Відповіді і коментарі до них

1. Правильна відповідь «d». Будь-яка пухлина молочної залози за відсутності морфологічної верифікації має бути видалена і досліджена гістологічно. Це не альтернатива терапевтичним заходам, але проводиться із-за можливої діагностичної помилки.

 

2. Правильна відповідь «d». Діагностика раку молочної залози повинна включати обов'язкове клінічне, рентгенологічне і морфологічне обстеження, що є визначальним у встановленні ступеня поширеності процесу і виборі тактики лікування. Враховуючи агресивність всіх використовуваних при раку молочної залози методів лікування (хірургічне, променеве, хіміогормонотерапія), спеціальне лікування раку молочної залози не може бути почате без морфологічної верифікації діагнозу.

 

3. Правильна відповідь «а». Для того, щоб відрізнити рак від локалізованої мастопатії визначають симптом Кеніга: долонею притискують молочну залозу до грудної стінки так, щоб ущільнена ділянка опинилася в поглибленні між тенаром і гіпотенаром. При раку відчуття щільного утворення зберігається (позитивний симптом Кеніга), при мастопатії – зникає (негативний симптом Кеніга).

 

4. Правильна відповідь «а». Для визначення вмісту в пухлині молочної залози рецепторів до естрогену і прогестерону використовують імуногістохімічний аналіз із застосуванням моноклональних антитіл. Цей метод натепер вважається за найбільш достовірний і дозволяє отримати не тільки якісну, але і кількісну характеристику досліджуваного морфологічного матеріалу.

 

5. Правильна відповідь «а». За типом зростання пухлини, яке і визначає клінічну форму захворювання, розрізняють вузлуваті і дифузні форми РМЗ.

Вузлуваті: 1. раки, що ростуть місцево-інфільтративно, вони є добре вираженими пухлинними вузлами, від яких в тканину молочної залози, до підшкірної клітковини, до шкіри розповсюджуються тяжи пухлинних кліток. Часто наявні позитивні шкірні симптоми, рухомість обмежена. 2. відмежовано зростаючі раки. Чіткі межі, поверхня горбиста, розміри – до 10 і більше см.

Дифузні форми: 1. дифузно-інфільтративна форма – обширне розповсюдження в тканину молочної залози. 2. набрякова форма – набряк частини або всієї молочної залози (збільшення розмірів залози). 3. набряково-інфільтративна форма – поєднання обширного розповсюдження в тканину молочної залози і набряку. 4. лімфангітична форма – зростання пухлини уздовж просвіту лімфатичних судин. 5. панцирний рак – розповсюдження пухлини за межі молочної залози на шкіру і підшкірну клітковину передньої грудної стінки. 6. инфламаторний рак (бешихоподібний, маститоподібний).

 

6. Правильна відповідь «d». За міжнародною класифікацією злоякісних пухлин за системою TNM при раку молочної залози метастази в надключичні лімфовузли на боці ураження трактують як M1.

 

7. Правильна відповідь «с». За міжнародною класифікацією злоякісних пухлин за системою TNM при раку молочної залози первинна пухлина незалежно від розмірів, за наявності набряку у вигляді "лимонної скориночки" визначається як Т4. Спаяні між собою метастатичні лімфовузли в пахвовій ділянці на боці ураження – N2. Метастази в надключичні лімфовузли є віддаленими – М1.

 

8. Правильна відповідь «b». При пухлині до 3 см в найбільшому вимірюванні, зовнішній локалізації у молодої жінки виправдано виконання радикальної резекції молочної залози.

 

9. Правильна відповідь «а». Безконтрастна мамографія є обов'язковим діагностичним методом для виявлення раку молочної залози. Інші спеціальні дослідження (УЗД, термографія, діафаноскопія, артеріографія і ін.) широкого застосування в практиці не знайшли.

 

10. Правильна відповідь «d». Проліферативні зміни тканини молочних залоз визначаються поєднанням наступних етіологічних моментів:

супутні або перенесені захворювання геніталій; несприятливі чинники репродуктивного характеру; дисфункція печінки; порушення функції щитовидної залози; тривалі і важкі психотравмуючі ситуації. Ці причинні чинники знаходяться в складному, взаємообумовленому зв'язку, утворюючи загальний преморбідний фон.

 

11. Правильна відповідь «b». Рак Педжета – атипова форма раку молочної залози. Розвивається з епітелію на межі протоків молочної залози і шкіри. Локалізується у ділянці соска і ареоли.

 

12. Правильна відповідь «а». Показання до радикальної резекції молочної залози – пухлина Т1 або Т2 до 3 см в найбільшому вимірюванні при великих розмірах молочної залози, зовнішній або внутрішній локалізації, при N ≤ 1, за відсутності множинних мікрокальцинатів на мамограмі і інших ознак множинного раку молочної залози.

