Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять

Одне із ключових завдань музейних працівників – наукове опрацювання фондів, яке здійснюється з метою збереження, дослідження та подальшого використання музейних предметів. Перший етап цієї масштабної роботи становить комплектування фондів. Під час цього процесу відбувається відбір предметів для музею, їх охорона. Слідом (а часто і під час відбору) відбувається вивчення предметів навколишньої дійсності з метою виявлення наявності/відсутності (притаманна їм) у них музейної цінності. Після цього предмети фіксуються в документах музею, набувають юридично захищеного статусу – таким чином проводиться облік фондів. Саме на цьому етапі проводиться поглиблене вивчення музейних предметів.

Сучасне музеєзнавство визначає комплектування музейних фондів як цілеспрямований процес, який, керуючись методологією профільних дисциплін та музеєзнавства спрямований на виявлення і збір предметів музейного значення для формування музейного зібрання. Висвітлюючи матеріал першого підпункту, доповідач повинен звернути увагу на розширення змісту поняття «комплектування музейних фондів», яке певний час було тотожне «збиральницькій роботі», однак від 1970-х років набуло концептуального значення. Доповідь по другому підпункту вимагає роз’яснити різницю між систематичним, тематичним та комплексним комплектуванням, а також докладно охарактеризувати різноманіття його форм (закупівля, дар, обмін, цільові замовлення), окремо зупинившись на специфіці та труднощах комплектування матеріалами із сучасного етапу. Характеристика останньої кладової комплектування фондів потребує зупинитись на діяльності спеціального органу – фондово-закупівельної комісії, яка формується із спеціалістів різного профілю та співробітників різноманітних відділів музею, яка вирішує чи предметним є музейно значимим і чи потрібен він для конкретного закладу. Слід з’ясувати тонкощі оформлення різноманітних актів, угод описів і, особливо, на документації різного роду експедицій зі збору матеріалів до музеїв.

Термін «вивчення музейних предметів» у радянському музеєзнавстві з’явився у 1960-х рр. Це поняття хоч і є складовою інших етапів науково-фондової роботи, однак останнім часом його виділяють в окремий аспект науково-фондової роботи. Розпочинаючи вивчення цього питання студентам слід врахувати певну особливість цього етапу. Дослідження музейного предмету, насамперед, відбувається засобами та методиками профільних для конкрентого музею дисциплін, однак на цьому воно не припиняється, адже музейний предмет цікавить музейників не лише як джерело певних знань, об’єкт інформації. Предмет для музейників також цікавий як культура цінність і як джерело емоцій для оточуючих. У процесі вивчення музейних предметів виділяють три послідовні етапи (атрибуція, класифікація та інтерпретація), на кожному з яких слід докладно зупинитись доповідачу. Характеризуючи етап атрибуції предметів, студенту рекомендується докладніше охарактеризувати на певному прикладі спеціально призначену літературу для таких цілей – т.зв. визначники (ілюстровані видання, у яких виділені та описані ознаки притаманні для певної групи споріднених предметів).

Юридична охорона пам’яток, тобто їх облік, є процесом, що здійснюється у музеях безперервно, адже теоретично фонди музею безперервно поповнюються. Вивчаючи механізм обліку, студент послідовно розкриває різноманітні його етапи розпочинаючи від складання акту прийому документів на постійне збереження. Вичерпна відповідь повинна містити роз’яснення призначення різновидів документів, в якому основна увага зосереджена на принципах укладання книги надходжень музейних предметів та наукових інвентарів. Студент повинен розуміти вимоги до нумерування предметів в науковому інвентарі, а саме що означають цифрові та літерні позначення, як правильно нанести облікову позначку на предмет, щоб вона була доступна для огляду і не шкодила зовнішньому вигляду предмета тощо. Окремої уваги заслуговує характеристика картки наукового опису предмету, яка свого роду підготовчим документом перед записом до наукового інвентаря, і на сонові якої також створюється низка картотек. Доповідачеві слід в загальних рисах ознайомити групу як реєструється рух музейних предметів між підрозділами музею та іншими музеями, про призначення щорічних звітів про рух музейних фондів, механізм переобліку фондів.

Тема 7. Музейна експозиція

1. Мета, завдання та специфіка експозиційної діяльності музеїв.

2. Принципи та методи побудови музейних експозицій. Види експозиційних матеріалів.

3. Основні етапи побудови музейних експозицій.

4. Організація монтажу експозиції.

Теми індивідуальних завдань:

1. Тематична структура експозицій музеїв історичного профілю.

2. Художнє вирішення музейної експозиції.