1). 30 – 70 %
2). 30 – 40 %
3). 20 – 80 %
*4). 40 – 60 %
5). 20 – 50 %
25. Визначте поняття “напрямок вітру”:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 86.
*1). Сторона горизонту, звідки віє вітер
2). Орієнтація флюгера
3). Показник анемометра
4). Показник кататермометра
5). Роза вітрів
26. Дайте визначення поняття “роза вітрів”:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 86.
1). Образне зображення вітрів на певній території
2). Наочне зображення вітрів на певній території
*3). Графічне зображення повторюваності вітрів за рік в даній місцевості
4). Малюнок напрямку вітру
5). Напрямок вітру в певну пору року
27. Назвіть матеріали досліджень, необхідні для побудови “рози вітрів”:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 86.
1). Графік румбів
*2). Відсоткова частота вітрів за рік
3). Кількість днів відсутності вітрів
4). Кількість днів штилю у даному напрямку
5). Кількість днів вітряної погоди
28. Вкажіть як позначають штиль на “розі вітрів”:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 86.
1). Парабола
2). Трикутник з позначками пунктиром
*3). Коло з радіусом відповідно відсотка штильових днів
4). Прямокутник, відповідно відсотка 4-х днів штилю
5). Трикутник відповідно відсотка 3-х днів штилю
29. Назвіть, де використовують “розу вітрів” в санітарній практиці:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 87.
1). Метеорологія
2). Геофізика
*3). Попереджувальний санітарний нагляд
4). Гідронавігація
5). Кліматологія
30. Назвіть величини швидкості руху повітря, які можна визначити за допомогою чашкового анемометра:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 87.
1). 10-12 м/с
2). Від 1,2 до 40 м/с
*3). Від 1,0 до 50 м/с
4). 20-40 м/с
5). Від 0,8 до 80 м/с
31. Вкажіть, за допомогою чого можна визначити силу вітру:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 88.
1). 10-бальна шкала
2). Індивідуальний графік
3). Штифт флюгера
*4). 12-бальна шкала Бофорта
5). Характеристика вітру
32. Визначте призначення кататермометра:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 89.
1). Визначення нагрівання повітря
2). Оцінка терморегуляції організму
3). Визначення процесу тепловіддачі
4). Оцінка температурного режиму
*5). Визначення охолоджуючої здатності повітря
33. Перелічіть показники мікроклімату, які враховуються при проведенні кататермометрії:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 89.
1). Радіаційна температура, атмосферний тиск
*2). Температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура
3). Температура повітря
4). Швидкість руху повітря, радіаційне тепло
5). Вологість, швидкість руху повітря
34. Вкажіть величини швидкості руху повітря (м/с), які визначаються у разі використання методики кататермометрії:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 88.
1). 0,1 – 1,0
2). 1,2 – 1,5
*3). 0,1 – 1,5
4). 0,1 – 0,2
5). 1,0 – 1,5
35. Діапазон ультрафіолетової складової сонячного спектра, що сягає земної поверхні:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 36.
1). 400 - 700 нм
2). 2 - 400 нм
*3). 290 - 400 нм
4). 760 - 1500 нм
5). 760 - 3000 нм
36. Ультрафіолетові промені зони С переважно викликають:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 36-38.
*1). сильний бактерицидний ефект
2). тепловий ефект
3). пігментоутворювальний ефект
4). анти рахітичний ефект
5). загально стимулюючий ефект
37. Перерахуйте одиниці вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 40.
1). Кал/см2
2). Лк
3). Мквт/сек
4). Кал/см2 ·хв
*5). Вт/м2
38. назвіть джерело штучного ультрафіолетового випромінювання:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 36.
1). Електрокамін
2). Мікрохвильова піч
3). Газорозрядна лампа
4). Лампа розжарювання
*5). Еритемно-увіолева лампа
39. Поняття профілактичної дози ультрафіолетового випромінювання:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 38.
1). 48 ЭД
2). 0,1 ЭД
*3). 1/8 ЭД
4). 2 ЭД
5). 0,5 ЭД
40. Діапазон інфрачервоної складової сонячного спектра, що сягає земної
поверхні:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 195.
1). 2 - 400 нм
2). 400 - 760 нм
*3). 760 - 3000 нм
4). 760 - 100000 нм
5). 760 - 1000 нм
41. При якій довжині хвилі ультрафіолетової радіації властива максимальна загальнозміцнювальна дія?
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 37.
1). Діапазон 10-120
2). Діапазон 120-250
*3). Діапазон 250-320
4). Діапазон 10-280
5). Діапазон 280-315
42. Назвіть фізичний прилад для вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 40.
1). актинометр
2). люксметр
*3). уфіметр
4). біодозиметр Горбачова
5) піранометр
43. Мінімальна добова профілактична доза ультрафіолетового випромінювання дорівнює:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 38.
*1). 1/8 біодози
2). 1/2 - 1/4 біодози
3). біодозі
4). 600 - 800 мкВт/см2
5). 75 - 100 мкВт/см2
Величина біодози ультрафіолетового опромінення пацієнта виміряна у хвилинах. Яким приладом визначалася біодоза?
*1). Приладом Горбачова-Дальфельда
2. Ультрафіолетметром
3). Актинометром
4). Радіометром
5). Кататермометром
45. Щоб ультрафіолетова радіація забезпечувала максимальний оздоровчий вплив, лікарю необхідно визначити біологічну дозу. Біодозиметр було закріплено в ділянці нижньої третини живота дитини, що приймала сонячну ванну. Тривалість опромінення шкіри в першому віконці становить 2хв. у другому – 3хв., у третьому – 4хв., у четвертому – 5хв, у п’ятому – 6 хв., у шостому – 7хв. Через 8 год після опромінення медична сестра виявила на шкірі дві червоні смужки. Визначіть біологічну (еритемну) дозу ультрафіолетового опрмінення.
*1). 6 хв.
2).10 хв.
3). 5 хв.
4). 30 хв.
5) 3 хв.
Ледь помітне почервоніння (еритема) на шкірі передпліччя дитини через 18 годин після локального опромінення у фотарії з(явилось під віконцем біодозиметра Горбачова, через яке опромінення здійснювали на протязі 6 хв. Назвіть профілактичну дозу опромінення дитини в даному фотарії.
*1). 45 с
2). 60 с
3). 1,5 хв
4). 2 хв
5). 3 хв
47. У фізіотерапевтичному кабінеті дитячої поліклініки виникла потреба в організації контролю рівня довгохвильового ультрафіолетове випромінювання. За допомогою якого приладу найдоцільніше це зробити?
1). Актинометра
2). Анемометра
*3). Ерметра
4). Ергографа
5). Піранометра
48. Величина еритемної дози, визначеної фотохімічним методом становить 8 мг/см2×год розведеної щавлевої кислоти. Яка величина фізіологічної дози?
1). 0,8 мг розведеної щавлевої кислоти
2). 1,0 мг розведеної щавлевої кислоти
3). 1,5 мг розведеної щавлевої кислоти
*4). 4 мг розведеної щавелевої кислоти
5). 6 мг розведеної щавлевої кислоти