Діагноз: прихований мастит у задніх частках у корови

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

КЛІНІКА КАФЕДРИ АКУШЕРСТВА І БІОТЕХНОЛОГІЇ РЕПРОДУКЦІЇ ТВАРИН  

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ № 4950

ДІАГНОЗ: Прихований мастит у задніх частках у корови

КУРАТОР:Плохотнюк І.В.

СТУДЕНТ 3 СПб групи

 2  КУРСУ ФВМ

Тарици Василя

Дмитровича

  

 

Біла Церква

2020 р.

Р Е Є С Т Р А Ц І Я

 

Вид тварин - ВРХ, кличка - Ружана, № - 4950 Стать- корова,

Вік - 4р., Масть - червона, прикмети - білі плями на тілі які хаотично розміщенні, на кінцівках у вигляді чобіт.

Порода - Айширька, напрямок - молочний. Жива вага - 450кг

Кому належить тварина - НВЦ БНАУ

Адреса і № телефону - с.Бугаївка,Білоцерківський район

Дата і час надходження в клініку   27.02.2020 р. 08год  00хв

Дата вибуття із клініки _________________ 2020р.

 

А Н А М Н Е З

А. vitae

Утримання – корова утримується в цегляному приміщенні, тип утримання боксове,,вентиляція природня, освітленість природння, параметри мікроклімату в нормі.

догляд – годівля двохкратна, напування тварин вільне з автоматичної поїлки, вигул тварин вільний.
продуктивність – 6900 кг молока за лактацію

кількість родів - 2

дата останніх – 17.03.2020р.

перебіг родів і післяродового періоду – роди і післяродовий період пройшли успішно без ускладнень, допомогу ніяку не надавали

А. morbi

дата захворювання – точної дати захворювання немає, орієнтовно 24.04.2020р

ознаки і симптоми хвороби – видимих ознак та симптомів не виявленно під час огляду

чи надавалася допомога і у чому вона полягала – раніше ніяка допомога не надавалася

наявність тварин з подібними хворобами – не зарієстровано

Епізоотологічний стан – господарство благополучне щодо інфекційних та паразитарних хвороб

Лабораторні дослідження (крові, сечі та інші) – проводилися лабораторні дослідження молока(проба з мастидином),при здоюванні через сито темного кольору видно згустки молока.

ДАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТВАРИНИ ПРИ НАДХОДЖЕННІ В КЛІНІКУ

Температура   38.3 Пульс 61 уд/хв Дихання   18 за 1 хв

 

Характерні зміни загального стану, шкіри, слизових оболонок, лімфовузлів, системи органів кровообігу, дихання, харчотравлення, органів руху та нервової системи: характерних змін при огляді не виявлено

 

 

РАЦІОН ГОДІВЛІ

Вага тварини – 450 кг продуктивність – 5900 кг

Показники	Норма						Всього	± до норми	Забез-                                              печ., %
Добова дача, кг
К.од.
Обмінна енергія, мДж
Суха речовина, кг
Сирий протеїн, г
Перетравний протеїн, г
Сира клітковина, г
Крохмаль, г
Цукор, г
Сирий жир, г
Кухонна сіль, г
Кальцій, г
Фосфор, г
Магній, г
Калій, г
Сірка, г
Залізо, мг
Мідь, мг
Цинк, мг
Кобальт, мг
Марганець, мг
Йод, мг
Каротин, мг
Віт. D, млн, МО
Віт. Е, мг

 

Коротка характеристика раціону:

1. Забезпеченість раціону енергією (к.од.)	фактично __________ норма  __________
2. Забезпеченість перетравним протеїном на 1 к.од.	фактично __________ норма  __________
3. Цукрово-протеїнове співвідношення	фактично __________ норма  __________
4. Кальцієво-фосфорне співвідношення	фактично __________ норма  __________

Дефіцит речовин

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослідження молочної залози

(огляд, форма, об’єм і симетрія часток і сосків; колір, цілісність і пігментація шкіри – молочна залоза чашеподібної форми,щільно прилягає до черевної стінки, долі молочної залози симетричні, передні соски дещо довщі ніж задні, шкіра не піщментована, блідо рожевого кольору, деформацій та інших змін не виявлено.

 

пальпація поверхнева (температура, рухливість шкіри) – шкіра легко збирається в складки, еластична, температура в нормі.

 

глибока (болючість, консистенція) – при глибокій пальпації задніх часток виявленно легку болючість, консистенція паренхіми вимені пружно-еластична.

 

форма, розміри, болючість лімфатичних надвим’яних вузлів – лімфатичні вузли продовгуватої форми, гладенькі, рухомі, при пальпації не болючі.

 

оцінка секрету (колір, консистенція, включення, запах) – молоко яке виділилося при доїнні білого кольору з своєрідним характерним запахом молока, домішки такі як - кров, гній, згустки відсутнні.

 

діагностичні показники субклінічного маститу – проба на мастит з мастидином позитивна(+++)

Результати акушерського, гінекологічного; андрологічного дослідження

(підкреслити)

стан вульви – вульва помірно зволожена, не гіперемійована, набряки відсутні, віділення слизу та зяяння не спостерігається, больва реакція відсутння.

переддвер’я піхви – слизова оболонка блідо-рожевого кольору, слабо зволожена, поверхння помірно набрякла.

піхви – слизова оболонка блідо-рожевого кольору без ускоджень, слабо зволожена, помірно набрякла поверхня.

Матки – розміщена в тазовій порожнині, роги симетричні, форма циліндрична, маткові артерії не пульсують, больова чутливість відсутня.

правого яєчника – при трансректальному дослідженні встановили що розмір яєчника становить 2,2х1,5х1,4. Має гладеньку поверхню, без жовтих тіл та везикулярних фолікулів, відсутніх під час пальпації.

лівого яєчників - при трансректальному дослідженні встановили що розмір яєчника становить 2,4х1,6х1,4. Має гладеньку поверхню, без жовтих тіл та везикулярних фолікулів, відсутніх під час пальпації.

 

Яйцепроводів – довжина 24 см,діаметр близько 5мм

                                   

Діагноз (перелік показників, що його обгрунтовують і визначення) –

При лабораторному дослідженні молока з задніх дійок, проба з мастидином позитиивна, слабке желе, при здоювані через сито темного кольору виявлено казеїнові згустки молока що також свідчить про запалення вимені.

Первинний – Прихований мастит у задніх частках вимені

Заключний – Прихований мастит у задніх частках вимені

Прогноз (обгрунтування щодо одужання, відтворення, продуктивності) – Прогноз щодо одужання сприялтливий при ефективному лікувані та забезпеченні необхідних умав утримання.

План лікування (методи, препарати; частота і тривалість процедур) – корову ізолюємо від інших тварин у санітарний бокс, для більш ефективного лікування застосовуємо часте здоювання для запобігання внутрішньотканиного тиску паранхіми вимені, серед препаратів використовуємо: інтрацистерально – Мастисан А- форте,

внутрішньочеревно – 10% розчин новокаїну, внутрішньомязово- іхлюковіт.Частота проведення процедур 1 раз на день, тривалість 3 дня.

 

ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ І ЛІКУВАННЯ

Дата	Т	П	Д	Методики і курс лікування та зміни стану тварини	Рецепти
1	2	3	4	5	6
27.04	38,0	36	15	Корову перевели в санітарний бокс, дещо зменшили добову даванку соковитих та концентрованих кормів, для зменшення внутрішньотканиного тиску застосовуємо часте здоювання(через кожні 5-6 годин).Проводимо масаж задніх часток вимені. Мастисан-А форте вводимо після останьої дойки молока, здоюємо молоко шприц для інтрацистирального введення, підігріваємо до температури тіла тварини та ретельно змішуємо, після чого вводимо в дійковий канал вміст шприца. Після введення проводимо масаж вимені та дійки, з низу догори для більш кращого проникнення препарату в молочну цистерну.   Новокаїн 10% вводимо внутрішньочеревно в дозі – 20мл на одне введення   Іхлюковіт вводимо внутрішньомязово в ділянці таза в дозі – 15мл на одне введення, вводимо ранком та ввечері.	Rp.: Mastisan A forte – 10,0 D.t.d.№ 2 D.S.Інтрацистерально. На одне введення, вводимо по 1 шприцу в дійку,після вечірнього доїння в уражені долі вимені.   Rp.: Sol.Novocainum 10%- 20,0 in flaconis D.S. Внутріньочеревно по 20,0 на одне введення.    Rp.: Ichliucovitii – 20,0 In flaconis D.S.внутрішньомязово, по 20,0 на одне введення.

