Урок 5
Політизація українського національного руху
Мета: визначити проблеми становлення української нації на початку ХХ ст.; охарактеризувати процес створення перших політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. та діяльність політичних партій Західної України; продовжувати розвивати в учнів уміння та навички роботи з історичними джерелами, аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, узагальнення, порівняння, висловлювати та аргументувати свою
позицію; на прикладах діяльності політичних партій виховувати в учнів патріотичні почуття.
Основні поняття: «політична партія», «РУП», «Самостійна Україна» М. Міхновського, «УДП», «УРП», «УНП», «УСДРП».
Обладнання: роздавальні картки з документами, історичними матеріалами, портрети засновників політичних партій.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• називати проблеми становлення української нації на початку ХХ ст.;
• визначати хронологічну послідовність явищ політичного життя, утворення політичних партій та рухів;
|
|
• характеризувати процес утворення українських політичних партій, називати їх провідних діячів та цілі;
• порівнювати український рух початку ХХ ст. у Н аддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за питаннями
1. Що таке політична партія?
2. Пригадайте, коли і як виникли перші політичні партії в Західній Україні. Кого із засновників цих партій ви можете назвати?
3. Як їхня діяльність вплинула на український національно-визвольний рух?
4. Як партії пропонували вирішити українське національне питання? Яким вони бачили майбутнє України?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
Початок XX ст. характеризувався швидким розвитком в Україні визвольного руху, який виявлявся в різних формах, проте охоплював всю Україну — і Східну, і Західну. Виникло новее покоління українських діячів, які називали себе «національно свідомими українцями», вимагаючи для свого народу національних прав, політичної свободи й соціальної справедливості. «Нові» українці — це переважно студенти, і особисті контакти між ними зав’язувалися в гімназичному та університетському середовищі, де й зароджувались нелегальні рухи, які згодом сформували активну опозицію царату.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Проблеми становлення української нації
Постановка питання
• Пригадайте, в якому стані перебував процес формування української нації у другій половині ХІХ ст. Які чинники на це впливали?
|
|
У ч и т е л ь. Процес становлення української нації та розвиток національного руху продовжився і на початку ХХ ст. Проте в ньому виникли деякі нові тенденції.
1. Висока концентрація робітників в промислово розвинених регіонах.
У промисловості України було зайнято понад 360 тис. робітників, причому 44 % з них були зосереджені на великих підприємствах з кількістю працюючих понад 500 чол. Така висока концентрація робітників сприяла швидкому визріванню їх політичної свідомості, посиленню боротьби проти царизму і капіталістичної експлуатації.
2. Досить строкатий склад робітничого класу.
Українські підприємства залучали трудящих з усієї Росії. Серед них були і кваліфіковані робітники, і безземельні та малоземельні селяни. З одного боку, вони несли з собою прогресивні революційні настрої, а з іншого — захоплювали український народ своїми ідеями й русифікували його.
3. Різке погіршення становища населення.
Особливу роль у цьому відіграла загальноекономічна криза на початку XX ст., яка призвела до масового безробіття і різкого погіршення становища трудящих. У липні та серпні 1903 р. Україну охопив загальний страйк: страйкувало близько 200 тис. робітників, які вперше висунули політичні та економічні вимоги.
Подібні процеси відбувалися і на західноукраїнських землях. Одним із найвідоміших революційних виступів західноукраїнського пролетаріату на початку XX ст. був страйк 4 350 будівельників Львова, що тривав з 26 травня по 5 червня 1902 р.
4. Активізація робітничого і селянського руху.
Переважна більшість населення України мешкала у селах, і на перший план звичайно виступало аграрне питання. У 1990–1901 рр. в Україні було зареєстровано 670 селянських заворушень. Отже, на рубежі двох століть революційним настроєм були охоплені всі верстви суспільства.
5. Відбулися зміни в національному складі населення України.
Швидкий промисловий розвиток зумовив приплив населення з центральної Росії, насамперед у Донецько-Криворізький регіон. Унаслідок цього в деяких містах Катеринославської, Херсонської і Київської губерній помітно переважало російське населення. Наприклад, у Миколаєві росіян було 56,3 %, українців — 7,5 %, у Харкові відповідно 62,8 і 26 %, в Одесі — 47,7 і 9,2 %,
в Києві — 54,5 і 21 %. У Донбасі близько 70 % усього загалу пролетарів були вихідцями з російських губерній. Крім того, майже вся Україна, крім Харківської губернії, належала до так званої смуги єврейської осілості: питома вага єврейського населення в Україні становила 7,5 %, а в містах ця цифра сягала 28 %.
Отже, існувала вельми суттєва національна різниця між майже цілком українським селом і багатонаціональним містом.
6. Ускладнилися соціальні та національні відносини, що встановилися між селом і містом.
Це зробило актуальною проблему політичної співпраці. Для її розв’язання більше долучалися ті діячі, які перебували на українських позиціях. Вони насамперед мусили шукати шляхи поєднання непримиренності радикально-демократичного українського націоналізму з визріваючою російською ідеологією марксизму. Ні ті, ні інші не мали ніякого впливу на українське сільське населення. Але соціалістичні ідеї чи заклики були дуже популярними майже в усіх українських політичних угрупуваннях.
