Стаття 27. Спадкування родового маєтку за заповітом

1. Власник родового маєтку має право передати по заповіту право постійного користування родовим маєтком будь-якому повнолітньому члену сім'ї по низхідній лінії.

2. Забороняється передавати у спадок родовий маєток особі, яка не є членом сім'ї спадкодавця, та особі, яка не досягла повноліття.

3. Забороняється складати таємні заповіти, якщо його предметом в цілому або в частині є родовий маєток. Даний заповіт визнається недійсним повністю або частково відносно спадкування родового маєтку.

4. Забороняється встановлення в заповіті заповідального відказу, у випадку, якщо предметом заповідального відказу є родовий маєток, складові частини родового маєтку.

5. Забороняється складати заповіт з умовою, якщо предметом даного заповіту є родовий маєток або його складові частини.

 

Стаття 28. Спадкування родового маєтку за законом

1. При порушенні основних принципів «Правил спадкування родового маєтку», викладених у статті 26 даного закону, і правил «Спадкування родового маєтку за заповітом», передбачених статтею 27 даного закону, а також у разі відсутності заповіту спадкодавця – власника родового маєтку, відбувається спадкування за законом.

Спадкоємцем за законом можуть бути жінки (чоловіки) власника родового маєтка, діти, онуки, правнуки, праправнуки. В разі відсутності в родині нащадків чоловічої статі - синів, спадкоемцем може бути дитина дівочої статі – дочка, або онучка, правнучка, праправнучка.

 

2. Спадкоємці за законом одержують право спадкування родового маєтку почергово.

3. При знаходженні спадкоємця більш близької категорії інші втрачають право на спадкування родового маєтку.

4. Відмова від прийняття родового маєтку у спадок проводиться особисто спадкоємцем родового маєтку до вступу до спадкування. Забороняється проводити відмову від прийняття родового маєтку у спадок на користь кого-небудь із спадкоємців крім черги спадкоємців за законом. Відмова від спадкування родового маєтку відбувається автоматично на користь наступного по черзі спадкоємця за законом. Відмова від прийняття у спадок родового маєтку не є відмовою від отримання земельної ділянки для створення родового маєтка.

5. У випадку якщо спадкоємець родового маєтку не досяг повноліття і не може вступити у володіння даним родовим маєтком, від його імені ним володіє його законний представник – опікун або піклувальник до досягнення ним повноліття. Опікун (піклувальник) спадкоємця родового маєтку не має права розпорядження даним родовим маєтком.

 

Стаття 29. Черги спадкоємців родового маєтку за законом

 

1. До першої черги спадкоємців родового маєтку за законом відноситься чоловік (дружина) власника родового маєтка.

2. До другої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться діти власника родового маєтку, мешканці родового поселення, які зареєстровані та постійно проживають у родовому маєтку, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.

3. До третьої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться:

діти власника родового маєтку, які мешкають окремо.

Право на спадкування родового маєтку переходить до кожного з синів по черзі, від старшого по віку сина до молодшого, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону. 

 Спадкоємцем родового маєтку може бути дитина, зачата за життя власника родового маєтку і народжена після його смерті.

4. До четвертої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться онуки власника родового маєтку по черзі, від старшого по віку онука по родової лінії, до молодшого по віку онука по родової лінії, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.

5.  До п'ятої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться правнуки власника родового маєтку по черзі, від старшого по віку правнука по родової лінії до молодшого по віку по родової лінії, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.

6. До шостої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться праправнуки власника родового маєтку по черзі від старшого по віку праправнука по родової лінії до молодшого праправнука по родової лінії за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.

7. До сьомої черги спадкоємців родового маєток за законом відносяться всі інші нащадки власника родового маєтку – від старшої по віку дитини власника родового маєток до молодшої по віку дитини в порядку черговості, передбаченої пунктами 2-6 даної статті.

 

Стаття 30. Підстави переходу права на спадкування родового маєтку

1. При спадкуванні за заповітом і за законом право на спадкування родового маєтку переходить до наступного спадкоємця у випадку, якщо попередній спадкоємець:

а) вже має на праві довічного користування свій родовий маєток;

б) є чоловіком (дружиною) власника іншого родового маєтку;

в) відмовився від прийняття у спадок родового маєтку шляхом подачі нотаріусу за місцем відкриття спадщини письмової заяви про відмову від спадкування родового маєтку.

 

Стаття 31. Підстави усунення від права на спадкування родового маєтку.

   1. Усунення від спадкоємства родового маєтку відбувається у випадку:

      а) усунення від права на спадкоємство родового маєтку в самому заповіті;

       б) умисного позбавлення спадкоємцем життя спадкодавця або будь-якого з можливих спадкоємців, здійснення замаху на їхнє життя;

       в) умисного перешкоджання спадкодавцеві у складанні заповіту, внесенню до нього змін або скасуванню заповіту і цим такі особи сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб;

2. Усунення від спадкоємства родового маєтку по підставах, вказаних в пунктах а) і б), в) проводиться за рішенням суду.