 

13. Правильна відповідь «с». При пухлинах до 2 см в найбільшому вимірюванні, розташованих в зовнішніх відділах молочної залози переважно виконуються органозберігаючі операції з післяопераційною променевою терапією, оскільки збільшення об'єму операції в даній ситуації не впливає на виживаність, але погіршує якість життя пацієнток.

 

14. Правильна відповідь «b». У разі прямого розповсюдження пухлини на передню грудну стінку органозберігаючі операції виконувати не можна. Показана РМЕ з видаленням обох грудних м'язів (за Холстедом).

 

15. Правильна відповідь «b». При місцево-поширеному і метастатичному раку молочної залози лікування має бути системним і агресивним з використанням гормоно- і поліхіміотерапій. Питання про операцію або променеву терапію вирішується індивідуально залежно від ефективності системного лікування і стану пацієнтки.

 

16. Правильна відповідь «с». Радикальна мастектомія за Пейті - видалення молочної залози, малого грудного м'яза, клітковини з лімфовузлами пахвової, підлопаткової і підключичної ділянок.

 

17. Правильна відповідь «с». Для моніторингу в процесі терапії раку молочної залози і у радикально пролікованих хворих використовують визначення пухлинного маркера СА 15-3.

 

18. Правильна відповідь «а». Стандартом лікування місцеворозповсюдженого раку молочної залози є передопераційна променева терапія в режимі динамічного фракціонування і/або неоад’ювантна хіміогормонотерапія з подальшою РМЕ і післяопераційною хіміогормонотерапією.

 

19. Правильна відповідь «b». Курс концентрованого опромінювання передбачає обробку пухлини і регіонарних лімфатичних вузлів разовою осередковою дозою по 4 – 5 Гр щодня, доводячи сумарну дозу до 20 – 25 Гр. Ці величини доз за ізоефектом еквівалентні дозам, що проводяться в режимі класичного їх фракціонування. Обов'язковою умовою є виконання операції не пізніше трьох діб (72 години) після закінчення опромінювання.

 

 

Література:

1. Дегерель И. Атлас заболеваний молочной железы Из-во Академии наук Венгрии.- Будапешт.- 1977.- 174 с.

2. Діагностика і лікування раку молочної залози: Методичні рекомендації/Тарутінов В.І., Скляр С.Ю., Досенко І.В. та ін.– Київ, 1993.– 15 с.

3. Макаренко Н.П. Рак молочной железы у мужчин.- Русский медицинский журнал.- 1998.- №10.- С. 648-650.

4. Макаренко Н.П. Эндокринная терапия рака молочной железы у женщин.- Русский медицинский журнал.- 1998.- №10.- С. 643-645.

5. Огнерубов Н.А., Летягин В.П.. Рак молочной железы: неоадъювантная химиолучевая терапия.– Воронеж: ИНФА, 1996.– 110 с.

6. Phillips D.M., Balduci L. Сучасне лікування раку грудної залози // Медицина світу.- 1996.- Т. І.- №2.- С. 53-62.

7. Путырский Л.А. Рак молочной железы: Учеб. пособие.- Мн.: Выш.шк., 1998. 95 с.

8. Семиглазов В.Ф. Минимальный рак молочной железы.– Ленинград: Медицина, 1992.– 276 с.

9. Семиглазов В.Ф. Разработка новых подходов к лечению рака молочной железы // Вопросы онкологии.– 1997.– Т.43, №1.– С._22–26.

10. Сидоренко Л.Н. Гормонотерапия предрака и рака молочной железы.– Ленинград: Медицина, 1991.– 265 с.

11. Слоним А.А., Шницер А.В. Рак молочной железы: хирургическое лечение больных пожилого возраста // Лечащий Врач.- 1998.- №2.- С. 61-63.

12. Современные тенденции развития лекарственной терапии опухолей.– Материалы конф. 9–10 дек. 1997 г.– Москва.– 72 с.

13. Трапезников Н.Н., Летягин В.П., Алиев Д.А. Лечение опухолей молочной железы.– Москва: Медицина, 1989.– 175 с.

14. Шпарик Я.В., Білинський Б.Т. Ад’ювантна хіміотерапія раку грудної залози: Посібник для лікарів.- Львів.- 1997.- 64 с.

15. Dodd G.D. Radiation detection and diagnosis of breast cancer // Cancer.– 1981.– V. 47, N7.– P. 1766–1769.

16. V.T.De Vita, Jr., S.Hellman//Cancer. Principles and Practice of Oncology. 5th Edition.–    USA.– 1996.– 3125 p

17. Garcia M., Jemal A., Ward E M et al. Global Cancer Facts & Figures 2007. Atlanta, GA: American Cancer Society. 2007.

 

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ САЙТИ:

 

• BCO-Breast Cancer on-Line
  http://www.bco.org
  Сайт, присвяченний проблемі раку молочної залози, спонсором якого є компанія AstraZeneca.
  