 

 

1	2	3	4	5	6
28.04	37.8	38	26	Стан тварини дещо покращився, при здоюванні через сито темного кольору не помітні казеїнові молочні згустки. Лікування продовженно по тій же самій схемі.	Rp.: Mastisan A forte – 10,0 D.t.d.№ 2 D.S.Інтрацистерально. На одне введення, вводимо по 1 шприцу в дійку,після вечірнього доїння в уражені долі вимені.   Rp.: Sol.Novocainum 10%- 20,0 in flaconis D.S. Внутріньочеревно по 20,0 на одне введення.    Rp.: Ichliucovitii – 20,0 In flaconis D.S.внутрішньомязово, по 20,0 на одне введення.

1	2	3	4	5	6
29.04	37.9	33	17	Стан тварини задовільний, при глибокій пальпації задніх часток вимені паранхіма не щільна як до лікування, болючості немає, при доїні через сито темного кольору казеїнових згустків молока немає, лікування продовжено по попередній схемі. Через 7 днів рекомендовано провести повторну діагностику на прихований мастит	Rp.: Mastisan A forte – 10,0 D.t.d.№ 2 D.S.Інтрацистерально. На одне введення, вводимо по 1 шприцу в дійку,після вечірнього доїння в уражені долі вимені.   Rp.: Sol.Novocainum 10%- 20,0 in flaconis D.S. Внутріньочеревно по 20,0 на одне введення.    Rp.: Ichliucovitii – 20,0 In flaconis D.S.внутрішньомязово, по 20,0 на одне введення.

 

 

ГРАФІК ТЕМПЕРАТУРИ, ПУЛЬСУ І ДИХАННЯ

 

Дати

Частота дихання за 1 хв

Дні хвороби

1

2

3

4

5

6

7

ВРХ (дор.)

12−25

Т

П

Д

ВРХ (мол.)

15−30

Вівці (дор.)

15−20

Ягнята

13−30

Кози (дор.)

10−20

430

100

70

Козенята

15−30

Коні (дор.)

8−16

Лошата

15−20

Свині

12−20

Собаки

15−20

420

90

60

Щенята

15−25

Коти

15−25

Кролі

50−60

Частота пульсу за 1 хв

410

80

50

ВРХ

50−80

Вівці

70−80

Кози

70−80

Коні

24−42

400

70

40

Свині

60−90

Собаки

70−120

Коти

110−130

Кролі

180−200

390

60

30

Фізіологічні коливання температури тіла тварини

ВРХ

37,5−39,5

Телята

38,0−39,0

Вівці

38,5−40,0

380

50

20

Кози

38,5−40,5

Коні

37,5−38,5

Свині

38,0−40,0

Собаки

37,5−39,0

Коти

38,0−39,5

370

40

10

Кролі

38,5−39,5

ВИСНОВОК

Визначення хвороби. Причини даного захворювання з аналізом впливу годівлі та гігієни утримання. Патогенез. Особливості клінічної картини. Обгрунтування діагнозу, диференціальний діагноз. Прогноз. Обгрунтування методів лікування. Рекомендації щодо профілактики даного захворювання. Використана література.

Усі питання необхідно висвітлювати стосовно до даної тварини. У кінці історії хвороби куратор ставить дату здачі і власний підпис.

Обов’язкові вимоги: ілюстрації, рисунки, фотографії, діаграми, сонограми; висновки необхідно висвітлювати грунтовно, виходячи з даних літератури та даної курації.

Приховані (субклінічні) мастити. Іноді мастит може перебігати без видимих клінічних ознак, тобто субклінічно, приховано, безсимптомно. Це серйозна проблема тваринництва. На одну корову з клінічним маститом припадає від 4 до 20, а за окремими авторами – до 40 випадків прихованого маститу. Субклінічний мастит може переходити у клінічний.

