Накопичення вугільного пилу макрофагами легені

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 400.

 

Додаток 51

 

Граф логічної структури

 

Джерела інформації

А. Основні:

1. Гістологія людини. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К.С.Кабак, Ю.Б.Чайковський. Київ:„Книга –плюс”, 2003. – С. 394-403.

2. Гістологія людини. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К.С.Кабак. Львів: Мир, 1992. – С. 241-246.

3. Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч.І1. А.С.Головацький, В.Й.Палапа. Ужгород, 1997.

Б. Додаткові:

1. Гистология. Под редакцией В.Г.Елисеева и соавт. М., 1983.

2. Гистология. А.Хэм и Д.Кормак. М., Мир,1983, т.2.

3. Атлас по гистологии и эмбриологии. И.В.Алмазов, Л.С.Сутулов. М., 1978.

4. Ультраструктура клітин і тканин. Навчальний посібник-атлас. К.С.Волков, Н.В.Пасечка. Тернопіль: Укрмедкнига, 1997.

5. Гистология, цитология и эмбриология. Атлас. Под редакцией О.В.Волковой, Ю.К.Елецкого. М., 1996.

6. Цитология и общая гистология. Быков В.Л. СОТИС, Санкт-Петербург, 1999.

7. Гистология (введение в патологию). Учебник для студентов высших учебных медицинских заведений. Под редакцией Э.Г.Улумбекова, Ю.А.Челышева.ГЭОТАР, М., 1997.

 

 

Заняття 50

Тема:  Сечові органи. Розвиток сечостатевої системи. Вивчення будови нирки, тонка будова та гістофізіологія нефрону, ендокринний апарат нирки. Будова сечовивідних шляхів

Мета: 1. Вивчити ембріональний розвиток нирки і сечовивідних шляхів.

2. Вивчити будову і функції нефрону як структурно-функціональної одиниці нирки.

3. Уміти визначати на гістологічних препаратах різні частини нефрону, збірні трубки.

4. Вивчити особливості будови і функціонування білямозкових нефронів.

5. Вивчити структуру і ультраструктуру клітин епітеліальної висилки нефрону.

6. Вивчити процес сечоутворення.

7. Знати будову і функціональне значення первинної і вторинної капілярної сіток кіркових нефронів.

8. Вивчити структури ендокринного апарату нирки.

9. Вивчити будову сечовидільних шляхів.

10. Уміти ідентифікувати на гістологічних препаратах сечовід і сечовий міхур.

11. Вміти «читати» гістологічні препарати та електронограми за темою заняття.

 

Професійне орієнтування студентів

  Процес ембріонального розвитку видільної системи розпочинається ще внутрішньо утробно, а остаточно закінчується лише після народження. Цей процес проходить у тісному зв’язку з розвитком статевої системи, тому для практичного лікаря важливо знати перебіг ембріогенезу для подальшого успішного лікування патології розвитку.

Органи виділення виконують в організмі ряд важливих функцій, наприклад у ниркових тільцях проходить фільтрація крові і утворюється первинна сеча. Завдяки цьому здійснюється видільна функція нирок. Важливе значення для організму мають також механізми реабсорбції, які запобігають втраті води, електролітів, білків та ін.

Ендокринний апарат нирки відіграє дуже важливу роль у функціонуванні не тільки видільної, а й інших систем організму. Зокрема, його гормони регулюють артеріальний тиск, стимулюють еритропоез, регулюють обмін Nа+ в організмі. Тому, для практичного лікаря важливо знати механізм дії гормонів, щоб правильно лікувати такі патологічні процеси як ниркова гіпертензія, тощо. Знання мікроскопічної будови органів сечовидільної системи необхідне лікарям для правильного розуміння етіології та патогенезу захворювань цих органів.

 

 

Базовий рівень знань та умінь

 Загальна морфологія: топографія та макроскопічна будова органів сечовивідної системи (кафедра анатомії людини, загальна біологія).

 

Розподіл часу

1) теоретичний розбір матеріалу – 35 хв.,

2) виконання практичної роботи – 50 хв.,

3) перевірка і підписування рисунків – 5 хв.

 

Програма самостійної підготовки студентів