Препарати тетрацикліну

НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНА КАРТКА ТЕОРЕТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ  №3

Тема: «Антибактеріальні засоби.»

 

Курс: II

 

Спеціальність: «Лікувальна справа»

(відділення)

 

Кількість навчальних годин: 2

 

I Актуальність теми: Для роботи фельдшеру необхідно знати основні групи протимікробних засобів, виписувати рецепти на основні препарати, оцінювати доцільність застосування, основні побічні ефекти і протипоказання до застосування.

 

II Цілі навчання:

А) навчальні 

- вивчити основні правила хіміотерапії;

- засвоїти відмінність хіміотерапевтичних засобів від антисептиків і дез. засобів;

-познайомитися з основними препаратами різних груп хіміотерапевтичних засобів.

Б) виховні

- виховувати відповідальне ставлення до обов’язків, пов’язаних з професією.

 

III Тип заняття: тематична лекція.

 

IV Методи і засоби активізації студентів: бесіда, підготовка індивідуальних повідомлень, складення структурно-логічної схеми теми.

 

V Обладнання (наочні посібники, ТЗН): алгоритми виписування рецептів, таблиці, схеми, зразки препаратів.

 

VI Міжпредметні зв’язкилатинська мова, терапія, хімія, гігієна, мікробіологія,біологія.

 

VII План та організаційна структура заняття:

Підготовчий етап

Постановка цілей і мотивація

Основний етап

План вивчення нового матеріалу:

1) Правила раціональної терапії.

2) Загальна характеристика антибіотиків.

3) Пеніциліни, порівняльна характеристика препаратів.

4) Цефалоспорини – властивості, застосування.

5) Макролізи і азоліди.

6) Препарати тетрацикліну, їх особливості.

7) Хлорамфеніколи. Застосування.

8) Аміноглікозиди і глікопептиди.

9) Антибіотики різної хімічної будови.

10)

Заключний етап: підведення підсумків заняття

VIII Домашнє завдання: опрацювати: ускладнення при застосуванні антибіотиків.

 

IX Самостійна робота (література, питання, завдання)

Механізм дії та принципи застосування антибіотиків.

X Література: І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк «Фармакологія.» стор. 75 -112.

 

 

Підпис викладача___________________________________

Модуль І

Змістовний модуль № 2

«Лікувальна справа»

Лекція № 3.

Тема: «Антибактеріальні засоби»

І.Актуальність теми.

    Інфекційні захворювання дуже поширені серед населення. Л.З., що пригнічують життєдіяльність збудників інфекційних захворювань в організмі людини, називають хіміотерапевтичними засобами, вони менш токсичні ніж деззасоби.

II. Навчальні цілі.

Знати:

- класифікацію препаратів за хімічною будовою та застосуванням;

- правила виписування в рецептах препаратів цієї групи;

- побічну дію препаратів та заходи щодо запобігання їй;

- ознайомитися з особливостями сучасних лікарських форм.

                                          План

1) Правила раціональної терапії.

2) Поняття про антибіотики та їх характерні властивості.

3) Класифікація розчиників для антибіотиків їх види.

Правила раціональної терапії.

1. Лікування починають якомога раніше.

2. Необхідно встановити точний діагноз.

3. Виявити збудника і його чутливість до антибіотиків.

4. Препарати призначати в такій дозі і вибирати такий шлях введення, щоб забезпечити максимальну концентрацію антибіотика на протязі доби.

5. Дотримуватись оптимальної тривалості лікування, а в разі необхідності проводити повторний курс лікування.

6. Здійснювати контроль за процесом одужання при деяких інфекціях.

Антибіотики – це хіміотерапевтичні засоби мікробного, рослинного, тваринного походження або їх синтетичні аналоги, які вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, затримують ріст злоякісних пухлин.

Характерні властивості антибіотиків.

1. Висока вибіркова активність.

2. Висока протимікробна дія.

3. Біологічну активність антибіотиків оцінюють в умовних одиницях, які містяться в 1 мл розчину (ОД/мл) або в 1 мг препарату (ОД/мг).

4. Випускають в порошках, у флаконах, розчинах, в ампулах, таблетках, мазях. Призначають парентерально, всередину та місцево.

Для усіх антибіотиків характерні побічні дії:

- алергія (призначають разом з протиалергійними засобами);

- дисбактеріоз (призначають разом з пробіотиками: хилак-форте, лактобактерим, колібактерим).

Розчинниками для антибіотиків є вода для ін’єкцій, фіз. розчин та місцеві анестетики (0,25%- 0,5% новокаїн або лідокаїн).

Для проведення проби застосовують фіз.розчин.

Пеніциліни – продуктують плісняві гриби роду Penicillinum.

Класифікація.

1. Природні пеніциліни:

- для парантерального застосування: бензилпеніцилін, натрієва і калієва сіль, біцилін-1 і біцилін-5.

- для ентерального введення – феноксиметилпеніцилін.

2. Напівсинтетичні пеніциліни: оксацилін, ампіцилін, амоксицилін.

3. Комбіновані: ампіокс (ампіцилін+ оксацилін).

Характеристика пеніцилінів.

1.Тип дії – бактерицидний.

2. Спектр протимікробної дії – коки, клостридії, бацили сибірки, дифтерійна паличка, спирохети.

3. Низька токсичність.

Бензилпеніциліну натрієва сіль Benzylpenicillinum-natrium – порошок у флаконах по 250 000, 500 000, 1000000 ОД. Вводять в/м (розводячи 0,25-0,5% новокаїном) і в/в (розводять фіз. розчином).