Етіологія. Причинами субклінічних маститів є ті ж, що й клінічних форм маститу – незавершене лікування корів із клінічними формами маститу, підвищений вакуум при машинному доїнні, перетримування доїльних стаканів на вим’ї, пропуски доїння, неповне видоювання, неправильний запуск корів, інтоксикації організму, мікроби-коменсами (Staphylococcus аureus, Streptococcus agalactiae, Str. dysgalactiae, Str. uberis, Escherichia coli) та проникнення мікрофлори з довкілля. Зазначені чинники обумовлюють зниження місцевого імунітету молочної залози та виникнення прихованої форми запалення з відповідними змінами фізико-хімічних властивостей та якісного складу молока. Клінічні симптоми: в’ялий, непомітний перебіг серозного, катарального чи серозно-катарального маститу, що призводить до призупинення молокоутворення та атрофії ушкодженої частки залози. Процес може приймати гострий перебіг, правда – рідко. При старанній пальпації молочної залози можна виявити набряк чи деяку асиметрію часток, зменшення товщини цівки молока при доїнні, звуження дійкового каналу, згрубіння його стінок. У молоці можуть виявлятися дрібні згустки та пластівці, які можна помітити після відстоювання, проціджування молока через чорну марлю чи чорне ситечко. Проте, найхарактернішою ознакою прихованого маститу є поступове зниження молокоутворення. Молоко з ураженої частки – рідке.       

Діагноз на прихований мастит уточнюють лабораторним дослідженням молока. Найпридатнішими критеріями є виявлення згустків казеїну, змін реакції молока та наявність в ньому соматичних клітин. Для органолептичної оцінки молока здоюють з кожної частки вим’я секрет у бактеріологічну чашку, пробірку чи пластинку з ямками і, легко похитуючи її, можна побачити пластівці чи згустки казеїну. Ще краще використати для цього спеціальну чашку чи банку із вмонтованим у неї темним ситечком. Експрес-метод виявлення субклінічного маститу у сухостійних корів за М. І. Полянцевим. Пробу ставлять на 30–35-й день сухостою. З кожної частки вим’я послідовно здоюють секрет у ямки молочно-контрольної пластинки і проводять органолептичну оцінку його за об’ємом, кольором, прозорістю, клейкістю, консистенцією. Нормальний секрет в кінці першого місяця сухостою є густим (як мед), клейким, від солом’яно-жовтого до шафранового кольору, тоді як у хворих тварин він значно більшого об’єму (не 1–2, а 2–5 і до 100 мл), напіврідкий, із зниженою клейкістю, каламутний, непрозорий. Діагностику субклінічного маститу проводять один раз на місяць шляхом постановки реакції молока з діагностичними препаратами: мастидином, димастином, бромтимолом та ін., за допомогою молочно-контрольних пластинок МКП-1 чи МКП-2, напівавтоматичного приладу конструкції Д. Д. Логвинова, тест-карт на мастит і т. П

