Використання художньої літератури в ознайомленні дітей з природою

В ознайомленні дітей з природою використовуються твори усної народної творчості, вірші, оповідання письменників-класиків і українських письменників.

Художня, література цінна не тільки тим, що збагачує дітей знаннями про природу, а й тим, що пробуджує вних почуття краси. Сприймаючи твори художньої літератури дошкільники проймаються ставленням письменників і поетів до природи, навчаються бачити в ній прекрасне, глибше і тонше відчувати красу в природі.

Художня література в значній мірі сприяє збагаченню мови дітей, формуванню уміння образно висловлювати свої враження, розвиває інтерес до природи.

Для ознайомлення дітей з природою використовуються твори реалістичні і фантастичні. До реалістичних творів відносяться твори М. Пришвіна «Золотий луг»» «їжак», твори К. Ушинського «Вишка» і ін., Л. Толстого «У Розки були цуценята», «Кошеня»» ї. Тургенєва «Горобець», багато творів письменників, наприклад Є. Чарушина, Г. Скребицького, деякі твори В. Біанкі і інші.

У цих творах реалістично замальовується життя природи на фоні цікавих пригод. Реалістичні твори найбільш цінні для ознайомленні дітей з природою ї їм треба віддавати перевагу.

У роботі з дошкільниками використовуються і твори фантастичні. Відома любов дітей до казки. Рослини і звірі, наділені людським горем і радощами, викликають у дітей глибоке співчуття, пробуджують любов до них. Ця риса сприймання дошкільниками природи явищ була тонко підмічена В, Г. Бєлінським, який радив для виховання у дітей любові до природи одушевити для них весь світ і всю природу, заставити говорити мовою любові і життя і німий камінь, і польову билину, і дзюркотливий струмок, і порхаючого по квітах метелика. До творів фантастичного плану можна віднести народні казки, які використовуються в молодшій групі для закріплення назв тварин, пізнавальні казки— використовуються -в групах старшого дошкільного віку.

Художня література, як метод ознайомлення дітей з природою, найчастіше використовується для розширення знань дітей про відомі їм предмети і явища природи. Слухання художніх творів пов'язано з активною діяльністю відтворюючої уяви. Цей процес буде тим дійовішим, чим повніше будуть сформовані образи у дітей, про навколишню природу.

Найчастіше художні твори використовуються або під час спостережень, або після них. Невеликі поетичні твори, уривки з них доцільно читати дітям під час спостережень, щоб слова зв'язати з образами. Наприклад, під час снігопаду добре прочитати уривок з твору І. Сурікова «Перший сніг»:

Білий сніг пухнастий

Падає, кружляє

І на землю тихо

Стелиться, лягає.

На прогулянці в теплий березневий день добре послухати дзюрчання струм Цілу зиму спали,

На тепло чекали

А тепер прокинулись,

Зразу бігти кинулись.

Дзвінко заспівали:

Ми дзвіночки весняні,

Ми дзвіночки голосні

Спішимо до річеньки

Нашої сестриченьки

Добрим помічником в ознайомленні дітей з природою є загадки, прислів'я, в яких сконцентровані характерні ознаки рослин, тварин, широко використовується переносне значення слів, метафори, алегорії як засоби образного відображення. Діти швидко сприймають загадки про природу, якаю вони пов'язані з безпосереднім сприйманням природи. Отже загадки обов'язково треба зв'язувати з тим, що діти в даний момент сприймають, на що скерована їхня увага. Наприклад, діти розглядають узор на розкришеному морозом вікні. Вихователь питає у дітей, на що схожий цей узор. – Наче казковий ліс намальований, - відповідають діти. «Без рук, без олівця, малює без кінця,— відгадайте, що це за художник».

Під час спостереження за горобцями можна загадати загадку:

Я ловлю комах, жучків,

Їм маленьких черв'яків,

В теплий край я не літаю.

Під стріхою хату маю,

«Цвірінь» — сів я на хлібець

А звуть мене … (горобець).

Доцільно використовувати також народні прислів'я. Високо цінив їх у виховній роботі з дітьми К. Д. Ушинський. Він вважав, що в прислів'ях відобразився народний погляд на природу, з них діти повинні черпати народну мудрість, привчатися до спостережливості. У грудні, наприклад, доречно сказати дітям старшого віку прислів'я: «Зимою деньок, як комарів носок» і запропонувати пояснити його зміст. В січні, і зв'язку з збільшенням дня, можна навести таке прислів'я; «На Новий рік прибавилося дня на заячий скік».

Найчастіше художні твори використовуються після спостережень, розгляду картин. Наприклад, казка Н. Павлової «В живій кімнаті» буде зрозумілою дітям, якщо раніше вони розглядали кульбабу. З казки вони дізнаються про властивість її закриватися на ніч і розкриватися вранці, іноді твори художньої літератури можна використовувати до проведення спостереження, щоб зацікавити дітей. В такому разі спостереження повинно проводитися зразу після читання. Так, після читання казки Н. Павлової «Як хмаринка» можна запропонувати дітям знайти за описом рослину.