Форми перевірки знань. Індивідуальне і фронтальне опитування, контрольні роботи

Практична робота № 11

Тема: Облік знань, умінь, навичок з граматики і правопису в допоміжній школі.

Мета: ознайомити студентів з процесом оцінювання знань, умінь та навичок на уроках української мови в допомiжної школи.

Зміст роботи

I. Теоретична частина (коротка вiдповiдь письмово у зошитах)

Значення і засоби обліку знань і навичок.

Переробка чуттєвих даних у свідомості приводить до утворення уявлень та понять. Саме в цих двох формах знання зберігаються в пам'яті. Головне призначення знань — організовувати і регулювати практичну діяльність.

Знання — це теоретично узагальнений суспільно-історичний досвід, результат оволодіння людиною дійсності, її пізнання.

Знання та дія тісно переплетені. Дії з предметами дають одночасно знання про їхні властивості та про можливість використання цих предметів. Зустрічаючись з незнайомими предметами, ми прагнемо перш за все одержати знання про те, як з ними обходитись, як їх використовувати. Якщо ми маємо справу з новим технічним пристроєм, то насамперед знайомимося з інструкцією щодо його використання. На підставі інструкції рухи закарбовуються у вигляді рухових уявлень. Однак рухів зазвичай буває недостатньо для правильного обходження з предметом. Необхідні певні теоретичні знання про деякі властивості пристрою, про закономірності та особливості явищ, що пов'язані з ним. Ці знання можна набути з спеціальної літератури і використати їх, працюючи з пристроєм.

Знання підіймають діяльність на вищий рівень усвідомленості, підвищують упевненість людини в правильності її виконання. Виконання діяльності неможливе без знань.

Крім знань, необхідними компонентами діяльності є вміння та навички. Співвідношення цих компонентів тлумачиться психологами неоднозначно: одні дослідники вважають, що навички передують умінням, інші вважають, що уміння виникають раніше навичок.

Крім того, неоднозначно тлумачиться і поняття вміння. Так, уміння інколи зводять до знання певної справи, розуміння послідовності її виконання. Однак це ще не є вміння, а лише передумова для його виникнення. Так, і першокласник, і старшокласник уміють читати, але це якісно відмінні вміння за їх психологічною структурою. Тому слід розрізняти елементарні вміння, які йдуть відразу за знаннями і першим досвідом дій, і вміння, які виявляються як майстерність у виконанні діяльності, яка виникає після вироблення навички. Елементарні вміння — це дії, що виникають на грунті знань у результаті наслідування діям або самостійних спроб і помилок в обходженні з предметом. Вони можуть виникати на засадах наслідування, із випадкових знань. Уміння — майстерність виникає на підґрунті вже вироблених навичок і широкого кола знань. Таким чином, необхідною внутрішньою умовою вміння є певна вправність у виконанні тих дій, з яких складається дана діяльність.

Види обліку успішності – поточний і підсумковий.

Поточний облік - це вид обліку, який забезпечує своєчасне засвоєння і закріплення навчального матеріалу на кожному етапі навчання. Перехід до наступного етапу здійснюється за умови, якщо буде виконано попереднє завдання. Учитель безперервно веде облік результатів, спираючись на регулярні поточні свої спостереження за роботою учнів. Поточний облік сприяє успішному вирішенню завдань правильного, ґрунтовного і своєчасного засвоєння знань, розвитку пізнавальних здібностей учнів.

Поточний облік успішності учнів включає спостереження вчителя за черговою їх навчальною роботою і перевірку ним якості знань, умінь і навичок, якими учні опановують на певному етапі навчання. При перевірці матеріалу в порядку поточного повсякденного обліку перевіряються в основному знання, які пов'язані з вивченням нового матеріалу. У поточному обліку здійснюється також перевірка тих знань і умінь, на які доводиться часто спиратися в подальшій навчальній роботі. Цей вид обліку покликаний попереджати забування знань, умінь, регулює навчальну роботу дітей і вчителя, вчасно допомагає виявити прогалини в знаннях учнів і роботі вчителя і усунути їх.

Підсумковий облік  - контроль знань і умінь учнів безпосередньо після завершення курсу з дисципліни у формі іспиту. Форми, види та процедура поточного контролю. Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення дисципліни і проводиться в терміни, визначені календарним планом

Форми перевірки знань. Індивідуальне і фронтальне опитування, контрольні роботи.

Форми контролю-Усний, письмовий, лабораторний методи контролю. Вони можуть здійснюватися шляхом індивідуальної, групової та фронтальних перевірок.

Під час індивідуального опитування необхідно формулювати питання всьому класу, дати учням час для складання плану відповіді, домагатися від учнів щоб вони стежили за відповіддю товариша, фіксували неточності, виносили поправки і доповнення. При неправильній відповіді необхідно ввічливо перервати учня і дати можливість класу поправити помилку. Індивідуальне опитування дає можливість повніше виявити знання учнів і привчає їх викладати свої знання послідовно, за певним планом. Відповіді можуть бути або письмовими на дошці (зображення схеми, малюнка і т.п.), або усними, після чого викликаються інші учні з метою перевірки виконаного завдання, і потім їм даються додаткові питання.

Досвід показує, що за 15 хвилин може бути опитано до 9 учнів при активній участі в обговоренні всього класу. Поряд з перевагами усне індивідуальне опитування має недоліки: займає багато часу і має великі інтервали в системі контролю знань учнів. Тому заслуговує на увагу поєднання усного індивідуального опитування з письмовим індивідуальним опитуванням за картками (один відповідає, другий креслить схему на дошці і троє або четверо відповідають за картками письмово). Такий спосіб дає можливість за 10-12 хвилин опитати 6-7 чоловік. Його можна використовувати на узагальнюючих, заключних уроках.

Фронтальне опитування забезпечує активний стан класу і дозволяє виявити знання багатьох учнів. Використовувати його доцільно при повторенні основних понять курсу біології: питань систематики, еволюції. Однак за допомогою цього методу не вдається з'ясувати цілісність знань учнів, побудувати навчальну інформацію у вигляді логічного оповідання, дати доказове пояснення. Фронтальне опитування ефективний в тому випадку, коли вивчення нового матеріалу можна пов'язувати з пройденим раніше. Необхідно мати на увазі і негативні сторони фронтального опитування: в процесі його учні дають односкладові відповіді, не привчаються викладати думки у вигляді пов'язаного оповідання, неможливо з'ясувати повністю знання кожного учня. Якщо весь урок необгрунтовано проводиться методом фронтальної бесіди, доводиться спостерігати, що відповідають одні й ті ж учні. Використання цього методу раціонально тоді, коли учні мають необхідні знання і вчитель активізує діяльність всіх учнів.