  
• Breast Cancer Net
  http://www.breastcancer.net
  Сайт містить посилання на численні документи, які присвячені діагностиці, лікуванню та профілактиці раку молочної залози.
  
  
• Breast Cancer Research
  http://breast-cancer-research.com/
  Журнал, присвяченний експериментальним та клінічним проблемам ракк молочної залози.
  
  
• Numeracy
  http://mhs.mayo.edu/adjuvant
  Програма Numeracy:простий та зручний метод оцінки ефективності системної ад’ювантної терапії у хворих на рак молочної залози
  
  
• Рак молочної залози: інформація для фахівців
  http://www.cancer.gov/cancerinfo/pdq/treatment/breast/ healthprofessional/
  Стандарти лікування раку молочної залози (PDQ).
  
  
• Рак молочної залози і вагітність
  http://www.cancer.gov/cancerinfo/pdq/treatment/breast-cancer-and-pregnancy/ healthprofessional/
  Лікування раку молочної залози на тлі вагітності, а також рекомендації щодо ведення вагітності у жінок, які перенесли раніше рак молочної залози.
  
  
• Профілактика раку молочної залози.
  http://www.cancer.gov/cancerinfo/pdq/prevention/breast/ healthprofessional/
  
  Рання діагностика і скринінг раку молочної залози.
  http://www.cancer.gov/cancerinfo/pdq/screening/breast/ healthprofessional/

Розділ 10

 

РАК ЛЕГЕНІВ

 

Перші казуїстичні описання раку легенів відносяться до кінця ХІХ сторіччя. У 1903 році Г.В. Шор у своїй дисертації наводить описання тільки 14 хворих. Починаючи з ХХ сторіччя з’явилась стійка тенденція до росту даної патології і зараз віндустріально розвинених країнах рак легенів (РЛ) - одне з найбільш розповсюджених злоякісних новоутворень. Останніми роками (2007) в світі щорічного реєструється 1,5 мільйони нових випадків РЛ, що складає 12-13% від загальної кількості злоякісних новоутворень. Більше 60% хворих доводяться на розвинені країни.

Значно частіше РЛ уражає чоловіків, у співвідношенні 6:1 до жінок. Проте, захворюваність жіночого населення також продовжує збільшуватися і за останніх 40 років практично подвоїлась.

Зростає і смертність від РЛ, з 7,6 мільйонів жителів Землі, що помирають від раку, більше 1,2 мільйонів щорічно припадає на злоякісні новоутворення легенів РЛ є причиною смерті від злоякісних новоутворень кожного третього чоловіка і кожної п’ятої жінки. По суті, натепер кожен 20-й чоловік у світі помирає від цієї патології. Більшість хворих на рак легенів знаходяться у віці від 35 до 75 років, максимальні показники припадають на період 55-65 років. Приріст показників захворюваності і смертності від раку легенів у жінок в останні роки випереджає такий у чоловіків. У 2009 році на Україні в структурі захворюваності рак легенів у чоловіків посідав перше місце, у жінок – дев’яте. Захворюваність на рак легенів дорівнювала 16598 в абсолютних числах, або 36,1 на 100 тис. населення. Найвищі показники захворюваності спостерігаються у Кіровоградській обл. – 49,3, Миколаївській – 42,8, Запорізькій – 46,0. Низькі показники у м. Києві – 25,7, Рівненській обл. – 25,5, Волинській – 22,9. З тих, що захворіли 80% помирають на протязі першого року з моменту виявлення, лише біля 10% хворих на рак легенів мають шанс прожити більше 5 років.

Найвищі рівні захворюваності в світі спостерігаються серед чорношкірого населення США (99,1 – чоловіки, 38,5 – жінки), в Нової Зеландії (відповідно 99,7 і 72,9) і Шотландії (79,8 і 33,7).

Високі показники захворюваності чоловічого населення Італії (Трієст) – 85,7, Словаччині – 79,1, Росії – 69,8. Помірні показники відмічені серед чоловічого населення Північної Європи (24,0 – 34,0), Бразилії (28,6) і Ізраїлю (28,0). Мінімальні показники захворюваності на РЛ для осіб обох статей реєструються в Малі і Уганді (4,2 – 5,3 чоловіки, 0,4 – 1,5 жінки).

Порівняно високі показники захворюваності жіночого населення відмічені у Великобританії, Данії, Ісландії, Гонконзі і Сінгапурі (23,0 – 31,0).