2020-08-05
63
Рукописна книга Київської Русі має певні, притаманні тільки їй особливості. Уже майстрів перших відомих нам книг характеризували високий рівень художньої культури, довершений смак. Перше, що варто зазначити, це різноманітні формати та обсяги книг залежно від змісту та призначення: або великий фоліант близько тисячі сторінок пергаменту чи паперу, або невеличка книжка кишенькового розміру. Вони виконані й скомпоновані гармонійно, а їх обсяг відповідає формату. Це свідчить про високий рівень майстерності переписувача та художника, які робили книгу. У рукописній книзі провідне значення має шрифт — устав та напівустав, скоропис використовувався дуже рідко. Устав та напівустав давали можливість зробити красиву, ритмічно насичену сторінку. Як правило, текст писали у два кольори: чорним і червоним. Червоним •— перші рядки, звідси вираз "червоний рядок", а також окремі слова або речення, на які читач повинен був звернути особливу увагу. У рукописах великого формату текст компонувався у два стовпчики. У книжках малого розміру на кінцевих сторінках за наявності вільного місця текст закінчувався фігурним трикутником. Перед писанням сторінки розлініювали писалом з рогу, без барвника, при цьому визначали також поля. Лівий бік завжди ідеально рівний, а рядки праворуч під це правило не підпадали. Порожні місця заповнювали різними позначками: крапками, рисочками тощо; часто їх виконували кіновар'ю. Допоміжний апарат — колонтитули, колонцифри — також писали червоним кольором — це робило книгу ошатною і святковою.В оформленні староруської книги широко використовували декоративний елемент — в'язь. Це специфічний вид написання літер, коли назва або слово відігравали роль орнаменту, їх писали червоною фарбою, а в престижних виданнях — золотом. Рукописна книга була насичена ініціалами, що виконували декоративні й символічні функції. Вражає їх розмаїтість: геометричні, каліграфічні, рослинні, сюжетні та змішані мотиви. Нерідко зустрічаються зображення сценок повсякденного життя, фігурки рибалок, сіячів, орачів, воїнів тощо.
Ініціали-гіганти, що характерні для європейської рукописної книги, у руській майже не зустрічаються або зустрічаються дуже рідко, причому за кольором дуже барвисті: червоні, сині, жовті, зелені та золоті.Широко і зі смаком на сторінці компонувалися заставки, їх завдання — привернути увагу читача до початку розділу. В одній книзі могло бути від 3 до 6 заставок, але відомі рукописи, де їх набагато більше. У композиції окремих заставок вводилися зображення святих. Слід наголосити, що орнаменти будувалися на традиційних елементах та колористичних рішеннях української народної творчості. В окремих випадках використовували кінцівки, ще рідше — рамки і таблиці. Важливою частиною художнього оформлення рукописної книги були мініатюри. Вони поділяються на вихідні, або лицеві, й ті, що власне
"відкривають" текст. Зображення займало цілу сторінку. Ілюстрації
"розсипані" по всьому тексту: чверть- та півсторінкові, оборкові, на полях.
Характерна особливість цього періоду — велика кількість ілюстрацій, що становили цикли по два-три, а то й більше зображень. Окрім функції оздоблення мініатюри допомагали глибше засвоювати зміст. Рукописи з великою кількістю ілюстрацій прийнято називати лицевими. Це прекрасні, високохудожні твори.
Школьное образование и книжное дело Киевского государства
Виникнення та поширення писемності сприяли швидкому розвиткові освіти,науки й взагалі культури на Русі.Особливо позитивно цей вплив позначився на процесах подальшого розвитку шкільної справи.Спершу «книжне письмо» не набуло більш-менш значного поширення,обмежувалося невеликим числом «луччих людей» або «нарочитих чадей».Володимир створив у Києві при Десятинній церкві першу школу для дітей місцевої аристократії,Ярослав Мудрий у Новгороді 1054р створив школу для 300 дітей старост і духовних осіб(навчали читанню,письму,основам християнського віровчення та лічбі).Створювали окремі школи співу,малярства,різьбярства,гутництва,художнього ковальства.Після смерті ЯрославаМ школи створювали при єпископських осередках для підготовки духівництва(вчили навичкам читання,співу,писання,основ віри й моралі). Багато корисного у справу розвитку освіти вніс Києво-Печерський монастир(центр підготовки вищого духовенства,художників,лікарів)Наукові центри на Русі-Київ,Новгород.Осердям тогочасної науки була теологія,часто забарвлена філософським змістом.В історичних знаннях виділяються перклади візантійських хронік І.Малали,Г.Амартоли і Г.Сінкела.На зразок істор-х хронік Візантії розроблялася й тодішня історіографія,що займалася історією нашої держави,наше літописання(«Велесова книга»).окремо від ін. наук варто згадати медицину.перші лікарі-ворожбити і знахарі,віщуни,чудесники.лікували замовляннями і заклинаннями.Поодинокі згадки маємо про хірургічне втручання до організму хворого.