  Належить до бета- лактамних антибіотиків.

    Показання до застосування: гнійно-септичні інфекції, пневмонія, абсцеси, сепсис, менінгіт, дифтерія, сифіліс.

Бензилпеніциліну калієва сіль –вводять тільки в/м.

Феноксиметилпеніцилін Phenoxymethylpenicillinum - таблетки по 0,1 та 0,5 г, кислотостійкий.

    Застосовують ентерально при легких формах інфекційних захворювань.

Біциліни – пролонговані антибіотики пеніцилінового ряду.

Вводять тільки в/м.

  Показання до застосування: профілактика рецидивів ревматизму, для лікування хірургічних інфекцій, пневмонії, сифілісу.

Біцилін-1 Bicillinum -1 Порошок у флаконах по 300, 600тис ОД, 1200000 ОД - вводять 1 раз на тиждень;  

Біцилін-5 – порошок у флаконах по 1500 тис ОД 1 раз на місяць для сезонної профілактики ревматизму.

 Оксацилін Oxacillinum є стійким до руйнівної дії бета-лактомаз.

 Ампіокс – комбінований препарат пеніцилінового ряду.

Цефалоспорини.

Мех. дії: порушують синтез мікробної стінки в момент мітозу.

Фарм. ефект: мають широкий спектр протимікробної дії.

Показання до застосування: захворювання дихальних шляхів, менінгіт, інфекційні захворювання кісток, суглобів, шкіри.

Побічні дії: алергія, біль при в/м введенні (тому розводять новокаїном або лідокаїном), при в/в введенні може бути флебіт. Нефротоксичні. Можливі гематологічні реакції (лейкопенія, еозинофілія).

Несумісні з етиловим спиртом, діуретиками, з розчинами інших антибіотиків.

    Препарати: цефазолін, цефалексин, цефуроксим, цефотаксим, цефтриаксон.

    Випускаються в капсулах, таблетках, порошок у флаконах по 0,25-0,5г, або по 1,0-2,0г. Вводять через 8,12 год.

Макроліди.

Фарм. ефект: мають широкий спектр протимікробної дії (коки, ГР- бактерії, бруцели, рикетсії, збудники трахоми, сифілісу);

    Бактеріостатичний ефект. До них швидко виникає резистентність, тому курс лікування 7 днів.

  Показання до застосування: ефективні при захворюваннях, спричинених стійкими до пеніциліну та інших антибіотиків збудниками: бронхіт, тонзиліт, опіки, мастит, кашлюк, дифтерія, хламідійний кон’юнктивіт, пневмонія, первинний сифіліс і гонорея, холецистит, холангіт, ентерит, коліт, токсоплазмоз, урогенітальна інфекція.

Побічні явища: гепатотоксичні, при вживанні всередину – дисбактеріоз, чинять прокінетичний ефект, який проявляється діареєю та може імітувати швидко наступаючий дисбактеріоз.

Препарати: еритроміцин Erythromycinum, олететрин, олеандоміцин Oleandomycini phosphatis, кларитроміцин (антибіотик другого покоління макролідів)  – таблетки і капсули по 0,1- 0,125 г, вживають всередину кожні 4-6 годин.

Препарати тетрацикліну.

Фарм. ефект: бактеріостатичний.

Впливає на збудників особливо небезпечних інфекцій, ГР+ і Гр- бактерії, спірохети, лептоспіри, рикетсії, крупні віруси.

Показання до застосування: ОНІ- холера, чума, бруцельоз, туляремія; рикетсіози, хламідози, трепонеми, гонококи.

Побічні ефекти: алергія, диспептичні розлади, гепатотоксичність, фотосенсибілізація, порушення кісткової зубної тканини у дітей, дисбактеріоз, кандидоз.

    Протипоказані дітям до 8 років.

Препарати:

- природні тетрацикліни короткої дії: тетрациклін  Tetracуclinum - таблетки по 0,05-0,1г, 0,1% мазь для очей.

- напівсинтетичні препарати довгої дії - метацикліну гідрохлорид Methacyclini hydrochloridum (рондоміцин) - активний до стафілококів, стрептококів, пневмококів. Швидко всмоктується і повільно виводиться.

Доксициліну гідрохлорид Doxycyclini hydrochloridum -добре всмоктується в ШКТ та повільно (протягом 12 годин) виводиться, приймати після їди.

Хлорамфеніколи

Тип дії – бактеріостатичний, спектр дії широкий.

Левоміцетин Laevomycetinum - таблетки по 0,25-0,5г і 0,25% розчин у флаконах (краплі для очей).

Показання до застосування: всередину при тяжких інфекціях ШКТ(ентерити, коліти, дизентерії, сальмонельозі); місцево призначають при ураженні шкіри, опіках; при кон’юнктивіті, блефариті призначають 0,25% водний розчин.

Побічні явища – пригнічення кровотворення.

Протипоказання: дітям до 3 років, можливе виникнення тяжкої інтоксикації.

Левоміцетину сукцинат Laevomycetini succinas solubile – розчинний вводять п/ш,в/м,в/в по 0,5-1,0 г

Показання до застосування: бактеріальний менінгіт, абсцес мозку, системний сальмонельоз, рикетсії, шигельоз, бруцельоз, туляремія.

Побічні ефекти: алергія, диспепсія, токсичний вплив на кровотворну систему, дисбактеріоз, кандидомікоз.

Синтоміцин – мазь при пролежнях.

Хлорамфенікол – антибіотик, який застосовують при лікуванні

дизентерії.