Створення політичних партій Наддніпрянської України
Робота з таблицею
Політичні партії Наддніпрянської України | |
1900 р. — РУП (Революційна українська партія) | • Засновники: Д. Антонович, М. Русов, О. Коваленко; • перший програмовий Документ — брошюра М. Міхновського «Самостійна Україна»; • вважали, що визначну роль у боротьбі має віді- грати селянство, тому йшли в села, розповсюджуючи там брошури, газети, журнали; • видавали 4 газети, випустили 150 тисяч брошур, створили мережу місцевих організацій; • виступали за ліквідацію самодержавства, поміщицького землеволодіння і передачу землі селянам безкоштовно; • виступали за незалежну Україну, але згодом Перемогла ідея автономії |
1902 р. — УНП (Українська народна партія) | • Засновник Микола Міхновський; • програма сформульована у «10 заповідях»; • виступала за політичну самостійність України (основне гасло «Україна — для українців»); • встановлення республіки, соціальні гарантії для населення, передача землі селянам |
1904 р. — УДП (Українська демократична партія) | • Засновники: О. Лотоцький, Є. Чикаленко; • виступали за проведення буржуазних реформ, встановлення конституційного правління, проголошення демократичних прав і свобод; • за автономію України у складі Російської Федерації |
1904 р. — УРП (Українська радикальна партія) | • Засновники: Б. Грінченко, С. Єфремов, Д. Дорошенко; • виступали за проведення державних реформ, за здійснення змін у суспільстві, встановлення загальнонародної власності; • за автономію України у складі Росії |
1904 р. — УСДС (Українська соціал- демократична спілка) | • Засновники: М. Меленевський, А. Скоропис- Йолтуховський; • виступали за проведення соціал-демократичних реформ, які призвели б до встановлення соціалістичного суспільства, за автономію України; • ввійшли до складу Російської соціал- демократичної робітничої партії меншовиків |
1905 р. — УСДРП (Україн- ська соціал- демократична робітнича партія) | • Засновники: М. Порш, В. Антонович, В. Винниченко, С. Петлюра; • виступали за автономію України; • не поділяли революційних методів боротьби РСДРП |
Завдання
|
|
• Назвіть політичні партії, які утворилися в Н аддніпрянській Україні на початку ХХ ст. Яким вони бачили майбутнє України?
Робота з джерелами інформації в групах
1-а група
Із праці М. Міхновського «Самостійна Україна»
«Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне «Я». Наша нація у своєму історичному процесі часто не була солідарна поміж окремими своїми частинами, але нині увесь світ української нації, що по всіх частинах України живее однією думкою, однією мрією, однією нацією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, від Карпатів аж по Кавказ».
|
|
Державна самостійність єсть головна умова існування націй, а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері національних відносин. Україна — для українців. Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас».
Завдання
Проаналізуйте даний документ за таким планом:
1. Як автор визначає позицію партії щодо питання про українську державність?
2. Яку течію національно-визвольного руху започаткував цей документ?
3. Чому цей документ спричинив розкол РУП?
2-а група
Із журналу «Гасло» за грудень 1902 р.
«Застерігши згори свою мету, свій ідеал самостійної, непідлеглої української республіки робочих мас з усуспільненням засобів продукції, націоналізацією землі і диктатурою пролетаріату, власне українську соціалістичну державу…»
Із журналу «Гасло» за квітень 1903 р.
«Вимагаємо повної автономії України у внутрішніх справах із забезпеченням рівності населяючих її національностей на підставі найширшої конституції з Н ародною Радою як законодавчими зборами».
Завдання
• Порівняйте обидві цитати з журналу «Гасло», який видавався РУП. Чи однаково тут визначається позиція партії щодо питання про українську державність? Чому?
3-я група
Із програми УСДРП
«УСДРП перш за все і головним чином вимагає:
1. Демократичної республіки…
2. Автономії України…
3. Загального, прямого, рівного виборчого права з таємним голосуванням…
1. Право кожної нації на культурне і політичне самоопреділення…
2. Широкого самоврядування…
3. Необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків…
11. Знищення усяких привілеїв класів, верств, походження, статі…
12. Рівноправність усіх мов у школах, судах, державних інституціях…
13. Проголошення релігії ділом кожного громадянина…
16. Безплатного обов’язкового навчання для всіх дітей до 16 років.
В цілях охорони труда партія добивається:
1. Максимального робочого 8-годинного дня…
На користь вільного розвитку класової боротьби на селі і сільського господарства:
1) передачі всіх земель крайовим автономним одиницям;
2) знищення всіх пережитків кріпацтва».
Завдання
1. Знайдіть у програмі УСДРП вимоги, які підтримували інші політичні партії, й такі, з якими виступали лише соціалісти.
2. До якої з течій визвольного руху належала УСДРП?