Нормальне молоко корів слабко кислої реакції (рН 6,5–6,7; 16–18° Тернера). При виникненні маститу воно стає лужним (хоча при хронічному маститі – нейтральним). На цьому базується більшість лабораторних методів діагностики маститу. Бромтимолова проба. До 1 мл молока додають 2–3 краплі 0,1 %-го спиртово-водного розчину бромтимолбляу і змішують. Якщо молоко забарвлюється у жовто-зелений колір – маститу немає, тоді як зелений або синій колір вказує на ураження вим’я маститом. Бромтимолова проба з використанням паперових індикаторних карток, просякнутих бромтимолбляу. На кожен кружечок індикаторної картки здоюють 1–2 краплі молока з відповідної частки вим’я. Через 10–15 сек. наступає зміна кольору кружечка. Нормальне молоко забарвлює кружечок у жовтий чи жовто-зелений колір, а молоко з уражених маститом часток забарвлює їх у синьо-зелений, зелений чи темно-зелений колір. В 1 мл молока здорової корови міститься до 500 тис. соматичних клітин – лейкоцитів, лімфоцитів, злущеного епітелію. Їх кількість зростає в молозиві, під кінець лактації і особливо (у 5–10 разів) при маститі. Кількість лейкоцитів можна підрахувати або визначити за допомогою непрямих проб (мастидинової, димастинової та ін.). Проба Уайтсайда. Вносять у пробірку з 5 мл молока, додають 2 мл 4 % розчинну NaOH, змішують. При великій кількості клітин, (понад 500 тис./мл) утворюються пластівці та желеподібна маса, а якщо лейкоцитів у молоці мало, суміш залишається гомогенною. Якщо для постановки реакції користуються молочно-контрольною пластинкою, то в кожну ямку вносять по 1 мл молока та 0,2 мл 4 %-го NaOH і змішують скляною паличкою і стежать за зміною консистенції суміші. Проба за допомогою тест-картки фірми Пфайфер компанії Альфа-лаваль. Вносять у кожну ямочку пластинки необхідну кількість молока з кожної чверті, змішують його паличкою з внесеним на дно ямочки сухим діагностикумом і оцінюють реакцію за таким принципом: 1) в’язкість молока не змінюється – в ньому міститься до 200 тис. соматичних клітин, реакція негативна; 2) суміш у ямочці стала дещо густішою, в ній паличкою вловлюються тягучі ниточки – молоко містить 150–500 тис. соматичних клітин, інфекція відсутня; 3) суміш ще більше згусла, але не тягнеться за паличкою – у молоці від 400 тис. до 1,5 млн клітин, можливо вим’я інфіковане; 4) суміш у ямочці густа, її можна дещо підняти паличкою – у молоці від 800 тис. до 5 млн соматичних клітин, вим’я інфіковане; 5) у ямочці утворилася дуже густа суміш, яку можна витягнути паличкою – у молоці міститься понад 5 млн соматичних клітин, воно від корови, хворої на мастит. Проба з мастидином. До 1 мл молока додають 1 мл 2 %-го водного розчину мастидину і змішують. Облік реакції: а) молоко нормальне, суміш однорідна блідо-бузкового кольору або в ній є сліди (+) утворення желе – реакція негативна; б) слабке желе (++), яке не можна вигорнути паличкою – реакція сумнівна; в) добре сформований згусток темно-бузкового чи фіолетового кольору, який наполовину (+++) або повністю (++++) вигортається з пластинки – реакція позитивна.

Проте, слід мати на увазі, що в перші 2–3 дні після отелення, перед запуском і під час запуску кількість клітин, в тому числі і лейкоцитів, у секреті зростає, змінюються його фізико-хімічні властивості, зокрема, спостерігається відхилення рН в кислий бік після отелення і в лужний бік – під час запуску. Тому секрет молочної залози може давати у вказаних пробах сумнівну чи позитивну реакцію. В сухостійний період корів досліджують на мастит двічі: через 10–15 днів після запуску і за 10–15 днів до отелення.

Профілактика прихованих маститів полягає в тому що слід приділяти велику увагу технології утримання тварин, технології доїння корів та норми і режим годівлі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветеринарное акушерство и гинекология /А. П. Студенців, В. С. Шилов, Л. Г. Субботина, О. Н. Преображенський; Под ред. В. С. Шилова 6-е издание, испр. и доп. – М.: Агропромиздат, 1986. – 480с.

2. Гончаров В. П., Карпов В. А., справ очник по акушерству и гинекологии животных. – М.: Россельхозиздат, 1980. – 174с.

3. Коробко Т. П., Цофина А. А., Фармакология с рецептурой. М.: Медицина, 1969- 280с.

4. Патофізіологія тварин: Підручник + А. Н. Мазуркевич, В. Л. Тарасович., Дж Клугі – К.: Вища шк., 2000р. – 352с.

5. Практикум по акушерству, гинекологии и искусственному осеменению сельскохозяйственных животных / В. А. Акатов, Н. М. Булгаков, Г. В. Зверева и др. – М.: Колос, 1973 – 210с.

6. Валгошкин С. Д. Акушерство – гинекологическая диспансеризация коров и телок. – Минск: Урожай, 1987. – 128с.

7. Кононов Г. А. Справочник по ветеринарии. Л. Колос, 1979. – 400с.

8. Логвинов Д. Д.: Беременность и роды у коров. – К.: Урожай, 1975. – 240с.

9. Яблонский В. А. Практичнее акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – К.: Мета, 2002. – 319с.

10. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин/ В. І. Шевченко, І. П. Кондрахін. – Біла церква, 1999.

 

Дата _____________________               Підпис ___________________

 

Лист ординатора ___________________________________________________

 

Студент_____ групи ______курсу ФВМ БНАУ ________________________

 

Дата	Зміст зауважень, рецензія і висновок про рекомендацію до захисту

 

Дата __________________                       Підпис _____________