Матеріали для самоконтролю

А. Тестові завдання:

1.Диригент оркестру не може дістати з кишені фрака носову хустку. Який м’яз не виконує своєї функції?

А. Найширший.*

В. Трапецієподібний.

С. Верхній задній зубчастий.

D. Нижній задній зубчастий.

E. Ромбоподібні.

1. Які тракти утворює м’яз випрямляч хребта?

А. Верхній, нижній.

В. Передній, задній.

С. Медіальний, латеральний.*

D. Правий, лівий.

E. Не утворює трактів.

Ситуаційні задачі:

1. У пострадавшего колото- резаная рана нижнего отдела задней стенки подмышечной ямки. Какие мышцы повреждены при этом?  

A * Широчайшая мышца спины 

B Трехглавая мышца плеча 

C Большая грудная мышца 

D Дельтовидная мышца 

E Подостная мышца 

2. Молода людина внаслідок активного підтягування на перекладині відчула різку біль у м’язах спини. При обстеженні спостерігається біль при спробах руху верхньою кінцівкою, обмеження таких функцій як приведення та пронація. Розтяжіння якого м’язу відбулося вірогідніше всього? 

A *M. latissimus dorsi 

B M. levator scapulae 

C M. romboideus major 

D M. trapezius 

E M. subscapularis 

3. До реанімаційного відділення поступив чоловік з пораненням задньої ділянки шиї(regio nuchae). Який з м’язів тіла займає цю ділянку?

A *M. trapezius  

B M. sternocleidomastoideus 

C M. latissimus dorsi 

D M.rhomboideus minor

E M. scalenus anterior

Рекомендована література.    

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 219-225. 

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 172-184.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 162-167.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека», Т.1, -с. 191-203.

Тема 24. М’язи і фасції грудей. Діафрагма.       

1. Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м’язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з’єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м’язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Конкретні цілі. Аналізувати на препаратах, схемах, муляжах та малюнках будову м’язів грудей та живота. Діафрагму. Визначити топографічні утворення: грудні трикутники.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

  - з курсу анатомії: знання будови скелета;

Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Класифікація м’язів грудей?

2. Поверхневі м’язи, топографія, функції?

3. Глибокі м’язи, топографія, функції?

4. Фасції грудей?

5. Діафрагма, будова.

6. Слабкі місця діафрагми

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з кістковими та вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

Зміст теми заняття.

М’зи грудей поділяються на поверхневі (гетерохтонні) та глибокі (автохтонні).

Поверхневі.

1. Великий грудний м’яз. Підняту руку опускає, приводить плече, пронує до середньої лінії. Якщо кінцівки фіксовані підіймає ребра.

2. Малий грудний м’яз. Тягне лопатку вперед і вниз. При фіксованій лопатці підіймає ребра.

3. Підключичний м’яз. Підтримує ключично-груднинний суглоб.

4. Передній зубчастий м’яз. Разом з ромбоподібними м’язами утворює «м’язову петлю», яка притискує лопатку до ребер. При фіксованій лопатці підіймає ребра.

Глибокі м’язи грудей.

1. Зовнішні міжреброві м’язи. Підіймають ребра.

2. Внутрішні міжреброві м’язи. Опускають, зближують ребра.

3. Поперечний м’яз грудної клітки. Опускає ребра.

Трикутники грудей.

1. Ключично-грудний (ключиця та верхній край малого грудного м’яза);

2. Грудний (проекція малого грудного);

3. Підгрудний (нижній край малого грудного та нижній край великого грудного м’язу).

Діафрагма - м’язово-сухожилкова пластинка, грудо-черевна перетинка.

Частини діафрагми: сухожилків центр, поперекова частина, реброва частина, груднинна частина.

Отвори діафрагми:

- аортальний розтвір;

- стравохідний розтвір;

- отвір порожнистої вени;

- попереково-ребровий трикутник;

- груднино-ребровий трикутник.

Отвори та трикутники діафрагми – це «слабкі» місця. Саме тут утворюються кили, та через них розповсюджується гнійна інфекція.

Фасції грудей.

1. Загальна поверхнева підшкірна фасція.

2. Поверхневий листок власної фасції.

3. Глибокий листок власної фасції.

4. Внутрішньогрудна фасція.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: