Світове господарство та його формування

Світове господарство — історично сформована сукупність національних господарств усіх країн світу, пов’язаних між собою економічними зв’язками, в основі яких лежить міжнародний поділ праці. Світове господарство пройшло у своєму розвитку три етапи: аграрний (до середини XIX ст.), індустріальний (друга половина ХІХ — середина ХХ ст.) та постіндустріальний (із кінця XX ст.).

Основні умови формування світового господарства:

• утворення світового ринку — системи обміну товарами та послугами між національними господарствами;

• розвиток промисловості (заміна ручної праці на машинну привела до підвищення продуктивності праці і збільшення обсягів продукції, що виробляється);

• розвиток транспорту та сучасних засобів комунікації.

Світове господарство — складна система, у якій розрізняють галузеву та територіальну структури. Галузева структура — це сукупність споріднених груп галузей, які виробляють однорідну продукцію, надають різноманітні послуги і здійснюють суспільно корисну діяльність різних видів.

Територіальна структура — це розміщення і розподіл галузей господарства по країнах, регіонах, континентах. У сучасному світовому господарстві виділяють три головних економічних ядра: Європейський (на чолі з Німеччиною), Американський (з провідною роллю США), Азіатсько-Тихоокеанський (з провідною роллю Японії).

Міжнародний географічний поділ праці

Організуючою основою світового господарства є міжнародний географічний поділ праці (МГПП) — вища форма суспільного поділу праці. МГПП виражається в спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції, послуг і подальшому обміні ними.

Наприклад, Саудівська Аравія є постачальником на світовий ринок нафти, Канада — зернових, Замбія — міді, Японія — робототехніки, радіоелектроніки, автомобілів, капіталу.

Найвищою формою МГПП є міжнародна економічна інтеграція — процес установлення глибоких та стійких взаємозв’язків між групами країн та проведення ними злагодженої міждержавної економічної політики. Результатом міжнародної економічної інтеграції є формування міжнародних економічних угруповань, таких як, наприклад, Європейський Союз, Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), Ліга арабських держав (ЛАГ), Африканський Союз та ін.