Дослідження проводилось на базі групи ГИ 072, Національного гірничого університету, 3-го курсу. Вибірка становить 16 чоловік. Дослідження проводилось на базі методик, текст яких наводиться в додатках та в розділі 3.1.
Мета дослідження - визначити соціально-психологічний клімат та згуртованість даної групи.
Результати дослідження групової згуртованості
1. Максим | 18 |
2. Олексій | 19 |
3. Марія | 22 |
4. Дмитро | 20 |
5. Григорій | 17 |
6. Анастасія | 23 |
7. Олександр | 21 |
8. Сергій | 16 |
9. Микола | 20 |
10. Вадим | 21 |
11. Оксана | 19 |
12. Світлана | 24 |
13. Іван | 21 |
14. Сергій 2 | 19 |
15. Дмитро 2 | 22 |
16. Олена | 20 |
За результатами Методики діагностики групової згуртованості (Немов Р.С.) можна зробити такі висновки:
· Середній бал всіх відповідей в групі становить - 20, тому можна вважати, що дана група дійсно характеризується високим рівнем згуртованості.
· Також, потрібно відмітити, що сума балів яка відповідає суб'єктивній оцінці рівня групової згуртованості має різні показники у хлопців та дівчат. За результатами саме цього тесту видно, що у хлопці визначають рівень згуртованості групи на декілька балів нижче, ніж дівчата.
|
|
Висновок
Отож, на сучасному етапі набагато швидшими темпами розвивається психологія як наука, саме тому дуже багато нововведень до різних галузей психології. Це також вплинуло і на соціальну психологію.
В цій курсовій я розкривала тему з «Соціальної психології» Проблема групи в соціальній психології.
Група - це людська спільність, що вирізняється в соціальному цілому на основі певної ознаки (класова належність, наявність чи характер сумісної діяльності, рівень розвитку між особистих стосунків, особливості організації і т.ін.).
Вони бувають різними, з цього випливає, що кожну групу потрібно вивчати окремо та поглиблено, тому, що в кожній групі відбувається спілкування, виникають свої проблеми, конфлікти. Також до кожного члена групи потрібно ставитися з повагою та цікавістю, саме тому, що в кожній групі є лідер на якого хочуть бути схожі інші та вигнанець на якого майже ніхто не звертає уваги.
Для запобігання конфліктних ситуацій між членами груп розроблено досить-таки багато різних методик, тестів, порад. За допомогою них можна визначити роль людини в колективі, відкоригувати поведінку людини, в дечому навіть змінити її ставлення до оточуючих, при цьому навіть не давати порад, просто дати можливість самому зрозуміти дану проблему, наштовхуючи людину на вирішення цієї ситуації.
З організацією діяльності групи, динамікою її розвитку пов'язані групові процеси. У практичній частині своєї курсової роботи я досліджувала згуртованість та соціально-психологічний клімат окремої групи.
|
|
Групова динаміка охоплює всі види колективної взаємодії у групі. Йдеться про такі процеси, як групова згуртованість, влада, прийняття рішення, зміна влади, спосіб реагування на інші групи та ін.
Групова динаміка (грец. dunamicos - сильний) - сукупність процесів, що відбуваються в групі і характеризують її з точки зору руху, розвитку та функціонування.
Внутрішнє життя групи, соціальне, психологічне самопочуття об'єднаних у ній індивідів, ефективність взаємодії із навколишнім середовищем залежать від згуртованості групи, різний вияв якої по-різному впливає на її конфліктогенність.
Групова згуртованість - утворення, розвиток і формування зв'язків у групі, які забезпечують перетворення зовні заданої структури на психологічну спільність людей, психологічний організм, який живе за своїми нормами і законами відповідно до своїх цілей і цінностей.
Одним із перших розпочав досліджувати групову згуртованість американський соціальний психолог Леон Фестінгер (1919-1987), вважаючи критерієм частоту і міцність групових зв'язків.
Також, в роботі треба пояснити поняття психологічного клімату - це емоційно-психологічний настрій групи, в якому на емоційному рівні відображаються особисті і ділові взаємостосунки членів групи, які визначаються моральними нормами та інтересами.
Список літератури
1. Агеев В.С. Психология меж групових отношений. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. - 143 с.
2. Бойко В.В., Ковалев А.Г., Панферов В.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. - М.: Міль, 1983. - 450 с.
. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии общения. - М.: Просвещение, 1987. - 370 с.
. Донцов А.И. Проблемы групповой сплоченности. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. - 128 с.
. Казмиренко В.П. Социальная пихология организаций. - К.: МЗУУП, 1994. - 320 с.
. Кричевий Р.Л., Дубровская Е.М. Психология малой группы. Обозов Н.Н. Межличностнме отношения. - Л., 1979. - 490 с.
7. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренінг. - К.: Моск. 1989. 140 с.
8. Цимбалюк І. М. Психологія. - Навч. Посібник.: Рівне, 2003. - 136 с.
. Цимбалюк І. М., Яницька О.Ю. Загальна психологія. - Навч. Посібник.: Рівне, 2004. - 232 с.
10. Шибутани Т. Социальная психология. - М, 1968. - 520 с.
11. Щекин Г.В. Пракгическая психология менеджмента: В 2-х кн. - К.: МЗУУП, 1993. - 460 с., 540 с