірки на предмет відповідності повертаються пози­чальнику.

Під час співбесіди працівник кредитного відділу озна­йомлює фізичну особу з умовами кредитування і узго­джує з нею форму надання кредиту – готівкою, шляхом оплати платіжних документів.

Погашення споживчого кредиту здійсню­ється або рівними частинами щомісячно, а сума відсотків нараховується на фактичний залишок коштів, що перебу­вають у розпорядженні клієнта, або за ануїтетами. Пога­шення споживчого кредиту може здійснюватися клієнтом готівкою через касу банку, шляхом перерахування коштів з депозитного рахунку, переказами через пошту.

Оскільки фізичні особи мають можливість одночасно отримувати кредити в різних банках, користуватися кре­дитними картками, купувати товари з розстрочкою плате­жу, банки не мають можливості достовірно оцінити пла­тоспроможність позичальника і врахувати всі ризики, пов'язані з видачею споживчого кредиту. За таких обста­вин особливого значення набуває створення кредитних бюро (бюро кредитних історій), в яких можна отримати необхідну інф-цію про позичальника і про те, як він виконував свої попередні фінансові зобов'язання.

На сьогодні в Україні створено три кредитні бюро: 1) Перше всеукраїнське бюро кредитних історій (ПВБКІ), яке заснували 30 банків, 2 страхові компанії та Асоціація українських банків. Серед засновників – банки, які актив­но кредитують населення: "Райффайзен банк Аваль", Брокбізнесбанк, Кредитпромбанк, "Надра", "Південний", Укргазбанк, Укрексімбанк, УкрСиббанк, Укрсоцбанк, "Фінанси та кредит", "Форум". Згідно зі статутом частка одного учасника в статутному капіталі ПВБКІ не може перевищу­вати 9%. За рішенням банків розмір найбільшого внеску на сьогодні становить 250 тис. грн.; 2)Українське бюро кредитних історій. Засновники – Приватбанк і компанія "BigOptima"; 3)Нац-не бюро кредитних історій. Засновники – Нац-на асоціація кредитних спілок України, "Сreditinfo Group" (Ісландія) і інвестиційно-фінансова група "ТАС" у рівних частках.

Така сегментація інформаційного ринку, на думку екс­пертів, не сприятиме отриманню якісної інф-ції: 1) передача одним банком інф-ції у кілька бюро підвищує можливість помилок; 2) банки, отриму­ючи інф-цію щодо позичальника у різних бюро, фак­тично будуть змушені щоразу платити за одну й ту саму інф-цію.

Експерти вважають, що перспективи розвитку спожив­чого кредитування пов'язані з розширення кола учасни­ків Першого всеукраїнського бюро кредитних історій, створеного банками, на які припадає, за їх підрахунками, приблизно 53% ринку (за оцінками керівництва бюро, з урахуванням банків, які не є засновниками, а хочуть бути користувачами цього бюро, цей сегмент становитиме 62-65%). Частка Українського бюро кредитних історій оці­нюється приблизно у 21%, Нац-ного бюро кредит­них історій – близько 11%.